<<
>>

Стаття 31. Право громадян на одержання жилого приміщення

Громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду в порядку, передбаченому законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР.

Жилі приміщення надаються зазначеним громадянам, які постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР і Української РСР), як правило, у вигляді окремої квартири на сім'ю.

1. Право особи на житло належить до основних прав кожної людини. Реалізація цього права гарантується основними міжнародно-правовими конвенціями про права людини та положеннями Конституції України.

Загальна декларація прав людини встановлює, що кожна людина має право на такий життєвий рівень, включаючи їжу, одяг, житло, медичний догляд та необхідне соціальне обслуговування, який є необхідним для підтримання здоров'я і добробуту її самої та її сім'ї (ст. 25). Відповідно до Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права 1966 р. держави, які беруть участь у цьому пакті, визнають право кожного на достатній життєвий рівень для нього і його сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг і житло, і на неухильне поліпшення умов життя.

Норми ст. 47 Конституції України також встановлюють право кожного на житло, зобов'язання держави створювати умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Обов'язок держави та органів місцевого самоврядування надавати громадянам, які потребують соціального захисту житло безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Нормативними положеннями, спрямованими на реалізацію принципів, закріплених у ст. 47 Конституції України є правила глави 1 розділу 3 Житлового кодексу України про надання жилих приміщень у будинках державного та громадського житлового фонду.

2. На відміну від положень Конституції УРСР 1978 р., що закріплювати право громадян на житло та гарантії забезпечення цього права (за рахунок розвитку і охорони державного і громадського житлового фонду, сприяння кооперативному та індивідуальному житловому будівництву, справедливим розподілом під громадським контролем жилої площі тощо) норма ст. 47 Конституції України встановлює право кожного на житло, тим самим поширюючи суб'єктну сферу даного права не лише на громадян України, а і на осіб без громадянства і іноземців, що на законних підставах перебувають на території України. Проте у ЖК України норми, присвячені наданню жилих приміщень в будинках громадського та державного житлових фондів поширюють свою дію, насамперед, на громадян, на що безпосередньо вказують положення ст. 31 Кодексу.

3. Реалізація конституційного права на отримання житла здійснюється декількома способами: по-перше, шляхом державою створення необхідних матеріальних, соціальних та правових умов за яких кожний громадянин зможе побудувати житло, придбати його у власність або взяти у оренду. Правові механізми, що спрямовані на деталізацію конституційного положення про придбання та оренду житлового приміщення закріплені у нормах ЦК України (Глава 54 "Купівля-продаж" та глава 59 "Найм (оренда) житла"). По-друге, шляхом надання державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну плату житла громадянам, які потребують соціального захисту.

Правові, організаційні та соціальні засади державної політики щодо забезпечення конституційного права соціально незахищених верств населення України на отримання житла визначаються Законом України "Про житловий фонд соціального призначення" N 3334-IV від 12 січня 2006 р. У цьому аспекті варто підкреслити, що можливість надання жилих приміщень громадянам у будинках державного і громадського житлового фонду, що закріплюється у ЖК України як спосіб задоволення права на одержання житла Конституцією безпосередньо не передбачається. Дана обставина може свідчити про можливість поступової відмови вітчизняного законодавця від механізму безоплатного надання приміщень особам, які потребують поліпшення житлових умов, проте не належать до категорії соціально незахищених верст населення. Як наслідок, не можна у повній мірі виключити можливість переходу від процедури, передбаченої нормами Глави 1 Розділу 3 ЖК України до механізму забезпечення житловими приміщеннями, встановленого Законом України "Про житловий фонд соціального призначення" при розробці перспективного житлового законодавства України.

4. У коментованій статті визначаються два основні принципи надання жилих приміщень у будинках громадського та державного житлового фонду. По-перше, жилі приміщення надаються громадянам, які постійно проживають у відповідному населеному пункті, якщо інше не встановлене законодавством, та, по-друге, жилі приміщення, як правило, надаються у вигляді однієї квартири на сім'ю.

<< | >>
Источник: Амірова, Отраднова. Науково-практичний коментар до Житлового кодексу України. 2011

Еще по теме Стаття 31. Право громадян на одержання жилого приміщення:

  1. Глава 1. НАДАННЯ ЖИЛИХ ПРИМІЩЕНЬ У БУДИНКАХ ДЕРЖАВНОГО І ГРОМАДСЬКОГО ЖИТЛОВОГО ФОНДУ (ст. 31-60)
  2. Стаття 32. Вік, з якого громадяни здійснюють право на одержання жилого приміщення
  3. Стаття 33. Забезпечення жилими приміщеннями потребуючих поліпшення житлових умов членів житлово-будівельнихкооперативів, громадян, які мають жилий будинок (квартиру) у приватній власності, та інших громадян, що проживають у цих будинках (квартирах)
  4. Стаття 44. Перенесення черговості на одержання жилих приміщень
  5. Стаття 45. Першочергове надання жилих приміщень
  6. Стаття 46. Позачергове надання жилих приміщень
  7. Стаття 48. Розмір жилого приміщення, що надається громадянам
  8. Стаття 50. Вимоги, що ставляться до жилих приміщень
  9. Стаття 54. Надання жилого приміщення, що звільнилося у квартирі
  10. Стаття 55. Заселення жилих приміщень у будинках, переданих виконавчим комітетам місцевих Рад народних депутатів, а також у будинках, споруджених із залученням коштів у порядку пайової участі
  11. Стаття 58. Ордер на жиле приміщення
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -