Таможенное право

Терещенко С. Основи митного законодавства України: Питання теорії та практики зовнішньоекономічної діяльності: Навчальний посібник для студентів вищ. та серед, спец. навч. закл. — К.: AT «Август», 2001. — 422 с.
3.3. Особливості класифікації товарів для митного оформлення та її вплив на формування стратегії та тактики
1950 року в Брюсселі було підписано Конвенцію про створення товарної номенклатури. Країни, що підписали документ, мали перебудувати митні тарифи згідно з закладеними у ньому принципами. Вони прагнули уніфікувати

43

С. Терещенко Основи митного законодавства України_______

товарну номенклатуру таким чином, щоб, визначивши загальні принципи її побудови, зберегти за собою, виходячи з інтересів національної економіки, право проводити кодування з урахуванням особливостей вітчизняного виробництва.

З часом ускладнення номенклатури, поява нових видів товарів світової торгівлі, зміна виробничих технологій, а крім того, потреба забезпечення переходу від однієї національної версії товарної номенклатури до іншої спричинили розробку її нової редакції, яку було здійснено у 1978 році. Вона дістала назву Номенклатури Ради митного співробітництва. Але, незважаючи на те, що на неї припадало 75% світової торгівлі, низка країн, у тому числі США, СРСР, Китай та Канада її не прийняли.

Виходячи з потреби товарної номенклатури, яка б відповідала вимогам митних органів, сприяла комерційній діяльності, забезпечувала порівняння національних статистичних даних зовнішньої торгівлі, Рада митного співробітництва у Брюсселі розробила нову товарну номенклатуру — Гармонізовану систему опису та кодування товарів (ГС). Перехід на нову систему почався з 1 січня 1988 року. Гармонізована система містить у собі Уніфіковану товарну номенклатуру, Основні правила класифікації товарів та Алфавітний покажчик.

Товарну номенклатуру зовнішньоекономічної діяльності, що є основою системи державних заходів регулювання зовнішньоторговельної політики, розроблено на базі Гармонізованої системи опису та кодування товарів (ГС) та Комбінованої тарифно-статистичної номенклатури Європейської економічної співдружності (КНЄЕС).

Товари, що обертаються у світовій торгівлі та класифіковані у Товарній номенклатурі зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД), поділено на шість рівнів класифікації, де найвищими є 21 розділ, що далі поділяються на 97 груп, 33 підгрупи, 1241 товарну позицію, 3558 підпозицій та 5019 субпозицій. Взаємозалежність рівнів класифікації товарів представлено на мал. 3.3.

Основою побудови ТН ЗЕД виступає сукупність різних ознак товарів.

Формування розділів відбувається на підставі походження товару, матеріалу, призначення та хімічного складу. Розподіл розділів за цими ознаками показано на мал. З.4.

44

___________Гл. З Тарифне регулювання зовнішньої торгівлі

У побудову груп закладено принцип послідовності обробки товарів, починаючи від сировини та напівфабрикатів і аж до готових виробів, що створює умови для застосування товарної номенклатури при укладенні митного тарифу держави.

Побудова товарних позицій та субпозицій базується на застосуванні певних послідовних ознак. Можна виділити чотири основні — ступінь обробки, призначення, матеріал (сировина), з якого виготовлено товар, та його призначення у світовій торгівлі.

Шість основних правил класифікації товарів та примітки до розділів, груп, та подекуди субпозицій, що вважаються невід'ємною частиною ТН ЗЕД, дозволяють однозначно згрупувати товари та визначити обсяги кожної з груп.

Систему кодування товарів у ТН ЗЕД утворено для зручності інформації, її передавання та подальшої обробки на обчислювальних машинах.

Товари кодуються девятизначним кодом ТН ЗЕД, у якому перші дві цифри означають товарну групу, перші чотири — товарну позицію товару, перші шість — код товару згідно з Гармонізованою системою опису та кодування товарів (ГС), усі девять цифр — товарну субпозицію товару.

