Проблема визначення основних системно-структурних характеристик юридичного складу злочину. На досить високому рівні системності юридичного складу злочину як специфічного елемента змісту кримінального права вже неодноразово наголошувалось. Очевидно, наступним кроком у дослідженні цієї юридичної конструкції повинно бути докладне і конкретне з'ясування її "внутрішньої" будови. Ця проблема, як і багато інших складних питань даної теми, в теорії кримінального права вирішується по-різному. При цьому основні спірні питання зводяться до таких: 1. Які компоненти (складові частини) утворюють юридичний склад злочину? 2. Як вони співвідносяться між собою? 3. Як найбільш точно їх іменувати? Відповідаючи на перше запитання, різні автори як компоненти (складові частини) юридичного складу злочину називають "елементи і ознаки", "підсистеми". При цьому деякі автори елементами складу злочину вважають його об'єкт, суб'єкт, об'єктивну та суб'єктивну сторони, інші розглядають ці "структурні одиниці" як підсистеми'. По-різному визначається і співвідношення між виділеними компонентами юридичного складу злочину. Більшість авторів вважає, що відповідні елементи — об'єкт, суб'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторони — містять ознаки, які їх характеризують (дехто, уточнюючи, говорить про "групи" чи "класи" ознак)2. Інші автори об'єкт, суб'єкт, об'єктивну та суб'єктивну сторони називають підсистемами, а ' Докладніше про це див.: Уголовное право Украинской ССР на современном этапе. Часть Общая. — С. 68—71. 2 Див.: Советское уголовное право. Общая часть. — С. 99, 101—102. 96 те, що Їх опоненти визначили як ознаки, іменують елементами, допускаючи водночас і найменування "ознаки"'. Такий різнобій у термінології вже давно було визначено як недолік, хоча він, на думку окремих вчених, і не має принципового значення2. Із цим, очевидно, можна погодитись, але все ж і тут коректність термінології є бажаною. Тому в контексті зазначеного вище третього спірного питання — про точність найменування окремих компонентів юридичного складу злочину — заслуговує на увагу зауваження про те, що об'єкт і об'єктивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона не мають елементарності, оскільки включають дрібніші компоненти. Відповідно і термін "елемент" для їх найменування не є точним3. Таким чином, попередні висновки щодо внутрішньої будови юридичного складу злочину зводяться до наступного: 1. На сьогодні домінуючим у теорії кримінального права є погляд на юридичний склад злочину як на законодавчу модель злочину певного виду, що має, по суті, характер інформаційної системи4. 2. Як цілісна інформаційна система юридичний склад злочину має структурний і змістовний аспекти. Перший із них відображає можливі варіанти системного поєднання відповідних значень юридичних фактів, є своєрідним "структурним скелетом" юридичного складу злочину, другий — несе інформацію про зміст юридичних фактів та про характер зв'язків між ними. 3. Структурний аспект юридичного складу злочину включає, принаймні, два рівні: перший, як традиційно вважається, утворюють об'єкт, суб'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторони юридичного складу злочину, другий рівень складають "дрібніші" його компоненти. 4. Розкриття внутрішньої будови юридичного складу злочину, крім з'ясування її змісту і суті, передбачає коректне використання відповідної термінології; найбільш прийнятним у цьому плані уявляється поєднання усталених термінів теорії кримінального права і теорії систем. ' Див.: Советское уголовное право. Общая часть. — С. 99, 101—102. 2 Див., наприклад: Браним Я.М. Основні питання загального вчення пре. склад злочину. — К., 1964. — С. 59. 3 Див.: Уголовное право Украинской ССР на современном этапе. Часть Общая. — С. 70—71. 4 У зв'язку з наявністю у певних юридичних складах злочинів так званих оціночних ознак можна розглядати такі склади як своєрідні інформаційно-оціночні системи. 97 Виходячи із цих положень, основними системно-структурними характеристиками юридичного складу злочину, як уявляється, є: а) загальна структура; б) специфічна конструкція; в) конкретний зміст.

