Теория государства и права

Кравчук М. В. Теорія держави і права. Проблеми теорії держави і права: Навчальний посібник. - 3-тє вид., змін, й доп.- Тернопіль: Карт-бланш, 2002.- 247с.
Форма державного правління. Тенденції розвитку держав за формою державного правління
Форма державного правління - це спосіб організації вищих органів державної влади, порядок їхнього утворення, характер взаємозв'язку з іншими органами держави, з політичними партіями і соціальними групами, населенням. Цей елемент є, по суті, найголовнішим, оскільки форма державного правління розкриває поняття форми держави. Основні історичні форми правління -монархія і республіка.

Монархія - це така форма правління, за якої верховна державна влада юридичне належить одній особі - монарху, котрий здобуває її безстрокове, як правило, за спадком серед правлячої династії.

Інколи монарха можуть обирати.

Виходячи з цього, можна визначити наступні ознаки монархії:

S безстроковість влади монарха;

S володіння владою за спадком, за правом крові;

S представництво монарха від імені держави не за

дорученням, а за власним правом; •S непідпорядкованість влади монарха будь-яким іншим

суб'єктам. 56

Історія світової цивілізації знає різні види монархії: абсолютна, дуалістична, парламентська. У цілому вони поділяються на дві групи: обмежені й необмежені монархії.

Необмежені монархії- це монархії, в яких влада ніким і нічим не обмежена. Тобто, це стан, коли у країні не існує ні органів, ні законів, що могли б у якійсь мірі змінити або відмінити волю монарха. До необмежених відносять абсолютну і деспотичну монархії.

> Деспотична - це монархія, в якій владу монарха обожнюють, а його офіційно визнають божеством. Цей різновид був поширений у державах рабовласницького типу, в першу чергу в країнах стародавнього сходу.

> Абсолютна - монархія, типова для пізніших часів, і свого розвитку набула в епоху феодалізму. За цієї монархії монархи не є божественними особами, але за ними закріплювали необмежену владу, завдяки належності їх до правлячої династії. Прикладами абсолютної монархії можуть служити царська Росія, а в сучасний період - Саудівська Аравія, Марокко.

Обмежені монархії - це монархії, в яких влада монарха в тій чи іншій мірі обмежується повноваженнями певних державних органів. Розрізняють такі її види: дуалістична і парламентська монархії та ін.

> Дуалістична монархія - це форма правління, де монарх - глава держави - особисто формує склад уряду, яким керує сам або через прем'єр-міністра, якого він призначає (Бахрейн, Кувейт).

> Парламентська монархія - форма правління, за якої влада монарха суттєво обмежена в усіх сферах здійснення державної влади, і за ним лише формально зберігається статус глави держави, але тільки з представницькими повноваженнями.

Виконавча влада належить уряду, який формується парламентом і лише йому підзвітний. Переважна більшість сучасних монархій - це монархії парламентарні, їхнє існування обумовлено національними традиціями, живучістю певних символів тощо (Англія, Данія, Швеція, Японія).

57

Нині існує близько ЗО монархій.

Республіка - це така форма правління, за якої вищу державну владу здійснює виборний колегіальний орган, котрий обирає населення країни (або його частина) на певний строк. Різновидами республіканської форми правління сучасних держав є:

> Президентська республіка - це форма правління, де глава держави - президент - одноособове або з наступним схваленням парламенту формує уряд, яким сам керує (в руках президента поєднується повноваження глави держави 5 глави уряду); Така форма існує у США, Аргентині, Мексиці, Росії;

> Напівпрезидентська або президентсько-парламентська республіка - це республіка, де глава держави - президент -особисто пропонує склад уряду, насамперед кандидатуру прем'єр-міністра, який підлягає обов'язковому затвердженню або погодженню всім парламентом. До таких держав належать Фінляндія, Франція, Україна;

> Парламентська республіка — це форма правління, де глава держави - президент - не може впливати на склад і політику уряду, який формується тільки парламентом і підзвітний лише йому. До таких держав належать Австрія, Італія, ФРН.

вернуться к содержанию
вернуться к списку источников
перейти на главную страницу

Релевантная научная информация:

  1. Кравчук М. В. Теорія держави і права. Проблеми теорії держави і права: Навчальний посібник. - 3-тє вид., змін, й доп.- Тернопіль: Карт-бланш, 2002.- 247с. - Теория государства и права
  2. Форма державного правління. Тенденції розвитку держав за формою державного правління - Теория государства и права
  3. І. ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО, ПРАВОВА ДЕРЖАВА: ПРОБЛЕМИ ВЗАЄМОВПЛИВУ - Теория государства и права
  4. Типологія держав. Історичні типи держав: сутність, характеристика рабовласницької, феодальної, буржуазної, соціалістичної держав, держави соціальної демократії - Теория государства и права
  5. § 2. Походження адвокатури - Адвокатское право
  6. 7.2. Суб´єкти адміністративно-правового регулювання у сфері економіки - Административное право
  7. § 4. Правова організація єдиної системи запобігання і реагування на надзвичайні екологічні ситуації - Экологическое право
  8. Тема 12. Радянська Україна – реалізована - История государства и права
  9. Форма держави: поняття, елементи, значимість знань про форми держави - Теория государства и права
  10. Форма державного устрою. Основні напрямки розбудови держав за формою державного устрою - Теория государства и права
  11. Основні характеристики Української держави за Конституцією України. Україна як правова держава - Теория государства и права
  12. Розділ 14. Позадоговірні зобов´язання - Международное право, европейское право
  13. § 2. Принципи утворення адвокатури - Адвокатское право
  14. Адвокатура України - Адвокатское право
  15. Тема 1. Основні характеристики Конституції України як Основного Закону нашої держави - Конституционное право
  16. Нормативні акти - Хозяйственное право
  17. § 2. Організаційно-правові форми підприємств - Хозяйственное право
  18. § 3. Організаційно-правові форми діяльності юридичних осіб - Гражданское право
  19. Міжнародне право:7. Обмеження міжнародної правосуб´єктності і міжнародна правосуб´єктність державоподібних утворень - Международное право, европейское право
  20. Міжнародне право:1. Проблема міжнародної правосуб´єктності фізичних осіб - Международное право, европейское право

Другие научные источники направления Теория государства и права:

    1. Щедрова Г.П.. Громадянське суспільство, правова держава і політична свідомість громадян. 1994
    2. В. С. НЕРСЕСЯНЦ, Г. В. МАЛЬЦЕВ, Е. А, ДУКАШЕВА, Н. В. ВАРЛАМОВА, В. М. ПОСТЫШЕВ, Н. С. СОКОЛОВА. Правовое государство и законность. 1997
    3. В. М. Корельский, В.Д. Перевалов. Теория государства и права. Учебник для юридических вузов и факультетов. 1997
    4. n/a. ПИТАННЯ ВІДКРИТОСТІ ВЛАДИ. 1997
    5. Комаров С.А.. Общая теория государства и права: Учебник. 1998
    6. Скакун О.Ф.. Теория государства и права: Учебник. 2000
    7. В.Д. Волков. Основы права: Учебное пособие. 2001