Стаття 205. Зміст економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель

1. Економічне стимулювання раціонального використання та охорони земель включає:

а) надання податкових і кредитних пільг громадянам та юридичним особам, які здійснюють за власні кошти заходи, передбачені загальнодержавними та регіональними програмами використання і охорони земель;

б) виділення коштів державного або місцевого бюджету громадянам та юридичним особам для відновлення попереднього стану земель, порушених не з їх вини;

в) звільнення від плати за земельні ділянки, що перебувають у стадії сільськогосподарського освоєння або поліпшення їх стану згідно з держав ними та регіональними програмами;

г) компенсацію з бюджетних коштів зниження доходу власників землі та землекористувачів внаслідок тимчасової консервації деградованих та мало продуктивних земель, що стали такими не з їх вини.

До пункту "а".

Податкові пільги. На даний час податкове законодавство України, передбачаючи 28 видів загальнодержавних податків і зборів (ст. 14 ЗУ "Про систему оподаткування") і 14 видів місцевих податків і зборів (ст. 15 цього Закону), встановлює лише незначні пільги щодо сплати податку на прибуток підприємств та пільги по платі за землю, що за певних умов можуть використовуватися особами, які здійснюють заходи з охорони земель.

Зокрема, п. 8.1.2. ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 передбачає, що витрати на капітальне поліпшення якості земель, не пов'язані з будівництвом, підлягають амортизації. Це означає, що ці витрати можуть бути виключені з прибутку, що оподатковується податком на прибуток підприємств. Відповідно до ч. 2 ст. 12 ЗУ "Про плату за землю" за землі, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння, не сплачується земельний податок.

Кредитні пільги. На даний час законодавство не передбачає механізму пільгового кредитування громадян та юридичних осіб, які здійснюють за власні кошти заходи, передбачені загальнодержавними та регіональними програмами використання і охорони земель.

Потреба у розробці такого механізму існує. На наш погляд, його основою повинно стати надання коштів державного бюджету на зворотній безоплатній або частково оплатній основі відповідним суб'єктам для здійснення заходів згідно із програмами використання і охорони земель.

До пункту "б". Умовою надання коштів законодавець називає факт погіршення земель не з вини суб'єктів, що здійснюють поліпшення (п. "б" ч. 1 ст. 205 ЗКУ), а цільовим призначенням коштів визначив лише відновлення земель. Видається, що доцільніше було б закріпити можливість стимулювання будь-якого поліпшення земель, у тому числі тих, стан яких не погіршувався. Слід сказати, що на практиці закони про державний бюджет на відповідний рік передбачають видатки на "докорінне поліпшення земель" незалежно від причин, що спричинили необхідність такого поліпшення. Відтак, можна з великою долею умовності стверджувати про існування дієвого механізму реалізації коментованої норми..

Виділення коштів державного бюджету у кожному році здійснюється положенням Державного бюджету України на відповідний рік. Зокрема, у ЗУ "Про державний бюджет на 2008 рік" передбачено та 149,5 тис. грн. на докорінне поліпшення земель науково-дослідних господарств (код 6591070), що, звичайно, в масштабах України є суто символічною сумою. Виділення коштів громадянам не передбачено.

Порядок використання цих коштів на сьогодні визначається Наказом Міністерства аграрної політики та Міністерства фінансів України "Про затвердження Порядку викори­стання коштів Державного бюджету України на оплату робіт з докорінного поліпшення земель" від 27.01.2002 №58/136. Порядок передбачає розподіл коштів між підприємствами на підставі рішень конкурсних комісій (п. 1.5), які здійснюють процедуру конкурсного відбору на підставі Наказу Міністерства аграрної політики України "Про затвердження Положення про умови проведення конкурсу на надання коштів Державного бюджету України на оплату робіт з докорінного поліпшення земель" від 31.07.2002 №216.

Виділені кошти державного бюджету спрямовуються переможцям конкурсу для здійснення заходів з хімічної меліорації грунтів, до складу яких входять роботи з виготовлення проектно-кошторисної документації та проведення вапнування і гіпсування ґрунтів, в оплату яких включається вартість меліорантів, витрати на транспортування і внесення їх у ґрунт (п. 1.1 Положення).

Виділення коштів місцевого бюджету може регулюватися на регіональному та місцевому рівні.

