Стаття 92. Право постійного користування земельною ділянкою

1. Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

2. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають:

а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності;

б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації.

в) релегійні організації статути (положення) яких зареесторовано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва та обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення іх діяльності. (доповнено згідно Закону від 15.01.09 № 875)

(Частина друга статті 92 в редакції Закону №17 09-IV від 12.05.2004)

Право постійного користування земельними ділянками є специфічним речовим правом. Воно характеризується обмеженим суб'єктно-об'єктним складом: об'єктом права власності можуть бути лише земельні ділянки державної або комунальної власності; суб 'єктами можуть бути лише юридичні особи, засновані на державній або комунальній власності та громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації. Між тим, існуюче зараз право постійного користування інших суб'єктів, що виникло до набрання чинності ЗКУ від 25.10.2001, зберігається. Вимога щодо переоформлення такими суб'єктами права постійного користування на право власності або право оренди, встановлена п. 6 розділу X "Перехідні положення" ЗКУ, визнана рішенням Конституційного Суду України неконституційною (Рішення Конституційного Суду №5-рп/2005 від 22.09.2005).

Загальні засади діяльності громадських організацій інвалідів передбачені ЗУ "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

За колом користувачів окремими земельними ділянками можуть існувати спеціальні обмеження - наприклад, відносно земельних ділянок водного фонду, вони передбачені ст.ст. 59, 85 ВК України (право надається "державним водогосподарським організаціям"); земель лісогосподарського призначення - ст. 17 ЛК України та ст. 57 ЗКУ (право може надаватися державним або комунальним лісогосподарським підприємствам та іншим державним або комунальним "підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи ").

Моментом виникнення права постійного землекористування є видача відповідного державного акту (див. ст.ст. 125, 126 ЗКУ; у ст. 125 мова йде про "видачу та реєстрацію" державного акту, проте існуючий порядок передбачає реєстрацію акту до його видачі).

На думку деяких дослідників2"7, існування права постійного користування з обмеженим суб'єктним складом знаходиться у суперечності із обов'язками України щодо адаптації вітчизняного законодавства до законодавства ЄС. Зокрема, з точки зору законодавства ЄС про конкуренцію (ст. 86.1 Угоди про заснування ЄС) надання права постійного користування може розглядатися як державна допомога. Така допомога допускається, але в обмежених випадках і для певної виправданої мети. В Україні ж надання земельних ділянок у постійне користування ніяк не прив'язується до певної мети - воно пов'язано виключно із організаційною формою суб'єкта.

З іншого боку, не можна не відзначити, що суб'єкти, які використовують земельні ділянки на праві постійного користування, поставлені у несприятливі умови при здійсненні господарської діяльності, не маючи можливості відчужувати земельні ділянки, залучати під них інвестиції тощо (див. коментар до ст. 82 ЗКУ).

<< | >>
Источник: Мірошниченко А. М., Марусенко Р. І.. Науково-практичний коментар Земельного кодексу України. - К., 2009. - 496 с.. 2009

Еще по теме Стаття 92. Право постійного користування земельною ділянкою:

  1. Земельний сервітут, оренда земельної ділянки, право постійного користування землею, суборенда.
  2. Стаття 142. Добровільна відмова від права власності або права постійного користування земельною ділянкою
  3. § 4. Умови і порядок надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування та в оренду
  4. Стаття 144. Порядок припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства
  5. Стаття 141. Підстави припинення права користування земельною ділянкою
  6. Підстави припинення права власності на земельну ділянку та користування нею
  7. Глава 16-1 Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови
  8. Стаття 88. Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності
  9. § 72. Користування земельними ділянками
  10. Стаття 125. Виникнення права власності та права користування земельною ділянкою
  11. Постійне користування землею. Оренда.
  12. § 1. Загальні підстави припинення права власності на землю та права користування земельною ділянкою
  13. Стаття 119. Набуття права на земельну ділянку за давністю користування (набувальна давність)
  14. Стаття 102-1.Підстави набуття і зміст права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови
  15. § 2. Способи і порядок припинення права власності на землю та права користування земельною ділянкою
  16. Стаття 145. Припинення права власності на земельну ділянку особи, якій земельна ділянка не може належати на праві власності
  17. Стаття 126. Документи, що посвідчують право на земельну ділянку
  18. Виникнення права на земельну ділянку та документи, що посвідчують це право.
  19. Стаття 94. Право концесіонера на земельну ділянку
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Гражданский процесс - Гражданское право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Исполнительное производство - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Политология - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника -