§ 3. Порядок встановлення опіки та піклування
Піклування (стаття 132 КпШС України) встановлюється над неповнолітніми у віці від 15 до 18 років та над громадянами, які визнані судом обмежено дієздатними внаслідок зловживання спиртними напоями, наркотичними або токсичними засобами.
Піклування також може бути встановле7 764
193
но над особами, які за станом здоров'я не можуть самостійно захищати свої права.
Опіка та піклування можуть бути встановлені й при житті батьків неповнолітніх дітей у випадках, коли батьки позбавлені судом батьківських прав або прийнято рішення про відібрання дитини та передачу її під опіку органам опіки та піклування, незалежно від того, чи позбавлені батьки батьківських прав, чи ні, так як перебування у них небезпечно для дитини; коли батьки психічно хворі, розумово відсталі або знаходяться на тривалому лікуванні у стаціонарному лікувальному закладі; коли батьки тривалий час не можуть займатися вихованням своїх дітей (засуджені до позбавлення волі, перебувають у тривалому відрядженні); коли батьки непрацездатні та знаходяться на державному утриманні в будинкахінтернатах для людей похилого віку та інвалідів.
Над повнолітніми дієздатними особами, які за станом здоров'я не можуть самостійно захищати свої права та виконувати свої обов'язки, піклувальник може бути призначений тільки за проханням цих осіб.
Опіка і піклування встановлюється за місцем проживання особи, яка потребує опіки та піклування, або за місцем проживання опікуна (піклувальника).
Рішення про встановлення опіки та піклування повинно виноситися не пізніше місячного строку з моменту, коли відповідному органу опіки та піклування стане відомо про необхідність встановити опіку та піклування.
Установи і особи, яким стане відомо про неповнолітніх, які лишилися без опікування батьків, або про неналежне виконання батьками (одним з них) обов'язків по вихованню чи про зловживання батьківськими правами, зобов'язані негайно повідомити про це органи опіки та піклування за фактичним місцезнаходженням осіб, які підлягають опіці або піклуванню (стаття 134 КпШС України).
Вони також повинні повідомити про повнолітніх осіб, які потребують опіки чи піклування.Установами та особами, які при виявленні дітей та осіб, що підлягають опіці або піклуванню, зобов'язані негайно повідомити про це відповідним органам опіки та піклуван
194
ня є: житловоексплуатаційні контори, власники або орендарі житлових будинків; органи ЗАГСу; нотаріальні контори' судові органи; органи внутрішніх справ; органи соціального захисту населення; директори шкіл та завідуючі дошкільними закладами; лікувальнопрофілактичні заклади психіатричного профілю; інші установи та організації, яким стало відомо про дітей, що лишилися без піклування батьків, а також повнолітніх осіб, які потребують піклування; близькі родичі та інші особи. (Правила опіки та піклування України — далі: Правила.)
При отриманні відомостей про неповнолітніх, які лишилися без піклування батьків, органи опіки та піклування зобов'язані негайно провести обстеження та в разі виявлення такого факту забезпечити тимчасове влаштування неповнолітніх до вирішення питання про призначення опікуна чи піклувальника (стаття 135 КпШС України).
У разі виявлення неповнолітніх, які лишилися без піклування батьків, але які мають близьких родичів або інших осіб, які згодні усиновити неповнолітніх, органи опіки та піклування сприяють оформленню усиновлення в порядку, передбаченому законом.
У випадку неусиновлення неповнолітніх, які лишилися без піклування батьків, органи опіки та піклування влаштовують дітей: у віці від 3 до 16 років — в дитячі будинки або школиінтернати органів освіти; інвалідів з фізичними недоліками, поглиблено розумове відсталих або психічно хворих — до будинківінтернатів органів соціального захисту населення, а з 16 років — до будинківінтернатів для людей похилого віку та інвалідів у відповідності з затвердженими медичними висновками та протипоказаннями.
Неповнолітніх, які досягли 16 років та лишилися без піклування батьків, органи опіки та піклування зобов'язані влаштувати на роботу або навчання у професійнотехнічні училища або в інші спеціальні навчальні заклади.
Керування майном, яке належить особам, над якими встановлена опіка та піклування або які влаштовані у дитячі будинки, навчальні заклади та будинкиінтернати для людей похилого віку та інвалідів, здійснюється опікунами чи піклувальниками.
7*
195
Якщо у особи, над якою встановлено опіку чи піклування, є майно, яке знаходиться в іншій місцевості, опіка над цим майном встановлюється органами опіки та піклування за місцем знаходження майна (стаття 136 КпШС України).
Для безпосереднього здійснення опіки органами опіки та піклування призначається опікун чи піклувальник.
У разі призначення опікуна чи піклувальника приймаються до уваги можливості опікуна (піклувальника) виконувати опікунські обов'язки, відносини між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається переважно із близьких підопічному осіб чи із числа осіб, призначених громадською організацією, або з числа інших осіб, з урахуванням їх можливості виконувати опікунські обов'язки і стосунків між опікуном (піклувальником) і особою, над якою встановлюється опіка (піклування).
Опікун або піклувальник призначається тільки з його згоди (стаття 138 КпШС України).Якщо над дітьми, які виховуються в державних дитячих закладах, і над особами, які потребують опіки чи піклування, та влаштованими до відповідних лікувальних закладів або закладів органів соціального захисту населення опікуни і піклувальники не призначені, виконання обов'язків опікунів та піклувальників покладається на ці установи.
Призначити опікуна (піклувальника) можливо й після влаштування зазначених вище осіб у відповідні державні заклади (стаття 139 КпШС України).
Не можуть бути опікунами і піклувальниками особи, які не досягли 18 років; визнані у встановленому порядку недієздатними чи обмежено дієздатними; позбавлені батьківських прав; а також особи, інтереси яких протирічать інтересам осіб, що підлягають опіці та піклуванню.
Відповідно до статті 153 КпШС України рішення органів опіки та піклування про призначення або звільнення опікунів та піклувальників від виконання своїх обов'язків, а також з інших питаннь опіки і піклування можуть бути оскаржені заінтересованими особами чи опротестовані прокурором у встановленому законом порядку.