Таким чином, слід пам'ятати, що 1-6-й розряди відповідають групуванню товарів згідно з Гармонізованою системою опису та кодування товару, 7-8-й відповідають коду товару відповідно до кодифікації товарів Європейської співдружності, 9-й розряд передано до національних класифікаторів товарів.

6019 субпозицій

3558 підпо=мгф*

1241 товарна позиція

33 підгрупи

97 груп

21

розділ

Мал. З.З. Взаємозалежність рівнів класифікації товарів згідно з ТН ЗЕД,

45

С. Терещенко Основи митного законодавства України

Ознаки формування розділів

За походженням За матеріалом

розділи

vm,xi,xiv,xv За призначенням розділи ІУ.ХІ.ХП, XVI.XXI За хімічним складом розділи

nTvi, vn розділи

ГпГу

Мал. 3.4. Ознаки формування розділів ТН ЗЕД.

Згідно з Конвенцією про ГС країни, що застосовують систему опису товарів, не мають права міняти класифікацію товарів та їх код у межах перших шести знаків. У разі дотримання країнами цього положення, застосування ГС дозволяє проводити детальніший опис товару з застосуванням характеристик, які легко враховуються та фіксуються під час митного оформлення, і зменшують імовірність помилок у класифікації та кодуванні товарів, оскільки документи експортерів та імпортерів мають більш уніфікований характер. Крім того, зовнішньоторговельна статистика, яку укладено згідно з ГС, дозволяє визначити напрямки товарних потоків різних країн та удосконалювати систему статистики зовнішньої торгівлі окремих країн. Загальні основи торговельної статистики (шість знаків згідно з ГС) дозволяють при проведенні тактичного планування та прогнозування, визначити кон'юнктуру можливого ринку, позитивні та негативні аспекти законодавства можливої країни-партнера.

3.3.1. Правила кодування товарів

В умовах ринкової економіки для досягнення певного успіху на зовнішньому ринку треба постійно шукати інформацію стосовно сировини, напівфабрикатів, рекламувати товари вітчизняного виробництва, з'ясовувати цінові показники певного товару на різних ринках. Це складно на внутрішніх ринках, а на зовнішніх і поготів. Система каталогів, що визначає можливості продавців або потреби покупців, переліки потрібних товарів допомагають оцінити

46

___________Гл. З Тарифне регулювання зовнішньої торгівлі

насиченість певного ринку товарами даного виду та потребують загальної системи опису та кодування товарів.

Два найбільш загальні принципи розрізнення товарів — це матеріал, з якого вироблено товар та функція, яку цей товар виконує. Кожний товар може бути класифіковано згідно з ГС у товарній позиції за матеріалом, з якого він вироблений, або за його функціями. Отже, загалом товар може бути класифіковано у декількох товарних позиціях, але для ухвалення остаточного рішення треба визначити тільки одну товарну позицію, яка відповідає даному товару. Щєї суперечності можна уникнути, застосовуючи примітки до даного розділу або групи ГС, та таким чином визначити пріоритет однієї товарної позиції перед іншою.

Крім цих двох основних принципів головне, на чому побудовано ГС, — це диференціація товарів за ступенем їхньої обробки. Примітки до розділів та груп дозволяють обрати товарну позицію за матеріалом, з якого зроблено товар, за функцією, яку він виконує та ступенем його обробки.

З метою уніфікації визначення коду товарів всіма користувачами ГС, розроблено єдину систему основних правил класифікації товарів.

Основні Правила, порядок їх застосування формалізовано представлено на мал. 3.5-3.8. Автор намагається розділити кожне основне Правило на складові частини, які дозволяють визначити обмеження та основні критерії щодо застосування кожного Правила. Запропоновані блок-схеми, не містять у собі всіх особливостей кожного правила, тому визначаючи код товару, крім них, треба застосовувати самі правила та примітки до розділів та груп ТН ЗЕД.

Основне Правило 1 інтерпретації ТН ЗЕД (мал. 3.5 а) застосовується тоді, коли текст товарної позиції та примітки до розділів і груп не дозволяють однозначно класифікувати товар. Класифікація товару проводиться за матеріалом, з якого його зроблено, за функціями, які він виконує, та за ступенем його обробки. У разі, коли товар можна віднести до більш ніж однієї товарної позиції, слід керуватися відповідними примітками до розділу та групи.

