Таможенное право

Жорин Ф. Л. Правові основи митної справи в Україні (конспект курсу лекцій з програмних тем): Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2001. — 248с.
1.3. СТАНОВЛЕННЯ МИТНОЇ СПРАВИ СУВЕРЕННОЇ УКРАЇНИ
Доленосні еволюційні процеси кінця 1980-х — початку 1990-х pp., привели до розпаду СРСР та утворення суверенних держав у межах колишніх союзних республік.

16 липня 1990 р. Верховна Рада України прийняла Декларацію про державний суверенітет України. 24 серпня 1991 р. відбувся Всенародний референдум, був ухвалений Акт проголошення незалежності України.

Українська держава розпочала самостійне політичне та економічне життя.

25 червня 1991 р. Верховна Рада прийняла Закон України «Про митну справу в Україні», який проголосив, що Україна як суверенна держава самостійно створює власну митну систему і здійснює митну справу.

У спадщину від колишнього СРСР на території України залишилося 26 митниць, багато з яких розташовувалося в орендованих приміщеннях, та автомобільні пункти пропуску, чотири з яких було побудовано в 50—60-х pp. (Тиса, Ужгород, Шегині, Порубне). На стадії будівництва були 4 пункти пропуску, а 7 пунктів спрощеного переходу являли собою невеликі тимчасові споруди.

12 грудня 1991 р.

Верховна Рада України прийняла Постанову про створення Державного митного комітету України як

центрального митного органу України та перший Митний кодекс України.

Для забезпечення належного функціонування митних органів і прикордонних військ у грудні 1993 р. було прийнято «Комплексну програму розбудови державного кордону України», яка визначила перелік організаційних, правових і матеріально-технічних заходів щодо розбудови державного кордону і митної інфраструктури до 2000 р.

29 листопада 1996р. Президент України видав Указ про створення на базі колишнього Державного митного комітету Державної митної служби України. Підсумки першого етапу розбудови митної справи в Україні позитивні: за короткий час було сформовано дієздатний центральний орган управління митною справою, 10 регіональних митниць, 42 митниці, 195 митних постів, 12 спеціалізованих митних установ (митні лабораторії, навчальні заклади тощо).

У 1995р. митна система принесла до Державного бюджету 340 млн грн., у 1996 р. — 1,249 млрд грн., у 1997 р. — понад 2,73 млрд грн., у 1998 р. — понад 3,5 млрд грн., у 1999 р. — понад 5 млрд грн., у 2000 р. — 9,2 млрд грн.

В одному з перших законів, прийнятих Верховною Радою суверенної України, — законі України «Про митну справу в Україні» від 25 червня 1991 р. в ст. 1 зазначається: «Митна справа є складовою частиною зовнішньополітичної і зовнішньоекономічної діяльності України». Ст. 2 фіксує важливий принцип: «Територія України становить єдину митну територію, в межах якої Україна має виключну юрисдикцію щодо митної справи». За короткий час створено митну інфраструктуру на кордонах із сусідніми державами:

• Польщею (кордон — 543 км) — 8 автомобільних пунктів пропуску;

• Словаччиною (кордон — 48,5 км) — 7 автомобільних пунктів пропуску;

• Румунією (кордон — 625,41 км) — 14 пунктів пропуску.

У цілому на 1 січня 1999 р. на митному кордоні України функціонувало 92 автомобільних, 40 залізничних, 36 авіаційних, 36 морських і річкових пунктів пропуску, через які щоденно проходило 160—180 тис. громадян, 40 тис. одиниць різного виду транспорту.

Етапним у митному законодавстві було прийняття Закону України «Про Єдиний митний тариф» від 5 лютого 1992р. та створення міжвідомчої Митно-тарифної Ради України, до якої входять представники Кабінету Міністрів, Міністерства зовніш-

31

30

ньоекономічних зв'язків і торгівлі, Міністерства економіки, Міністерства фінансів, Держмитслужби, Міністерства закордонних справ, Міністерства юстиції.

Починаючи з 1994 р., за пропозиціями Митно-тарифної Ради Кабміном було прийнято 40 постанов щодо зміни ставок ввізного мита. За період з 1992 р. по 31 грудня 1998 р. неодноразово вносилися доповнення до чинного Митного кодексу.

Проект нового Митного кодексу України, який за обсягом майже у 3,5 раза перевищує чинний, внесено на розгляд Верховної Ради України ще у 1997 р.

Суттєвою особливістю проекту, яка принципово відрізняє його від чинного Кодексу, є об'єднання в одному законодавчому акті двох основних законів у галузі митної справи: Митного кодексу та Закону України «Про Єдиний митний тариф». Ця особливість запропонованого проекту поєднує його з аналогічними законодавчими актами більшості країн світу, в митних кодексах яких містяться норми, що визначають принципи та порядок обкладення митом товарів, які переміщуються через митний кордон.