При цьому перші дві характеристики утворюють структурний аспект юридичного складу злочину, а третя — його змістовний аспект. Загальна структура юридичного складу злочину. Системний характер відображення в юридичному складі злочину різних варіантів поєднання окремих юридичних фактів об'єктивно сприяв застосуванню системного підходу для з'ясування внутрішньої будови цієї юридичної конструкції. У цьому плані в межах теорії кримінального права здійснено спробу систематизації відповідних юридичних фактів, перш за все, виходячи з реального соціального та психологічного змісту суспільне небезпечної поведінки особи. Як наслідок такої систематизації юридичний склад злочину уявлявся відображенням чотирьох груп юридичних фактів, що стосуються: а) об'єкта злочину, тобто тих соціальних цінностей, які можуть постраждати внаслідок' відповідного діяння; б) суб'єкта злочину, тобто особи, яка його вчинила; в) об'єктивної сторони злочину, тобто зовнішнього прояву діяння, а також — у багатьох випадках — тих обставин оточуючого середовища, які, на думку законодавця, впливають на визнання діяння злочином певного виду (окремим різновидом такого злочину); г) суб'єктивно? сторони злочину, тобто тих внутрішніх процесів у психіці суб'єкта, які певним чином пов'язані із зовнішньою, "об'єктивною", стороною діяння. Умовність такої систематизації, особливо при виділенні об'єктивної та суб'єктивної сторін злочину, є очевидною, тому констатація цього моменту практично завжди доповнюється положеннями про "взаємозв'язок", "єдність" юридичних фактів, відображених в юридичному складі злочину. І все ж розглядати запропоновану систематизацію лише як науковий прийом, очевидно, не слід. Ця систематизація має певні об'єктивні підстави і відповідне кримінально-правове значення. Об'єктивність зазначених підстав полягає в тому, що виділені теорією кримінального права об'єкт, суб'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторони злочину відображаються в юридичному складі злочину (більш чи менш вдало) з урахуванням їх реального соціального, правового та психологічного змісту. Таке відображення зазначених "компонентів" є своєрідними "інформаційними блоками" юридич-98 ного складу злочину (в теорії систем це співвідношення визначається термінами "система — підсистема"). Зважаючи на умовність будь-якої аналогії, ці "інформаційні бло-^и" — у подальшому ми їх називатимемо складовими частинами юридичного складу злочину — можна порівняти з передбаченими у проекті будинку стінами, дахом, дверима (входом) та внутрішнім розташуванням: у принципі, будь-який будинок повинен мати ці атрибути, а проект будинку — їх передбачати. Складові частини юридичного складу злочину утворюють його загальну структуру. Вона, як уже зазначалося, може розглядатись як перший рівень структурного аспекту юридичного складу злочину. Кримінально-правове значення цього рівня полягає в тому, що він, у принципі, є однотипним для юридичних складів усіх злочинів, і тому всі склади, в тому числі й ті, що фіксують незакінчену злочинну діяльність чи вчинення злочину у співучасті, повинні мати однакову загальну структуру. Тобто, юридичний склад будь-якого злочину повинен мати як свої складники об'єкт, суб'єкт, об'єктивну та суб'єктивну сторони. Специфічна конструкція юридичного складу злочину. Ця характеристика розкриває другий рівень структурного аспекту юридичного складу злочину. Вона відповідає на питання, скільки юридичних фактів відображається в цій юридичній конструкції, яких саме значень у відповідній складовій частині вони набирають, і чи є якісь зв'язки між даними фактами. При цьому конкретний зміст юридичних фактів і конкретний характер зв'язків між ними поки що до уваги не беруться. Проблему специфічної конструкції юридичного складу злочину свого часу вирішував законодавець — при кри-міналізації певного типу суспільне небезпечної поведінки. Перед ним поставали, по суті, такі самі питання, але вони мали інший аспект: скільки юридичних фактів необхідно "відібрати" для створення юридичного складу злочину, до яких саме складників вони мають бути віднесеш і чи потрібно передбачати певні зв'язки між фактами? Орієнтовну сукупність відповідних значень юридичних фактів, з якими "працює" законодавець, наведено в таблиці 1. У ній ці значення подаються як елементи (компоненти) відповідної частини юридичного складу злочину. 4* 99 Таблиця 1 Орієнтовна сукупність елементів для створення юридичного складу злочину Складові частини юридичного складу злочину Елементи юридичного складу злочину Об'єкт Безпосередній об'єкт злочину Предмет злочину Потерпілий від злочину Об'єктивна сторона Діяння (дія чи бездіяльність) Наслідки Спосіб вчинення злочину Час вчинення злочину Місце вчинення злочину Обстановка (ситуація) вчинення злочину Знаряддя злочину Засоби вчинення злочину Суб'єкт Вік Осудність Спеціальний суб'єкт Суб'єктивна сторона Вина Мотив Мета Емоційний стан У таблиці виділено ті елементи юридичного складу злочину, які є обов'язковими для нього, оскільки вони завжди "представляють" відповідну його складову частину. Інші елементи стають обов'язковими після їх "добору" законодавцем. Такими ж обов'язковими стають і певні зв'язки між обов'язковими елементами'. У тому разі, якщо законодавець якісь елементи та