Таможенное право

Визначення митної вартості потрібно, коли йдеться про товари, до яких застосовуються адвалерні або комбіновані види мита.

З метою уніфікації законодавства різних країн, у 1950 році у Брюсселі було розроблено Конвенцію про утворення уніфікованої методології визначення митної вартості товарів. Цей документ визначив Брюссельську митну вартість як нормальну вартість товару за якою товар може бути проданий у країні його призначення на момент подання вантажної митної декларації. Конвенція визначає митну вартість, як ціну CIF у тому місці, де товар перетинав митний кордон країни призначення. Крім того, визначено ще одну важливу умову стосовно цінових показників — ціна товару має бути нормальною ціною, утвореною ринковими відносинами між незалежними один від одного продавцем та покупцем.

Подальшим кроком у світовій уніфікації методів визначення митної вартості товару як основи нарахування мита на імпортовані товари, був пакет угод, ухвалених у 1979 році на багатосторонніх переговорах у Токіо.

Одним з документів, яким сьогодні керуються усі розвинуті країни та більшість країн, що розвиваються, є так званий Кодекс про митну вартість ГАТТ. Одне з його положень зобов'язує усі країни-учасниці ГАТТ привести націо нальну законодавчу базу з питань визначення митної вартості у відповідність до всіх положень Кодексу.

Згідно з цим Кодексом митна вартість товару — ціна, що реально сплачена, або підлягає сплаті за товар у разі його продажу до країни імпортера за виконання певних умов.

Перша з них — необмежений перехід права власності на товар до імпортера, за винятком обмежень щодо конкретного товару з боку країни-імпортера або обмежень регіону, куди може бути перепродано товар. Зміст другої умови полягає у тому, що ціна угоди або реалізація самої угоди залежить тільки від якісних та кількісних характеристик самого товару. Третя та четверта умови обумовлюють, що час-

37

С. Терещенко Основи митного законодавства України______

тина прибутку, у будь-якому вигляді не повертається імпортером експортерові. Експортер та імпортер не взаємозалежні.

Таким чином, починаючи з 1950 року, світові торговельні відносини, враховуючи напрацьований досвід, регулюються визначенням такої категорії як «митна вартість товару». Сьогодні усі методи оцінки митної вартості імпортованого товару базуються на, так званій, ціні угоди, яка реально сплачується за товар, і враховує додаткові витрати покупця, комісійні та брокерські витрати, витрати на пакування, перевезення і таке інше.

Кодекс про митну вартість ГАТТ передбачає визначення митної вартості імпортованого товару з використанням ціни ідентичного або подібного товару.

Шсля розпаду СРСР та виходу незалежних держав на світовий ринок, виникла потреба створення нового та доопрацювання існуючого законодавства, що регулює зовнішньоторговельну діяльність.

У рамках Співдружності незалежних держав ухвалено Основи*митних законодавств держав-учасниць СНД, які визначають принципи правового, економічного та організаційного регулювання митної справи. Окремим розділом виділено статті, пов'язані з визначенням митної вартості та країни походження товару. Методи визначення митної вартості згідно з Основами представлено на мал. З.2. Вони стосуються імпортованих товарів. У разі необхідності використовуються за порядком їхньої нумерації.

Митна вартість імпортованого товару може визначатися за ціною угодя, що підлягає сплаті за товар на момент перетину митного кордону з додаванням до неї витрат на транспортування до кордону, витрат, що їх зазнав покупець, платежів за використання об'єктів інтелектуальної власності, вартості товарів та послуг, які надавалися покупцем безкоштовно, та частки прибутку від будь-якого пере* продажу. Застосування цього методу можливо тільки за

38

Гл. З Тарифне регулювання зовнішньої торгівлі

Методи визначення

МИТНОЇ ЖА|НОСТІ

1) По ціні угоди

2) По ціні угоди з ідентичними товарами

3) По ціні угоди щодо подібних товарів

4) На

pj тгаіняіт ОСНОВІ

5) На додаванні основі І вартості

в) Резервний

Мал. З.2. Методи визначення митної вартості імпортованих товарів.

відсутності певних обмежень щодо даного товару та за умови, що експортер і імпортер не є взаємозалежними особами.

