Теория государства и права

Кравчук М. В. Теорія держави і права. Проблеми теорії держави і права: Навчальний посібник. - 3-тє вид., змін, й доп.- Тернопіль: Карт-бланш, 2002.- 247с.

Поняття, ознаки і види правомірної поведінки

Правомірна поведінка - це така поведінка, яка не суперечить юридичним нормам або основним принципам права певної держави, тобто це соціально-корисна діяльність в інтересах більшості суспільства.

Здійснюючи правомірну поведінку, суб'єкт вступає у сферу дії права і виявляє свій вибір між різними варіантами вчинків (правових і неправових).

Вибір правового варіанта забезпечує йому низку переваг: інші суб'єкти зобов'язані сприяти його діям або не втручатися в них; у випадку невиконання ними своїх обов'язків держава в правовій формі примусу забезпечує відновлення порушеного права і виконання зобов'язаним суб'єктом відповідних обов'язків. Таким чином, правомірна поведінка як юридичний факт тягне за собою не просто виникнення правовідносин, а певну дію засобів правового регулювання і механізму держави, спрямовану на гарантування, захист і охорону правової форми реалізації інтересів суб'єкта і суспільства. Ця дія права і держави є лише одним із засобів їхньої реакції на правомірну поведінку. До інших слід віднести пряме стимулювання і заохочення з боку держави правомірних вчинків. Це стосується як використання суб'єктивних прав, так і виконання обов'язків.

Правомірна поведінка повинна бути в сфері правового регулювання і відповідати приписам правових норм. Соціальна цінність правомірної поведінки полягає в тому, що вона становить органічну частку цивілізованої поведінки, що включає толерантність, чесність, вимогливість до себе.

Правомірна поведінка буває таких видів:

> за сферою суспільних відносин - економічна, політична, соціальна тощо;

> за суб'єктами - діяльність державних органів, громадських об'єднань, соціальних спільнот, громадян;

> за суб'єктивною стороною (ставленням особи до своїх діянь) - принципова (особа внутрішньо переконана у

183

необхідності виконувати приписи законодавства), звичайна (звичка здійснювати правові норми без роздумів), конформіська (пристосувальна- пасивне виконання приписів, щоб не відрізнятися від інших суб'єктів), маргінальна (від.

лат. край, кордон - здійснювана через страх перед застосуванням заходів державного примусу);

> за об 'єктивною стороною, тобто формою виявлення -діяльність, бездіяльність;

> за формою зовнішнього прояву - фізична, словесна, письмова;

> за характером правових приписів - необхідна та можлива;

> за ставленням держави до неї - схвалювальна, заохочувальна, допустима;

> за фіксацією в законодавчих актах - врегульована законодавством і неврегульована законодавством.

< пред след >

вернуться к содержанию

вернуться к списку источников

перейти на главную страницу

Помощь с написанием учебных работ