Уголовное право

Кримінальне право України. Загал, частина: Підруч. для студентів юрид. вузів
§ 1. Поняття, підстави та види звільнення від кримінальної відповідальності
Звільнення від кримінальної відповідальності — це здійснювана у відповідності з кримінальним і кримінально-процесуальним законом відмова держави в особі компетентних органів від застосування заходів кримінально-правового характеру щодо осіб, які вчинили злочин. Соціально-політична основа різних видів звільнення від кримінальної відповідальності полягає у прагненні держави ефективно і раціонально вести боротьбу зі злочинністю кримінально-правовими засобами. В інституті звільнення від кримінальної відповідальності одночасно реалізуються принципи економії кримінальної репресії, гуманізму і індивідуалізації відповідальності. Законодавство передбачає випадки обов'язкового і факультативного звільнення від кримінальної відповідальності осіб, які вчинили діяння, що містять ознаки злочину. Так, обов'язковим є інститут давності притягнення до кримінальної відповідальності (крім випадків вчинення злочину, мірою покарання за який за законом може бути смертна кара), а факультативним — звільнення від відповідальності особи, яка перестала бути суспільне небезпечною внаслідок зміни обстановки після вчинення нею діяння, що містить ознаки злочину. Індивідуалізація відповідальності особи, яка вчинила діяння, що містить ознаки злочину, полягає, зокрема, в прийнятті правозастосовчими органами рішення: 1) про притягнення такої особи до кримінальної відповідальності, складовою частиною якої є її засудження і застосування до неї покарання; 2) про звільнення її від кримінальної відповідальності і застосування у передбачених законом випадках заходів впливу, що не є кримінальним покаранням (наприклад, примусових заходів виховного характеру); 3) про застосування іншої (так званої особливої") форми реалізації кримінальної відповідальності (наприклад, умовного засудження).
Вирішуючи це питання, працівники пра-возастосовчих органів, які діють на підставі закону і керуються своєю правосвідомістю, враховують характер і сту- 342 пінь суспільної небезпечності діяння, що містить ознаки злочину, особу винного, його поведінку в контексті існуючої після вчинення діяння обстановки, а також можливі шляхи реалізації суспільне корисних цілей покарання: виправлення і перевиховання, запобігання вчиненню нових злочинів засудженим, а також іншими особами. Підстави звільнення від кримінальної відповідальності є специфічними для кожного виду звільнення. У більшості випадків вони обумовлені невеликим ступенем суспільної небезпечності вчиненого діяння і особи, яка його вчинила і яка може бути виправлена без застосування кримінального покарання. Види звільнення від кримінальної відповідальності: 1) у зв'язку з відпадінням суспільної небезпечності діяння, що містить ознаки злочину, або втратою суспільної небезпечності особою, яка його вчинила, внаслідок зміни обстановки (ч. 1 ст. 50 КК); 2) у зв'язку з притягненням особи до адміністративної відповідальності (п. 1 ч. 1 ст. 51); 3) у зв'язку з застосуванням судом примусових заходів виховного характеру (ч. З ст. 10, п. З ч. 1 ст. 51); 4) у зв'язку з передачею особи на поруки громадській організації або трудовому колективу (п. 4 ч. 1 та ч. 4 ст. 51); 5) у зв'язку з спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності (ст. 48); 6) у зв'язку з амністією (ч. З ст. 92 Конституції України); 7) спеціальні випадки звільнення від кримінальної відповідальності при вчиненні окремих категорій злочинів (ч. 2 ст. 56, ч. З ст. 57, ч. З ст. 170, ч. 5 ст. 1876, ч. 2 ст. 222, частини 1 і 2 ст. 229'° КК). Із урахуванням того, що Конституція України 1996 p. має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти мають відповідати їй (ст. 8 Конституції), а також беручи до уваги конституційні положення про те, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами і "делегування функцій судів чи привласнення цих функцій іншими органами не допускається" (ст. 124), втратили силу положення п.
2 ч. 1 та ч. З ст. 51 КК про звільнення від кримінальної відповідальності з передачею матеріалів справи на розгляд товариського суду. У п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 p. № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" говориться: "Конституційне положення про здійснення правосуддя виключно судами зобов'язує їх розглядати кримінальні справи і про злочини, перелічені у ч. І ст. 27 КПК. У зв'язку з цим суд не може передати 343 матеріали такої справи на розгляд товариського суду в порядку, передбаченому ст. 51 КК та ст. 8 КПК"1. Чинне законодавство передбачає значні можливості для звільнення від кримінальної відповідальності, що узгоджується із загальною тенденцією розвитку кримінального законодавства в бік пом'якшення відповідальності за менш значні злочини поряд із посиленням відповідальності за більш тяжкі злочини. Всі види звільнення від кримінальної відповідальності, за винятком передачі винного на поруки, є безумовними. При передачі особи на поруки до неї ставиться ряд вимог, невиконання яких може обумовити притягнення її до кримінальної відповідальності. Будь-який із видів звільнення від кримінальної відповідальності застосовується лише за наявності у вчиненому складу злочину як підстави кримінальної відповідальності. Це положення має важливе значення для дотримання принципу законності, охорони прав громадян. Не можна "звільняти" від відповідальності тих осіб, у діях яких відсутній склад будь-якого злочину. Рішення про звільнення від кримінальної відповідальності приймається судом, прокурором, слідчим за згодою прокурора в межах їх компетенції за наявності підстав і у передбачених кримінально-процесуальним законодавством формах. Прийняття акта амністії знаходиться в компетенції Верховної Ради України: "Законом України оголошується амністія" (ч. З ст. 92 Конституції України). До набрання чинності Конституцією України 1996 p., тобто до 28 червня 1996 p., видання акта (Указа) про амністію належало до компетенції Президента України. Особа, звільнена від кримінальної відповідальності, не вважається судимою.
вернуться к содержанию
вернуться к списку источников
перейти на главную страницу

Релевантная научная информация:

  1. Кримінальне право України. Загал, частина: Підруч. для студентів юрид. вузів - Уголовное право
  2. § 1. Поняття, підстави та види звільнення від кримінальної відповідальності - Уголовное право
  3. Кримінальне право України. - Уголовное право
  4. Адвокатура США - Адвокатское право
  5. 4.2. Адміністративний примус - Административное право
  6. 5.2. Склад адміністративного правопорушення - Административное право
  7. 5.3. Адміністративна відповідальність - Административное право
  8. 11.2. Контроль та його види - Административное право
  9. § 2. Система кримінального права України. - Уголовное право
  10. § 5. Поняття кримінального закону, його значення та основні риси. - Уголовное право
  11. § 7. Система кримінального права - Уголовное право
  12. § 1. Поняття та ознаки злочину - Уголовное право
  13. § 3. Підстави кримінальної відповідальності - Уголовное право
  14. § 2. Загальна характеристика юридичного складу злочину - Уголовное право
  15. § 1. Поняття та види обставин, що виключають суспільну небезпечність чи протиправність діяння - Уголовное право
  16. § 5. Добровільна відмова від вчинення злочину - Уголовное право
  17. § 3. Звільнення від кримінальної відповідальності із застосуванням адміністративного стягнення, примусових заходів виховного характеру або громадського впливу - Уголовное право
  18. § 6. Спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності - Уголовное право
  19. § 1, Загальна характеристика умовного незастосування покарання - Уголовное право
  20. § 3. Злочин і покарання за кримінальним правом іноземних дерхав - Уголовное право

Другие научные источники направления Уголовное право:

    1. М. И. Бажанов, Ю В. Баулин, В. И. Борисов. Уголовное право Украины. Общая часть: Учебник для студентов юрид. вузов и фак.. 1999
    2. Лекції. Кримінальне право України.. 2000