§ 3. Перешкоди до укладення шлюбу
Не допускається укладання шлюбу між особами, з яких хоча б одна вже перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі.
Під іншим шлюбом розуміється зареєстрований шлюб і не припинений на момент вступу в другий шлюб. Ця заборона випливає з принципу моногамії (одношлюбності), у відповідності з яким особа може перебувати тільки в одному зареєстрованому шлюбі.До зареєстрованих шлюбів прирівнюються релігійні шлюби, які виникли до встановлення Радянської влади на Україні або до утворення органів запису актів громадянського
53
стану. Забороняються шлюби між родичами по прямій висхідній та низхідній лінії, повнорідними і неповнорідними братами і сестрами.
Родичі по боковій лінії більш віддаленого ступеня можуть укладати між собою шлюб, наприклад дядько і племінниця, двоюрідні брат і сестра.
Заборона шлюбу між родичами по боковій лінії заснована на тому, що він призводить нерідко до більш високого, ніж звичайний, відсотку спадкових хвороб, порокам розвитку нащадків — затриманню розумового розвитку, дефектам мовлення. Так, кількість дітей народжених з хворобою Дауна і тяжкою патологією в сім'ях, де чоловік і жінка являються двоюрідними братами і сестрами, у два рази вище, ніж в нормальних сім'ях. За даними ВОЗ (Всесвітньої організації охорони здоров'я) доля вражених шизофренією серед родичів першого ступеня складає 1:10. Заборона шлюбів між близькими родичами продиктована і етичними міркуваннями, природною відразою цивілізованого людства до кровозмішування.
До близького родства по прямій лінії прирівнюються відносини по усиновленню, так як усиновитель замінює батьків. Тому природно, що шлюби заборонені також між усиновителями і усиновленими, так як шлюб в даному випадку протирічив би природі усиновлення і моралі.
Заборонені шлюби між особами, з яких хоча б одна визнана судом недієздатною внаслідок душевної хвороби або недоумства, оскільки вони не в змозі розуміти значення своїх дій і керувати ними і не можуть проявите свідому волю при вступі до шлюбу. Це випливає з принципу свободи і добровільності вступу до шлюбу.
Встановлюючи таку заборону, законодавець проявляє турботу про здоров'я потомства. Визнання особи недієздатною внаслідок душевної хвороби або недоумства є перешкодою до укладання шлюбу, якщо воно відбулося до моменту реєстрації шлюбу, хоча і після подачі заяви в орган ЗАГСу. Якщо особа визнана недієздатною з вказаних причин після реєстрації шлюбу, ця обставина може бути лише підставою для розірвання шлюбу в органах ЗАГСу, але не для визнання шлюбу недійсним. Цікаво було б згадати, що в одному з указів Петра І була висловлена54
заборона одружуватися з недоумками, оскільки від таких шлюбів «доброго наследия государственной пользе надеяться невозможно».
Особи, які вступають до шлюбу, повинні повідомити органам ЗАГСу про всі відомі їм перешкоди до укладення шлюбу, крім того, у відповідності зі статтею 18 КпШС України вони повинні бути взаємно обізнані про стан здоров'я один одного, в протилежному випадку можуть виникнути конфлікти в сім'ї, які здатні привести до її розпаду і розлучення.
Адміністративне законодавство України охороняє законні інтереси осіб при укладенні шлюбу. В ст.212' Кодексу України про адміністративні правопорушення говориться, що утаювання обставин, які перешкоджають одруженню, або повідомлення завідомо неправдивих відомостей органам ЗАГСу тягне за собою накладання штрафу до двох мінімальних розмірів заробітної плати.