§ 5. Правовий режим земель, наданих для потреб оборони та іншого призначення

Правовий режим земель, наданих для потреб оборони, визна­чається загальними нормами законодавства про землі несільсько-господарського призначення. Ці землі можуть використовуватися лише згідно з тим призначенням, яке було встановлено рішенням про надання земельної ділянки у користування.

Землями оборони згідно з ч. 1 ст. 77 ЗК визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Зброй­них Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства нашої держави. Зазначені землі нада­ються у постійне користування відповідним суб'єктам. Ними є ус­танови, підприємства, організації та військово-навчальні заклади МО, МВС, Служби безпеки, Управління державної охорони та інших міністерств і відомств.

1 Відомості Верховної Ради України — 1995 — № 20 — Ст 143 ' Офіційний вісник України — 1997 — № 18 — С 37

352

Землі, надані військовим частинам для виробництва сільського­сподарської продукції, наприклад, для ведення підсобних госпо­дарств, належать до земель сільськогосподарського призначення, а тому на них поширюється відповідний правовий режим. Незалеж­но від завдань і функцій, покладених на військові частини, вони користуються правами і виконують загальні для усіх землекористу­вачів обов'язки, пов'язані з забезпеченням раціонального викори­стання та ефективної охорони земельних ресурсів.

Навколо місць розташування військових частин можуть вста­новлюватися зовнішні і внутрішні заборонні зони. Зовнішні забо­ронні зони встановлюються за межами військових частин і залиша­ються у користуванні суміжних землекористувачів. Внутрішні забо­ронні зони встановлюються на територіях військових частин і зна­ходяться у їх користуванні.

Правовий режим земель прикордонних військ, наданих для потреб оборони, має деякі особливості. Діяльність по охороні державного кордону здійснюється у межах особливих територій — прикордон­них смуг і контрольованих прикордонних районів, розміри і режим яких встановлюються відповідно до вимог Закону України від 4 ли­стопада 1991 р. "Про державний кордон України'" і постанови Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 р. № 1147 "Про при­кордонний режим"2.

Прикордонна смуга являє собою ділянку місцевості, яка встановлюється безпосередньо вздовж державного кордону на його сухопутних ділянках або вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм з урахуванням особливостей місцевості та умов, що визначаються Кабінетом Міністрів. Вона не може бути меншою за ширину смуги місцевості, що знаходиться в межах, розташова­них від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженер­них споруд. До прикордонної смуги не включаються населені пункти і місця масового відпочинку населення.

Контрольований прикордонний район — це ділянка місцевості, визначена в межах території району, міста, селища або села і прилегла до державного кордону або узбережжя моря, що охороняється прикордонними військами, а також у межах тери­торіального моря, внутрішніх вод, частини вод прикордонних річок, озер та інших водойм і розташованих у цих водах островів. За погодженням з місцевими державними адміністраціями і

1 Відомості Верховної Ради України — 1992 — № 2 — Ст. 5

2 Офіційний вісник України — 1998 — № ЗО — С 33.

12941

353

відповідними підрозділами прикордонних військ у межах прикор­донної смуги і контрольованого прикордонного району для здійснення певних видів діяльності виконуються такі заходи: виз­начаються місця масового відпочинку населення і місця для купан­ня й рибальства, а також встановлюється порядок їх обладнання і використання; умови тримання й випасання худоби на чітко виз­начених територіях за умов сприятливої епізоотичної ситуації та належного огородження цих місць власниками худоби; режими ви­конання сільськогосподарських і будівельних робіт, рубання лісу, ведення полювання, водокористування та інших видів господарсь­кої діяльності.

З метою охорони території нашої країни від занесення з інших держав збудників карантинних хвороб тварин або самостійного по­ширення через кордон карантинних об'єктів рослин вздовж дер­жавного кордону встановлюється профілактична смуга, у якій забороняється тримання і випасання худоби. У межах ширини профілактичної смуги і контрольованого прикордонного району здійснюються й інші заходи, спрямовані на здійснення контролю за санітарно-карантинною, ветеринарною, фітосанітарною та еко­логічною обстановкою.

Правовий режим земель для потреб органів внутрішніх справ, на­даних установам МВС, також має деякі особливості, обумовлені специфікою функцій, які виконуються підрозділами цих органів. Так, у віданні МВС знаходяться спеціальні виправні установи (ко­лонії, в'язниці тощо), які є суб'єктами землекористування, що здійснюють деякі види лісокористування (рубання лісу), надроко-ристування (добування деяких видів корисних копалин), водокори­стування тощо. Спеціальне несільськогосподарське використання земель здійснюється ними з урахуванням цілей і завдань, визначе­них у Положенні про Міністерство внутрішніх справ України, за­твердженому Указом Президента України від 17 жовтня 2000 р. № 1138/2000', і у нормативно-правових актах, що регулюють діяльність виправних установ.

Чинне законодавство не містить вичерпного переліку видів ви­користання земель несільськогосподарського призначення. Зокре­ма, не визначено правовий режим земельних ділянок, використо­вуваних деякими відомими земельному законодавству землекорис­тувачами. Це стосується, насамперед, володільців об'єктів космічної інфраструктури (системи), полігонів для випробування різних видів зброї тощо.

1 Офіційний вісник України - 2000 - № 42. - С. 22.

354