§ 3. Правове регулювання використання земель лісового фонду

Право лісокористування являє собою сукупність норм, що вста­новлюють умови і порядок багатоцільового використання лісів, їх

317

збереження та відтворення, а також права й обов'язки лісокористу-вачів з урахуванням потреб суспільства в одержанні деревної І неде-ревної продукції, у використанні Інших корисних властивостей лісу та забезпеченні охорони навколишнього природного середовища "

У статтях 18 І 19 Лісового кодексу сформульовані права лісоко-ристувачів Згідно з ними постійні лісокористувачі мають право на ведення у встановленому порядку лісового господарства, першо­чергове спеціальне використання у встановленому порядку лісових ресурсів, користування земельними ділянками лісового фонду для задоволення потреб мисливських господарств, а також у кучьтур-но-оздоровчих, рекреаційних, спортивних І туристичних цілях здійснення науково-дослідних робіт, володіння заготовленою про­дукцією І доходами від ГІ реалізації (крім доходів від реалізації про­дукції, одержаної від догляду за тісом та Інших лісогосподарських заходів), будівництво у встановленому законодавством порядку шляхів, лісових складів, пожежно-хімічних станцій, господарських приміщень та Інших об'єктів, необхідних для ведення лісового гос­подарства І використання лісових ресурсів

Тимчасові лісокористувачі (орендарі) наділені такими правами здійснювати спеціальне використання лісових ресурсів, користува­тися земельними ділянками лісового фонду для задоволення по­треб мисливських господарств, у культурно-оздоровчих, рекре­аційних, спортивних І туристичних цілях І для здійснення науково-дослідних робіт відповідно до умов договору, за погодженням з ра­дами, які надали їм у користування земельні ділянки лісового фон­ду, І постійними лісокористувачами у встановленому законодавст­вом порядку прокладати шляхи, обладнувати лісові склади, стоян­ки для автотранспортних засобів, зводити господарські будівлі та споруди для зберігання І первинного оброблення заготовленої си­ровини тощо ЦІ права мають загальний характер І конкретиз> ють-ся залежно від виду лісокористування

У Лісовому кодексі передбачені заходи щодо захисту прав лісо-користувачів І гарантії їх додержання Відповідно до цього Кодек­су права цих осіб охороняються законом І можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених законодавчими актами Втручання в їх діяльність державних, господарських та Інших органів І ор­ганізацій забороняється, за винятком випадків, передбачених зако­нодавством Шкода, заподіяна порушенням прав лісокористувачів, підлягає відшкодуванню у повному об'ємі

На лісокористувачів покладається виконання певних обов'язків, які, як І права, конкретизуються залежно від виду лісокористуван­ня Постійні лісокористувачі зобов'язані: забезпечувати відтворення, охорону, захист І підвищення продуктивності лісових насаджень та поліпшення їх корисних властивостей, підвищення родючості

* Треба звернути увагу на те що нині оренда земельної ділянки згідно з ЗК може бти короткостроковою (не більше п яти років) І довгостроковою (не бпьше ЗО роклв) У зв язку з цим виникла певна суперечність мок потоженнями Земечьного І Лісового кодексів яка може бути вирішена штахом внесення змін до Лісового кодексу

318

грунтів, виконувати Інші вимоги законодавства щодо ведення лісо­вого господарства І використання лісових ресурсів, додержувати науково обгрунтованих норм І порядку спеціального використання деревних та Інших ресурсів лісу І користування земельними ділян­ками лісового фонду, займатися веденням лісового господарства, здійснювати спеціальне використання лісових ресурсів І користува­тися земельними ділянками лісового фонду способами, які забез­печували б збереження оздоровчих І захисних властивостей лісів, а також створювали сприятливі умови для їх охорони, захисту, вико­ристання І відтворення, виконувати роботи, пов'язані з відведен­ням в натурі (на місцевості) ділянок лісового фонду для спеціаль­ного використання лісових ресурсів, задоволення потреб мисливсь­ких господарств, у культурно-оздоровчих, спортивних І туристич­них цілях І здійснення науково-дослідних робіт, вести первинний облік лісів, забезпечувати охорону рідкісних видів рослин І тварин, рослинних угруповань згідно з природоохоронним законодавством, своєчасно вносити плату за використання лісових ресурсів, не по­рушувати законних прав тимчасових лісокористувачів

Тимчасові .гісокористувачі зобов'язані: користуватися земельни­ми ділянками лісового фонду відповідно до умов їх надання, вести роботи способами, які забезпечували б збереження оздоровчих І за­хисних властивостей лісів, а також створювали сприятливі умови для відновлення насаджень, охорони, захисту, використання І відтворення лісів, охорони рідкісних видів флори та фауни, своєчасно вносити плату за спеціальне використання лісових ре­сурсів, не порушувати прав Інших лісокористувачів, виконувати Інші вимоги щодо регулювання порядку використання лісових ре­сурсів, встановлені законодавством України

Припинення права власності на земельну ділянку лісового фон­ду, як й на Інші ділянки, регулюється ЗК Згідно зі ст 140 цього Кодексу підставами припинення цього права є добровільна відмо­ва власника від права на земельну ділянку, смерть власника за відсутності спадкоємця, відчуження ділянки за рішенням власника, звернення стягнення на ділянку на вимогу кредитора, відчуження ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб, конфіскація ділянки за рішенням суду, невідчуження ділянки Іно­земними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених ЗК

Підставами припинення права постійного користування земельни­ми ділянками лісового фонду є: добровільна відмова від права кори­стування земельною ділянкою, й вилучення у випадках, передбаче­них ЗК, припинення діяльності державних або комунальних підприємств, установ та організацій, використання ділянки спосо­бами, які суперечать екологічним вимогам, використання ділянки не за її цільовим призначенням, систематична несплата земельно­го податку (ст 141 ЗК)

Право тимчасового користування земельними ділянками лісового фонду припиняється у випадках: добровільної відмови від користу-

319

вання такими ділянками; закінчення терміну, на який було надане право користування ними; припинення діяльності лісокористу-вачів, яким було надане право тимчасового користування ділянка­ми; невикористання у встановлені терміни лісових ресурсів; пору­шення правил користування ділянками або використання їх не за призначенням; користування ділянками і спеціального викорис­тання лісових ресурсів способами, які негативно впливають на стан і відтворення лісів, що призводить до погіршення навколишнього природного середовища на наданих у користування ділянках і за їх межами; систематичного невнесення у встановлені терміни плати за використання лісових ресурсів і користування ділянками; вилу­чення у встановленому порядку ділянки.

Припинення права тимчасового користування земельною ді­лянкою лісового фонду здійснюється радою, яка її надала, а у ви­падках, передбачених пунктами 4—6 ч.

Законодавчими актами можуть бути передбачені й інші випад­ки припинення права користування земельними ділянками лісово­го фонду.