Теория государства и права

Під терміном (словом) "держава" розуміють: по-перше, визначений спосіб організації суспільства, основний елемент політичної системи, порядок створення публічної влади, яка поширюється на все суспільство, виступає від його імені і діє на основі організованого та легітимного примусу; по-друге - це сукупність офіційних органів влади (парламент, уряд, суди) з характерною для них структурою, що діють у масштабах усієї країни; по-третє, держава може бути представлена як юридична особа, як своєрідна корпорація, що відрізняється від інших корпорацій лише більшими масштабами; по-четверте, як суб'єкт міжнародного публічного права - це специфічна юридична особа зі своїми властивими інтересами, носій суверенітету і юридична персоніфікація певного народу (держава-нація) у міжнародних стосунках; по-п'яте, держава визначається як "живий біологічний механізм". За цим підходом суспільство ототожнюється з організмом, а держава є основним органом, що забезпечує життєздатність громадян.

Термін "держава" походить, очевидно, від слова "держати" і позначає суспільний інститут, що є найвищим носієм влади. Російською мовою "держава" позначається

словом "государство" від слова "государь - цар, князь, суддя, особа, наділена найвищою публічною владою.

Необхідно відзначити, що цілком обгрунтоване й узагальнене поняття держави виникло у XVI ст.

Зупинимося на з'ясуванні змісту двох термінів -"поняття" і "сутність". У правовій науці для цілісної понятійної характеристики державно-правового явища, для встановлення його сутності використовують "сутнісну", істотну, найважливішу ознаку. Згадана ознака, як і інші, входить у загальне поняття, що характеризує основні риси досліджуваного об'єкта.

Отже, характеристика сутності держави — це визначення її загального поняття. Разом з тим, розкриваючи сутність згаданого інституту, потрібно віднайти основне, те найбільш важливе і значиме, що вказує на саму його природу. Завдяки цим ознакам об'єкт стає самим собою. При зміні сутності він перетворюється в інше явище. (Див. праці В. Протасова)

Професор О.Ф. Скакун стверджує: щоб висвітлити поняття держави, необхідно розкрити її сутність. На її думку, сутність держави — це внутрішній зміст діяльності згаданого інституту, який виражає єдність загально-соціальних і групових (класових) інтересів людей.

Сьогодні у політико-правовій літературі можна віднайти різноманіття понять держави. Неоднозначність розуміння держави, поняття, ідеї розвитку, роль і призначення її, обумовлена, в першу чергу, складністю цього явища,

32

33

рівнем розвитку суспільства, відмінним світосприйняттям, свідомістю загалу.

Поняття держави

Що таке держава? Звернемося до великої історичної спадщини - державно-правових вчень наших пращурів. Австрійський вчений Людвіг Гумплович (1838-1909) з приводу визначення сутності держави писав: "Скільки існувало державознавців і філософів, стільки існувало й визначень держави". Це породжувало помітний суб'єктивізм. Автори таких визначень у своїх працях часто висвітлювали не те, що становить собою держава, а те, на думку мислителів, якою повинна бути держава. Однак це не повинно накладати табу, якусь заборону, під приводом боротьби із суб'єктивізмом, на творчий пошук визначення сутності й поняття держави, на вироблення різнобічних уявлень про неї, на формулювання багатоваріантних дефініцій. І якщо ці дослідження відповідають принципу науковості, об'єктивності, то вони не тільки виправдані, а й і природно необхідні. Такі пошуки надають широкі можливості для глибшого, всебічного пізнання держави (Див. праці М. Марченко).

Один із мислителів стародавньої Греції Аристотель (384-322 pp. до н. е.) робив спробу визначити категорію "держава". Держава - це союз людей, що живуть на одній території, це є спілкуванням людей заради якомога кращого існування.

Великий французький мислитель XVI ст. Жан Боден (1530-1596) розглядав державу як "правове управління сім'ями".

Відомий англійський філософ XVI ст. Томас Гоббс (1588-1679) стверджував, що для панування спокою необхідно примирити людські пристрасті, які ніколи не вгамовуються. Ось це і повинна виконати держава. У його розумінні "держава" - це єдина особа, волю якої у результаті договору багатьох людей вважають волею всіх.

34

По-різному трактували поняття держави у пізніший час. У німецькій літературі державу визначали: як організацію спільного народного життя на визначеній території і під однією вищою владою (Р. Моль); як союз вільних людей на визначеній території під керівництвом спільної верховної влади, що існує для користування правовим станом (Н. Аренін), як природно започатковану організацію владарювання, що призначена для охорони встановленого правопорядку (Гумплович) (Див. праці М. Марченко).