Постановою Верховної Ради України від 16 грудня 1998 р.

проект Митного кодексу. України прийнятий у першому читанні.

У цілому проект Митного кодексу України повною мірою відповідає європейським і міжнародним стандартам, високим запитам країн із розвинутою ринковою економікою до нормативних документів такого рівня, світовій практиці вирішення подібних питань та "зобов'язанням, узятим Україною перед міжнародними організаціями.

Прийняття нового Митного кодексу України та нової редакції Митного тарифу України стане важливим кроком уперед до реформування митної системи Української держави, сприятиме лібералізації зовнішньоекономічних стосунків та приведе норми митного законодавства України у відповідність до вимог Світової організації торгівлі.

Указом Президента України від 25 березня 1998 р. було уточнено структуру і завдання Державної митної служби України. Сучасна розбудова митної справи відбувається відповідно до цього Указу. За станом на 1 січня 2000 р. особовий склад центрального апарату Держмитслужби налічував 267 осіб, а митних органів і установ на місцях — 17900 осіб.

За доповіддю Голови Держмитслужби Ю. Соловкова на зборах, присвячених 9-й річниці створення митної служби в суве-

32

ренній Україні, зараз система митної служби складається із 42 митниць, 10 регіональних митниць, 138 митних пунктів та 257 пунктів пропуску (автомобільних, морських, авіз тощо).

За результатами роботи у 2000 р. Держмитслужба направила до державного бюджету 9,2 млрд грн., що становить майже 30% загального фонду держбюджету.

Принциповою залишається позиція щодо нарощування потенціалу митних органів, діяльність яких забезпечує не тільки підтвердження положень щодо політичного значення суверенної державної діяльності митної служби, але й значне надходження коштів до державного бюджету та реальне втілення в життя принципу захисту вітчизняного виробника та економіки України від міжнародних економічних процесів або цілеспрямованої невигідної економічної політики окремої держави проти України.

Суттєві аспекти сучасної митної політики України буде розглянуто в тематичних лекціях.

вернуться к содержанию
вернуться к списку источников
перейти на главную страницу

Релевантная научная информация:

  1. ВСТУП - Таможенное право
  2. 1.1. МИТНА СПРАВА НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ З ЧАСІВ КИЇВСЬКОЇ РУСІ ДО 1917 р. - Таможенное право
  3. 9.1. ЄДИНИЙ МИТНИЙ ТАРИФ І ЙОГО ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ - Таможенное право
  4. Жорин Ф. Л. Правові основи митної справи в Україні (конспект курсу лекцій з програмних тем): Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2001. — 248с. - Таможенное право
  5. 1.3. Співвідношення державного управління і державної виконавчої влади - Административное право
  6. 7.2. Суб´єкти адміністративно-правового регулювання у сфері економіки - Административное право
  7. § 4. Службовий етикет юриста - Правовая деонтология
  8. Методичні рекомендації до курсу «Основи митного законодавства» - Таможенное право
  9. Тема 1. Основні характеристики Конституції України як Основного Закону нашої держави - Конституционное право
  10. §1. Поняття і структура цивільного законодавства - Гражданское право
  11. § 1. Цивільне право як приватне право - Гражданское право
  12. І. ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО, ПРАВОВА ДЕРЖАВА: ПРОБЛЕМИ ВЗАЄМОВПЛИВУ - Теория государства и права
  13. IV. ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИЧНОЇ СВІДОМОСТІ НАРОДУ УКРАЇНИ - Теория государства и права
  14. § 3. Координація правоохоронної діяльності - Правоохранительные органы
  15. § 2. Функції прокуратури - Правоохранительные органы
  16. 1.3. СТАНОВЛЕННЯ МИТНОЇ СПРАВИ СУВЕРЕННОЇ УКРАЇНИ - Таможенное право
  17. 3.1. ОРГАНИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ митною СПРАВОЮ - Таможенное право
  18. 13.1. ОСОБЛИВІ ОЗНАКИ ТА РОЗМЕЖУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ ТА ЗЛОЧИНУ - Таможенное право
  19. 13.2. ПОНЯТТЯ КОНТРАБАНДИ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА її ЗДІЙСНЕННЯ - Таможенное право
  20. - Конституционное право

Другие научные источники направления Таможенное право:

    1. Терещенко С.. Основи митного законодавства України: Питання теорії та практики зовнішньоекономічної діяльності: Навчальний посібник для студентів вищ. та серед, спец. навч. закл.. 2001