Таможенное право

Жорин Ф. Л. Правові основи митної справи в Україні (конспект курсу лекцій з програмних тем): Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2001. — 248с.
4.2. ПРАВА, ОБОВ'ЯЗКИ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПРАЦІВНИКІВ МИТНИХ ОРГАНІВ
Права, обов'язки та відповідальність службових осіб митного органу визначаються в основному Митним кодексом України та чинним законодавством, що регулює правову відповідальність посадових осіб. Вимоги службової особи митного органу у межах її повноважень є обов'язковими для виконання учасниками митної справи (громадянами, представниками юридичних осіб).

Службові особи митних органів перебувають під захистом закону під час виконання ними службових повноважень. При виконанні покладених на них обов'язків вони взаємодіють з представниками інших органів державної виконавчої влади, місцевого самоврядування, адміністрації, підприємств та організацій.

Тривалість робочого дня службових осіб митних органів визначається законодавством України. У разі службової необхідності або на вимогу декларантів вони мржуть залучатися до праці у надурочний час, у вихідні і святкові дні, але оплата здійснюється у подвійному розмірі.

Службові особи митних органів зобов'язані:

• неухильно дотримуватись вимог чинного законодавства, що регламентує митну справу;

• активно захищати економічні інтереси України, історичні та культурні цінності народу;

» сумлінно, на високому професійному рівні виконувати службові обов'язки, накази керівництва, підвищувати знання, професійний рівень;

• постійно удосконалювати митну справу, митний контроль, вести боротьбу з контрабандою та порушенням митних правил;

59

58

• не допускати порушень службової та трудової дисципліни, а також учинків, несумісних зі статусом працівника митної служби та державного службовця;

• зберігати державну, службову та комерційну таємницю;

• при виконанні службових обов'язків ставитися з належною повагою до громадян України, інших держав, осіб без громадянства.

За порушення трудової і службової дисципліни, недбале та несумлінне ставлення до виконання службових обов'язків службові особи митних органів несуть відповідальність відповідно до вимог чинного законодавства. За вчинені злочини службові особи митних органів притягаються до відповідальності згідно з адміністративним і кримінальним законодавством України.

Поряд з обов'язками, необхідними для забезпечення правової поведінки працівника митних органів у межах його службової посади чи виконання службового доручення, законодавство визнає і права, необхідні для діяльності митних структур та їх працівників.

Права співробітників митних органів — це спеціальні службові повноваження, які надаються кожному окремому представникові митної структури для забезпечення успішного виконання ним своїх обов'язків.

Якщо підійти до питання визначення прав митних службовців з позиції існуючого митного законодавства, то можна узагальнено сказати, що їх основу складають правові інститути, правові норми, положення, ідеологія митної справи в цілому. Для ефективного функціонування митної справи необхідно чітко визначити функції, завдання, права й обов'язки кожної її організаційної ланки, кожної посади. Саме з цією метою розробляються посадові інструкції, які визначають повноваження посадових осіб, починаючи з Голови Держмитслужби.

Для виконання службових повноважень співробітники митних органів наділені такими правами:

• право на ознайомлення з документами, розробленими в митній системі, в яких визначено права та обов'язки працівника відповідно до посади, яку він обіймає в митній структурі. До переліку цих документів належать відповідні накази Голови Держмитслужби, начальника регіональної митниці, митниці, митної установи, посадові інструкції, технологічні схеми здійснення митних операцій, внутрішній розпорядок роботи митної структури тощо;

• право на отримання у визначеному порядку інформації, необхідної для виконання посадових обов'язків, шляхом запитів до відповідних державних, приватних органів, підприємств, установ, організацій і фізичних осіб, суспільно-економічна діяльність яких має відношення до митної справи.

60

Відповідно, коли держава наділяє своїх державних службовців — митників правом отримувати таку інформацію, вона одночасно покладає обов'язок на відповідних носіїв цієї інформації, у тому числі й на інші державні органи, надавати необхідну інформацію в митні структури та їх представникам.

