Теория государства и права
Кравчук М. В. Теорія держави і права. Проблеми теорії держави і права: Навчальний посібник. - 3-тє вид., змін, й доп.- Тернопіль: Карт-бланш, 2002.- 247с. |
Сутність теорій виникнення держави, причини багатоманітності концепцій. Сучасні теорії виникнення держав |
Питання про походження держави нині є дискусійним, проте юридична наука розробила досить широке коло теорій, що по-різному пояснюють її походження: > теологічна (релігійна) теорія походження держави -одна з найдавніших теорій, за якою держава походить від Бога. Представниками цієї теорії були: Аврелій Августин (354—430) та домініканський чернець, видатний вчений богослов Фома Аквінський (1225-1274). Згідно з цією теорією, творцем усього земного, в тому числі держави, є Бог. Стверджуючи, що першопричиною походження держави є «Божа воля», Ф. Аквінський обґрунтовував її вічність і непорушність, аргументував безумовне й покірне прийняття даного нам зверху, виправдовував будь-які реакційні держави тому, що, за його словами, всяке посягання на державу приречене на невдачу; > патріархальна теорія - була поширена розповсюджена у Давній Греції та рабовласницькому Римі. Основоположник її - Арістотель (384-322 до н. е.), який вважав, що держава походить від сім'ї, котра шляхом розвитку переходить у рід, від роду - до племені, до об'єднання племен і до виникнення народності - союзу племен та є результатом її історичного розвитку і розростання. Державна влада поступово виростає від влади батька сім'ї до влади старійшин, вождя. Абсолютна влада монарха є продовженням необхідної батьківської влади. Представниками цієї теорії були також Р. Фільмер, М. Михайловський, котрі продовжили розвиток її положень;> договірна теорія - виникла у Давній Греції, а пізніше була сформована і обгрунтована у працях Г. Греція (1583-1646), Ш. Л. Монтеск'є (1689-1755), Ж. Руссо (1712-1778), Б. Спінози, Т. Гоббса, Д. Дідро, О. Радіщева. За цією теорією, заради миру і благополуччя відбувається 38 об'єднання людей у державу на основі добровільного договору між людьми, які до цього перебували в «природному стані», тобто у стані «війни всіх проти всіх». Укладали договір між кожним членом суспільства і майбутньою державою про те, що одні будуть управляти, а інші - виконувати їхні управлінські рішення. Тобто люди передавали частину своїх прав державній владі, натомість отримуючи обов'язок підкорятись їй, а держава зобов'язувалася охороняти права кожної людини. Правителі - це представники народу, які повинні звітувати перед ним і замінюватися за його волею. Договірна теорія стверджує, що першопричиною виникнення держави був суспільний договір між народом та його правителями, відповідно до якого народ відмовлявся від своєї свободи і зобов'язувався підкорятися правителям, в обмін на що отримував від них гарантії особистої безпеки; > психологічна теорія - у цій теорії обгрунтоване виникнення держави і права завдяки особливим властивостям, що лежать у людській психіці, якій характерна потреба до наслідування, покори, усвідомлення залежності від видатної особистості, котра спроможна керувати суспільством. Народ є інертною масою і не здатний до прийняття рішень, тому потребує постійного керівництва. Фундаторами цієї теорії були Л. Петражицький (1867-1931), який пояснював виникнення держави психічними потребами одних людей здійснювати керівництво, а інших -підкорятися; Д. Фрезер; > теорія насильства - опрацьована у наукових розробках Л. Гумпловича, К. Каутського (1854-1938), Є. Дюрінга (1833—1921) та інших. Вони обгрунтували виникнення держави як результат завоювання одних племен іншими, насильства, перетворення у рабство одного народу іншим. За цією теорією, держава є тією силою, яку утворюють завойовники для утримання у покорі завойованих народів і зміцнення певної влади над переможеними. Ця теорія розкриває зовнішні, політичні 39 фактори виникнення держави, але нехтує соціальними причинами виникнення держави; > соціально-економічна, або класова (марксистська) теорія - пов'язує виникнення держави з результатом природного економічного розвитку первісного суспільства (економічні умови також визначають соціальні зміни суспільства). Отже, держава - це продукт природно-історичного розвитку суспільства. Існують два підходи цієї теорії: один надає важливого значення виникненню класів і протиріччям між ними (держава виникає внаслідок непримиримості класів, як знаряддя підкорення пануючому класові інших класів); другий на перше місце ставить економічний розвиток суспільства: великі суспільні поділи праці, перехід від родової (колективної) власності до приватної власності. Ці причини ускладнили і саме суспільство, що призвело до потреби вдосконалення управління. Згідно з концепцією, викладеною у праці Ф. Енгельса «Походження сім'ї, приватної власності і держави», виникнення держави має свої особливості й загальні закономірності: виникнення моногамної сім'ї, приватної власності та протилежних антагоністичних класів; До сучасних теорій виникнення держави належать: органічна теорія, космічна теорія, теорії - правової, національної, фашистської держав, теорія "держави загального благоденства ", теорія еліт та інші. > органічна теорія - розглядає державу як витвір самої природи, продукт її розвитку, як результат соціальної (органічної) еволюції. Обгрунтував цю теорію Г. Спенсер. Держава, за нею, схожа на людський організм, де окремі її