Теория государства и права

Кравчук М. В. Теорія держави і права. Проблеми теорії держави і права: Навчальний посібник. - 3-тє вид., змін, й доп.- Тернопіль: Карт-бланш, 2002.- 247с.
Характеристика романо-германської правової сім'ї: джерела: структура, загальний понятійний матеріал, принципи, країни цієї сім'ї
Романо-германська правова сім'я виникла на основі римського права в XII - на початку XIII ст. На території теперішніх європейських країн до її поширення застосовували норми-звичаї, закони варварів ("закони" германських та

141

інших племен), що були надзвичайно різноманітними. У вирішенні судових справ використовували не правові засоби, а процедури на кшталт: "клятва сторін", "судове випробування", "гоніння сліду" тощо.

Формування романо-германської правової системи відбувалося в умовах роз'єднаності країн Західної Європи і переконання, що таке об'єднання нереальне. Спочатку римське право поширювалося переважно в містах середньовічної Європи.

Основою розвитку даної правової системи стали загальна культура і традиції країн континентальної Європи, що сприйняли римське право завдяки його популяризації в університетах. Саме університети створили в XII—XIII ст. загальну для європейських країн юридичну науку на базі зводу законів (кодексу) Юстиніана (529-534 pp.). Рецепція (процес запозичення і використання римського права, його понятійного апарату, структури, логіки викладу, юридичної техніки) почалася з його тлумачення і завершилася включенням абстрактних норм у кодекси європейських держав. Особливої популярності рецепція римського права набула в Німеччині з XV ст., спричинивши на неї сильніший вплив, ніж на Францію.

Університетська концепція права базувалася на понятті права як належного (яким воно повинно бути), а не існуючого (яким воно є). Вивчення права розглядали не з вузької (практичної) точки зору, а в широкому (соціальному) аспекті, в тісному зв'язку з нормами моралі. Практична діяльність суддів була орієнтована на положення права, а не на самостійне винесення рішення по справі. Це визначило корінну відмінність континентального права від англо-американського.

Для становлення романо-германської правової сім'ї велике значення мало канонічне (церковне) право.

У ХІХ-ХХ ст. визначилися романський і германський підтипи (групи) правових систем, закріпились їх загальні специфічні риси:

142

1) пріоритет закону як головного інструмента в створенні національної правової системи;

2) кодифікація законодавства з метою звільнення його від застарілих норм і понять.

Нині демократичні традиції романо-германського права доповнились ідеями створення "європейського дому", євросоюзу. Популярними стали ідеї правової інтеграції країн, які мають, безперечно, позитивне значення.

Центром розвитку романо-германського типу правової системи вважають континентальну Європу, саме тому його ще називають континентальним. Він охоплює наступні держави континентальної Європи: ФРН, Францію, Італію, Бельгію, Австрію, Німеччину, Іспанію, Португалію, Люксембург, Ліхтенштейн, Швейцарію, Нідерланди та інші. Але слід відзначити, що вплив романської і германської груп континентального права виходить за межі Європи і поширюється на Японію, Індонезію, Латинську Америку, значну частину Африки, країни Ближнього Сходу.

Романо-германська (континентальна) правова сім'я - це сукупність національних правових систем держав, які мають загальні риси, що проявляються в єдності закономірностей і тенденцій розвитку на основі давньоримського права та його пристосування (разом з канонічними і місцевими нормами-звичаями) до нових національних умов, її характерною рисою є домінування нормативно-правового акту (закону) як форми (джерела) права.

Ще однією особливістю є те, що в усіх країнах, які належать до романо-германської правової сім'ї, визнається диференціація права на публічне і приватне.

Кодекс у романо-германській правовій сім'ї не вирішує конкретних питань лише на основі практики.

Його завдання -дати загальні, систематизовані правила, на підставі яких суб'єкти можуть визначити, в який спосіб повинні бути вирішені ті чи інші питання. Правова норма романо-германської правової сім'ї є чимось середнім між конкретним правилом поведінки і загальними принципами права.

143

Майстерність юриста вбачається у вмінні віднайти норму і сформулювати її з урахуванням зазначеної рівноваги. Тому норми права не повинні бути надто загальними, бо у цьому випадку вони перестають бути провідними вказівками до дії, але водночас вони мають бути настільки узагальненими, щоб регулювати відповідний тип відносин, а не застосовуватися лише до конкретної ситуації.

