Таможенное право
Терещенко С. Основи митного законодавства України: Питання теорії та практики зовнішньоекономічної діяльності: Навчальний посібник для студентів вищ. та серед, спец. навч. закл. — К.: AT «Август», 2001. — 422 с. |
9.3. Особливості бартерних (товарообмінних) контрактів |
Нестабільність економічного стану країн колишнього СРСР, коливання курсів національних валют провідних країн світу, пошуки підприємцями шляхів уникнення валютних розрахунків за зовнішньоторговельними операціями підштовхують підприємців, у тому числі і українських, до здійснення бартерних (товарообмінних) операцій. Як вже зазначалося у попередніх розділах, бартерна (товарообмінна) операція відноситься до однієї з операцій зустрічної торгівлі, її здійснюють два суб'єкти ЗЕД, розташовані в різних країнах за такою схемою: укладається зовнішньоторговельний бартерний контракт, за яким перший контрагент експортує другому товар на певну суму, а другий експортує першому інший товар на таку ж суму. Кожна країна визначає законодавчими та державними актами національні особливості укладення та здійснення бартерних (товарообмінних) операцій, а особливості укладення та здійснення таких операцій починаються з визначення. Законом України, що регулює бартерні операції у зовнішньоторговельних відносинах [221], визначено, що «товарообмінна (бартерна) операція у галузі зовнішньоекономічної діяльності — це один з видів експортно-імпортних операцій, оформлених бартерним договором або договором із змішаною формою оплати, за яким часткова оплата експортних (імпортних) поставок передбачена у натуральній формі між суб'єктом зовнішньоекономічної діяль- 325 С. Терещенко Основи житного законодавства України пості України та іноземним суб'єктом господарської діяльності, що передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, роботами, послугами у будь-якому поєднанні, неопосередкований рухом коштів у готівковій або безготівковій формі». Отже,особливості українського законодавства щодо бартерних операцій у зовнішньоторговельних відносинах такі: товарообмінна (бартерна) операція може бути реалізо вана у вигляді бартерного договору (контракту) або догово ру зі змішаною формою оплати, в разі чого часткова оплата експортних чи імпортних операцій здійснюється у натура льній формі; угода про товарообмінну (бартерну) операцію може бу ти тільки двосторонньою; товарообмінна (бартерна) операція передбачає збала нсований за вартістю обмін товарами, роботами, послугами в будь-якому поєднанні; товарообмінна (бартерна) операція не може супрово джуватись рухом коштів у готівковій або безготівковій формі. Наведеш особливості випливають з визначення самої операції. У разі укладення бартерного контракту слід у відповідних розділах угоди обов'язково зазначити: Загальна вартість товарів, що імпортуються, та загаль на вартість товарів (робіт, послуг), що експортуються за да ним контрактом, має бути обов'язково зазначена в інозем ній валюті першої групи Класифікатора іноземних валют, Національного банку України. Термін виконання бартерної угоди становить 90 кале ндарних днів, починаючи з дати митного оформлення екс порту товару і закінчуючи датою митного оформлення ім порту товару, вартість якого не менша, ніж вартість експор тованої партії товару. Для високоліквідних товарів, пере лік яких визначає Кабінет Міністрів України, даний тер мін становить 60 календарних дттіи від дати оформлення ек спортної вантажної митної декларації.Бартерний договір можна переоформити на угоду ку- півлі-продажу, а за певних умов і навпаки. Відповідальність суб'єктів ЗЕД за порушення терміну ввезення товарів, що імпортуються за бартерними догово рами, полягає у сплаті пені за кожний день прострочення 326 Гл. 9 Вимоги українського законодавства щодо змісти... у розмірі 0,3 відсотка вартості неодержаних товарів, що мали імпортуватись за бартерним договором. Розмір пені не може перевищувати вартості не ввезеної імпортної частини. Розглянуті особливості національного українського законодавства мають бути обов'язково враховані на етапах укладення та здійснення бартерних угод, що слід узгодити та зазначити у відповідних розділах контракту. З урахуванням рекомендацій МЗЕЗторгу України стосовно укладення бартерного договору (контракту) [138], розглянемо особливості укладення деяких його розділів. Стосовно інших розділів можна керуватися рекомендаціями викладеними у розділі 9.2. Предмет договору (контракту) як розділ зовнішньоторговельної бартерної угоди має визначати точне найменування, марку або сорт товарів, які є предметом товарообміну сторін угоди. В разі потреби перелік товарів наводиться у додатках (специфікаціях), які є невід'ємною частиною угоди, про що робиться позначка у тексті договору. Дані специфікації, визначаючи обсяги та перелік експортних та імпортних товарів для кожного контрагента угоди, балансуються за вартістю експортних та імпортних поставок. Обираючи товар, який може стати предметом зовнішньоторговельної бартерної угоди, слід звернути увагу на вимоги Постанови Кабінету Міністрів України [222] щодо деяких питань державного регулювання таких операцій. Цим документом визначено переліки товарів, експорт та імпорт яких за бартерними операціями заборонено, але така заборона не поширюється на бартерні операції, що здійснюються на виконання вимог міжнародних договорів України, та предметом імпортної частини яких є електроенергія, сира нафта, газ та ядерне паливо. Крім того, дане обмеження не стосується бартерних операцій між українськими підприємцями та підприємцями країн СНД, за умови виконання контрагентами правила прямого відвантаження у разі здійснення експорту з території України. До переліку товарів, експорт яких за бартерними операціями забороняється, включено товари за такими кодами ТН ЗЕД: 327 С. Терещенко Основи митного законодавства України 12.06; 15.12; 22.03; 22.04 — 22.08; 24.0220000; 25.3010000; 25.3090000; 26.16; 27.04; 27.08; 28.43; 37.0294900; 37.0295000; 41.01 — 41.03; 71.01; 71.02;. 71.03; 71.04; 71.05; 71.06; 71.07; 71.10; 71.11; 71.12; 71.13; 71.14; 71.18; 72.0230000; 81.1240190; 81.1291100; 81.1291310; 81.1291390; 81.1291900; 81.1300100; 84.3039000; 84.7989300; 85.2313000; 96.02; 60.301 (за класифікатором послуг ЗЕД). Перелік товарів, імпорт яких за бартерними операціями забороняється, включає товари за такими кодами ТН ЗЕД: 25.3090000; 71.0239000; 71.13; 96.02; 72.04; 72.07; 72.08; 72.09; 72.12; 73.01; 74.04; 75.03; 76.02; 76.14.10000; 78.02; 79.02; 80.02; 81.0191900; 81.0291900; 81.0310900; 81.0420000; 81.0510900; 81.0710900; 81.0810900; 81.0910900; 81.1000190; 81.11.00190; 81.1211000; 81.1220390; 81.1230100. Українські законодавчі та державні акти спричинили зазначені особливості щодо визначення предмету договору (контракту) в разі здійснення бартерних (товарообмінних) операцій у зовнішній торгівлі. Приклддн: 1. Сторона 1 даної угоди зобов'язується здійснити поставку, а Сторона 2 прийняти товар — жіночий верхній одяг, асорти мент, кількість та цінові показники якого зазначено у додатку 1, що складає невід'ємну частину даного контракту. Вартість товарів, зазначених у додатку за №1, становить 130 (сто три дцять) тисяч доларів США. Сторона 2 цієї угоди зобов'язується здійснити поставку, а Сторона 1 прийняти товар — чоловіче взуття, асортимент, кількість та цінові показники якого зазначено в додатку за №2, який є невід'ємною частиною цього контракту. Загальна вартість товарів, зазначених у додатку за №2, становить 130 (сто тридцять) тисяч доларів США. 2. Предметом цього договору є здійснення зустрічних взаєм них поставок товарів на безоплатній основі. Сторона 1 здійснює поставку товару (запчастини до автомобілів типу ВАЗ), номенклатуру, кількість та цінові показники якого зазначено у додатку за №1, що є невід'ємною частиною цього контракту. Загальна вартість товарів, зазначених у додатку за № 1, становить 20 (двадцять) тисяч німецьких марок. Сторона 2 здійснює поставку товару (рибні консерви), асортимент, кількість та цінові показники якого зазначено у додатку за №2, який є невід'ємною частиною цього контракту, Зага- 328 Гл. 9 Вимоги українського законодавства щодо змісту... льна вартість товару, зазначеного у додатку за №2, становить 20 (двадцять) тисяч німецьких марок. Таким чином, предмет бартерного контракту має враховувати особливості національного законодавства стосовно укладення та здійснення даного виду угод. Розділ «Базисні умови поставки»,окрім основних положень, про які йшлося у розділі 9.2, має визначати термін здійснення взаємних поставок товару або окремих його партій за контрактом таким чином, щоб не порушувався баланс виконання обов'язків сторонами угоди. Приклади: 1. Сторона 1 здійснює поставку товарів у десятиденний тер мін після підписання цього контракту. Сторона 2 здійснює зустрічну поставку товарів у п'ятнадця-тиденний термін після надходження товару від Сторони 1 та його приймання-здачу в термін, зазначений у розділі «Умови здачі (приймання) товару» цього контракту. 