Як правоохоронні органи митні органи наділені у повному обсязі правами органів дізнання щодо адміністративного затримання особи, вилучення предметів контрабанди та скоєння правопорушень, проведення невідкладних слідчих дій тощо.

Митні органи наділені правом контролю за діяльністю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, які розташовані на території функціонування митниці. Для здійснення контролю посадові особи митних органів наділені правом вільного доступу в приміщення та до документів цих юридичних осіб. Зауважимо одночасно, що митні органи при цьому несуть відповідальність у разі порушення вимог закону щодо розголошення комерційної таємниці.

У переліку наданих працівникам митних структур прав можна також вказати і на такі, як право на просування по службі, право на участь у конкурсі на заміщення вакантних посад, право на підвищення кваліфікаційного професіонального рівня, перепідготовку за рахунок митної служби тощо.

Важливим у визначенні повноважень митних працівників є дотримання принципу відповідності прав і обов'язків завданням і функціям, приписаним конкретній посаді. Динаміка митної діяльності в конкретній ситуації веде до зміни обсягу прав та обов'язків конкретної посадової особи, але в будь-якому разі її повноваження повинні бути затвердженими керівником даної чи вищої митної структури. Sssk

aaan4.3. ПРАВОВИЙ І СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ПРАЦІВНИКІВ МИТНИХ ОРГАНІВ aaak

sssnДля забезпечення нормального функціонування та підтримання свого авторитету держава захищає у правовому, матеріальному і моральному відношенні своїх службовців. Правовий і соціальний захист працівника митних органів передбачено у Митному кодексі України, законах «Про державну службу», «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», Положенні про проходження служби в митних органах та інших нормативних документах. Працівники митних органів є представниками державного органу, діють тільки відповідно до вимог чинного законодавства та наказів свого керівництва. Ніхто,

— 61

за винятком уповноважених службових осіб, не має права втручатися в законну діяльність працівника митних органів. Таке втручання тягне за собою відповідальність за законами України.

Закон гарантує захист життя, честі, гідності, майна працівника митних органів і членів їхніх сімей від злочинних посягань та інших неправомірних дій.

Непокора законному розпорядженню працівника митного органу при виконанні ним службових повноважень тягне за собою накладання штрафу на громадян і службових осіб. Образа працівника, погроза, нанесення побоїв, тілесних ушкоджень тягнуть за собою накладання штрафу, адміністративний арешт до 15 діб, якщо вчинене не містить ознаки відповідного злочину.

Справи про ці правопорушення, передбачені ст. 158—160 Митного кодексу України, на підставі протоколів, складених службовими особами митних органів, розглядаються районним (міським) народним судом або суддею по адміністративному і виконавчому провадженню відповідно до законодавства України про адміністративне правопорушення. Якщо дії містять ознаки злочину, то вони підпадають під юрисдикцію кримінального закону. Соціальні та матеріальні гарантії працівників митних органів закріплені законодавча, їх соціальний захист, передбачений ст. 162 та 163 Митного кодексу. На захист соціальних гарантій і стимулювання чесної праці 25 грудня 1995 р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про упорядкування оплати праці працівникам апарату органів державної виконавчої влади, прокуратури, суддів, митної служби та інших органів». Відповідно до цієї Постанови Голова Держмитслужби віщав наказ «Про підвищення заробітної плати працівникам митної системи» (28 грудня 1995 p.).

Заробітна плата працівників митних органів, що мають персональні звання, складається із посадового окладу, надбавки за персональне звання, вислугу років, учену ступінь (звання) та знання іноземних мов. Надається щорічна відпустка тривалістю не менше ЗО календарних днів з оплатою проїзду до місця відпочинку та у зворотному напрямку. Держава гарантує працівникам митних органів соціальний захист також у вигляді обов'язкового державного страхування на суму 10-річного грошового утримання за останньою посадою.

У разі каліцтва, заподіяного працівнику митних органів під час виконання службових обов'язків, та інвалідності у період проходження служби або не пізніше 3-х місяців після звільнення зі служби чи захворювання, нещасного випадку в період служби йому виплачується одноразова матеріальна допомога у розмірі 3—5-річного грошового утримання за останньою посадою та призначається пен-

62 -

сія по інвалідності: 1-ша група — п'ятирічного, 2-га — чотирирічного, 3-тя — трирічного грошового утримання.

Законодавче визначено, але на практиці ще не застосовуються, засоби фізичного захисту працівників митних органів — вогнепальна та спеціальна зброя.

Працівники митних органів перебувають в обов'язковому порядку під медичним контролем.

Лікування в стаціонарних медичних закладах здійснюється за рахунок Держмитслужби.

Важливими аспектами соціального захисту співробітників митних органів та установ є визначений у законодавстві України, та зокрема в Митному кодексі, порядок присвоєння персональних звань і перепідготовки, підвищення їх кваліфікаційного рівня.

Прийняття на службу до митних органів, просування по службі посадових осіб, стимулювання їх праці провадиться відповідно до займаних ними посад, рівня освіти, особистих показників у роботі тощо.

Посадові особи митних органів проходять атестацію, порядок якої визначається головою Державної митної служби України, їм присвоюють персональні звання відповідно до займаних посад і визначених строків вислуги у кожному званні.

Встановлюються такі персональні звання митної служби:

дійсний державний радник митної служби;

державний радник митної служби 1 рангу;

державний радник митної служби 2 рангу;

державний радник митної служби 3 рангу;

радник митної служби 1 рангу;

радник митної служби 2 рангу;

радник митної служби 3 рангу;

інспектор митної служби 1 рангу;

інспектор митної служби 2 рангу;

інспектор митної служби 3 рангу;

старший прапорщик митної служби;

прапорщик митної служби;

старшина митної служби;

курсант.

Персональне звання дійсного державного радника митної служби України присвоюється Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України. Персональні звання державного радника митної служби 1,2,3 рангів присвоюються Кабінетом Міністрів України за поданням Голови Державної митної служби України. Інші персональні звання присвоюються Головою Державної митної служби України у порядку, що визначається Державною митною службою України. Положення про присвоєння персональних

63

5

звань посадовим особам митних органів затверджується Головою Державної митної служби України.

Посадові особи митних органів носять єдиний формений одяг з відповідними знаками розрізнення, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України, а правила носіння — Державною митною службою України. Формений одяг видається безплатно.

На службу до митних органів приймаються на добровільній договірній основі громадяни України, що досягли 18-річного віку і здатні за своїми діловими і моральними якостями, освітнім рівнем і станом здоров'я виконувати покладені на митні органи завдання. З прийняттям на службу може бути встановлено випробування строком до шести місяців.

Посадові особи митних органів, визнані за вироком суду, що набрав законної сили, винними у вчиненні злочину, звільняються зі служби в митних органах.

За роки незалежності в Україні сформована система навчальних закладів, які готують кваліфіковані кадри для потреб митної справи. Ця система, починаючи з 1991 p., змінюється і вдосконалюється. Зокрема, були створені, а потім закриті всі регіональні центри підготовки митних працівників, окрім Київського.

Система навчальних закладів для підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників Державної митної служби України складається з:

1) Академії митної служби України;

2) центрів підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів (станом на 2000 р. вони залишилися у Києві та Хмельницькому). Система підготовки і перепідготовки кадрів забезпечує:

• підготовку наукових та науково-педагогічних кадрів;

• підготовку фахівців митної справи з вищою освітою;

• перепідготовку працівників митних органів;

• підвищення кваліфікації працівників митних органів;

• стажування;

• самостійне навчання в митних органах.

Державна митна служба України здійснює підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників митних органів за окремими напрямами діяльності також у вищих навчальних закладах Міністерства освіти і науки України, інших центральних органів виконавчої влади за державним контрактом.

