Теория государства и права
Кравчук М. В. Теорія держави і права. Проблеми теорії держави і права: Навчальний посібник. - 3-тє вид., змін, й доп.- Тернопіль: Карт-бланш, 2002.- 247с. |
Органи держави: поняття, ознаки, види. Правове закріплення їхньої діяльності |
Основним структурним елементом державного механізму, першоосновою державного апарату є державний орган. Це окремий службовець чи структурно організований державою або безпосередньо народом колектив державних службовців, наділений владними повноваженнями, відповідним матеріально-технічним забезпеченням, створений на законних підставах для виконання конкретних завдань і функцій держави. Він володіє рядом загальних ознак, що відрізняють його від органів недержавних громадсько-політичних організацій. Зокрема, тільки державний орган виступає у межах своєї компетенції як офіційний виразник інтересів усього суспільства. Всі державні органи обов'язково створюються і функціонують відповідно до норм права й на їх підставі, наділяються владними повноваженнями, які дають змогу здійснювати політику заходами не тільки переконання, а й державного примусу. Крім того, за ознаками спеціалізації державні органи в механізмі держави структурно відокремлені. Вони реалізують свої повноваження, функціонально взаємодіючи між собою.Існує також ряд специфічних ознак державних органів: 1) формування їх безпосередньо державою чи населенням і здійснення ними функцій від імені держави; 2) наявність організаційної структури, територіального масштабу діяльності, спеціального положення, що визначає місце і роль у державі, а також порядок їхніх взаємовідносин з іншими державними органами й організаціями; 3) надання державним органам і виконання ними чітко визначених повноважень державно-владного характеру. Незважаючи на те, що державні органи є складовою державного апарату, вони мають відмінності, і їх можна поділити на певні види за різними критеріями: s за змістом діяльності (органи законодавчої влади, органи державного управління чи виконавчі органи, судові органи, контрольно-наглядові органи, глава держави); s за місцем у системі державного апарату (первинні; вторинні, що походять від первинних та підзвітні їм); s за способом створення (виборні, призначувальні, ті, що можуть успадковуватися); v за часом функціонування (постійні, тимчасові); s за складом (одноособові, колегіальні); s за масштабом діяльності (центральні, місцеві та локальні). Уся діяльність державного апарату - функції, повноваження - юридичне закріплена у системі законодавства кожної держави. Такий підхід є запорукою реалізації одного із загальнодозвільних принципів -"державним органам дозволено робити тільки те, що дозволено законом". В Україні діяльність більшості державних органів регламентована Законами України і чинною Конституцією. До цих законів належать: "Про Президента України", "Про міліцію", "Про прокуратуру", "Про службу безпеки України", "Про адвокатуру", "Про Збройні Сили України", "Про Конституційний Суд України", "Про Уповноваженого Верховної Ради з прав людини", "Про державну податкову службу в Україні", "Про державну службу", "Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх", "Про статус народного депутата", "Про державну виконавчу службу", "Про господарський суд", "Про прикордонні війська України", "Про вищу раду юстиції"", положення "Про Міністерство юстиції України" та інші. На жаль, досі не прийнято закону про Кабінет Міністрів України та ряд інших законів. |
Релевантная научная информация:
- Кравчук М. В. Теорія держави і права. Проблеми теорії держави і права: Навчальний посібник. - 3-тє вид., змін, й доп.- Тернопіль: Карт-бланш, 2002.- 247с. - Теория государства и права
- Органи держави: поняття, ознаки, види. Правове закріплення їхньої діяльності - Теория государства и права
- 8.2. Методи прихованого, побічного протекціонізму - Таможенное право
- § 3. Екологічний ризик у системі правовідносин екологічної безпеки - Экологическое право
- Міжнародне право:4. Порядок і стадії укладання міжнародних договорів - Международное право, европейское право
- Розділ 3. Правові методи регулювання у міжнародному приватному праві - Международное право, европейское право
- Розділ 5. Правовий статус фізичних осіб у міжнародному приватному праві - Международное право, европейское право
- Розділ 8. Право власності - Международное право, европейское право
- Адвокатура України - Адвокатское право
- 1.3. Співвідношення державного управління і державної виконавчої влади - Административное право
- 4.4. Правові акти державного управління - Административное право
- 5.2. Склад адміністративного правопорушення - Административное право
- 5.3. Адміністративна відповідальність - Административное право
- 6.1. Поняття адміністративного процесу - Административное право
- 6.3. Провадження у справах про адміністративні правопорушення - Административное право
- ПРОГРАМА КУРСУ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО Загальні методичні вказівки - Административное право
- § 4. Службовий етикет юриста - Правовая деонтология
- § 1. Право екологічної безпеки — комплексна галузь права - Экологическое право
- § 2. Юридична природа екологічної безпеки - Экологическое право
- § 3. Проблеми кодифікації законодавства у сфері забезпечення екологічної безпеки - Экологическое право
Другие научные источники направления Теория государства и права:
-
1. Щедрова Г.П.. Громадянське суспільство, правова держава і політична свідомість громадян. 1994
2. В. С. НЕРСЕСЯНЦ, Г. В. МАЛЬЦЕВ, Е. А, ДУКАШЕВА, Н. В. ВАРЛАМОВА, В. М. ПОСТЫШЕВ, Н. С. СОКОЛОВА. Правовое государство и законность. 1997
3. В. М. Корельский, В.Д. Перевалов. Теория государства и права. Учебник для юридических вузов и факультетов. 1997
4. n/a. ПИТАННЯ ВІДКРИТОСТІ ВЛАДИ. 1997
5. Комаров С.А.. Общая теория государства и права: Учебник. 1998
6. Скакун О.Ф.. Теория государства и права: Учебник. 2000
7. В.Д. Волков. Основы права: Учебное пособие. 2001