Таможенное право

_______— І57

Адміністративне стягнення — це міра відповідальності за скоєння правопорушення. Вони застосовуються з метою:

• виховання особи, що скоїла правопорушення, в дусі поваги до виконання і дотримання законів, поваги до правопорядку;

• запобігання скоєнню ним нових правопорушень;

• запобігання скоєнню правопорушення іншими особами.

Адміністративні стягнення та їх застосування виконують функцію запобігання більш небезпечних правопорушень — злочинів. По суті вони здійснюють моральний або матеріальний вплив на правопорушника.

Основними видами адмінстягнень є:

• попередження;

• штраф;

• сплатне вилучення предметів, які були об'єктом чи предметом скоєння правопорушення;

• конфіскація предметів, що були об'єктом чи предметом правопорушення;

• позбавлення спеціального права, дозволу, що надані фізичній чи юридичній особі;

• адміністративний арешт;

• адміністративне виселення іноземних громадян за межі території України.

Із цього переліку адміністративних стягнень за скоєння порушень митних правил МК України передбачено всі, крім останнього. Розглянемо деякі з адміністративних стягнень більш детально.

• Попередження — стягнення морального характеру, яке виноситься у письмовій формі. Застосування попередження передбачено вст. 104,105,107,108,109, 111 MK.

• Штраф — грошове стягнення, застосування якого передбачено ст. 104—120 МК. Штраф має бути сплачений не пізніше 15 днів з дня винесення постанови (ст. 148).

• Вилучення документів і предметів. Ст. 128 МК визначає, що предмети, які є безпосередніми об'єктами порушення митних правил, предмети із спеціально виготовленими тайниками, що використовувалися для переміщення через митний кордон України прихованих предметів, а також документи, необхідні для розгляду справи про порушення митних правил, підлягають вилученню.

При вчиненні порушення митних правил у особи, яка не має в Україні постійного місця проживання або адреси, допускається вилучення речей, валюти та цінностей у розмірах, необхідних для забезпечення стягнення штрафу або вартості предметів, зазначених у частині 3 ст.149 МК. Вилучені предмети та документи по-

158

винні бути перелічені у протоколі, що складається у передбачених випадках, або в доданому до нього описі з точним зазначенням кількості, міри, ваги, особливих ознак і вартості. Митний орган проводить оцінку вилучених предметів на підставі роздрібних цін, що діють в Україні, або за висновками експертів. Перерахунок іноземної валюти в українську здійснюється" за діючим на день вилучення курсом НБУ.

Усі предмети і документи, що вилучаються, пред'являються понятим та іншим учасникам даної дії і при потребі пакуються й опечатуються на місці, про що в протоколі робиться запис. Вилучені предмети, що є доказами у справі, підлягають зберіганню до закінчення перевірки або вступу в силу останнього рішення суду у даній справі.

» Конфіскація предметів і документів, що є безпосередніми об'єктами правопорушення. Застосування передбачено. ст. 109, 112—118 МК. Конфіскація полягає у примусовій безоплатній передачі цього предмету у власність держави незалежно від того, чи є він власністю особи, яка вчинила порушення митних правил, а також незалежно від того, встановлена ця особа чи ні (ст. 149 МК, ст. 29 КпАП). Після прийняття Конституції України відповідно до ст. 41 конфіскація проводиться незалежно від часу вчинення або виявлення порушення за постановою судового органу. При неможливості конфіскації таких предметів з осіб, які вчинили порушення, стягується їх вартість. Конфісковані можуть бути лише предмети, які є в особистій власності порушника ца час порушення митних правил. Порядок застосування конфіскації, перелік документів, які підлягають конфіскації, встановлюється законодавством України.

* Адміністративний арешт застосовується лише у виняткових випадках за окремі види порушення митних правил на строк до 15 діб. Його не можуть застосовувати до вагітних жінок, до жінок, що мають дітей віком до 12 років, до осіб, що не досягай 18 років, до інвалідів І і II категорій.

4 Відкликання ліцензії чи кваліфікаційного атестата може застосовуватися як додаткове стягнення до власників митних ліцензійних складів, складів та магазинів безмитної торгівлі, до митних брокерів, митних перевізників за порушення митних правил та до інших осіб, яким було видано відповідні ліцензії.

