<<
>>

Стаття 135. Умови прийому громадян до членів житлово-будівельного кооперативу

Умови прийому громадян до членів житлово-будівельного кооперативу встановлюються законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР.

До членів житлово-будівельного кооперативу приймаються громадяни, які постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР і Української РСР) і перебувають на обліку бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу або користуються правом позачергового прийому до членів кооперативу, а також громадяни, зазначені в частині першій статті 143, частині другій статті 145 і частині першій статті 146 цього Кодексу.

1.

Відповідно до ч. 1 коментованої статті умови прийому громадян до членів ЖБК встановлюються законодавством України, ЖК та іншими актами законодавства України. Серед числа останніх слід виокремити, насамперед, такі, що конкретизують положення ЖК: постанову Ради Міністрів Української РСР від 30 квітня 1985 р. N 186 "Про затвердження Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу" (з наступними змінами та доповненнями) та постанову Ради Міністрів Української РСР і Української Республіканської Ради професійних спілок від 5 червня 1985 р. N 228 "Про затвердження Правил обліку громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу" (з наступними змінами та доповненнями).

Зокрема, відповідно до п. 29 Правил, громадяни, які перебувають на кооперативному обліку, направляються до житлово-будівельних кооперативів у порядку черговості, встановленої для прийому до членів кооперативів (пункт 9 Примірного статуту ЖБК).

2. Слід враховувати, що нині умови прийому громадян до членів ЖБК визначаються суб'єктами, що організують відповідний кооператив (про організацію та діяльність ЖБК див. коментар до ст. 137 ЖК).

З моменту прийняття громадянина на облік у нього виникає право на забезпечення житловою площею.

Проте перебування на обліку для покращення житлових умов є початковою стадією житлових правовідносин, які тривалий час залишаються у такому вигляді. Лише при наступних благополучних умовах (просування в черзі) та за наявності визначених юридичних фактів це правовідношення почне свій розвиток. При проведенні організаційних заходів щодо створення кооперативу громадянин подає заяву про вступ до кооперативу, тим самим стаючи його засновником. З моменту реєстрації кооперативу останній отримує статус юридичної особи, а його засновники стають його членами.

Створення кооперативу - це самостійна стадія динаміки житлового правовідношення, в якій громадянин, залишаючись таким, що потребує покращення житлових умов, набуває членські права та обов'язки. Його основною правомочністю є право вимоги надання обумовленого грошовими внесками та складом сім'ї житлового приміщення у конкретному будинку. Другою стороною на цій стадії розвитку житлового правовідношення виступає кооператив, який будує або набуває житловий будинок. На даному етапі основний обов'язок другої сторони - надання житлового приміщення.

3. При розгляді правового положення членів ЖБК та житлових кооперативів необхідно мати на увазі, що чинне цивільне законодавство (на відміну від ЖК України) передбачає, що членами кооперативів можуть бути громадяни, які досягли 16-річного віку, що на два роки нижче порівняно з вимогами чинних нормативно-правових актів сфери житлового права.

Так, п. 7 Примірного статуту ЖБК передбачено, що громадяни приймаються до членів житлово-будівельного кооперативу після досягнення ними вісімнадцятирічного віку, а ті, що одружилися або влаштувалися на роботу в передбачених законом випадках до досягнення зазначеного віку, - відповідно з часу одруження або влаштування на роботу. Неповнолітній спадкоємець члена кооперативу, який проживає разом з ним, може бути прийнятий до членів кооперативу з тим, щоб до досягнення ним повноліття його права і обов'язки здійснював опікун (піклувальник).

До членів житлово-будівельного кооперативів приймаються особи віком до 30 років.

Водночас, ч. 1 ст. 32 ЦК містить загальне правило про можливість фізичної особи з неповною цивільною дієздатністю бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи. У свою чергу п. 1 ст. 6 Закону України "Про споживчу кооперацію", ч. 2 ст. 10 Закону України "Про кооперацію" конкретизують це право і передбачають, що членами споживчого товариства можуть бути громадяни, які досягли 16-річного віку і виявили бажання брати участь у здійсненні цілей і завдань споживчого товариства. При організації кооперативу їх членами визнаються громадяни-засновники після державної реєстрації кооперативу.

Нині правом створення ЖБК, а відтак і можливістю реалізації цього права наділені також юридичні особи будь-якої організаційно-правової форми. Нормативно-правові акти, статути житлових та ЖБК можуть передбачати особливі вимоги до складу своїх членів. Обмеження щодо вступу до кооперативу можуть бути передбачені також його статутом.

4. Частина 2 статті, що коментується встановлює правило, відповідно до якого до членів ЖБК приймаються громадяни, які постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлене законодавством України) і перебувають на обліку бажаючих вступити до ЖБК або користуються правом позачергового прийому до членів кооперативу (див. коментар до ст. ст. 134, 136 ЖК), а також громадяни, зазначені в частині першій статті 143, частині другій статті 145 і частині першій статті 146 ЖК України.

<< | >>
Источник: Амірова, Отраднова. Науково-практичний коментар до Житлового кодексу України. 2011

Еще по теме Стаття 135. Умови прийому громадян до членів житлово-будівельного кооперативу:

  1. Глава 5. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГРОМАДЯН ЖИЛИМИ (ст. 133-149) ПРИМІЩЕННЯМИ В БУДИНКАХ ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИХ КООПЕРАТИВІВ І КОРИСТУВАННЯ НИМИ
  2. Стаття 135. Умови прийому громадян до членів житлово-будівельного кооперативу
  3. 2. Правове становище співвласників квартир багатоквартирного жилого будинку
  4. 1.3. Процесуальний статус осіб, які беруть участь у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -