Таможенное право

Жорин Ф. Л. Правові основи митної справи в Україні (конспект курсу лекцій з програмних тем): Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2001. — 248с.
3.3. ДІЯЛЬНІСТЬІ ПОВНОВАЖЕННЯ МИТНИХ БРОКЕРІВ, ЇХ ПРАВОВИЙ СТАТУС
Для виникнення відносин між митним органом і власником товару необхідно не тільки перемістити товари через митний кордон, але й задекларувати їх. Декларування здійснюється шляхом заявления в установленій формі точних даних про мету переміщення товарів через митний кордон, інших даних, необхідних для митного оформлення. Форма, порядок декларування, перелік даних, необхідних для цього, встановлюються Держмитслужбою. Декларування може здійснюватись у письмовій, усній формі, шляхом передачі даних електронною поштою та ін.

Товари декларуються митному органу, в якому здійснюється митне оформлення товарів.

Одночасно декларуються і транспортні засоби, що їх перевозять. Як правило, кожна юридична особа акредитується на місцевій митниці (за місцем знаходження та юридичної реєстрації).

Порожні транспортні засоби і транспортні засоби, що перевозять пасажирів, декларуються при перетині митного кордону.

Морські, річкові, повітряні судна декларуються в порту чи аеропорту прибуття на територію України або в місцях їх вибуття з України не пізніше 3-х годин після перетину кордону.

53

При переміщенні товарів фізичною особою не для комерційних цілей, ручна поклажа і супроводжуваний багаж також декларується з одночасним поданням декларації.

Уніфікованим фінансовим документом, який містить необхідні дані про товар та інші предмети, що переміщуються через кордон у рамках експортно-імпортних операцій, є Вантажно-Мит-на декларація (ВМД). Порядок декларування визначено у Митному кодексі України та окремих наказах Держмитолужби.

Особою, що подає декларацію митному органу, є особа, що безпосередньо переміщує товари чи транспортні засоби, або митний брокер, який є професійним посередником між митним органом та юридичною чи фізичною особою.

Митний брокер — юридична особа. Для ведення брокерської діяльності необхідно отримати у Держмитслужбі свідоцтво про визнання декларантом, яке видається на юридичну особу, а брокер здійснює декларування та оформлення вантажу на підставі договору з юридичною особою. Митні брокери складають іспити в митниці за місцем акредитації і отримують право здійснення даного виду діяльності. Свідоцтво скасовується, якщо фірма стала банкрутом або при порушенні брокером законодавства (за поданням митниці).

На даний час прововідносини між митним органом і митним брокером визначені у Положенні про діяльність підприємств, що здійснюють декларування на підставі договору, яке затверджено наказом Держмитслужби № 340 від 22 липня 1997 р.

Відповідно до Положення митний брокер має право:

• декларувати чи представляти до митного оформлення товари або майно інших організацій;

• самостійно здійснювати будь-які операції по митному оформленню;

• виконувати посередницькі функції за рахунок і за дорученням особи, яку представляє.

При здійсненні митного оформлення митний брокер виконує обов'язки і несе відповідальність у повному обсязі як особа, яка самостійно переміщує товари через митний кордон.

Митний брокер зобов'язаний:

• проводити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до встановленого порядку;

• пред'являти митниці товари та інші предмети, що переміщуються через митний кордон;

• подавати митниці документи, що містять дані, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення;

54

• забезпечувати сплату мита та митних зборів, якщо товари підлягають митному оподаткуванню;

• сприяти митним органам у здійсненні митного оформлення, включаючи здійснення необхідних вантажних та інших операцій;

Для оформлення свідоцтва на здійснення брокерської діяльності в Держмитслужбу необхідно надіслати:

• заяву з такими відомостями: повне найменування організації, юридична адреса, номер розрахунків у національній та іноземній валюті, зобов'язання про належне виконання обов'язків митного брокера;

• копію свідоцтва про реєстрацію в державних органах влади;

• довідку банку про платоспроможність;

• копію платіжного доручення про перерахування еквіваленту (1200 дол.

США) на рахунок Держмитслужби;

• лист-погодження митниці з обґрунтуванням доцільності визнання суб'єкта митного брокерства та відповідності матеріально-технічного забезпечення для виконання обов'язків митного брокера (обов'язкова наявність комп'ютера, вміння володіти ним).

При неодноразовому невиконанні обов'язків з декларування та інших передбачених обов'язків брокера з декларування та оформлення вантажів і неплатоспроможності свідоцтво скасовується, а внесені як застава гроші переходять у повну власність Держмитслужби.

Митниця розглядає заяву особи про виконання обов'язків митного брокера 15 діб.

Для видачі кваліфікаційного свідоцтва в митниці утворюється кваліфікаційна комісія, яка приймає іспити у кандидатів. Збори за це йдуть на рахунок митниці (потреби Держмитслужби України).

вернуться к содержанию
вернуться к списку источников
перейти на главную страницу

Релевантная научная информация:

  1. Жорин Ф. Л. Правові основи митної справи в Україні (конспект курсу лекцій з програмних тем): Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2001. — 248с. - Таможенное право
  2. 3.3. ДІЯЛЬНІСТЬІ ПОВНОВАЖЕННЯ МИТНИХ БРОКЕРІВ, ЇХ ПРАВОВИЙ СТАТУС - Таможенное право
  3. § 8. Загальні підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу - Трудовое право
  4. §11. Порядок звільнення з роботи - Трудовое право
  5. Розділ 9. Зовнішньоекономічна діяльність - Международное право, европейское право
  6. 2.1. Предмет і метод адміністративного права - Административное право
  7. 2.2. Адміністративно-правові норми - Административное право
  8. 5.2. Склад адміністративного правопорушення - Административное право
  9. 5.3. Адміністративна відповідальність - Административное право
  10. 8.2. Управління безпекою - Административное право
  11. 9.1. Управління охороною здоров´я - Административное право
  12. Глава 4. Майбутнє системи правоохоронних органів - Правоохранительные органы
  13. Глава 3. Комплектування правоохоронних органів і правовий статус їх працівників - Правоохранительные органы
  14. 8.3. Національні методи стимулювання експорту - Таможенное право
  15. 2. Основи правового статусу суб´єктів господарювання - Хозяйственное право
  16. 3. Страхування - Хозяйственное право
  17. § 2. Порядок відкриття рахунків у банках - Хозяйственное право
  18. § 3. Правовий режим вільних економічних зон - Хозяйственное право
  19. § 1. Українська держава як суб´єкт цивільного права - Гражданское право
  20. § 2. Класифікація нормативно-правових актів про діяльність суду, правоохоронних та правозахисних органів - Правоохранительные органы

Другие научные источники направления Таможенное право:

    1. Терещенко С.. Основи митного законодавства України: Питання теорії та практики зовнішньоекономічної діяльності: Навчальний посібник для студентів вищ. та серед, спец. навч. закл.. 2001