зв яз-ки між ними передбачає альтернативне, специфічна конструкція юридичного складу певного злочину набуває більш складного характеру. Типовий випадок — так звані кваліфіковані склади злочинів, які часто передбачають "приєднання" до основного складу "додаткових" елементів (одного з них, кількох чи всіх одразу) — наприклад, розбій, поєднаний із спричиненням тяжких тілесних ушкоджень або вчинений із проникненням у житло чи особливо небезпечним рецидивістом. У юридичному складі злочину може міститись інформація не лише про наявність, а і про відсутність певних юридичних фактів. В одних випадках така інформація міститься безпосередньо в статті Особливої частини кримінального закону, наприклад, порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості (ст. 238 КК). В інших випадках інформація про відсутність певних юридичних фактів у межах юридичного складу відповідного злочину одержується шляхом співставлення окремих положень статей Загальної та Особливої частин КК (наприклад, положень про малозначність діяння (ч. 2 ст. 7) і положень про спричинення майнової шкоди шляхом обману або зловживання довір'ям (ст. 87) чи положень про крайню необхідність (ст. 16) і положень про незаконне проведення аборту (ст. 109)'. Ілюстрацією визначення специфічної конструкції юридичного складу злочину є таблиця 2, в якій під цим кутом зору розглядається основний склад крадіжки — таємного викрадення індивідуального майна громадян. ' Питання про зв'язки між елементами юридичного складу в теорії кримінального права розроблено недостатньо. Традиційно як такий зв'язок розглядається причинний зв'язок між діянням і наслідками. Але зводити всі можливі види зв'язків між елементами юридичного складу злочину лише до причинного зв'язку між діянням і наслідками, очевидно, не слід. Принаймні, в юридичних складах злочинів, передбачених, зокрема, статтями -58, 95, 165, 1901 КК, мова йде також і про інші зв'язки між їх елементами. 100 ' У таких випадках можна, очевидно, говорити про існування "особливих" елементів юридичного складу злочину, які безпосередньо не входять до його складових частин, але у взаємодії із "звичайними" елементами в певній мірі видозмінюють специфічну конструкцію юридичного складу злочину. 101 Таблиця 2 Загальна структура та специфічна конструкція таємного викрадення індивідуального майна громадян (крадіжки) Загальна структура юридичного складу крадіжки Специфічна конструкція юридичного складу крадіжки Об'єкт Безпосередній об'єкт Предмет Об'єктивна сторона Діяння Наслідки Причинний зв'язок між діянням і наслідками Спосіб Суб'єкт Вік Осудність Суб'єктивна сторона Вина Мотив Мета Кримінально-правове значення специфічної конструкції юридичного складу злочину полягає в тому, що вона, визначаючи обов'язковий "набір" відповідних значень юридичних фактів та зв'язків між ними, створює реальний "структурний скелет" юридичного складу злочину. В цій характеристиці найбільш повно втілюється високий рівень системності юридичного складу злочину, саме вона надає йому характеру юридичної конструкції. Конкретний зміст юридичного складу злочину. Дібрані законодавцем як обов'язкові відповідні значення юридичних фактів та зв'язки між ними в межах даної характеристики набувають конкретного наповнення. Таким чином, зберігаючи "конструктивні" властивості, юридичний склад злочину набуває якісної специфіки і в змістовному плані. Наповнення відповідних значень юридичних фактів і зв'язків між ними конкретним змістом здійснюється шляхом їх змістовних характеристик, які традиційно можуть іменуватись ознаками юридичного складу злочину. Як правило, кожний елемент цієї юридичної конструкції ха- 102 рактеризується однією чи кількома ознаками. Однак може мати місце і протилежний варіант, коли одна і та сама ознака характеризує різні елементи. Один із прикладів — умисне вбивство, вчинене з особливою жорстокістю. У ЦЬОМУ різновиді умисного вбивства за обтяжуючих обставин особлива жорстокість може пов'язуватись як зі способом позбавлення життя людини, так і з іншими обставинами, зокрема, обстановкою вчинення злочину'. В принципі, такий варіант взаємодії елементів та ознак юридичного складу злочину небажаний, оскільки він до певної міри "розмиває" його специфічну конструкцію. Як ознака юридичного складу злочину відповідна змістовна характеристика має: а) у поєднанні з іншими ознаками визначати суспільну небезпечність діяння і відрізняти його від інших проявів суспільне небезпечної поведінки; б) бути притаманною всім злочинам даного виду з урахуванням можливої альтернативності елементів та ознак юридичного складу злочину; в) бути прямо передбаченою в кримінальному законі або однозначно випливати з його тлумачення; г) не бути похідною від інших ознак; д) характеризувати, як правило, один конкретний елемент юридичного складу злочину2. Ілюстрацією визначення конкретного змісту юридичного складу злочину є таблиця 3, в якій відображені всі системно-структурні характеристики таємного викрадення індивідуального майна громадян (крадіжки)3. Кримінально-правове значення конкретного змісту юридичного складу злочину полягає в тому, що ця характеристика надає даній юридичній конструкції якісної специфіки, тим самим дозволяючи їй виконувати кваліфікаційну і розмежувальну функції.