За ціною угоди щодо ідентичних товарів митна вартість визначається у разі неможливості використання першого методу. Ідентичність товарів перевіряється за фізичними характеристиками, їхньою якістю та репутацією на ринку, країною походження та виробником. Незначні зовнішні відмінності не можуть бути причиною відмови вважати товар ідентичним. Разом з тим, обмеження застосування цього методу полягає в тому, що ідентичні товари вже продані до країни імпорту та ввезені одночасно з оцінюваними або не раніше ніж за 90 днів. Окрім того, комерційні умови та кількість ввезених товарів приблизно однакові.

Метод визначення митної вартості, де за основу розрахунку береться ціна угоди щодо подібних товарів, вважає подібними товари, які мають схожі характеристики та створені зі схожих компонентів, внаслідок чого вони виконують однакові функції. Крім того, ці товари мають вважатися комерційне взаємозамінними. Ідентифікуючи їх, слід враховувати якість, наявність товарного знаку, репутацію на ринку, країну походження та товаровиробника.

Визначення митної вартості товарів за оцінкою на основі віднімання вартості застосовується, якщо оцінювані іден-

39

С. Терещенко Основи митного законодавства України

тичні чи подібні товари продаватимуться у країні в незмінному стані. Основою розрахунку вважається ціна одиниці товару, за якою зазначені ідентичні, чи подібні товари продаються найбільшою партією на території країни імпорту в термін, максимально наближений до часу ввезення, але не пізніше 90 днів з дати ввезення оцінюваних товарів. Разом з тим, продавець та покупець не можуть бути взаємозалежними. Від ціни одиниці товару віднімаються виплати на комісійні винагороди, звичайні надбавки на прибуток, загальні витрати з продажу товару того ж класу та виду в країні імпорту, а також суми імпортного мита, податків, зборів, інших платежів, сплачені у разі ввезення чи продажу товару в країні імпорту. Крім того, віднімаються витрати на транспортування, страхування, навантаження та розвантаження в країні імпорту. За відсутності даних на товар, ціну якого можна взяти за основу розрахунку, за певних умов може використовуватись ціна одиниці товару, що пройшов переробку, з коригуванням на додану вартість.

Метод визначення митної вартості, що базується на додаванні вартості передбачає, що за основу береться ціна, розрахована шляхом додавання вартості матеріалів та витрат підприємства-виробника на виробництво цього товару, загальних затрат на транспортування, розвантаження, завантаження, страхування з країни-експортера до перетину митного кордону країни-імпортера, а також прибутку, який звичайно отримує експортер у разі імпорту таких товарів.

Якщо визначити митну вартість товару переліченими методами не можна, застосовується резервний метод, за яким вона встановлюється з огляду на світову практику. В такому разі не використовуються ціни внутрішнього ринку країни-експортера, ціни країни-експортера на товари, що вивозяться до третіх країн, а також довільно встановлені чи достовірно не підтверджені ціни.

Згадувані Основи митних законодавств передбачають застосування методів визначення митної вартості тільки на імпортовані товари. Тоді митну вартість товарів при їх переміщенні через митний кордон країни заявляє декларант. Митний орган, якщо є підстави вважати відомості, заявлені декларантом, недостовірними, може самостійно визначати митну вартість зазначеними методами.

40

___________Гл. З Тарифне регулювання зовнішньої торгівлі

Затверджені Основами митних законодавств країн-учас-ниць СНД методи визначення митної вартості, мають враховуватись у нормативних документах країн СНД, що регулюють митну справу. Так, Митний кодекс Російської Федерації запровадив методи визначення митної вартості та порядок їх застосування на підставі методів, визначених Основами.

Крім того, країни колишнього СРСР, які входять до Співдружності, регламентують порядок визначення митної вартості товарів методами та правилами, закріпленими національними законодавчими актами.

Наприклад, Митний Закон Латвійської Республіки, що набрав чинності 1 липня 1997 року, окремими статтями регламентує порядок визначення митної вартості товарів методом оцінки товарів за вартістю угоди, методом оцінки однакових або подібних товарів, а також, у разі неможливості визначити митну вартість першими двома методами, методом оцінки особливих випадків.

Особливість застосування методу оцінки товару за вартістю угоди полягає в тому, що вартістю імпортованих товарів вважається вартість товарної угоди, тобто ціна, яку фактично сплачено або буде сплачено за товари імпортовані на митну територію Латвійської Республіки.

Метод оцінки однакових або подібних товарів застосовується тоді, коли визначити митну вартість першим методом не можна.

У цьому разі митна вартість оцінюваних товарів визначається за вартістю угоди з однаковими товарами імпортованими до Латвійської Республіки та ввезеними одночасно з оцінюваними. Крім того, можна застосовувати ціну однієї одиниці товару, що продається з максимальним збутом або розрахувати митну вартість шляхом додавання сукупності вартостей сировини, матеріалів, напівфабрикатів та інших комплектуючих, прибутку та загальних витрат, пов'язаних з виробництвом та транспортуванням, перевантаженням та страхуванням.

Метод оцінки особливих випадків використовується після невдалих спроб обчислити митну вартість імпортові

С. Терещенко Основи митного законодавства України______

ваного товару першими двома способами та не дозволяє застосовувати ціну продажу товарів, вироблених у Латвійській Республіці. Окрім того забороняється використання максимальної з двох альтернативних вартостей, одна з яких дорівнює ціні імпортованих товарів на внутрішньому ринку.

Окремими статтями визначено категорії, що застосовуються в разі визначення митної вартості імпортованих товарів, а саме: «подібні товари», «однакові товари» та «взаємопов'язані особи».

Уважне порівняння методів визначення митної вартості запропонованих Основами митних законодавств країн-учасниць СНД та Митним Законом Латвійської Республіки дозволяє виявити багато спільного. Та головне, що у цих двох документах застосовується один і той самий принциповий підхід, викладений у статті VII Генеральної угоди по тарифах та торгівлі (ГАТТ).

Таким чином, розглянувши загальноприйняті методи визначення митної вартості імпортованого товару, та ознайомившись з принципами і методами проголошеними Кодексом митної вартості, Основами митних законодавств країн-учасниць СНД, особливостями визначення митної вартості у Російській Федерації та Латвійській Республіці, можна виявити багато спільного, що впливає на розробку експортної стратегії та тактики.

Це спільне, а в разі визначення країни-імпортера і відмінне, має використовуватись як вхідні посилки при плануванні та прогнозуванні (мал. 1.2). Має бути враховано те, що у країні-імпортері оцінка митної вартості експортованого товару — вельми складна процедура, а застосовуючи різні методи оцінки, країна імпорту може суттєво змінювати суму мита, та, тим самим, підвищувати або зменшувати рівень митно-тарифного захисту від проникнення товарів невітчизняного виробництва. Тому, як додатковий вхідний вплив на розробку стратегії та тактики, слід враховувати функцію Z впливу визначення митної вартості товару можливої країни імпорту. Ця функція Z може залежати від:

• ціни товару, що формується в процесі виконання умов поставки товару згідно з правилами «Інкотермсу»;

• ціни угоди, що має бути сплачена імпортером;

42

___________Гл. З Тарифне регулювання зовнішньої торгівлі

• вартості додаткових витрат покупця на комісійні, брокерські, пакувальні та інші послуги;

• ціни ідентичного товару;

• розрахункової ціни імпортованого товару;

• відповідної частки прибутку продавця від перепродажу товару в країні імпорту.

Додатково можуть бути використані та враховані фізичні характеристики товару, його якість та репутація на ринку, країна походження, виробник.

З урахуванням цих чинників, функцію впливу визначення митної вартості товару Z можна представити у такому вигляді

Z = f(Vb,Wp,P,M,L),

де Vj, — один з методів визначення митної вартості товару, застосований у країні імпорту;

Wp — вартість додаткових витрат покупця на комісійні, брокерські послуги, пакування і т.ін.;

Р — частка прибутку продавця, яка відраховується національним законодавством країни імпорту в разі перепродажу товару;

М — фізичні характеристики товару, його якість та репутація на ринку, що впливають на визначення митної вартості;

L — вплив країни походження на формування митної вартості товару.

Таким чином, урахування методів визначення митної вартості товару країни імпорту в процесі розробки стратегічних планів та прогнозів, тактичних дій дозволяють оцінити можливі вхідні митні бар'єри, які утворено національним законодавством з метою захисту вітчизняного ринку від проникнення товарів іноземного виробництва.