Стаття 46. Землі іншого природоохоронного призначення та їх використання

1. До земель іншого природоохоронного призначення належать земельні ділянки, в межах яких є природні об'єкти, що мають особливу наукову цінність.

(Частина перша статті 46 в редакції Закону №3404-IV від 08.02.2006)

2. Межі земель іншого природоохоронного призначення закріплюються на місцевості межовими або інформаційними знаками.

3. Порядок використання земель іншого природоохоронного призначення визначається законом.

До частин першої та третьої. Ч. 1 ст. 46 ЗКУ визначає землі "іншого природоохоронного призначення" дуже нечітко, не даючи формальної відповіді, які саме земельні ділянки слід віднести до земель іншого природоохоронного призначення. Так само бланкетний характер має ч. З коментованої статті, яка стосується порядку використання (режиму) земель "іншого природоохоронного призначення".

Розглянемо чинне законодавство на предмет виявлення земель, що через свій природоохоронний режим можна було б віднести до земель "іншого природоохоронного призначення".

На наш погляд, до таких земель слід віднести охоронні зони, що встановлюються навколо об'єктів природно-заповідного фонду (п. "а" ч. 1 ст. 112 ЗКУ, розділ IV ЗУ "Про природно-заповідний фонд України"). Території цих зон не належать до земель природно-заповідного фонду, проте мають особливий природоохоронний режим (ст. 40 ЗУ "Про природно-заповідний фонд України").

Також ст. 55 ЗУ "Про природно-заповідний фонд України" передбачає можливість резервування цінних природних територій для наступного заповідання із встановленням їх спеціального режиму. Ці території не можна віднести до земель природно-заповідного фонду, проте вони мають специфічний природоохоронний режим, що дозволяє віднести їх до земель іншого природоохоронного призначення. Так, наприклад, ст. 2 Указу Президента України "Про резервування цінних природних територій для наступного заповідання" від 24.04.1998 №374/98 передбачено, що "[н]а територіях, що резервуються, не допускається без погодження з Міністерством охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України житлове, господарське, дачне будівництво, проведення меліоративних робіт, розорювання та заліснення цілинних і перелогових земель та інша діяльність, яка може призвести до знищення або руйнування цінних природних комплексів та об'єктів. " Н. Р. Малишева відносить до земель природоохоронного призначення також водоохоронні зони, прибережні захисні смуги та смуги відведення179 (див. ст.ст. 60-64 ЗКУ та коментар до них). Слід погодитися із таким підходом.

До земель іншого природоохоронного призначення також можна віднести водно-болотні угіддя, визначені відповідно до Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів (див. також ПКМ від 23.11.1995 №935 "Про заходи щодо охорони водно-болотних угідь, які мають міжнародне значення", від 29.08.2002 №1287 "Про Порядок надання водно-болотним угіддям статусу водно-болотних угідь міжнародного значення", наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 27.12.2002 №524 "Про затвердження Структури, змісту і порядку ведення паспорта водно-болотного угіддя міжнародного значення").

В перспективі велике значення для виконання природоохоронних завдань матиме створювана в Україні екологічна мережа (екомережа). Правовою основою для формування екологічної мережі в Україні є ЗУ "Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки" від 21.09.2000 та "Про екологічну мережу" від 24.06.2004.

Поняття екологічної мережі наведене у ст. З ЗУ "Про екологічну мережу". Ст. 5 Закону відносить до складових екомережі наступні елементи:

"а) території та об'єкти природно-заповідного фонду;

б) землі водного фонду, водно-болотні угіддя, водоохоронні зони;

в) землі лісового фонду;

г) полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, які не віднесені до земель лісового фонду;

ґ) землі оздоровчого призначення з їх природними ресурсами;

д) землі рекреаційного призначення, які використовуються для організації масового відпочинку населення і туризму та проведення спортивних заходів;

є) інші природні території та об 'єкти (ділянки степової рослинності, пасовища, сіножаті, кам'яні розсипи, піски, солончаки, земельні ділянки, в межах яких є природні об 'єкти, що мають особливу природну цінність);

є) земельні ділянки, на яких зростають природні рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України;

ж)території, які є місцями перебування чи зростання видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України;

з) частково землі сільськогосподарського призначення екстенсивного використання — пасовища, луки, сіножаті тощо;

и) радіоактивно забруднені землі, що не використовуються та підлягають окремій охороні як природні регіони з окремим статусом, "

Закон передбачає проектування екомережі шляхом розроблення зведеної схеми планування екомережі України, регіональних та місцевих схем планування екомережі (ст.ст. 14, 15 Закону). Об'єкти екомережі включаються до переліків (1) ключових територій, (2) буферних зон, (3) сполучних територій, (4) відновлюваних територій екомережі (ст. 16 ЗУ "Про екологічну мережу"). Порядок включення територій до переліків об'єктів екомережі повинен визначити KM України (ч. 2 ст. 17 Закону). Поки що цього не відбулося.

Згідно із ч. 1 ст. 6 Закону, "[в]ключення територій та об'єктів до переліку територій та об'єктів екомережі не призводить до зміни форми власності і категорії земель на відповідні земельні ділянки та інші природні ресурси, їх власника чи користувача". На наш погляд, більш доцільно було б передбачити, що при включенні територій та об'єктів (крім земель природно-заповідного фонду) до відповідних переліків відповідні земельні ділянки відносяться до земель "іншого природоохоронного призначення"'.

Ч. 1 ст. 18 Закону передбачає, що "[в]ключення ... територій, що підлягають особливій охороні, до переліку територій та об 'єктів екомережі не призводить до зміни режиму їх охорони та використання ...". З іншого боку, можуть відбутися зміни в режимі інших територій: "[р]ежим охорони та використання буферних зон, сполучних і відновлюваних територій екомережі визначається згідно з відповідною схемою екомережі" (ч. З ст. 18 Закону).

Варто наголосити, що на даний час положення законодавства про екологічну мережу практично не реалізуються, незважаючи на їхній надзвичайно великий потенціал для справи охорони природних комплексів та екологічних систем.

До частини другої. На даний час форми або зразків спеціальних "межових або інформаційних" знаків для позначення земель "іншого природоохоронного призначення" законодавством не встановлено, тому поки що інформаційні знаки можуть встановлюватися у довільній формі, а при встановленні меж використовуються "звичайні" межові знаки (див. ч. 2 ст. 106 ЗКУ та коментар до неї).

<< | >>
Источник: Мірошниченко А. М., Марусенко Р. І.. Науково-практичний коментар Земельного кодексу України. - К., 2009. - 496 с.. 2009

Еще по теме Стаття 46. Землі іншого природоохоронного призначення та їх використання:

  1. Глава 7 Землі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення
  2. § 1. Поняття і склад земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення
  3. 1. Поняття та склад земель природно-заповідного фонду й іншого природоохоронного призначення
  4. Розділ 14 Правовий режим земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення
  5. РОЗДІЛ 17 ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ЗЕМЕЛЬ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ Й ІНШОГО ПРИРОДООХОРОННОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
  6. 6. Склад і використання земель оборони та іншого призначення
  7. Глава 13 Землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення
  8. Розділ 20 Правове регулювання використання земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення
  9. Законодавство про землі рекреаційного призначення.
  10. § 1. Загальна характеристика правового режиму земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення
  11. 1. Загальна характеристика правового режиму земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Гражданский процесс - Гражданское право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Исполнительное производство - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Политология - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника -