Таможенное право

Терещенко С. Основи митного законодавства України: Питання теорії та практики зовнішньоекономічної діяльності: Навчальний посібник для студентів вищ. та серед, спец. навч. закл. — К.: AT «Август», 2001. — 422 с.
3.1. Види мита
Основою митно-тарифного регулювання виступають ставки мита, які систематизовано в митних тарифах.

Низка авторів [14, 17, 18, 19] наводить систематизацію видів мита у надто спрощеному вигляді, що не дозволяє повністю оцінити вплив тарифного регулювання на зовнішньоекономічну діяльність 'окремого підприємства при розробці експортних планів, і майже не дає уявлення про можливий вплив на певний товар тарифних засобів регулювання країни можливого контрагента і, що найгірше призведе до збитковості експортних стратегічних та тактичних рішень.

Найбільш повно про митно-тарифні засоби та види мита І йдеться у [16, 20]. З метою надання стислої характеристи- і ки можливих видів мита, проведено їх певну систематиза-, цію, що і представлено на мал. З.1.

За способом стягнення мито поділяється на адвалерне, • яке обчислюється у відсотках до митної вартості товарів, специфічне, яке визначає фіксовану суму, що стягується з одиниці виміру певного товару та комбіноване, яке утворено комбінацією перших двох видів мита. Слід зауважити, що в разі підвищення ціни товару та, відповідно, митної вартості, з якої нараховується мито, адвалерні ставки дають більші надходження до бюджету, ніж специфічні. Водночас, у разі зниження ціни товару, ефективнішими є специфічні ставки.

Комбіновані ставки дозволяють дещо зменшити недоліки перших двох видів мита.

Особливістю застосування адвалерних ставок мита є необхідність визначення митної вартості товару, яка залежить від багатьох ринкових факторів, таких як курси валют, процентні ставки, наявність товарів субститутів і таке інше.

За об'єктом обкладення мито поділяється на імпортне експортне та транзитне. Ці назви свідчать про наявністІІ

32

0—434

Гл. З Тарифне регулювання зовнішньої торгівлі

<*§

И гі

зз1

С. Терещенко Основи митного законодавства України

Гл. З Тарифне регулювання зовнішньої торгівлі

певних ставок мита на товари, що ввозяться, вивозяться або переміщуються транзитом. Імпортні ставки підвищують вартість товарів не вітчизняного виробництва на внут-, рішньому ринку країни, що призводить до зменшення його кількості на національному ринку та дозволяє вітчизняному товаровиробникові ідентичних та однорідних товарів додатково виробляти їх для внутрішнього споживання. Вплив імпортного мита та ефективність його застосування розглядатиметься у подальших розділах цієї роботи.

Експортне мито — це не тільки додаткові надходження до бюджету держави в разі експорту певних товарів, а також стимулювання додаткової обробки експортованої продукції на національних виробничих потужностях та утворення вартісних бар'єрів з метою скорочення експорту товару даного виду.

За характером застосування мито може бути сезонним, антидемпінговим чи компенсаційним. Сезонне мито регулює зовнішньоторговельні відносини щодо товарів сезонного характеру, насамперед, сільськогосподарської продукції. Застосування сезонних ставок мита захищає в певні періоди року ринок вітчизняних товарів шляхом підвищення (за рахунок ставок мита) вартості імпортованих товарів. Антидемпінгове мито застосовується у разі виявлення факту імпорту товару за демпінговими цінами, що призводить до суттєвих збитків у національних галузях виробництва. Компенсаційне мито застосовується з метою нейтралізації субсидій, наданих державою експортеру для підвищення конкурентоспроможності товарів на ринках збуту. За міжнародними правилами сума компеса-дійного мита не може перевищувати суми отриманої державної субсидії.

За характером походження мито може бути автономним, конвенційним та преференційним. Автономне мито встановлюється законодавчими документами конкретної країни без урахування наявності двосторонніх чи багатосторонніх договорів з іншими країнами стосовно зовнішньоторговельних відносин. Ставки цього виду мита змінюються без узгодження з країнами — торговельними партнерами та застосовуються в разі проведення підготовчої роботи до укладення дво- або багатосторонніх торговельних договорів. Зменшенням ставок даного виду мита

34

певною країною можна отримати деякі зовнішньоторговельні пільги. Конвенційні ставки мита формуються шляхом проведення дво- або багатосторонніх переговорів і не можуть підвищуватися будь-якою державою в односторонньому порядку. Преференційні ставки мита це особливі пільгові ставки, які застосовуються до імпортних товарів походженням з деяких країн або групи країн Мета їх за стосування — стимулювати експорт певних товарів з країн, що розвиваються.

Мито може бути постійним або мінливим у залежності від типу ставок. Державні органи, відповідно до створених обставин або не можуть їх змінити, або вони підлягають зміні, відповідно, в разі дотримання певних умов.

За способом нарахування ставок, розрізняють мито на номінальне, яке зазначене у митному тарифі, та ефективне, яке визначає рівень митного обкладення імпортованих товарів, обчисленого за ставками митного тарифу.

