3. Особливості управління господарською діяльністю в державному та комунальному секторах економіки

В економіці України значна питома вага належить публічним секторам економіки державному та комунальному. Функціонування цих секторів має на меті забезпечення публічних інтересів відповідних категорій народу України, Української держави, територіальних громад.

Відтак основні засади функціонування цих секторів та управління господарською діяльністю їх суб'єктів визначаються зазвичай у формі закону: ГК України (статті 2224, 7378, 167172, 183, 191), законів: від 21.05.1997 р. «Про місцеве самоврядування в Україні», від 04.03.1992 р. (в ред. Закону від 19.02.1997 р.) «Про приватизацію державного майна», від 10.04.1992 р. (в ред. Закону від 14.03.1995 р.) «Про оренду державного і комунального майна, від 22.12.1995 р. «Про поставки продукції для державних потреб», від 24.01.1997 р. «Про державний матеріальний резерв», від 03.03.1998 р. «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності», від 03.03.1999 р. «Про державне оборонне замовлення», від 06.04.2000 р. «Про перевезення небезпечних вантажів», декретів Кабінету Міністрів України: від 15.12.1992 р. «Про управління майном, що є у загальнодержавній власності», від 31.12.1992 р. «Про впорядкування діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, створених за участю державних підприємств» та ін.

Управління господарською діяльністю в державному та комунальному секторах економіки, попри їх відмінність, має спільні риси, а саме:

• організаційноуправлінські повноваження здійснюються за допомогою системи уповноважених органів (відповідно державних та комунальних);

• суб'єктами господарювання є організації (в т. ч. підприємства), що функціонують на базі відповідної форми власності (державної чи комунальної), а також суб'єкти, у статутному фонді (майні) яких частка відповідної власності (державної чи комунальної) забезпечує вплив відповідно держави чи територіальної громади на такого суб'єкта (змішані господарські — зазвичай акціонерні — товариства, за переважної участі держави чи територіальної громади);

• зазначені суб'єкти функціонують на базі майна, що закріплюється за ними на одному з основних правових титулів праві власності (державні, комунальні або змішані акціонерні товариства), праві господарського відання (державні та комунальні комер

ційні підприємства), праві оперативного управління (казенні та некомерційні комунальні підприємства);

• можливість встановлення законом особливостей здійснення конкурентноантимонопольної політики у сфері державного та комунального секторів економіки;

• можливість визначення законом особливостей застосування процедури банкрутства до підприємств цих секторів.

Проте існують і певні відмінності між державним та комунальним секторами, зокрема, щодо: органів, які здійснюють організаційноуправлінські повноваження; компетенції останніх; порядку прийняття ними рішень; актів, в яких фіксуються такі рішення, та ін.

<< | >>

↑

Источник: Вінник О. М.. Господарське право: Курс лекцій. 2004

Еще по теме 3. Особливості управління господарською діяльністю в державному та комунальному секторах економіки:

- Господарче право України - Хозяйственное право России -