Теория государства и права

Кравчук М. В. Теорія держави і права. Проблеми теорії держави і права: Навчальний посібник. - 3-тє вид., змін, й доп.- Тернопіль: Карт-бланш, 2002.- 247с.
Характеристика елементів правовідносин (суб'єкти, об'єкти та зміст правовідносин)
Суб'єкт правовідносин - це правоздатний, дієздатний і деліктоздатний суб'єкт суспільного життя. Суб'єктами можуть бути фізичні та юридичні особи, в тому числі держава, суспільство, народ, які мають правосуб'єктність.
У юридичній науці всі суб'єкти поділяються натри категорії:

176

1) фізичні особи - громадяни даної держави, іноземці (громадяни інших держав), біпатриди (громадяни двох держав), апатриди (особи без громадянства), тобто люди;

2) юридичні особи - державні об'єднання (держава, її органи, державні установи, підприємства) та громадські об'єднання (громадські організації, політичні партії, рухи, органи громадської самодіяльності, громадські підприємства й установи);

3) соціальні спільноти - народ, нація, територіальні спільності, трудові колективи.

Об'єкти правовідносин - це матеріальні або духовні цінності, особисті або соціальні блага, для здобуття і використання яких встановлюються взаємні права і обов'язки суб'єктів. Об'єктами правовідносин можуть бути такі об'єкти, що знаходяться в цивільному товарообігу, а також діяльність і поведінка суб'єктів, яка не заборонена правом. До матеріальних цінностей відносяться засоби виробництва, майно, речі, гроші, цінні папери тощо, духовні ж - твори мистецтва, культури, авторські права, культурні та моральні права, життя, честь і гідність особи.

Зміст правовідносин

Зміст правовідносин характеризується синтезом фактичного і юридичного. Основний зміст правовідносин (юридичний) становлять суб'єктивні права і суб'єктивні обов'язки, де суб'єктивне право - це передбачена юридичною нормою міра можливої поведінки учасника правовідносин, а суб'єктивний обов'язок - це передбачена юридичною нормою права міра необхідної поведінки учасника правовідносин.

Щодо суб'єктивного права, то воно характеризується можливістю використовувати його на свій розсуд учасником правовідносин, тобто суб'єкт завжди може відмовитися від використання суб'єктивного права, крім випадків, коли суб'єктивне право збігається із суб'єктивним обов'язком. Суб'єктивне право охоплює кілька правомочностей: S правомочність на власні дії; •S правомочність на чужі дії (право вимагати виконання

зобов'язань);

177

•S правомочність на можливість приведення в дію примусу державного апарату проти особи, котра не виконала свої зобов'язання.

На відміну від суб'єктивного права, від виконання суб'єктивного обов'язку не можна відмовитися - відмова від виконання або недобросовісне виконання є підставою для юридичної відповідальності. Залежно від того, який вид поведінки передбачений диспозицією правової норми, суб'єктивні обов'язки можна поділити на активні й пасивні.

Фактичний зміст - це сама поведінка суб'єктів, їхня діяльність, у якій реалізуються суб'єктивні юридичні права і обов'язки сторін.

вернуться к содержанию
вернуться к списку источников
перейти на главную страницу

Релевантная научная информация:

  1. Кравчук М. В. Теорія держави і права. Проблеми теорії держави і права: Навчальний посібник. - 3-тє вид., змін, й доп.- Тернопіль: Карт-бланш, 2002.- 247с. - Теория государства и права
  2. Характеристика елементів правовідносин (суб´єкти, об´єкти та зміст правовідносин) - Теория государства и права
  3. § 2. Громадяни як суб´єкти трудового права України - Трудовое право
  4. 5.2. Склад адміністративного правопорушення - Административное право
  5. § 3. Екологічний ризик у системі правовідносин екологічної безпеки - Экологическое право
  6. § 4. Правова організація єдиної системи запобігання і реагування на надзвичайні екологічні ситуації - Экологическое право
  7. Прокопенко В. I. Трудове право України: Підручник. — X.: Фірма «Консум», 1998. - 480 с. - Трудовое право
  8. Вінник О. М. Господарське право: Курс лекцій.- К.: Атіка, 2004.- 624 с - Хозяйственное право
  9. О.А.Підопригора. Цивільне право: підручник для студентів юрид. вузів та факультетів. — К.: Вентурі., 1997. — 480 с. - Гражданское право
  10. Список використаної літератури - Теория государства и права
  11. Розділ 3. Правові методи регулювання у міжнародному приватному праві - Международное право, европейское право
  12. Адвокатура України - Адвокатское право
  13. 2.1. Предмет і метод адміністративного права - Административное право
  14. 2.2. Адміністративно-правові норми - Административное право
  15. ПРОГРАМА КУРСУ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО Загальні методичні вказівки - Административное право
  16. § 1. Право екологічної безпеки — комплексна галузь права - Экологическое право
  17. § 1. Правові засади національної екологічної безпеки - Экологическое право
  18. § 2. Функціонально-процедурне забезпечення реалізації права громадян на екологічну безпеку - Экологическое право
  19. 3. Господарське право як навчальна дисципліна - Хозяйственное право
  20. Нормативні акти - Хозяйственное право

Другие научные источники направления Теория государства и права:

    1. Щедрова Г.П.. Громадянське суспільство, правова держава і політична свідомість громадян. 1994
    2. В. С. НЕРСЕСЯНЦ, Г. В. МАЛЬЦЕВ, Е. А, ДУКАШЕВА, Н. В. ВАРЛАМОВА, В. М. ПОСТЫШЕВ, Н. С. СОКОЛОВА. Правовое государство и законность. 1997
    3. В. М. Корельский, В.Д. Перевалов. Теория государства и права. Учебник для юридических вузов и факультетов. 1997
    4. n/a. ПИТАННЯ ВІДКРИТОСТІ ВЛАДИ. 1997
    5. Комаров С.А.. Общая теория государства и права: Учебник. 1998
    6. Скакун О.Ф.. Теория государства и права: Учебник. 2000
    7. В.Д. Волков. Основы права: Учебное пособие. 2001