Трудовое право

Прокопенко В. I. Трудове право України: Підручник. — X.: Фірма «Консум», 1998. - 480 с.
§ 1. Поняття внутрішнього трудового розпорядку як основи організації праці
Праця у людському суспільстві носить спільний характер, її учасники повинні координувати, узгоджувати свої дії, для того щоб досягти бажаних виробничих результатів. Саме тому певний порядок при виконанні праці є об'єктивною необхідністю, умовою будь-якої спільної роботи, колективної праці, незалежно від її суспільної організації.

На підприємствах, які становлять економічну і соціальну ланку суспільства, зосереджена велика кількість локальних соціальних процесів, що по-різному відображають загальносо-ціальні закономірності. Більшість з цих процесів пов'язана із взаємовідносинами людей під час праці, робота повинна виконуватись злагоджено: на когось покладається завдання організовувати і управляти працею, хтось повинен додержуватися встановленого розпорядку виконання робіт.

Поєднання робочої сили із засобами виробництва незалежно від форм власності здійснюється за допомогою трудового договору, укладаючи який працівник відповідно до ст.

21 КЗпП зобов'язується виконувати певну роботу з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові. В свою чергу власник підприємства або уповноважений ним орган повинен належним чином організувати виконання працівниками роботи у безпечних і нешкідливих умовах праці, що передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Забезпечити певний порядок поведінки людей у процесі праці можна шляхом чіткої регламентації обов'язків кожного працівника, кожної сторони трудового договору. Виробничий процес має здійснюватись відповідно до існуючих правил переробки сировини, виготовлення продукції, надання послуг тощо. Така регламентація провадиться технічними, технологічними, правовими нормами, зміст яких створює виробничу і технологічну дисципліну.

Порядок поведінки людей у процесі праці, що спрямований на забезпечення точного виконання працюючими трудових обов'язків, прийнято називати трудовою дисципліною. Цей

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

402

порядок визначається правовими нормами, правилами внутрішнього трудового розпорядку, статутами і положеннями про дисципліну, технічними правилами, посадовими положеннями та інструкціями, наказами і розпорядженнями керівника робіт. Вони спрямовані на забезпечення бажаної для виробництва поведінки працюючих. Залежно від того, наскільки працівники правильно сприйняли і усвідомили необхідність належного і якісного виконання своїх обов'язків, установлюється рівень трудової дисципліни на виробництві. Кожний працівник зобов'язаний враховувати не тільки свої інтереси та інтереси виробництва, а й інтереси інших працівників, які працюють поряд, сприяти створенню згуртованого трудового колективу, який зміг би у випадках, передбачених законом, стати на захист інтересів колективу навіть при визначенні правил внутрішнього трудового розпорядку (ст. 142 КЗпП).

Під внутрішнім трудовим розпорядком розуміється система трудових правовідносин, що складаються в трудовому колективі підприємства у процесі виконання колективної праці. Він створює об'єктивно необхідний порядок відносин, що регулюються нормами права. Ці відносини складаються у процесі трудової діяльності людей, об'єднаних у колективи. Тому трудова дисципліна є складовою частиною кожного індивідуального трудового пра-вовідношення, що виражає обсяг повноважень по управлінню процесом праці чи по виконанню обов'язків кожним працівником.

Зміст дисципліни праці є історично обумовленим.

Мотиви і спосіб підкорення учасників трудового процесу певному порядку залежать від певних форм розділу і кооперації праці, від пануючої форми власності на засоби виробництва, від існуючого соціально-економічного устрою. На ці чинники впливають рівень розвитку засобів виробництва, кваліфікаційний рівень учасників виробничого процесу та ін.

Регулювання розпорядку праці пройшло довгу еволюцію як за змістом, так і за формою. Протягом тривалого часу підприємець одноособово вирішував питання про необхідність видання правил внутрішнього трудового розпорядку і зміст цих правил. Підприємець міг без будь-якого контролю встановлювати режим праці, керуючись виключно власними інтересами, інтересами одержання прибутку.

Пізніше хазяйська влада підприємця була дещо обмежена. Видання правил внутрішнього трудового розпорядку залишаєть-

403

Розділ XII. Внутрішній трудовий розпорядок

ся обов'язком підприємця, але зміст цих правил вже обмежений певними рамками, контролюється інспекцією праці.

Внутрішній трудовий розпорядок, урегульований нормами права, реалізується у межах конкретного підприємства. Разом з тим він є частиною загального правопорядку, що діє в суспільстві.

Трудовий правопорядок має за мету забезпечити нормальне функціонування суспільного виробництва. Він є об'єктивно необхідною системою або сукупністю відносин між людьми, що виникають у процесі праці, і свідомо регулюється суспільством.

Правопорядок за своїм змістом включає до себі не тільки належну, правомірну поведінку, а й правопорушення та заходи боротьби з ними. Тому, розкриваючи тему «Внутрішній трудовий розпорядок», ми висвітлюємо також питання заохочення за сумлінне виконання трудових відносин, поняття дисциплінарного проступку, дисциплінарної відповідальності, порядок застосування дисциплінарних стягнень.

вернуться к содержанию
вернуться к списку источников
перейти на главную страницу

Релевантная научная информация:

  1. Прокопенко В. I. Трудове право України: Підручник. — X.: Фірма «Консум», 1998. - 480 с. - Трудовое право
  2. § 1. Поняття внутрішнього трудового розпорядку як основи організації праці - Трудовое право
  3. § 7. Система трудового права України - Трудовое право
  4. § 4. Зміст принципів трудового права - Трудовое право
  5. § 2. Громадяни як суб´єкти трудового права України - Трудовое право
  6. § 5. Трудовий колектив як суб´єкт трудового права України - Трудовое право
  7. 2.1. Предмет і метод адміністративного права - Административное право
  8. § 3. Суспільні відносини, що становлять предмет регулювання трудового права України - Трудовое право
  9. § 6. Відмежування трудового права від суміжних галузей права - Трудовое право
  10. § 1. Поняття основних принципів трудового права України - Трудовое право
  11. § 6. Значення керівних роз´яснень Верховного Суду України для однакового застосування судами чинного законодавства про працю - Трудовое право
  12. § 1. Поняття суб´єкта трудового права України - Трудовое право
  13. § 6. Профспілковий орган підприємства як суб´єкт трудового права України - Трудовое право
  14. § 1. Поняття трудових правовідносин - Трудовое право
  15. § 1. Поняття трудового договору - Трудовое право
  16. § 8. Загальні підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу - Трудовое право
  17. § 1. Поняття робочого часу за трудовим правом - Трудовое право
  18. § 2. Види тривалості робочого часу - Трудовое право
  19. § 3. Інструктаж і навчання працівників правилам техніки безпеки і виробничої санітарії - Трудовое право
  20. § 3. Правове регулювання внутрішнього трудового розпорядку - Трудовое право

Другие научные источники направления Трудовое право:

    1. Сыроватская Л.А.. Трудовое право: Учебник. 1998
    2. Н. А. Бриллиантова, И. Я. Киселев, В. Г. Малов, О. В. Смирнов, И. О. Снигирева. Трудовое право. Учебник. Издание второе, переработанное и дополненное.Сост.. 1998