Можна погоджуватись із наведеною класифікацією, можна ставитись до неї негативно, але головне те, що стягнення мита з експортованих чи імпортованих товарів це виконання державної політики регулювання зовнішньоторговельних відносин країни.

Наведена класифікація дає уявлення про ступінь державного впливу на ефективність здійснення експортно-імпортних операцій шляхом застосування митно-тарифних засобів.

Структурно-митний тариф являє собою систематизований перелік товарів, що підлягають обкладенню митом у разі їх ввезення чи вивезення з митної території певної країни.

Розрізняють, у залежності від кількості ставок, які можна застосувати до кожного товару, два типи митного тарифу — простий та складний.

Простий митний тариф передбачає для кожного товару тільки одну ставку мита, яка застосовується незалежно від країни походження товару чи інших обставин

Складний митний тариф по кожному товару забезпечує наявність декількох ставок мита та дозволяє, в залежності від походження товару, застосовувати різний рівень митного обкладення. Крім того, цей тариф дозволяє впливати на інші країни шляхом застосування диференційованих ставок.

35

С. Терещенко Основи митного законодавства України______

Звичайно, найвища ставка мита складного тарифу визначається кожною країною окремо, незалежно від наявності договірних тарифних угод з іншими країнами та, згідно з наведеною класифікацією, є автономною. Іншою ставкою у складному тарифі виступає конвенційна, яка зобовязуе певну країну застосовувати її на підставі укладених дво- та багатосторонніх угод щодо товарів, які імпортуються з цих країн. Найнижчими ставками складного тарифу є преференційні, які застосовуються у країнах, економічно пов'язаних певними угодами, а також стосовно товарів походженням з країн, що розвиваються.

Таким чином, тарифне регулювання державної зовнішньоторговельної політики є головним інструментом впливу на торговельні відносини різних країн та, певним чином, сприяє реалізації політики протекціонізму щодо вітчизняних товаровиробників.

Слід зазначити, що застосування тарифів у зовнішньоторговельних стосунках, суттєво поповнює державний бюджет.

Знання та застосування механізму впливу митно-тарифного регулювання на етапах планування та прогнозування стратегічних та тактичних кроків зовнішньоекономічної діяльності дозволить уникнути багатьох помилок у разі ухвалення рішення та окреслити завдання на розробку екс-nopTHQJi стратегії та тактики.

Варто зазначити, що застосування тих чи інших ставок мита слід розглядати як рівняння з трьома невідомими або невизначеними взаємозв'язаними складовими: це код товару, до якого застосовуються ставки мита, згідно з товарною номенклатурою зовнішньоекономічної діяльності, вплив країни походження, як фактор зменшення ставок мита чи звільнення від його сплати, та застосовані методи визначення митної вартості.

Пов'язуючи викладене з процесом управління зовніш ньоекономічної діяльності (мал. 1.2) слід зазначити, що в разі прогнозування та планування етапів експортної полі тики як вхідні дані треба використовувати розглянуті складові, що суттєво впливають на визначення сум мита, які застосовуються державою до тих чи інших видів това рів,

вернуться к содержанию
вернуться к списку источников
перейти на главную страницу

Релевантная научная информация:

  1. Терещенко С. Основи митного законодавства України: Питання теорії та практики зовнішньоекономічної діяльності: Навчальний посібник для студентів вищ. та серед, спец. навч. закл. — К.: AT «Август», 2001. — 422 с. - Таможенное право
  2. Передмова - Таможенное право
  3. 3.1. Види мита - Таможенное право
  4. 3.2. Митна вартість - Таможенное право
  5. 3.4. Основи визначення країни походження товару. Вплив сертифіката походження на застосування ставок мита - Таможенное право
  6. 4.3. Класифікація засобів та методів нетарифного регулювання фахівцями митної справи - Таможенное право
  7. 4.4. Класифікація засобів ; нетарифного регулювання - Таможенное право
  8. Глава 7 Особливості тарифного регулювання зовнішньої торгівлі в Україні - Таможенное право
  9. 7.5. Економічний зміст митного тарифу - Таможенное право
  10. Методичні рекомендації до курсу «Основи митного законодавства» - Таможенное право
  11. 9.2. ПОНЯТТЯ МИТА ТА ЙОГО ВИДИ - Таможенное право
  12. 9.3. ПРАВОВІ ОСНОВИ МИТНИХ ПЛАТЕЖІВ - Таможенное право
  13. Жорин Ф. Л. Правові основи митної справи в Україні (конспект курсу лекцій з програмних тем): Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2001. — 248с. - Таможенное право
  14. Розділ 5. Правовий статус фізичних осіб у міжнародному приватному праві - Международное право, европейское право
  15. Розділ 9. Зовнішньоекономічна діяльність - Международное право, европейское право
  16. Адвокатура Німеччини - Адвокатское право
  17. Адвокатура Таїланду - Адвокатское право
  18. Адвокатура України - Адвокатское право
  19. 3.5. Громадяни України та іноземці - Административное право
  20. 10.2. Адміністративно-правове регулювання підприємницької діяльності - Административное право

Другие научные источники направления Таможенное право:

    1. Жорин Ф. Л.. Правові основи митної справи в Україні (конспект курсу лекцій з програмних тем): Навч. посібник. 2001