Основне Правило 2 інтерпретації ТН ЗЕД, у залежності від стану утворення товару, розділено на два правила — 2(а) та 2(6) (мал. 3.6). Правило 2(а) стосується некомплект-

47

ПРАВИЛО 1

ПРАВИЛО в

3 А С Т О С О

ВУЄТЬСЯ

ЗАСТОСО

ВУЄТЬСЯ

До товарів, якщо текст ТП

та привален до розділів, груп

не дозволяють провести класифікацію

ДЛЯ Проведения КЛІ

товарів у субпо; відповідних ТП

За матеріалом відповідних ТП

Порівняння здійснюються між субпозшцями одного рівня**

За функціями, які виконує товар

Можливо застосування відповідних приміток до розділів та груп

За ступенем обробки товару*

Товари треба класифікувати

у відповідних субпозиціях

згідно з найменуванням товару

А Б

Примітки:

ТП — товарна позиція;

* — за наявності суперечностей при класифікації, слід ураховувати примітки по розділу та груш; ** — «субпозиція одного рівня» — субпозиція з одним дефісом (рівень 1) або субпозиція з двома дефісами (рівень 2)

Мал. 3.5. Застосування Правил 1 та 6 інтерпретації ТН ЗЕД.

Правило 2 (б)

До сумішей та сполук матеріалів та речовин

ГОТОВІ

у примітках, класифікуються за ПРАВИЛОМ 1

Розширюється ТП матеріалів

або речовин шляхом

включення до ТП їхніх

сумішей або сполук

Правил Іо 2 (а) 3 ПРАВИЛО 2

АСТОСО ВУЄТЬСЯ 1 — До товарів некомплектних або незавершених До товарів незібраних та розібраних ТП комплектного виробу _ вміщує основні характеристики кошгектного або готового виробу - Незібрані або розібрані товари класифікуються у ТП зібраних виробів Поширюється на заготовки L для доробки в Іи/швий витб Некомплектні та незавершені вироби в розібраному або або його частину*

' ВИГЛЯДІ КЛЙСИфІ-

куютья як готові вироби**

Розширюється ТП товару, виготовленого з даного матеріалу або речовини, шляхом включення товарів, частково

НИІЧУ^ОЯЛчтиид 3 Ідол

матеріалів або речовин***

Примітки:

ТП — товарна позиція; * — напівфабрикати які не мають характерних форм готових виробів,

не розглядаються як заготовки;

** — нпяібряні та розібрані вироби, які потребують простих збірних операцій. Незібрані комплектуючі, що перевищують кількість виробів, класифікуютья окремо; *** — якщо добавка матеріалу або речовини змінює характер товару, він класифікується за іншою ТП.

Мал. З.в. Застосування Правила 2 інтерпретації ТН ЗЕД.

С. Терещенко Основи митного законодавства України______

них або незавершених товарів, а також товарів незібраних та розібраних. Умовно Правило 2(а) можна, на думку автора, поширити на дві групи товарів відповідно до мал. З.6. Товари некомплектні або незавершені класифікуються за ознаками, відповідно до яких товарна позиція комплектного виробу вміщує основні характеристики комплектного або готового виробу або, іншими словами, засвідчує наявність суттєвих ознак такого товару. При цьому, напівфабрикати, що не мають характерних форм готових виробів, не розглядаються як заготовки.

Друга (умовна) підгрупа Правила 2(а) стосується незібраних або зібраних товарів, які мають класифікуватися у товарних позиціях зібраних виробів.

Слід керуватись також тим, що некомплектні та незавершені вироби в розібраному або незібраному вигляді класифікуються як готові вироби. Зазначені незібрані та розібрані вироби для набуття відповідних ознак товару даної товарної позиції мають підлягати тільки простим складальним операціям.

Особливістю Правила 2(а) є те, що комплектуючі, які перевищують кількість одиниць виробів, класифікуються окремо у товарних позиціях, які відповідають комплектуючим елементам готових виробів.

Правило 2(6) застосовується до товарів, які являють собою суміші або сполуки матеріалів та речовин. Крім того, правило 2(6) застосовується тоді, коли класифікуються товари, не згадувані в даній товарній позиції. Такі товари може бути віднесено до товарних позицій, у яких згадуються частини матеріалів, з яких вироблено даний товар. Правило 2(6) допомагає класифікувати товари, утворені з декількох матеріалів, та розширює товарні позиції матеріалів або речовин шляхом включення до них їх сумішей або сполук. Проводячи класифікацію слід урахувати, що одночасно з розширенням товарної позиції товару, виготовленого з даного матеріалу або речовини шляхом включення товарів, частково виготовлених з цих матеріалів або речовин можливо, що відповідна добавка матеріалу або речовини може змінювати характер товару, внаслідок чого він має класифікуватись в іншій товарній позиції.

Основне Правило 3 інтерпретації ТН ЗЕД (мал. 3.7) допомагає визначитися з товарами, які можна класифікувати за двома або більше товарними позиціями. Крім того,

60

51

Гл. З Тарифне регулювання зовнішньої торгівлі

С. Терещенко Основи митного законодавства України______

воно стосується сумішей речовин, об'єднаних в одне ціле таким чином, що кінцевий продукт вважається одним товаром, а також товарів комбінованих, утворених з різних матеріалів та товарів, які входять до наборів роздрібного продажу. Правило 3 містить у собі, згідно з класифікацією (мал. 3.7), Правила 3(а), 3(6) та 3(в).

Правило 3(а) застосовується до товарів, які можна класифікувати за двома або більше товарними позиціями одночасно. Перевага надається тій товарній позиції, яка містить детальніший опис товару та дозволяє чітко його ідентифікувати. Слід зауважити, що у разі, коли товарні позиції рівнозначні (однаково конкретні), треба користуватися правилами 3(6) та 3(в). Це стосується часток матеріалів або речовин, які входять до сумішей або багатокомп-лектних виробів, та у разі, коли окремі товари набору роздрібного продажу можна віднести до двох або кількох товарних позицій.

Правило 3(6) застосовується у разі класифікації товарів, утворених як суміші, комбінованих, утворених з різних матеріалів або компонентів, та таких, що входять до наборів роздрібного продажу.

Класифікація, у першу чергу, має проводитись за матеріалами або компонентами, які визначають основну характеристику товару, її можуть визначати матеріал, компонент, обсяг, кількість, маса, вартість або роль, яку виконує складовий матеріал або компонент у процесі використання товару.

Правило 3(6) не застосовується до товарів, призначених для промислової переробки та утворених з окремо запакованих частин як у розібраному, так і зібраному вигляді.

Правило 3(в) застосовується до товарів, які не можна класифікувати за Правилами 3(а) та 3(6). У такім разі обирається товарна позиція, що є останньою за нумерацією серед тих, до яких товар може належати однаковою мірою.

Основне Правило 4 інтерпретації ТН ЗЕД (мал. 3.8 а) застосовується до товарів, які не були класифіковані на підставі положень Правил 1-3, та тоді, коли на перший погляд, товар не може бути класифікований за жодною товарною позицією. У цьому разі він класифікується за товарною позицією, до якої належить товар, найближчий до того, що класифікується. Схожість товарів оцінюється за

52

О

л

Е-І

о о о

н о

09

о

л н

я

о о о

Гл. З Тарифне регулювання зовнішньої торгівлі

3е?

S3

С. Терещенко Основи митного законодавства України_____

сукупністю таких ознак, як матеріал, з якого його зроблено, функції, які він виконує, його зовнішній вигляд, вартісні показники, характеристики та особливості.

Основне Правило 5 інтерпретації ТН ЗЕД (мал. 3.8 б) застосовується також до пакувального матеріалу та контейнерів багаторазового використання. Воно поділяється на правила 5(а) та 5(6).