біологічні органи тотожні органам управління, галузям господарства, а вона народжується, розмножується і гине тощо; > космічна теорія - найновіша теорія виникнення держави, суть якої полягає в тому, що держава виникла і була рекомендована як вища організація управління суспільством іншими космічними цивілізаціями. > теорія "держави загального благоденства" - її створив у першій половині XX ст. Дж. Кейс і нині вона має40 багато прихильників. На думку засновників цієї концепції, сутність її полягає в тому, що сучасні держави позбулися класового характеру і тому найголовнішим призначенням майбутньої держави виступає не захист класових інтересів, а забезпечення благ усього суспільства. Характерною рисою такої держави є звуження репресивно-каральних функцій і суттєве обмеження державного примусу. Основними функціями держави стають: культурно-освітня діяльність, охорона здоров'я, соціальне забезпечення, захист працівників від надмірної експлуатації з боку роботодавців; > теорія еліт - її заснували на початку двадцятого століття італійські політологи Г. Моска та В. Парето. Сутність цієї теорії полягає в боротьбі пануючої меншості (еліти), котра керує державою, та підпорядкованої більшості до якої належить усе інше населення. Демократію, за цією теорією визначають як утопію, марево. Некомпетентне населення, виборюючи демократію, прокладає шлях до тоталітаризму (соціалізму, фашизму). Вони пов'язували свободу людства не з демократією, а з управлінням державою компетентною правлячою елітою. На їх думку, державою завжди править пануюча еліта. Вона утворюється у трьох головних сферах: політичній, економічній та інтелектуальній. Найкращі індивіди еліти здійснюють керівництво державою. З часом кожна правляча еліта зупиняється на досягнутому, втрачає свої творчі якості і вироджується. На зміну їй у суспільстві виникає нова потенційна еліта, яка прагне захопити владу. Пануюча еліта добровільно владу не передає. Тому зміна еліт, як правило, здійснюється шляхом насильства (переворотів, революцій). Ці явища на думку авторів згаданої теорії, є природними і корисними. Отже, в теорії держави і права нема єдиної думки щодо закономірностей виникнення держави. Існують численні домарксистські й марксистсько-ленінські доктрини, а також історичні, економічні, географічні, демографічні, політичні, соціальні та інші особливі причини виникнення держави у різних народів. Жодна з цих теорій виникнення держави не 41 в змозі охопити й розкрити як сутність держави, так і передумови її походження. Кожна з уже існуючих і тих теорій, які ще можуть виникнути, висвітлює лише одну або групу причин виникнення держави. Як правило, кожна з концепцій виражала інтереси певної групи населення і часто є однобокою. Тому лише у своїй єдності всі вони відтворюють більш-менш повну картину передумов і процесів походження держави. |
Релевантная научная информация:
- Кравчук М. В. Теорія держави і права. Проблеми теорії держави і права: Навчальний посібник. - 3-тє вид., змін, й доп.- Тернопіль: Карт-бланш, 2002.- 247с. - Теория государства и права
- Сутність теорій виникнення держави, причини багатоманітності концепцій. Сучасні теорії виникнення держав - Теория государства и права
- § 3. Культурологія права у юридичній деонтології - Правовая деонтология
- § 2. Культурологія деонтологічної правосвідомості юриста - Правовая деонтология
- І. ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО, ПРАВОВА ДЕРЖАВА: ПРОБЛЕМИ ВЗАЄМОВПЛИВУ - Теория государства и права
- Тема 12. Радянська Україна – реалізована - История государства и права
- Портал Юристъ - Ваш успешный экзамен, электронные книги и бесплатные учебники по праву, правовая помощь в учебе и работе
- Вступ - Теория государства и права
- Список використаної літератури - Теория государства и права
- § 4. Службовий етикет юриста - Правовая деонтология
- § 2. Юридична природа екологічної безпеки - Экологическое право
- § 2. Методи дослідження науки цивільного права - Гражданское право
- § 4. Основні напрямки (школи) у науці кримінального права зарубіжних країн - Уголовное право
- - Конституционное право
- Порівняльне правознавство як напрямок сучасної юридичної науки - Теория государства и права
- Поняття, предмет і структура теорії держави і права - Теория государства и права
- Методологія, функції теорії держави і права. Роль цієї науки у підготовці юриста - Теория государства и права
- Багатоманітність підходів у визначені держави. Поняття держави та її основні ознаки - Теория государства и права
- Причини виникнення держав - Теория государства и права
- Типологія держав. Історичні типи держав: сутність, характеристика рабовласницької, феодальної, буржуазної, соціалістичної держав, держави соціальної демократії - Теория государства и права
Другие научные источники направления Теория государства и права:
-
1. Щедрова Г.П.. Громадянське суспільство, правова держава і політична свідомість громадян. 1994
2. В. С. НЕРСЕСЯНЦ, Г. В. МАЛЬЦЕВ, Е. А, ДУКАШЕВА, Н. В. ВАРЛАМОВА, В. М. ПОСТЫШЕВ, Н. С. СОКОЛОВА. Правовое государство и законность. 1997
3. В. М. Корельский, В.Д. Перевалов. Теория государства и права. Учебник для юридических вузов и факультетов. 1997
4. n/a. ПИТАННЯ ВІДКРИТОСТІ ВЛАДИ. 1997
5. Комаров С.А.. Общая теория государства и права: Учебник. 1998
6. Скакун О.Ф.. Теория государства и права: Учебник. 2000
7. В.Д. Волков. Основы права: Учебное пособие. 2001