Теория государства и права
> протиправність, тобто діяння повинно безпосередньо порушувати ту чи іншу норму права. Діяння, не врегульовані законодавством не вважаються правопорушеннями;
184
> суспільна небезпечність — спричинення шкідливих наслідків чи загроза спричинення таких наслідків (шкода може бути моральною, матеріальною чи фізичною);
> правопорушення вчиняється за наявності вини правопорушника, тобто умисного чи необережного відношення особи до вчиненого діяння і його наслідків. Про винність говорять тоді, коли особа повинна була обрати варіант поведінки, але вчинила всупереч праву;
> караність правопорушення, яка визначається законодавством поряд з визнанням певного діяння протиправним. (Для цього потрібно, щоб суб'єкт правопорушення досягнув певного віку, визначеного законом, розумів свої дії та міг ними керувати, тобто необхідною умовою караності є деліктоздатність);
> причинний зв'язок між діянням і результатом, тобто спричиненням шкідливих наслідків.
Залежно від ступеня суспільної небезпеки всі правопорушення поділяють на проступки та злочини.
Злочином визнається передбачене кримінальним законодавством суспільне небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), що посягає на суспільний лад, політичну й економічну системи, власність, особу, трудові, майнові та інші права і свободи громадян, а також інше передбачене кримінальним законом суспільне небезпечне діяння, яке посягає на правопорядок.
Проступок - протиправне винне діяння, яке має зовнішню схожість зі злочином, але має меншу ступінь суспільної небезпеки.
Проступки є:1. Конституційні, які спричиняють шкоду порядку організації і діяльності органів державної влади і управління, конституційним правам громадян, проте не містять ознак злочину;
2. Цивільні, що здійснюються в сфері майнових і особистих немайнових відносин;
3. Трудові, що полягають в невиконанні, порушенні трудових обов'язків суб'єктами трудового права, заборонені нормами законодавства про працю;
185
4. Дисциплінарні, що завдають шкоди виробничій, службовій, військовій чи навчальній дисципліні;
5. Адміністративні, що посягають на державний чи суспільний порядок, на власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, за які законодавство встановлює адміністративну відповідальність.
Думки, переконання, бажання, настрої, світогляд, соціальні або особисті властивості не регламентуються, не є правопорушеннями і відповідно не можуть виступати як підстави юридичної відповідальності;> протиправність, тобто діяння повинно безпосередньо порушувати ту чи іншу норму права. Діяння, не врегульовані законодавством не вважаються правопорушеннями;
184
> суспільна небезпечність — спричинення шкідливих наслідків чи загроза спричинення таких наслідків (шкода може бути моральною, матеріальною чи фізичною);
> правопорушення вчиняється за наявності вини правопорушника, тобто умисного чи необережного відношення особи до вчиненого діяння і його наслідків. Про винність говорять тоді, коли особа повинна була обрати варіант поведінки, але вчинила всупереч праву;
> караність правопорушення, яка визначається законодавством поряд з визнанням певного діяння протиправним. (Для цього потрібно, щоб суб'єкт правопорушення досягнув певного віку, визначеного законом, розумів свої дії та міг ними керувати, тобто необхідною умовою караності є деліктоздатність);
> причинний зв'язок між діянням і результатом, тобто спричиненням шкідливих наслідків.
Залежно від ступеня суспільної небезпеки всі правопорушення поділяють на проступки та злочини.
Злочином визнається передбачене кримінальним законодавством суспільне небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), що посягає на суспільний лад, політичну й економічну системи, власність, особу, трудові, майнові та інші права і свободи громадян, а також інше передбачене кримінальним законом суспільне небезпечне діяння, яке посягає на правопорядок.
Проступок - протиправне винне діяння, яке має зовнішню схожість зі злочином, але має меншу ступінь суспільної небезпеки.
Проступки є:1. Конституційні, які спричиняють шкоду порядку організації і діяльності органів державної влади і управління, конституційним правам громадян, проте не містять ознак злочину;
2. Цивільні, що здійснюються в сфері майнових і особистих немайнових відносин;
3. Трудові, що полягають в невиконанні, порушенні трудових обов'язків суб'єктами трудового права, заборонені нормами законодавства про працю;
185
4. Дисциплінарні, що завдають шкоди виробничій, службовій, військовій чи навчальній дисципліні;
5. Адміністративні, що посягають на державний чи суспільний порядок, на власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, за які законодавство встановлює адміністративну відповідальність.
Релевантная научная информация:
- Кравчук М. В. Теорія держави і права. Проблеми теорії держави і права: Навчальний посібник. - 3-тє вид., змін, й доп.- Тернопіль: Карт-бланш, 2002.- 247с. - Теория государства и права
- Правопорушення: поняття, ознаки, види - Теория государства и права
- Біленчук П. Д., Сливка С. С Правова деонтологія / За ред. акад. П. Д. Біленчка. - Київ: АТІКА, 1999. - 320 с. - Правовая деонтология
- Вінник О. М. Господарське право: Курс лекцій.- К.: Атіка, 2004.- 624 с - Хозяйственное право
- Кримінальне право України. - Уголовное право
- Кримінальне право України. Загал, частина: Підруч. для студентів юрид. вузів - Уголовное право
- Правовий статус особи: поняття, види. Конституційне закріплення прав людини в Україні - Теория государства и права
- Розділ 3. Правові методи регулювання у міжнародному приватному праві - Международное право, европейское право
- Розділ 5. Правовий статус фізичних осіб у міжнародному приватному праві - Международное право, европейское право
- Адвокатура України - Адвокатское право
- 2.2. Адміністративно-правові норми - Административное право
- 4.2. Адміністративний примус - Административное право
- 4.3. Форми державного управління - Административное право
- 4.4. Правові акти державного управління - Административное право
- 5.2. Склад адміністративного правопорушення - Административное право
- 5.3. Адміністративна відповідальність - Административное право
- 6.1. Поняття адміністративного процесу - Административное право
- 6.3. Провадження у справах про адміністративні правопорушення - Административное право
- 11.2. Контроль та його види - Административное право
- ПРОГРАМА КУРСУ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО Загальні методичні вказівки - Административное право
Другие научные источники направления Теория государства и права:
-
1. Щедрова Г.П.. Громадянське суспільство, правова держава і політична свідомість громадян. 1994
2. В. С. НЕРСЕСЯНЦ, Г. В. МАЛЬЦЕВ, Е. А, ДУКАШЕВА, Н. В. ВАРЛАМОВА, В. М. ПОСТЫШЕВ, Н. С. СОКОЛОВА. Правовое государство и законность. 1997
3. В. М. Корельский, В.Д. Перевалов. Теория государства и права. Учебник для юридических вузов и факультетов. 1997
4. n/a. ПИТАННЯ ВІДКРИТОСТІ ВЛАДИ. 1997
5. Комаров С.А.. Общая теория государства и права: Учебник. 1998
6. Скакун О.Ф.. Теория государства и права: Учебник. 2000
7. В.Д. Волков. Основы права: Учебное пособие. 2001