Правило 5(а) стосується контейнерів та пакувального матеріалу, які класифікуються разом з товаром, для якого вони призначені. Контейнери або пакувальний матеріал мають відповідати вимогам зберігання конкретного виробу, бути придатні для тривалого використання разом з виробом, поставлятись та продаватись разом з виробом, для якого вони призначені.

Правило 5(6) дозволяє класифікувати пакувальний матеріал та контейнери багаторазового використання.

Попередньо розглянуті Правила з 1 по 5 дозволяють визначити коди товарів .на рівні перших чотирьох знаків, а Правило 6 (мал. 3.5 б) — провести класифікацію на рівні субпозицій товарної позиції та визначити шість знаків коду. Воно застосовується для класифікації товарів у субпо-зиціях відповідних товарних груп за найменуванням цих субпозицій, приміток, а також у відповідності до основних Правил класифікації 1-5 тільки стосовно субпозицій однієї товарної позиції. Порівняння здійснюється між субпо-зиціями одного рівня (див. ** на мал. 3.5) з можливим застосуванням приміток до розділів та груп. Класифікацію слід проводити у відповідних субпозиціях згідно з найменуванням товару.

Побудова ТН ЗЕД на базі ГС визначає систему кодифікації товарів, у якій перші дві цифри коду визначають товарну групу, наступні чотири — товарну позицію, пята та шоста — субпозицію, а сьома, восьма та девята — підсубпозицію.

Розглядаючи правила інтерпретації ТП ЗЕД та використовуючи їх для визначення коду товару, слід пам'ятати, що коди товарної номенклатури застосовуються кожною країною або групою країн для укладення митного тарифу, ліцензування та квотування, запровадження певних нета-рифних обмежень як при експорті, так і при імпорті.

Розробляючи експортну чи імпортну стратегію і тактику як вхідну інформацію для формулювання мети прогнозу-

64

___________Гл. З Тарифне регулювання зовнішньої торгівлі

вання та планування слід використовувати дані щодо того чи іншого товару.

вернуться к содержанию
вернуться к списку источников
перейти на главную страницу

Релевантная научная информация:

  1. Терещенко С. Основи митного законодавства України: Питання теорії та практики зовнішньоекономічної діяльності: Навчальний посібник для студентів вищ. та серед, спец. навч. закл. — К.: AT «Август», 2001. — 422 с. - Таможенное право
  2. 3.3. Особливості класифікації товарів для митного оформлення та її вплив на формування стратегії та тактики - Таможенное право
  3. 4.4. Класифікація засобів ; нетарифного регулювання - Таможенное право
  4. 3.4. Основи визначення країни походження товару. Вплив сертифіката походження на застосування ставок мита - Таможенное право
  5. 4.2. Два підходи до класифікації засобів нетарифного регулювання з позицій економічного обгрунтування ЗЕД - Таможенное право
  6. 5.5. Посередницькі угоди - Таможенное право
  7. 1.1. Характеристика управлінського рішення - Таможенное право
  8. Глава ІІ. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності - Таможенное право
  9. 4.3. Класифікація засобів та методів нетарифного регулювання фахівцями митної справи - Таможенное право
  10. 8.3. Національні методи стимулювання експорту - Таможенное право
  11. Розділ 2. Джерела міжнародного приватного права - Международное право, европейское право
  12. 4.3. Форми державного управління - Административное право
  13. Глава 1. Загальна характеристика - Таможенное право
  14. 3.2. Митна вартість - Таможенное право
  15. 7.2. Визначення митної вартості - Таможенное право
  16. 7.5. Економічний зміст митного тарифу - Таможенное право
  17. 9.6. Особливості змісту деяких видів посередницьких угод - Таможенное право
  18. Методичні рекомендації до курсу «Основи митного законодавства» - Таможенное право
  19. Додаток 2 Словник термінів - Таможенное право
  20. 9.1. ЄДИНИЙ МИТНИЙ ТАРИФ І ЙОГО ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ - Таможенное право

Другие научные источники направления Таможенное право:

    1. Жорин Ф. Л.. Правові основи митної справи в Україні (конспект курсу лекцій з програмних тем): Навч. посібник. 2001