Історичний розвиток законодавства про шлюб та сім`ю (з 1917 до 60-х рр.).
На передодні Жовтневої соціалістичної революції Росія користувалася досить відсталим законодавством.
Особливо тяжким було становище жінок по дореволюційному російському законодавству.Сімейне законодавство царської Росії носило в собі риси патріархальнородового ладу, з феодальнокріпосницькими пережитками.
Жіноче безправ'я не могло не хвилювати кращі уми Роси та України. У своїх творах вони розкривали жахливі картини російської та української дійсності.
Закони царської Росії закріплювали безправне становище жінки не тільки в особистих, але і в майнових відносинах. Формально дореволюційне право стояло на точці зору роздільності майна. За Зводом законів дружина перебувала у повній залежності від чоловіка як глави сім'ї, а тому він був фактичним господарем майна дружини. Крім того, засоби до існування здобував, як правило, чоловік, дружина ж вела господарство і доглядала дітей. Все це призводило до майнової нерівності.
Після завоювання влади 18 і 19 грудня 1917 р. ВЦВК і РНК РРФСР були видані декрети «Про громадянський шлюб, дітей і про введення книг актів громадянського стану» та «Про розлучення», які поклали початок законодавству нового типу. Перш за все, декрети скасували чинність сімейного старого законодавства Росії на всій території республіки, проголосили вступ в силу нових принципів у сімейношлюбних відносинах, звільнивши останні від впливу релігії і церкви.
Декрет «Про громадянський шлюб, дітей і про введення книг актів громадянського стану» проголосив шлюб вільним союзом двох рівноправних громадян, пов'язав виникнення взаємних прав та обов'язків подружжя лише з громадянським шлюбом, тобто шлюбом, зареєстрованим в органах РАГСу.
Так звані церковні шлюби були позбавлені будьякого юридичного значення. Це положення, звичайно, не стосувалося тих шлюбів, які були укладені до видання даного декрету по діючому раніше законодавству. Декретом було встановлено і шлюбний вік — 18 років для чоловіків і 16 — для жінок.Декрет урівняв жінку з чоловіком, як в особистих немайнових, так і в майнових відносинах, звільнивши її від тяжіючої над нею влади чоловіка, батьківську владу над дітьми замінив обов'язком виховання дітей з врахуванням інтересів як самих дітей, так і суспільства в цілому.
Декрет урівняв позашлюбних дітей із шлюбними не тільки в майнових, але й в особистих відносинах, допускаючи можливість судового встановлення батьківства і стягнення з особи, визнаної батьком, аліментів. Декрет закріпив принцип моногамії як один з основних принципів сімейного права. Декрет містив положення, згідно до якого РАГС не міг прийняти заяву про вступ до шлюбу від осіб, одна з яких перебуває в іншому шлюбі.
Проголошення принципу моногамії не свідчило про те, що багатоженство зразу ж зникне, воно існує і в даний час в деяких формах. Випадки подружньої зради, проституції, фактичного багатоженства мають місце ще й зараз, але проти цих явищ спрямований не тільки закон, але й громадська думка, мораль.
Другий декрет — Декрет «Про розлучення» проголосив свободу розлучень, розкріпачивши насамперед жінку і в цьому відношенні. Декрет ліквідував дореволюційний шлюбнорозлучний процес і встановив свободу розлучень на прохання про це обох з подружжя або хоч би одного з них.
Справи про розлучення розглядалися судом. Суд викликав обох з подружжя або їх повірених. Впевнившись в тому, що прохання про розлучення виходить дійсно від обох з подружжя, або від одного з них, суддя особисто приймав рішення про розірвання шлюбу і видавав свідоцтво про розлучення. Особливо детально декрет регламентував питання про долю дітей при розлученні. Одночасно з постановою про розірвання шлюбу суд повинен був визначити, у кого з батьків залишаються неповнолітні діти, хто з подружжя і в якій мірі повинен нести витрати по утриманню і вихованню дітей, а також те, чи зобов'язаний чоловік і в якому розмірі давати харчування і утримання жінці.
22 жовтня 1918 р.
був виданий перший Сімейний кодекс: «Кодекс законів про акти громадянського стану, шлюбне, сімейне і опікунське право РРФСР». Цей Кодекс являв собою першу кодифікацію сімейного законодавства, він був взагалі першим Кодексом законів.Кодекс розвивав положення декретів від 18 і 19 грудня 1917 р. про громадянський шлюб, укладений лише шляхом реєстрації в РАГСІ, одношлюбність, свободу вступу в шлюб і розлучення, про урівняння в правах позашлюбних дітей з дітьми народженими в шлюбі. Був введений в Кодекс спеціальний розділ про недійсність шлюбу і порядок визнання шлюбу недійсним.
Кодекс передбачав роздільність майна подружжя; майно, яке було придбане під час шлюбу, було власністю того з подружжя, який його придбав на свої кошти. У цьому Кодексі вперше було сформульовано в нашому законодавстві положення про те, що батьківські права могли бути здійснені тільки в інтересах дітей. При неправомірному здійсненні своїх прав батьки могли бути позбавлені батьківських прав.
Кодекс 1918 р. вперше після революції врегулював питання опіки. Що ж стосується усиновлення, то в Кодексі прямо сказано про те, що воно не породжує ніяких обов'язків і прав ні для усиновителя, ні для усиновленого.