Серед усіх характеристик юридичного складу злочину його конкретний зміст є найбільш "інформаційно насиченим". ' Див.: п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 квітня 1994 p. № 1 "Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров'я людини" // Бюлетень ... — С. 90—91. 2 На більшість із цих вимог ще в 1963 p. звернув увагу В.М.Кудрявцев. Див.: Кудрявцев В.Н. Теоретические основы квалификации преступлении — М„ 1963. — С. 93—94. 3 У наступних главах підручника допускається вживання й іншої термінології щодо зазначених системно-структурних характеристик, зокрема, в ряді випадків термін "елементи" використовується для найменування складових частин юридичного складу злочину, а термін "ознаки" — для найменування його елементів та зв'язків. 103 Таблиця З Загальна структура, специфічна конструкція та конкретний зміст юридичного складу злочину крадіжки (таємного викрадення індивідуального майна громадян) Загальна структура (складові частини) Специфічна конструкція (обов'язкові елементи та зв'язки між ними) Конкретний зміст (обов'язкові ознаки*) 1 2 3 Об'єкт Безпосередній об'єкт Відносини індивідуальної (приватної) власності Предмет Майно, що належить іншій особі на праві приватної власності, а також інше майно, яке прирівняне у правовому плані до приватного майна Об'єктивна сторона Діяння Протиправне безоплатне обернення приватного майна на свою користь чи користь інших осіб Наслідки Пряма дійсна майнова шкода, спричинена власникові майна Причинний зв'язок Діяння є причиною настання наслідків Спосіб Таємний Суб'єкт Вік 14 років (ч.2ст. 10 КК) Осудність Особа здатна усвідомлювати свої дії та керувати ними (ст. 12КК) 104 Продовження таблиці З І 2 3 Суб'єктивна сторона Вина Прямий умисел — зміст умислу: особа усвідомлює, що незаконно і безоплатно обертає "чуже" приватне майно на свою користь чи користь іншої особи, передбачає, що своїми діями спричинить пряму дійсну майнову шкоду власникові майна, і бажає спричинити таку шкоду Мотив Корисливий — прагнення одержати за рахунок майна, що викрадається, матеріальну вигоду для себе чи для інших осіб Мета Бажання розпорядитися майном, що викрадається, як своїм власним * Зміст окремих ознак юридичного складу крадіжки в юридичній літературі формулюється дещо по-іншому; окремі ознаки, зокрема таємний спосіб викрадення, можуть бути у подальшому конкретизовані. Проблеми встановлення специфічної конструкції та конкретного змісту юридичного складу злочину. Якщо співставити наведену вище таблицю 3 з диспозицією ч. 1 ст. 140 КК, то можна побачити, що специфічна конструкція і конкретний зміст юридичного складу крадіжки безпосередньо з неї не випливають. Яким же чином вони встановлюються у повному обсязі? У принципі, це здійснюється в межах Особливої частини кримінального права при вивченні юридичних складів конкретних злочинів (злочинів певного виду). Але загальні підходи мають бути розкриті саме при розгляді даного питання. Ці загальні підходи можна сформулювати так: 1. Основна ("специфічна") частина елементів та ознак юридичного складу злочину передбачена в диспозиції від- 105 повідної статті Особливої частини КК (частини чи пункту такої статті, що мають самостійні санкції). У ній, як правило, передбачаються ті елементи та ознаки юридичного складу злочину, які надають даному злочину чи його різновидам якісної специфіки, тим самим дозволяючи розмежувати різні злочини або окремі різновиди одного й того самого злочину. 