Теория государства и права

Кравчук М. В. Теорія держави і права. Проблеми теорії держави і права: Навчальний посібник. - 3-тє вид., змін, й доп.- Тернопіль: Карт-бланш, 2002.- 247с.
Держава у політичній системі суспільства
Державна діяльність завжди має безпосередньо політичний характер, тому вона повинна відповідати об'єктивним закономірностям політики, спиратися на них.
Держава займає важливе місце у політичній системі, надаючи їй цілісності й стійкості, орієнтованості на важливі суспільні справи. Вона виконує особливий обсяг діяльності з управління, розпоряджається ресурсами суспільства, регулює його життєдіяльність та спроможна задовольнити загальносоціальні потреби, для чого має суверенну владу, тобто верховну, самостійну і формально незалежну.

Держава володіє багатьма ознаками, притаманними всім інститутам політичної системи, але одночасно саме вона виступає базовим елементом, визначає її функціонування. Це зумовлено тим, що лише держава:

> володіє суверенною владою, виступає як універсальна, всеохоплююча організація, поширює свої дії на всю територію країни і всіх громадян, отже, є офіційним представником усього суспільства (хоча фактично вона представляє інтереси лише певної його частини, в кращому випадку - більшості). Вона уособлює суверенітет нації, народу, є реалізатором його права на самовизначення. Від її імені приймають владні рішення, формальнообов'язкові для

79

т

суспільства - юридичні норми. Тому справжнім волевиявленням системи є не рішення політичної системи в цілому, а, як правило, державно оформлені рішення. Рішення, обов'язкові для суспільства в цілому, можуть виступати лише як рішення держави - офіційного представника суспільства. І вони тим більше обов'язкові для суспільства, легітимні, чим більше держава віддзеркалює загальнонаціональні інтереси;

> це такий суспільний механізм, який покликаний захищати інтереси, права та свободи людей, і тільки вона здатна забезпечити права всіх і кожного, хто перебуває на її території;

> має право встановлювати загальнообов'язкові для всіх правила поведінки, тобто формально визначені правові норми і за допомогою їх регулювати взаємовідносини між різними суб'єктами суспільства;

> виконує основний обсяг управління справами суспільства і розпоряджається його людськими, матеріальними та природними ресурсами, використовуючи при необхідності специфічний апарат - спеціальні органи примусу.

Держава здійснює владу у взаємодії з іншими політичними організаціями.

Особливо це стосується взаємовідносин держави і політичних партій. Політичні партії впливають на діяльність державних органів через свої фракції у парламенті, через формування політичних програм, громадської думки. Зі свого боку, держава юридичними актами забезпечує правовий статус партій у політичній системі та легітимність діяльності в суспільстві.
вернуться к содержанию
вернуться к списку источников
перейти на главную страницу

Релевантная научная информация:

  1. Кравчук М. В. Теорія держави і права. Проблеми теорії держави і права: Навчальний посібник. - 3-тє вид., змін, й доп.- Тернопіль: Карт-бланш, 2002.- 247с. - Теория государства и права
  2. Держава у політичній системі суспільства - Теория государства и права
  3. § 5. Функції трудового права України - Трудовое право
  4. Політична система суспільства: поняття, структура - Теория государства и права
  5. Громадські організації і політичні партії у політичній системі суспільства. Взаємодія держави з іншими елементами політичної системи - Теория государства и права
  6. Цінність і значимість права - Теория государства и права
  7. Співвідношення права та інших соціальних явищ (політики, економіки, держави, суспільства) - Теория государства и права
  8. Загальна характеристика основних правових систем сучасності - Теория государства и права
  9. Список використаної літератури - Теория государства и права
  10. § 5. Адвокатура в юридичному механізмі захисту прав людини - Адвокатское право
  11. 2.2. Адміністративно-правові норми - Административное право
  12. 4.1. Методи державного управління - Административное право
  13. 8.2. Управління безпекою - Административное право
  14. 11.1. Поняття і система способів забезпечення законності - Административное право
  15. 11.2. Контроль та його види - Административное право
  16. ПРОГРАМА КУРСУ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО Загальні методичні вказівки - Административное право
  17. § 1. Функції правової деонтології - Правовая деонтология
  18. § 3. Формування та значення деонтологічної правосвідомості юриста - Правовая деонтология
  19. § 1. Формування юриста як професіонала - Правовая деонтология
  20. § 1. Зміни в західноєвропейській риториці нового часу - Риторика

Другие научные источники направления Теория государства и права:

    1. Щедрова Г.П.. Громадянське суспільство, правова держава і політична свідомість громадян. 1994
    2. В. С. НЕРСЕСЯНЦ, Г. В. МАЛЬЦЕВ, Е. А, ДУКАШЕВА, Н. В. ВАРЛАМОВА, В. М. ПОСТЫШЕВ, Н. С. СОКОЛОВА. Правовое государство и законность. 1997
    3. В. М. Корельский, В.Д. Перевалов. Теория государства и права. Учебник для юридических вузов и факультетов. 1997
    4. n/a. ПИТАННЯ ВІДКРИТОСТІ ВЛАДИ. 1997
    5. Комаров С.А.. Общая теория государства и права: Учебник. 1998
    6. Скакун О.Ф.. Теория государства и права: Учебник. 2000
    7. В.Д. Волков. Основы права: Учебное пособие. 2001