Звернемося до традиційних визначень держави, які ми з вами вивчали.

Держава - є особливою організацією політичної влади, що існує в соціально-неоднорідному суспільстві і забезпечує його єдність, цілісність і безпеку та здійснює управління загальносуспільними справами на основі права з допомогою спеціального механізму.

Держава - це особлива політико-територіальна організація, що володіє суверенітетом, спеціальним апаратом управління і примусу й здатна надавати своїм велінням загальнообов'язкової сили для всього населення країни, яка створюється для керівництва суспільством і виконання загальносуспільних справ.

Держава - це суверенна, політико-територіальна організація суспільства, що наділена владою, яку здійснює державний апарат на основі юридичних норм та забезпечує захист і узгодження суспільних, групових та індивідуальних інтересів при необхідності, опорі, застосовуючи примус (проф. О. Скакун).

Держава - це територіальна, суверенна організація політичної влади в неоднорідному суспільстві, що з допомогою законів робить свої веління обов'язковими, забезпечує їх організованим примусом і володіє монополією на збір податків (О. Черданцев).

Складність держави як соціального явища обумовила і багатоманітність визначень її поняття. У навчальній юридичній літературі останніх років "державу" визначають як форму організації політичної влади в суспільстві, яка

35

володіє суверенітетом і здійснює управління суспільством на основі права з допомогою спеціального механізму.

Визначити загальне поняття держави, яке б висвітлювало абсолютно всі без винятків ознаки і властивості, характерні для кожного з періодів її буття (минулого, сьогодення, майбутнього), неможливо. Разом з тим, кожна держава володіє набором таких універсальних ознак, рис, які проявляються на всіх етапах цього розвитку і відрізняють її від інших організацій суспільства.

Ознаки держави

Отже, розглянемо основні ознаки держави. Врахувавши підходи, погляди щодо аналізу, характеристики ознак держави різними науковцями (проф. О.Ф. Скакун; В.М. Протасов; B.I. Четверній; B.C. Нерсесянц) сформулюємо їх.

Це єдина політична організація, яка:

1) охоплює все населення країни у просторових кордонах. Територія - матеріальна основа існування держави. Сама територія не породжує державу. Вона тільки створює простір, у межах котрого держава поширює владу на населення, яке проживає у ній. Територія породжує громадянство - юридичний зв'язок особи з державою, що виражається у встановленні спільних прав і обов'язків, основним її призначенням є здійснення владних, управлінських функцій у суспільстві;

2) отже, невід'ємною ознакою держави є населення, яке пов'язане з нею громадянством чи підданством;

3) вона має організацію особливої публічної влади: держава - це така публічна влада, яка не зливається з 36

суспільством, а стоїть над ним; це система спеціальних професійних органів як єдине ціле, що виконують функції, пов'язані з управлінням суспільними справами; держава формально зовні представляє все суспільство;

4) це організація влади, яка має у своєму підпорядкуванні апарат примусу (армія, поліція, виправні установи), побудований на правовій основі;

5) це організація суверенної влади. Суверенітет є політико-юридичним виразом автономії держави (неподільність, недоторканість, незалежність та єдність влади і території). Він, як ознака держави, має внутрішній і зовнішній прояв. Зовнішній - проявляється у незалежності й рівноправності держави як суб'єкта міжнародних відносин, полягає в охороні влади і території держави від будь-яких впливів інших держав чи сил. Внутрішній - виражає верховенство і повноту державної влади щодо інших організацій політичної системи, її монопольного права на законотворчість, управління і юрисдикцію. Він полягає в захищеності державно-правового організму від внутрішніх насильницьких дій. Єдність державної влади означає, що єдиним джерелом влади у державі є народ, і лише народ може визначати питання про організаційні форми і межі її здійснення;

6) це організація влади, фінансову основу діяльності якої становлять податки;

7) невід'ємною ознакою держави є наявність загальнообов'язкових правил поведінки (правових норм), які розробляє, приймає і охороняє держава. Вони визначають сферу відносин, що їх охороняє держава, роблять державні рішення обов'язковими на рівні суспільства та встановлюють можливі міри покарання за порушення встановлених норм. Без права, законодавства держава не в змозі ефективно управляти суспільством, забезпечувати виконання своїх рішень.

Характеризуючи цей соціально-політичний інститут, можна виділити й інші ознаки - атрибути держави, грошова система. Для детальнішого висвітлення держави необхідно зупинитися на її сутності, тобто на внутрішньому змісті її діяльності.