159

_______— І57

Адміністративне стягнення — це міра відповідальності за скоєння правопорушення. Вони застосовуються з метою:

• виховання особи, що скоїла правопорушення, в дусі поваги до виконання і дотримання законів, поваги до правопорядку;

• запобігання скоєнню ним нових правопорушень;

• запобігання скоєнню правопорушення іншими особами.

Адміністративні стягнення та їх застосування виконують функцію запобігання більш небезпечних правопорушень — злочинів. По суті вони здійснюють моральний або матеріальний вплив на правопорушника.

Основними видами адмінстягнень є:

• попередження;

• штраф;

• сплатне вилучення предметів, які були об'єктом чи предметом скоєння правопорушення;

• конфіскація предметів, що були об'єктом чи предметом правопорушення;

• позбавлення спеціального права, дозволу, що надані фізичній чи юридичній особі;

• адміністративний арешт;

• адміністративне виселення іноземних громадян за межі території України.

Із цього переліку адміністративних стягнень за скоєння порушень митних правил МК України передбачено всі, крім останнього. Розглянемо деякі з адміністративних стягнень більш детально.

• Попередження — стягнення морального характеру, яке виноситься у письмовій формі. Застосування попередження передбачено вст. 104,105,107,108,109, 111 MK.

• Штраф — грошове стягнення, застосування якого передбачено ст. 104—120 МК. Штраф має бути сплачений не пізніше 15 днів з дня винесення постанови (ст. 148).

• Вилучення документів і предметів. Ст. 128 МК визначає, що предмети, які є безпосередніми об'єктами порушення митних правил, предмети із спеціально виготовленими тайниками, що використовувалися для переміщення через митний кордон України прихованих предметів, а також документи, необхідні для розгляду справи про порушення митних правил, підлягають вилученню.

При вчиненні порушення митних правил у особи, яка не має в Україні постійного місця проживання або адреси, допускається вилучення речей, валюти та цінностей у розмірах, необхідних для забезпечення стягнення штрафу або вартості предметів, зазначених у частині 3 ст.149 МК. Вилучені предмети та документи по-

158

винні бути перелічені у протоколі, що складається у передбачених випадках, або в доданому до нього описі з точним зазначенням кількості, міри, ваги, особливих ознак і вартості. Митний орган проводить оцінку вилучених предметів на підставі роздрібних цін, що діють в Україні, або за висновками експертів. Перерахунок іноземної валюти в українську здійснюється" за діючим на день вилучення курсом НБУ.

Усі предмети і документи, що вилучаються, пред'являються понятим та іншим учасникам даної дії і при потребі пакуються й опечатуються на місці, про що в протоколі робиться запис. Вилучені предмети, що є доказами у справі, підлягають зберіганню до закінчення перевірки або вступу в силу останнього рішення суду у даній справі.

» Конфіскація предметів і документів, що є безпосередніми об'єктами правопорушення. Застосування передбачено. ст. 109, 112—118 МК. Конфіскація полягає у примусовій безоплатній передачі цього предмету у власність держави незалежно від того, чи є він власністю особи, яка вчинила порушення митних правил, а також незалежно від того, встановлена ця особа чи ні (ст. 149 МК, ст. 29 КпАП). Після прийняття Конституції України відповідно до ст. 41 конфіскація проводиться незалежно від часу вчинення або виявлення порушення за постановою судового органу. При неможливості конфіскації таких предметів з осіб, які вчинили порушення, стягується їх вартість. Конфісковані можуть бути лише предмети, які є в особистій власності порушника ца час порушення митних правил. Порядок застосування конфіскації, перелік документів, які підлягають конфіскації, встановлюється законодавством України.

* Адміністративний арешт застосовується лише у виняткових випадках за окремі види порушення митних правил на строк до 15 діб. Його не можуть застосовувати до вагітних жінок, до жінок, що мають дітей віком до 12 років, до осіб, що не досягай 18 років, до інвалідів І і II категорій.

4 Відкликання ліцензії чи кваліфікаційного атестата може застосовуватися як додаткове стягнення до власників митних ліцензійних складів, складів та магазинів безмитної торгівлі, до митних брокерів, митних перевізників за порушення митних правил та до інших осіб, яким було видано відповідні ліцензії.

159