2. Ряд елементів та ознак юридичного складу злочину міститься в статтях Загальної частини КК. Це, перш за все, елементи та ознаки, що стосуються суб'єкта злочину (вік, осудність), ознаки, які в загальній формі характеризують види вини. Крім того, як уже зазначалося, в статтях Загальної частини КК передбачені (в негативній формі) так звані особливі елементи юридичного складу злочину та ознаки, що їх характеризують (малозначність діяння, необхідна оборона, крайня необхідність тощо). Нарешті, в статтях Загальної частини КК закріплені специфічні елементи та ознаки "особливих" юридичних складів злочинів, зокрема попередньої злочинної діяльності та вчинення злочину у співучасті. 3. Деякі елементи та ознаки юридичного складу злочину встановлюються шляхом співставлення та системного аналізу кількох статей Особливої частини КК. Так, у ст. 87 передбачена відповідальність за спричинення майнової шкоди державі або громадській організації шляхом обману або зловживання довір'ям за відсутності ознак розкрадання. Для з'ясування, які ж саме ознаки розкрадання відсутні в даному юридичному складі злочину і, відповідно, які ж його "власні" елементи та ознаки, необхідно звернутися, крім ст. 87, ще й до статей 83 та 84. 4. Інколи для встановлення окремих ознак юридичного складу злочину потрібно звернутися до іншого — не кримінального — закону. Так, у ст. 81 КК нічого не сказано про мінімальний розмір викраденого державного чи колективного майна, який дозволяє розглядати розкрадання такого майна шляхом крадіжки як злочин, а не як адміністративне правопорушення. І тільки звернення до ст. 51 КАП допомагає з'ясувати, що таким розміром є розмір, який перевищує три неоподатковуваних мінімуми доходів громадян. 5. Окремі елементи юридичного складу злочину та ознаки, що їх характеризують, визначаються шляхом однозначного тлумачення відповідних формулювань і понять, вжитих у кримінальному законі. Так, розкриття 106 поняття вбивство, застосоване в ряді статей КК, дозволяє встановити, крім діяння, і такий елемент об'єктивної сторони юридичних складів відповідних злочинів, як наслідки, а також визначити ознаку, що його характеризує, — біологічну смерть потерпшого. Шляхом тлумачення назви відповідної глави Особливої частини КК та з'ясування змісту діяння, а інколи й наслідків певного юридичного складу злочину у переважній більшості випадків встановлюється конкретний зміст його безпосереднього об'єкта. Так, співставлення назви глави IX Особливої частини КК "Злочини проти порядку управління" та змісту діяння юридичного складу створення не передбачених законодавством воєнізованих формувань чи груп (ст. 1876 КК) дозволяє встановити зміст безпосереднього об'єкта цього злочину — порядок управління в сфері створення, організації та функціонування Збройних Сил України. Визначення змісту діяння та його спрямованості на спричинення шкоди безпосередньому об'єкту злочину дає можливість встановити такі елементи суб'єктивної сторони крадіжки, як мотив і мета, а також наповнити їх конкретним змістом (див. таблицю 3). Отже, встановлення специфічної конструкції та конкретного змісту юридичного складу злочину — досить складний процес, який передбачає використання прийомів і правил юридичної техніки, логіки та лінгвістики.

вернуться к содержанию

вернуться к списку источников

перейти на главную страницу

Помощь с написанием учебных работ

Релевантная научная информация:

Другие научные источники направления Уголовное право:

М. И. Бажанов, Ю В. Баулин, В. И. Борисов. Уголовное право Украины. Общая часть: Учебник для студентов юрид. вузов и фак.. 1999

Лекції. Кримінальне право України.. 2000