Теория государства и права

Кравчук М. В. Теорія держави і права. Проблеми теорії держави і права: Навчальний посібник. - 3-тє вид., змін, й доп.- Тернопіль: Карт-бланш, 2002.- 247с.
Публічна політична влада. Основні ознаки влади. Спільність і відмінність політичної і державної влади
У відповіді на це питання слід відзначити, що в науці немає єдиного розуміння терміну публічна політична влада. Здебільшого її сприймають як одну з основних ознак держави, або як синонім поняття "держави". Однак усі науковці дотримуються єдиної думки в тому, що публічна політична влада є важливою для будь-якої державної організації.

У суспільстві діють різні види соціальної влади — влада глави сім'ї, влада власника засобів виробництва, духовна влада. Всі названі види належать чи до індивідуальної, чи до корпоративної, чи до групової влади. Влада виникає (хоч і в прихованій формі) там, де є сталі об'єднання людей, де існують реальні можливість і здатність впливати на поведінку людей з допомогою будь-яких засобів.

Вона

42

43

існує через особисту залежність підвладних, не поширюється на всіх членів суспільства, не здійснюється від імені народу, не претендує на всезагальність, не визнається публічною. Публічна влада, як стверджують науковці, виникає за територіальним принципом, тобто їй підпорядковуються всі, хто перебуває на підвладній території, включаючи іноземців. Суб'єктами влади виступають: підвладний народ, населення (публіка), сукупність абстрактних суб'єктів влади (підданих чи громадян). Для публічної влади не важливо, чи мають підвладні кровну спорідненість або національні зв'язки, важливо, щоб вони були причетними до підвладної території. Влада завжди буде вольовим відношенням між індивідуумами, групами, стратами, громадянином і державою, керівником і підлеглим. Отже, соціальна (публічна) влада - це вольове відношення між людьми з приводу організації їхньої сумісної діяльності, вироблення і здійснення спільної для цього соціального утворення волі (інтересу).

Влада характеризується наступними ознаками:

1. Є явищем завжди соціальним, тобто суспільним.

2. Виступає невід'ємним атрибутом суспільства на всіх етапах його розвитку. Ця її особливість викликана тим, що суспільство є складним соціальним організмом, який постійно потребує управління, упорядкування, з метою підтримання функціонування системи.

3. Може існувати і функціонувати тільки в межах суспільних відносин, відносин тільки між людьми.

4. Завжди виступає як інтелектуально-вольовий процес. Не можуть бути учасниками відносин влади і підпорядкування люди з деформаціями свідомості й волі.

5. Завжди базується на силі.

Влада політична - це влада, яка здійснює управління суспільством в інтересах його благ і яка регулює відносини між соціальними групами - стратами, класами, станами, корпораціями тощо, з метою досягнення і підтримання стабільності й порядку в ньому. Проф. О. Ф. Скакун подає альтернативне визначення: політична влада — це публічні, 44

вольові відносини, що виникають між суб'єктами політичної системи суспільства на основі політичних і правових норм.

Публічну політичну владу здійснює особлива група людей, специфічне, професійне, структурне утворення -апарат влади. Всі вищі повноваження публічної політичної влади можуть бути надані одній особі чи одному органові або розділені між її різними гілками. Апарат публічної політичної влади володіє монопольним правом на примус, включаючи застосування насильства на всій підвладній території, прийняття нормативно-правових актів.

Ознаки, які характеризують публічну політичну владу:

1.

Об'єднує підвладних (народ, населення країни) за територіальною ознакою, створює територіальну організацію підвладних, політичну асоціацію інтегрованих політичних відносин та інститутів;

2. Здійснюється спеціальним апаратом, відокремленим від суспільства, для керівництва ним із застосуванням різних владних методів (примусу, насильства, заохочення й переконання);

3. Володіє суверенітетом і правотворчістю;

4. Верховенство, обов'язковість її рішень для всякої іншої влади;

5. Публічність, тобто всезагальність і безособовість, що є виразом не приватної, особистої, а всезагальної волі.

Однак політична влада ширша за змістом, ніж державна влада, оскільки порівняно самостійне значення мають владні відносини у політичних об'єднаннях. Вона відрізняється деякими, хоч незначними, відмінностями від державної влади:

•s всяка державна влада має політичний характер, але не

кожна політична влада є державною; ^ державна влада служить арбітром між різними верствами населення та виконує загальносуспільні справи;

s політична і державна влада мають різні механізми її здійснення - через апарат та через політичні партії тощо.