Обсяги підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації встановлюються Державною митною службою України за погодженням з Міністерством освіти і науки України виходячи з потреб митних органів і вимог до освітньо-кваліфікаційного рівня працівників.

64

вернуться к содержанию
вернуться к списку источников
перейти на главную страницу

Релевантная научная информация:

  1. § 9. Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу - Трудовое право
  2. 2.1. Предмет і метод адміністративного права - Административное право
  3. 2.2. Адміністративно-правові норми - Административное право
  4. 8.2. Управління безпекою - Административное право
  5. 9.1. Управління охороною здоров´я - Административное право
  6. Глава 4. Майбутнє системи правоохоронних органів - Правоохранительные органы
  7. §4. ОБОВ´ЯЗКИ ДОБОВОГО НАРЯДУ ЧЕРГОВОЇ ЧАСТИНИ - Административное право
  8. §1. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАХОДИ БОРОТЬБИ З ДРІБНИМ ХУЛІГАНСТВОМ - Административное право
  9. §2. ПРАВА ТА ОБОВ´ЯЗКИ ПОДАТКОВОЇ міліції. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПОСАДОВИХ І СЛУЖБОВИХ ОСІБ ПОДАТКОВОЇ МІЛІЦІЇ - Административное право
  10. §3. ПРИЙМАННЯ, РЕЄСТРАЦІЯ, ОБЛІК ТА РОЗГЛЯД В ПІДРОЗДІЛАХ ПОДАТКОВОЇ МІЛІЦІЇ ЗАЯВ, ПОВІДОМЛЕНЬ ТА ІНШОЇ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ЗЛОЧИНИ - Административное право
  11. § 2. Класифікація нормативно-правових актів про діяльність суду, правоохоронних та правозахисних органів - Правоохранительные органы
  12. 4.2. ПРАВА, ОБОВ´ЯЗКИ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПРАЦІВНИКІВ МИТНИХ ОРГАНІВ - Таможенное право
  13. 11.2. ВИДИ АДМІНІСТРАТИВНИХ СТЯГНЕНЬ ТА ОСОБИ, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА СКОЄННЯ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ - Таможенное право
  14. 15.2. ПОРЯДОК ОСКАРЖЕННЯ ГРОМАДЯНАМИ, ПІДПРИЄМСТВАМИ, УСТАНОВАМИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯМИ РІШЕНЬ, ДІЙ АБО БЕЗДІЯЛЬНОСТІ МИТНИХ ОРГАНІВ ТА ЇХ ПОСАДОВИХ ОСІБ - Таможенное право
  15. 15.3. РОЗГЛЯД І ВИРІШЕННЯ СКАРГ, ЗАЯВ, ІНШИХ ЗВЕРНЕНЬ ПРИ ЇХ НАДХОДЖЕННІ ДО МИТНИХ ОРГАНІВ І СУДОВИХ ІНСТАНЦІЙ - Таможенное право
  16. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ Питання Державної митної служби України - Таможенное право
  17. Організація судових та правоохоронних органів [Навч. посібник для студентів юрид. спеціальностей вищих навч. закладів освіти/І. Є. Марочкін, В. В. Афанасьев, В. С. Бабкова та ін.]; За ред. І. Є. Марочкіна, Н. В. Сібільової, О. М. Толочка. — Харків: Право, 2000. - 272 с. - Правоохранительные органы
  18. Жорин Ф. Л. Правові основи митної справи в Україні (конспект курсу лекцій з програмних тем): Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2001. — 248с. - Таможенное право
  19. § 6. Відмежування трудового права від суміжних галузей права - Трудовое право
  20. § 4. Зміст принципів трудового права - Трудовое право

Другие научные источники направления Таможенное право:

    1. Терещенко С.. Основи митного законодавства України: Питання теорії та практики зовнішньоекономічної діяльності: Навчальний посібник для студентів вищ. та серед, спец. навч. закл.. 2001