До пункту "в". Ч. 2 ст. 12 ЗУ "Про плату за землю" передбачає, що плата за землю не справляється за землі, що перебувають у стадії сільськогосподарського освоєння. Разом із тим, звільнення від плати за землю земельних ділянок, що перебувають у стадії поліпшення їх стану згідно з державними та регіональними програмами (п. "в" ч. 1 ст. 205 ЗКУ, а також ст. 27 ЗУ "Про охорону земель"), на сьогодні ЗУ "Про плату за землю" не передбачено.

Посилаючись на ст. 1 ЗУ "Про систему оподаткування", Державна податкова адміністрація України тримається позиції, за якою пільги, передбачені іншими законодавчими актами, окрім ЗУ "Про плату за землю", надаватися не повинні (див. коментар до ст. 206 ЗКУ). Видається, що такий підхід є помилковим. ЗКУ прийнятий пізніше від чинної редакції ЗУ "Про плату за землю", і містить пряму вказівку (п. З розділу IX "Прикінцеві положення") про те, що "[з]акони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Кодексом, діють у частині, що не суперечить цьому Кодексу". Таким чином, вважаємо, що звільнення від плати за землю земельних ділянок, що перебувають у стадії поліпшення їх стану згідно з державними та регіональними програмами, повинно відбуватися безпосередньо на підставі ЗКУ

До пункту "г". Відповідно до ч. 2 ст. 12 ЗУ "Про плату за землю", за землі, що перебувають у тимчасовій консервації, земельний податок не справляється. Додатковим стимулом для відповідних землевласників та землекористувачів має стати компенсація за рахунок бюджету зниження доходу внаслідок тимчасової консервації деградованих та малопродуктивних земель, що стали такими не з їх вини (п. "г" ст. 205 ЗКУ). Виходячи із договірного порядку здійснення консервації земель (ч. З ст. 172 ЗКУ), розмір компенсації зниження доходу від консервації земель повинен визначатися у відповідному договорі.

На жаль, існуюче законодавство про консервацію земель (ст.ст. 171,172 ЗКУ, Наказ Держ-комзему України від 17.10.2002 №175 "Про Порядок консервації земель") не регламентує засад компенсації, а закони про державний бюджет традиційно не передбачають спрямування коштів на таку компенсацію. Необхідно наголосити, що механізм консервації земель та його складова - відшкодування зниження доходів власників землі та землекористувачів, - може працювати лише за умови існування фінансової основи - коштів, передбачених у бюджеті.

При формування законодавства та практики щодо компенсації при здійсненні консервації доцільно врахувати досвід Польщі. Т.з. Програма активізації сільської місцевості, розпочата напередодні вступу Польщі до ЄС, передбачає, зокрема, компенсаційні доплати за заліснення сільськогосподарських земель та здійснення догляду за насадженнями. Отриму­вачами компенсації є сільськогосподарські виробники або їх групи, залісненню підлягає не менше 3 га. Оплата здійснюється одноразово з розрахунку: через рік - фінансова допомога на заліснення; за 5 років - премія за опіку; за 20 років - премія за заліснення. Залежно від конфігурації території та виду насаджень оплата становить за хвойні дерева - від 4300 до 5100 зл/га (1018-1207 євро/га), листяні - від 5000 до 5900 зл/га (1184-1397 євро/га)486.

<< | >>
Источник: Мірошниченко А. М., Марусенко Р. І.. Науково-практичний коментар Земельного кодексу України. - К., 2009. - 496 с.. 2009

Еще по теме Стаття 205. Зміст економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель:

  1. § 1. Загальна характеристика і зміст економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель
  2. Розділ 25 Правове забезпечення економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель
  3. Глава 35 Економічне стимулювання раціональноговикористання та охорони земель
  4. Стаття 1 64. Зміст охорони земель
  5. 2. Правове регулювання охорони і використання земель оздоровчого призначення в межах окремих зон округів санітарної (гірничо-санітарної) охорони
  6. Стаття 177. Загальнодержавні програми використання та охорони земель
  7. 3. Планування використання та охорони земель
  8. 5. Нормування та стандартизація у сфері використання й охорони земель
  9. 9. Державний контроль за використанням та охороною земель
  10. 4. Державний контроль за використанням та охороною земель
  11. § 1. Державний контроль за використанням та охороною земель
  12. Стаття 188. Державний контроль за використанням та охороною земель
  13. Глава 32 Контроль за використанням та охороною земель
  14. 2. Правове регулювання використання та охорони земель історико-культурного призначення
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Гражданский процесс - Гражданское право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Исполнительное производство - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Политология - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника -