Теория государства и права

Кравчук М. В. Теорія держави і права. Проблеми теорії держави і права: Навчальний посібник. - 3-тє вид., змін, й доп.- Тернопіль: Карт-бланш, 2002.- 247с.
Громадські організації і політичні партії у політичній системі суспільства. Взаємодія держави з іншими елементами політичної системи
До важливих елементів політичної системи суспільства належать громадські об'єднання. Законом України «Про 80

об'єднання громадян» передбачено незалежно від назви (рух, конгрес, асоціація, фонд, спілка, тощо), два типи громадських об'єднань: громадські організації та політичні партії, які мають різну мету, порядок створення, порядок реєстрації, права. Ст. 1 цього Закону визначає, що «об'єднання громадян є добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод». Конституція України (ст. 37) забороняє створення таких об'єднань, метою яких є ліквідація незалежності України, зміна конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності України, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганда війни, насильства і жорстокості, розпалювання національної чи релігійної ворожнечі, замах на права і свободи громадян, здоров'я населення.

Громадська організація - це добровільне об'єднання людей, яке створене для здійснення та захисту ними своїх прав і свобод, задоволення політичних, соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів і функціонує на засадах рівності та самоврядування.

Залежно від характеру потреб, для задоволення яких утворюються громадські організації, розрізняють: організації для участі громадян у виробництві або у суспільному житті (профспілки, асоціації адвокатів тощо); організації для задоволення особистих потреб (спілка книголюбів, спортивне товариство, товариство мисливців та рибалок тощо).

Наймасовіші громадські організації - це профспілки.

Професійні спілки є громадськими організаціями, що об'єднують громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом професійної діяльності та утверджуються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їхніх членів. Усі профспілки мають рівні права. Вони діють відповідно до статутів, які вони приймають, і не підлягають реєстрації у державних органах.

81

Одним із головних інститутів політичної системи є партії. Як суб'єкти формування владних відносин вони великою мірою визначають характер і спрямування політичного процесу, стратегію і тактику боротьби за владу, політичну стабільність суспільства. Отже, сучасна політична партія - це добровільна спільність людей, об'єднаних ідеологічно та організаційно з метою завоювання (в результаті виборів або іншими шляхами), утримання і використання державної влади для реалізації інтересів тих чи інших соціальних груп, верств, етнічних та інших спільностей. У ст. 2 Закону визначено, що «політичною партією є об'єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, які мають головною метою участь у виробленні державної політики, формуванні органів влади, місцевого та регіонального самоврядування і представництво в їх складі». Для реалізації своєї програми партія повинна стати правлячою, тобто зайняти в політичній системі становище, яке дає змогу визначати політику держави.

Форми впливу громадських об'єднань на органи держави'.

•S беруть участь у формуванні корпусу депутатів представницьких органів державної влади;

•S впливають на ефективність здійснення державних функцій;

•S входять до складу державних колегіальних органів як

їх рівноправні члени; S керівники об'єднань можуть бути суб'єктами

законодавчої ініціативи;

•S за рішенням держави приймають самостійні

формально-обов'язкові акти; S певні органи здійснюють контроль діяльності

державних органів;

•S за порушення деяких юридичних норм застосовують заходи громадського впливу;

•S

беруть обов'язкову участь у прийнятті рішень державними органами з деяких питань.

82

Взаємодія держави з іншими елементами політичної системи

У створенні та функціонуванні політичної системи значну роль відіграють суспільно-політичні рухи - своєрідна форма вияву політичної активності людських мас. Суспільно-політичні рухи - це єдина соціальна організація, яка може об'єднати людей різної партійної належності для досягнення певних політичних цілей. І тим вона відрізняється від політичних партій.

Суспільно-політичні рухи не ставлять перед собою мету завоювати державну владу, що є характерним для політичних партій. На відміну від політичних партій, ніякими своїми структурами рухи не входять у державні інститути, хоча є частиною політичної системи суспільства.

Трудовий колектив - суб'єкт політичної системи, первинна ланка суспільства, специфічне об'єднання людей, метою якого є виробництво матеріальних і духовних благ та забезпечення виробничого самоврядування на базі різних видів власності. Трудові колективи здійснюють безпосередній вплив на політику країни, вони розглядають проекти актів органів влади й управління, висувають кандидатів у депутати рад, заслуховують звіти депутатів, виконавчих комітетів, відділів і управлінь, вирішують питання про відкликання депутатів, обирають різноманітні громадські органи тощо. Трудовий колектив відіграє значну роль у розвитку держави, впливаючи прямо й опосередковано на політичну систему та її елементи.

Важливе значення у політичній системі України на сучасному етапі займають органи місцевого самоврядування. Під місцевим самоврядуванням розуміють право місцевих територіальних громад - жителів села чи добровільного об'єднання у спільну громаду жителів кількох сіл, селища та міста, щоб самостійно вирішувати питання місцевого значення.

83

Місцеве самоврядування в нашій державі має прояв у наданні територіальним громадам та їхнім органам - радам владно-управлінських повноважень. Місцеве самоврядування є формою залучення громадян України до участі в управлінні своїми справами, тому його необхідно розглядати як здійснення демократії та політичної самосвідомості на місцевому рівні.

вернуться к содержанию
вернуться к списку источников
перейти на главную страницу

Релевантная научная информация:

  1. Кравчук М. В. Теорія держави і права. Проблеми теорії держави і права: Навчальний посібник. - 3-тє вид., змін, й доп.- Тернопіль: Карт-бланш, 2002.- 247с. - Теория государства и права
  2. Громадські організації і політичні партії у політичній системі суспільства. Взаємодія держави з іншими елементами політичної системи - Теория государства и права
  3. Політична система суспільства: поняття, структура - Теория государства и права
  4. І. ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО, ПРАВОВА ДЕРЖАВА: ПРОБЛЕМИ ВЗАЄМОВПЛИВУ - Теория государства и права
  5. § 8. Конституційний Суд України - Правоохранительные органы
  6. 2.2. Адміністративно-правові норми - Административное право
  7. ПРОГРАМА КУРСУ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО Загальні методичні вказівки - Административное право
  8. § 1. Функції правової деонтології - Правовая деонтология
  9. IV. ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИЧНОЇ СВІДОМОСТІ НАРОДУ УКРАЇНИ - Теория государства и права
  10. Міжнародне право:5. Міжнародні акти про права людини і законодавство України - Международное право, европейское право
  11. § 3. Принципи, закріплені Конституцією України - Гражданский процесс
  12. § 1. Правосуддя, його ознаки та принципи - Правоохранительные органы
  13. Держава у політичній системі суспільства - Теория государства и права
  14. Список використаної літератури - Теория государства и права
  15. 11.2. Контроль та його види - Административное право
  16. § 2. Шляхи українського ораторського слова в XIV-XX ст. Українське ораторство XIV—XVIH cm. - Риторика
  17. §1. Поняття власності і права масності - Гражданское право
  18. Міжнародне право:7. Регіональні міжнародні організації - Международное право, европейское право
  19. § 1. Поняття принципів та їх значення - Гражданский процесс
  20. Тема 11. ЦЕНТРАЛЬНА РАДА, ГЕТЬМАНАТ, ДИРЕКТОРІЯ: НЕЗАВЕРШЕНЕ ДЕРЖАВОБУ-ДІВНИЦТВО - История государства и права

Другие научные источники направления Теория государства и права:

    1. Щедрова Г.П.. Громадянське суспільство, правова держава і політична свідомість громадян. 1994
    2. В. С. НЕРСЕСЯНЦ, Г. В. МАЛЬЦЕВ, Е. А, ДУКАШЕВА, Н. В. ВАРЛАМОВА, В. М. ПОСТЫШЕВ, Н. С. СОКОЛОВА. Правовое государство и законность. 1997
    3. В. М. Корельский, В.Д. Перевалов. Теория государства и права. Учебник для юридических вузов и факультетов. 1997
    4. n/a. ПИТАННЯ ВІДКРИТОСТІ ВЛАДИ. 1997
    5. Комаров С.А.. Общая теория государства и права: Учебник. 1998
    6. Скакун О.Ф.. Теория государства и права: Учебник. 2000
    7. В.Д. Волков. Основы права: Учебное пособие. 2001