Теория государства и права

Кравчук М. В. Теорія держави і права. Проблеми теорії держави і права: Навчальний посібник. - 3-тє вид., змін, й доп.- Тернопіль: Карт-бланш, 2002.- 247с.
Правовий статус особи: поняття, види. Конституційне закріплення прав людини в Україні
Правовий статус особи - це сукупність або система всіх належних громадянину суб'єктивних юридичних прав, свобод і обов'язків, що визначають його правове становище

86

в суспільстві, яке закріплене в чинному законодавстві та інших формах права.

У структурі правового статусу виділяють такі елементи, як: суб'єктивні юридичні права й обов'язки, передбачені Конституцією та іншими нормативно-правовими актами даної держави; законні інтереси; правосуб'єктність та громадянство (постійний юридичний зв'язок особи і держави, що проявляється у взаємних правах та обов'язках); юридична відповідальність; правові принципи тощо.

Правовий статус особи буває таких видів:

•/ загальний (закріплений у Конституції статус особи як громадянина держави, який реалізується в межах правовідносин, що виникають між особою і державою);

S галузевий (визначається нормами конкретної галузі права);

S міжгалузевий (визначається нормами комплексних правових інститутів);

•S спеціальний (статус визначених категорій громадян, що забезпечує можливість виконання їхніх спеціальних функцій - студенти, пенсіонери і т.

д.).

Галузевий, міжгалузевий і спеціальний правові статуси здійснюються в конкретних правовідносинах і співвідносяться із загальним статусом як загальне з особливим. Тобто, правове становище конкретної особи можна розглядати як суму загального правового статусу і тих статусів, яких набуває дана особа, вступаючи в ті чи інші правовідносини.

Через зміни в трудовому, суспільному житті, сімейному стані персональні права й обов'язки змінюються протягом усього життя, відповідно змінюється і правове становище особи. У правовому статусі виражаються відносини особи і держави, що надає особі ті чи інші права і свободи, а також покладає на неї виконання тих чи інших обов'язків.

Правовий статус можна також класифікувати залежно від суб'єктів: правовий статус громадянина України;

87

правовий статус іноземця; правовий статус особи без громадянства; правовий статус неповнолітніх; пенсіонерів; військовослужбовців та інших категорій населення, які займають різне соціальне і правове становище.

Конституційне закріплення прав людини в Україні

Утвердження і забезпечення прав та свобод людини є головним обов'язком держави. У ст.З Конституції регламентується, що права і свободи людини та їхні гарантії визначають зміст та спрямованість діяльності держави.

Всі права, свободи, а також обов'язки людини і громадянина України закріплюються у розділі 2. Конституції України (ст. 21-68). Вони випливають із міжнародно-правових стандартів із прав людини, зокрема відповідають таким міжнародним документам, як: Загальна декларація прав людини (ООН, 1948 p.), Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права (1966р.), Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (1966 p.), Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод (прийняла Рада Європи у 1950р.), Паризька хартія для нової Європи (1990 р.) та ряду інших актів та законів.

Держава бере на себе обов'язок гарантувати і забезпечувати всі ці права і свободи громадян України. Усі люди вільні й рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (ст. 21). Тобто, Конституція закріплює юридичну рівність і рівноправність, рівні можливості кожного в реалізації своїх суб'єктивних прав і свобод у суспільстві й державі, незалежно від ознак раси, кольору шкіри, переконань, статі, походження, майнового чи іншого стану, місця проживання тощо.

Основні права і свободи людини та громадянина прийнято поділяти на особисті, політичні, економічні, соціальні й культурні.

До особистих прав людини належать права: на вільний розвиток своєї особистості (ст. 23), невід 'ємне право на життя (ст. 27), на повагу до гідності (ст. 28), на свободу

88

та особисту недоторканість (ст. 29), на недоторканість житла (ст. ЗО), на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції (ст. 31), на невтручання в особисте і сімейне життя (ст. 32), на свободу пересування і вільний вибір місця проживання (ст.

33), на свободу думки і слова (ст. 34), на свободу світогляду і віросповідання (ст. 35).

До політичних прав і свобод належать такі: на

об'єднання у політичні партії та політичні організації

(ст. 36), брати участь в управлінні державними справами

, (ст. 38), на мирні збори та маніфестації (ст. 39), на

звернення (ст. 40).

Система економічних, соціальних і культурних прав згідно з Конституцією України охоплює права: володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності (ст. 41), на підприємницьку діяльність (ст. 42), на працю (ст. 43), на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів (ст. 44), на відпочинок (ст. 45), на соціальний захист (ст. 46), на житло (ст. 47), на достатній життєвий рівень (ст. 48), на охорону здоров 'я (ст. 49), на забезпечення для життя і здоров 'я довкілля (ст. 50), зумовлене гарантуванням вільної згоди на шлюб, а також захистом материнства, батьківства, дитинства і сім'ї (ст.ст. 51,52), на освіту (ст. 53), на свободу творчості (ст. 54).

Крім того, важливими є гарантії прав людини, які закріплені чинною Конституцією: право на судовий захист (ст. 55), право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди (ст. 56), право на знання своїх прав і обов'язків (ст. 57), право на правову допомогу (ст. 59), принцип неприпустимості обмеження прав та свобод людини і громадянина (ст. 64), принцип про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної сили (ст. 58), положення про те, що ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності за одне й те

89

саме правопорушення (cm, 61), принцип презумпції невинуватості (cm. 62), принцип визначення статусу людини в процесі правосуддя (cm. 63), принцип про те, що права та свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Необхідно підкреслити, що однією з особливих характерних ознак Конституції України стала її гуманістична спрямованість. Підтвердженням цього є закріплення у третині статей чинної Конституції прав і свобод людини і громадянина, причому, яких не було у будь-яких попередніх конституційних актах України та які відповідають міжнародним стандартам з прав людини.

вернуться к содержанию
вернуться к списку источников
перейти на главную страницу

Релевантная научная информация:

  1. Кравчук М. В. Теорія держави і права. Проблеми теорії держави і права: Навчальний посібник. - 3-тє вид., змін, й доп.- Тернопіль: Карт-бланш, 2002.- 247с. - Теория государства и права
  2. Правовий статус особи: поняття, види. Конституційне закріплення прав людини в Україні - Теория государства и права
  3. Адвокатура України - Адвокатское право
  4. 3.6. Об´єднання громадян - Административное право
  5. - Конституционное право
  6. 1.3. Співвідношення державного управління і державної виконавчої влади - Административное право
  7. § 4. Службовий етикет юриста - Правовая деонтология
  8. § 3. Проблеми кодифікації законодавства у сфері забезпечення екологічної безпеки - Экологическое право
  9. Міжнародне право:1. Громадянство та його значення для міжнародного права - Международное право, европейское право
  10. Органи держави: поняття, ознаки, види. Правове закріплення їхньої діяльності - Теория государства и права
  11. Список використаної літератури - Теория государства и права
  12. Розділ 5. Правовий статус фізичних осіб у міжнародному приватному праві - Международное право, европейское право
  13. Розділ 7. Держава як суб´єкт міжнародного приватного права - Международное право, европейское право
  14. § 3. Принципи діяльності адвокатури - Адвокатское право
  15. § 5. Адвокатура в юридичному механізмі захисту прав людини - Адвокатское право
  16. 3.3. Органи виконавчої влади - Административное право
  17. 5.3. Адміністративна відповідальність - Административное право
  18. § 1. Право екологічної безпеки — комплексна галузь права - Экологическое право
  19. § 2. Юридична природа екологічної безпеки - Экологическое право
  20. § 1. Правові засади національної екологічної безпеки - Экологическое право

Другие научные источники направления Теория государства и права:

    1. Щедрова Г.П.. Громадянське суспільство, правова держава і політична свідомість громадян. 1994
    2. В. С. НЕРСЕСЯНЦ, Г. В. МАЛЬЦЕВ, Е. А, ДУКАШЕВА, Н. В. ВАРЛАМОВА, В. М. ПОСТЫШЕВ, Н. С. СОКОЛОВА. Правовое государство и законность. 1997
    3. В. М. Корельский, В.Д. Перевалов. Теория государства и права. Учебник для юридических вузов и факультетов. 1997
    4. n/a. ПИТАННЯ ВІДКРИТОСТІ ВЛАДИ. 1997
    5. Комаров С.А.. Общая теория государства и права: Учебник. 1998
    6. Скакун О.Ф.. Теория государства и права: Учебник. 2000
    7. В.Д. Волков. Основы права: Учебное пособие. 2001