45

Крім того, публічна політична влада може бути різна за змістом: влада, що існує для забезпечення, захисту свободи підвладних і обмежена цією свободою, або влада, що обмежує чи знищує свободу підвладних і є необмеженою.

Ознаки державної влади - це влада публічна, здійснюється від імені всього суспільства; влада апаратна, концентрується в діяльності апарату; влада універсальна, поширюється на все суспільство; влада суверенна, відокремлена від інших властей; легітимна влада, юридичне закріплена і визнана народом.

вернуться к содержанию
вернуться к списку источников
перейти на главную страницу

Релевантная научная информация:

  1. Публічна політична влада. Основні ознаки влади. Спільність і відмінність політичної і державної влади - Теория государства и права
  2. Кравчук М. В. Теорія держави і права. Проблеми теорії держави і права: Навчальний посібник. - 3-тє вид., змін, й доп.- Тернопіль: Карт-бланш, 2002.- 247с. - Теория государства и права
  3. Багатоманітність підходів у визначені держави. Поняття держави та її основні ознаки - Теория государства и права
  4. І. ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО, ПРАВОВА ДЕРЖАВА: ПРОБЛЕМИ ВЗАЄМОВПЛИВУ - Теория государства и права
  5. - Конституционное право
  6. ПРОГРАМА КУРСУ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО Загальні методичні вказівки - Административное право
  7. § 5. Суспільно-побутове красномовство - Риторика
  8. Тема 15. Становлення незалежної України - История государства и права
  9. § 3. Ознаки судової влади - Правоохранительные органы
  10. § 8. Конституційний Суд України - Правоохранительные органы
  11. § 1. Функції правової деонтології - Правовая деонтология
  12. § 3. Організаційно-правові форми діяльності юридичних осіб - Гражданское право
  13. III. МЕХАНІЗМ ВПЛИВУ ДЕРЖАВИ НА РОЗВИТОК ПОЛІТИЧНОЇ СВІДОМОСТІ ГРОМАДЯН - Теория государства и права
  14. РОЗДІЛ III ЯК ЗАЛИШАТИСЯ ЗАКОНОДАВЦЕМ В УМОВАХ ДЕМОКРАТІЇ: ВАЖЛИВІСТЬ ЗВ´ЯЗКУ З ГРОМАДЯНАМИ Тревор БРАУН ПРО ВІДКРИТІСТЬ ЗАКОНОТВОРЧОГО ПРОЦЕСУ У СПОЛУЧЕНИХ ШТАТАХ АМЕРИКИ, ШВЕЦІЇ, ФРАНЦІЇ, БОЛГАРІЇ, УГОРЩИНІ, ПОЛЬЩІ - Теория государства и права
  15. Міжнародне право:7. Обмеження міжнародної правосуб´єктності і міжнародна правосуб´єктність державоподібних утворень - Международное право, европейское право
  16. Міжнародне право:5. Міжнародні акти про права людини і законодавство України - Международное право, европейское право
  17. Проблемне коло «Історії державотворення» - История государства и права
  18. Тема 12. Радянська Україна – реалізована - История государства и права
  19. § 1. Правосуддя, його ознаки та принципи - Правоохранительные органы
  20. - Конституционное право

Другие научные источники направления Теория государства и права:

    1. Щедрова Г.П.. Громадянське суспільство, правова держава і політична свідомість громадян. 1994
    2. В. С. НЕРСЕСЯНЦ, Г. В. МАЛЬЦЕВ, Е. А, ДУКАШЕВА, Н. В. ВАРЛАМОВА, В. М. ПОСТЫШЕВ, Н. С. СОКОЛОВА. Правовое государство и законность. 1997
    3. В. М. Корельский, В.Д. Перевалов. Теория государства и права. Учебник для юридических вузов и факультетов. 1997
    4. n/a. ПИТАННЯ ВІДКРИТОСТІ ВЛАДИ. 1997
    5. Комаров С.А.. Общая теория государства и права: Учебник. 1998
    6. Скакун О.Ф.. Теория государства и права: Учебник. 2000
    7. В.Д. Волков. Основы права: Учебное пособие. 2001