Теория государства и права

Отж
е, з цього визначення можна виділити основні ознаки правовідносин:

1) державно-вольовий характер, оскільки державна влада юридичне об'єктивує і закріплює ці відносини в системі чинних законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів;

2) правовідносини охороняються державною владою або суспільством від порушень;

3) учасниками правовідносин є конкретні суб'єкти права, які пов'язані між собою суб'єктивними правами та юридичними обов'язками, що мають офіційний юридичний характер і гарантуються державою;

4) правовідносини виникають, змінюються та припиняються на підставі юридичних фактів.

Правовідносини мають дуже різноманітний характер, а їх видів дуже багато. Вони класифікуються:

S за галузями права (предметом правового регулювання) - конституційні, адміністративні, цивільно-правові, фінансово-правові, трудові, кримінально-правові, земельні тощо;

175

•S за кількістю суб'єктів, які беруть участь у правовідносинах - прості (два суб'єкти) та складні (три і більше суб'єктів);

•S за змістом поведінки суб'єктів - активні (виконання обов'язків), пасивні (утримання від конкретних дій);

•S за часом тривалості - короткочасні та триваючі;

•/ за врегульованністю законодавством - врегульовані та природні правовідносини;

•/ за методом правового регулювання - договірні та управлінські (владні);

•S за функціональним призначенням - регулятивні та

охоронні; S за ступенем визначеності - абсолютні, відносні;

•S за характером відносин, які можуть регулюватися національною системою права і нормами міжнародного права - внутрішні правовідносини та міжнародні правовідносини (зовнішні).

Що стосується структури правовідносин, то в неї входять такі елементи: суб'єкти (юридичні або фізичні особи, які повинні володіти правоздатністю, дієздатністю та деліктоздатністю), об'єкти (матеріальні чи духовні цінності) та зміст правовідносин (юридичні права і обов'язки).

Деякі вчені до складу правовідношення відносять ще юридичні факти, оскільки останні відіграють важливе значення в існуванні правовідносин.
Отже, з цього визначення можна виділити основні ознаки правовідносин:

1) державно-вольовий характер, оскільки державна влада юридичне об'єктивує і закріплює ці відносини в системі чинних законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів;

2) правовідносини охороняються державною владою або суспільством від порушень;

3) учасниками правовідносин є конкретні суб'єкти права, які пов'язані між собою суб'єктивними правами та юридичними обов'язками, що мають офіційний юридичний характер і гарантуються державою;

4) правовідносини виникають, змінюються та припиняються на підставі юридичних фактів.

Правовідносини мають дуже різноманітний характер, а їх видів дуже багато. Вони класифікуються:

S за галузями права (предметом правового регулювання) - конституційні, адміністративні, цивільно-правові, фінансово-правові, трудові, кримінально-правові, земельні тощо;

175

•S за кількістю суб'єктів, які беруть участь у правовідносинах - прості (два суб'єкти) та складні (три і більше суб'єктів);

•S за змістом поведінки суб'єктів - активні (виконання обов'язків), пасивні (утримання від конкретних дій);

•S за часом тривалості - короткочасні та триваючі;

•/ за врегульованністю законодавством - врегульовані та природні правовідносини;

•/ за методом правового регулювання - договірні та управлінські (владні);

•S за функціональним призначенням - регулятивні та

охоронні; S за ступенем визначеності - абсолютні, відносні;

•S за характером відносин, які можуть регулюватися національною системою права і нормами міжнародного права - внутрішні правовідносини та міжнародні правовідносини (зовнішні).

Що стосується структури правовідносин, то в неї входять такі елементи: суб'єкти (юридичні або фізичні особи, які повинні володіти правоздатністю, дієздатністю та деліктоздатністю), об'єкти (матеріальні чи духовні цінності) та зміст правовідносин (юридичні права і обов'язки).

Деякі вчені до складу правовідношення відносять ще юридичні факти, оскільки останні відіграють важливе значення в існуванні правовідносин.
вернуться к содержанию
вернуться к списку источников
перейти на главную страницу

Релевантная научная информация:

  1. Кравчук М. В. Теорія держави і права. Проблеми теорії держави і права: Навчальний посібник. - 3-тє вид., змін, й доп.- Тернопіль: Карт-бланш, 2002.- 247с. - Теория государства и права
  2. Правові відносини: сутність, ознаки, види, елементи - Теория государства и права
  3. Інститут права, його сутність та види - Теория государства и права
  4. Список використаної літератури - Теория государства и права
  5. 4.3. Форми державного управління - Административное право
  6. 6.3. Провадження у справах про адміністративні правопорушення - Административное право
  7. 11.2. Контроль та його види - Административное право
  8. § 1. Функції правової деонтології - Правовая деонтология
  9. § 2. Філософія правової деонтології - Правовая деонтология
  10. § 3. Культурологія права у юридичній деонтології - Правовая деонтология
  11. § 4. Службовий етикет юриста - Правовая деонтология
  12. § 3. Екологічний ризик у системі правовідносин екологічної безпеки - Экологическое право
  13. § 1. Поняття та ознаки злочину - Уголовное право
  14. II. ПОЛІТИЧНА СВІДОМІСТЬ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА: ПОНЯТТЯ, СТРУКТУРА, ФУНКЦІЇ - Теория государства и права
  15. IV. ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИЧНОЇ СВІДОМОСТІ НАРОДУ УКРАЇНИ - Теория государства и права
  16. Міжнародне право:1. Громадянство та його значення для міжнародного права - Международное право, европейское право
  17. § 1. Поняття правоохоронного органу та правоохоронної діяльності - Правоохранительные органы
  18. 1.1. Об’єктивні ознаки - Курсовые работы по праву
  19. О.А.Підопригора. Цивільне право: навч. посібник для студентів юрид. вузів та факультетів. — К.: Вентурі, 1995. — 416 с. - Гражданское право
  20. § 5. Функції трудового права України - Трудовое право

Другие научные источники направления Теория государства и права:

    1. Щедрова Г.П.. Громадянське суспільство, правова держава і політична свідомість громадян. 1994
    2. В. С. НЕРСЕСЯНЦ, Г. В. МАЛЬЦЕВ, Е. А, ДУКАШЕВА, Н. В. ВАРЛАМОВА, В. М. ПОСТЫШЕВ, Н. С. СОКОЛОВА. Правовое государство и законность. 1997
    3. В. М. Корельский, В.Д. Перевалов. Теория государства и права. Учебник для юридических вузов и факультетов. 1997
    4. n/a. ПИТАННЯ ВІДКРИТОСТІ ВЛАДИ. 1997
    5. Комаров С.А.. Общая теория государства и права: Учебник. 1998
    6. Скакун О.Ф.. Теория государства и права: Учебник. 2000
    7. В.Д. Волков. Основы права: Учебное пособие. 2001