У кодексах і законах кожної держави знаходять відображення особливості внутріполітичного життя країни та її правових традицій.

Намагаючись забезпечити єдність розуміння і реалізації норм права, деякі законодавчі та судові органи у країнах романо-германської правової сім'ї роз'яснюють і деталізують норми, сформульовані загальним чином, тобто тлумачать їх. Це приводить до того, що норму, яку створив законодавець, розглядають як ядро, навколо якого існують похідні правові норми. Тому в країнах романо-германської правової сім'ї існують органи, які стежать за відповідністю похідних норм первинним.

Отже, право у країнах романо-германської правової сім'ї складається не тільки з правових норм, сформульованих законодавцем, а й включає норми, що створюються у результаті їх тлумачення. Враховуючи, що тлумаченням норм права займаються здебільшого судові органи, деякі західні юристи стверджують, що система романо-германського права може трансформуватись і таким чином наблизитись до загального права.

Для цієї системи також характерні загальні принципи права, що діють в процесі правового регулювання нарівні з нормами права.

вернуться к содержанию
вернуться к списку источников
перейти на главную страницу

Релевантная научная информация:

  1. Кравчук М. В. Теорія держави і права. Проблеми теорії держави і права: Навчальний посібник. - 3-тє вид., змін, й доп.- Тернопіль: Карт-бланш, 2002.- 247с. - Теория государства и права
  2. Характеристика романо-германської правової сім´ї: джерела: структура, загальний понятійний матеріал, принципи, країни цієї сім´ї - Теория государства и права
  3. Особливості розвитку англо-американської правової системи - Теория государства и права
  4. § 2. Класифікація нормативно-правових актів про діяльність суду, правоохоронних та правозахисних органів - Правоохранительные органы
  5. Загальна характеристика основних правових систем сучасності - Теория государства и права
  6. Розділ 3. Правові методи регулювання у міжнародному приватному праві - Международное право, европейское право
  7. Розділ 5. Правовий статус фізичних осіб у міжнародному приватному праві - Международное право, европейское право
  8. Розділ 11. Шлюбно-сімейні відносини - Международное право, европейское право
  9. Розділ 13. Трудові відносини - Международное право, европейское право
  10. 9.2. Управління освітою - Административное право
  11. § 4. Промова державного обвинувача - Риторика
  12. § 1. Правові засади національної екологічної безпеки - Экологическое право
  13. Тема 1. Основні характеристики Конституції України як Основного Закону нашої держави - Конституционное право
  14. І. ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО, ПРАВОВА ДЕРЖАВА: ПРОБЛЕМИ ВЗАЄМОВПЛИВУ - Теория государства и права
  15. III. МЕХАНІЗМ ВПЛИВУ ДЕРЖАВИ НА РОЗВИТОК ПОЛІТИЧНОЇ СВІДОМОСТІ ГРОМАДЯН - Теория государства и права
  16. Тема 15. Становлення незалежної України - История государства и права
  17. § 1. Поняття виявлення та розслідування злочинів - Правоохранительные органы
  18. 9.1. ЄДИНИЙ МИТНИЙ ТАРИФ І ЙОГО ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ - Таможенное право
  19. - Конституционное право
  20. Багатоманітність підходів у визначені держави. Поняття держави та її основні ознаки - Теория государства и права

Другие научные источники направления Теория государства и права:

    1. Щедрова Г.П.. Громадянське суспільство, правова держава і політична свідомість громадян. 1994
    2. В. С. НЕРСЕСЯНЦ, Г. В. МАЛЬЦЕВ, Е. А, ДУКАШЕВА, Н. В. ВАРЛАМОВА, В. М. ПОСТЫШЕВ, Н. С. СОКОЛОВА. Правовое государство и законность. 1997
    3. В. М. Корельский, В.Д. Перевалов. Теория государства и права. Учебник для юридических вузов и факультетов. 1997
    4. n/a. ПИТАННЯ ВІДКРИТОСТІ ВЛАДИ. 1997
    5. Комаров С.А.. Общая теория государства и права: Учебник. 1998
    6. Скакун О.Ф.. Теория государства и права: Учебник. 2000
    7. В.Д. Волков. Основы права: Учебное пособие. 2001