Теория государства и права

Кравчук М. В. Теорія держави і права. Проблеми теорії держави і права: Навчальний посібник. - 3-тє вид., змін, й доп.- Тернопіль: Карт-бланш, 2002.- 247с.
Конституція України, її основні риси, місце і роль у системі нормативно" правових актів України
Конституція України - це Основний Закон Української держави, що прийнятий 28 червня 1996р. вищим представницьким органом державної влади (Верховною Радою України), володіє вищою юридичною силою і регулює фундаментальні положення організації суспільного і державного життя: належність державної влади, характер власності, права і свободи громадян, національно-державний і адміністративно-територіальний устрій, систему і принципи діяльності механізму здійснення повновладдя народу.

Характерні риси Конституції України виявляються у тому, що вона:

> виражає суверенітет і волю українського народу -громадян України всіх національностей;

> служить основою (фундаментом) чинного національного законодавства, її норми перебувають у центрі системи права, забезпечують єдність та узгодженість норм права, що закріплені різними нормативно-правовими актами;

> має вищу юридичну силу, тобто всі інші нормативно-правові акти повинні відповідати їй і застосовуватися на її основі;

> норми її є нормами прямої дії, тобто вони гарантують можливість звернутися в суд для захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина, виключно на підставі Конституції України;

> має підвищений ступінь стабільності, що забезпечується як спеціальною процедурою внесення змін і доповнень -для внесення змін встановлений жорсткіший порядок, ніж

97

для звичайних парламентських законів (необхідність 2/3 голосів депутатів від конституційного складу ВРУ); так і створенням системи правової охорони Конституції - системи конституційного нагляду і конституційного контролю;

> нормативні приписи мають не тільки регулятивний, а й установчий, програмний, політичний характер.

Верховенство Конституції України як юридичного джерела проявляється в системі нормативно-правових актів у тому, що норми Конституції мають базовий характер для всіх суб'єктів державно-правових відносин та для всіх галузей права.

Конституція України як нормативний акт поширює свою дію на всіх громадян України, на іноземців, на всі державні органи і посадових осіб в Україні. Аналізуючи чинну Конституцію України з позиції пропорційності регламентованих у ній дозволів і заборон, необхідно підкреслити, що майже третина статей Основного Закону закріплює права та свободи людини і лише у чотирьох статтях встановлені обов'язки. Ця особливість свідчить про гуманістичне спрямування діючої Конституції України. Та ще важливіше те, що текст майже всіх цих статей досить повно відповідає всесвітньовизнаним міжнародним "стандартам" прав і свобод людини, які встановлені Хартією прав людини (складається з трьох міжнародних актів: Загальної декларації прав людини 1948 p., Міжнародного пакту про громадянські та політичні права і Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права, обидва датовані 1966р.) й іншими міжнародними актами. На жаль, цього не можна сказати про всю систему законодавства України.
вернуться к содержанию
вернуться к списку источников
перейти на главную страницу

Релевантная научная информация:

  1. Кравчук М. В. Теорія держави і права. Проблеми теорії держави і права: Навчальний посібник. - 3-тє вид., змін, й доп.- Тернопіль: Карт-бланш, 2002.- 247с. - Теория государства и права
  2. Конституція України, її основні риси, місце і роль у системі нормативно правових актів України - Теория государства и права
  3. 3.3. Органи виконавчої влади - Административное право
  4. ПРОГРАМА КУРСУ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО Загальні методичні вказівки - Административное право
  5. § 1. Поняття основних принципів трудового права України - Трудовое право
  6. § І. Поняття джерел трудового права України, їх класифікація - Трудовое право
  7. Список використаної літератури - Теория государства и права
  8. Розділ 3. Правові методи регулювання у міжнародному приватному праві - Международное право, европейское право
  9. 1.3. Співвідношення державного управління і державної виконавчої влади - Административное право
  10. 2.1. Предмет і метод адміністративного права - Административное право
  11. 8.5. Управління внутрішніми справами1 - Административное право
  12. § 1. Функції правової деонтології - Правовая деонтология
  13. § 1. Правові засади національної екологічної безпеки - Экологическое право
  14. § 2. Органи загальної компетенції, їхні спеціалізовані структури та повноваження у сфері забезпечення екологічної безпеки - Экологическое право
  15. § 1. Правосуддя, його ознаки та принципи - Правоохранительные органы
  16. § 1. Загальна характеристика та основні завдання нотаріату - Правоохранительные органы
  17. § 3. Ознаки судової влади - Правоохранительные органы
  18. - Конституционное право
  19. § 6. Значення керівних роз´яснень Верховного Суду України для однакового застосування судами чинного законодавства про працю - Трудовое право
  20. 1.1. Загальне поняття управління та його види - Административное право

Другие научные источники направления Теория государства и права:

    1. Щедрова Г.П.. Громадянське суспільство, правова держава і політична свідомість громадян. 1994
    2. В. С. НЕРСЕСЯНЦ, Г. В. МАЛЬЦЕВ, Е. А, ДУКАШЕВА, Н. В. ВАРЛАМОВА, В. М. ПОСТЫШЕВ, Н. С. СОКОЛОВА. Правовое государство и законность. 1997
    3. В. М. Корельский, В.Д. Перевалов. Теория государства и права. Учебник для юридических вузов и факультетов. 1997
    4. n/a. ПИТАННЯ ВІДКРИТОСТІ ВЛАДИ. 1997
    5. Комаров С.А.. Общая теория государства и права: Учебник. 1998
    6. Скакун О.Ф.. Теория государства и права: Учебник. 2000
    7. В.Д. Волков. Основы права: Учебное пособие. 2001