2. Контрагенти угоди виконують взаємні поставки товарів у тридцятиденний термін після підписання цього контракту. Зазначення терміну виконання взаємних зобов'язань контрагентами бартерного контракту дозволяє здійснити товарообмін у строк передбачений законом, а також забезпечити певний стимулюючий вплив на виконання вимог угоди. Цінові показники зазначаються у розділі «Ціна та загальна вартість контракту». Визначення ціни одиниці товару «здійснюється з метою створення умов для забезпечення еквівалентності обміну, а також для митного обліку, визначення страхових сум, оцінки претензій, застосування санкцій» [221]. Особливість бартерного контракту, що відрізняє його від інших товарообмінних операцій зустрічної торгівлі, полягає в еквівалентному за вартістю обміні товарами за цінами, які відповідають попиту та пропозиції того чи іншого ринку. Крім того, слід зазначити, що в разі укладення зовнішньоторговельних контрактів, за якими предметом обміну є товари, ціни на які визначаються державою, в основу цінової політики такої угоди закладаються ціни, визначені відповідними державними актами. До таких цін можна віднести індикативні ціни. В разі розробки цінових показників слід керуватися державними актами, розробленими на329 С. Терещенко Основи митного законодавства України виконання міжнародних зобов'язань України [202, 203, 204, 205, 206]. Доцільно визначити валюту, яка, у разі потреби, буде валютою платежів за виконання даного контракту. Зважена цінова політика, закладена у бартерний контракт, дозволяє уникнути суперечностей щодо чинного законодавства та отримати максимальний прибуток від здійснення товарообмінної операції у зовнішньоекономічній діяльності. «Умови платежів». У цьому розділі бартерного контракту має бути обов'язково зазначено, що сторони угоди обрали форму розрахунків, що не супроводжується рухом коштів у готівковій або безготівковій формі. Доцільно також передбачити можливість здійснення розрахунків за поставлений товар у грошовій формі. В такому разі слід визначити обставини, за яких, замість надходження товару як розрахунку за вже експортований товар, буде перераховано кошти на рахунок контрагента угоди, який здійснив експорт. Обов'язково слід визначити спосіб, порядок та особливо строки здійснення розрахунків. Доцільно також зазначити документ та термін його укладення, який дозволить кожній зі сторін виконати свої зобов'язання перед іншою не поставкою товарів, а грошовими розрахунками. У розділі «Санкції та рекламації» зазначаються розміри штрафних санкцій щодо кожного з контрагентів угоди за несвоєчасне надходження імпортної частини контракту. Слід визначити, що вважається моментом виконання зобов'язань: дата митного оформлення експорту, дата навантаження на судно, дата перетину митного кордону, дата митного оформлення ввезеного товару тощо. Відсутність узгодженої дати виконання зобов'язань щодо зустрічних поставок може призвести до суттєвих ускладнень у разі обрахування суми можливих штрафних санкцій. Укладаючи бартерний (товарообмінний) контракт, слід керуватися не лише вимогами українського законодавства, а й особливостями національного законодавства країни контрагента угоди. За бартерними договорами може здійснюватися виробнича кооперація, консигнація, комплексне будівництво, поставка складних технічних виробів і товарів спеціального призначення. 330 Гл. 9 Вимоги українського законодавства щодо змісту.- Віднесення бартерних договорів до таких, що передбачають виробничу кооперацію, входить до повноважень цілої низки міністерств та відомств. На виконання цих угод мають здійснюватись поставки сировини, матеріалів, вузлів, деталей, комплектуючих, тощо для спільного виготовлення кінцевої продукції. Якщо бартерним договором реалізується товар і одна сторона (консигнатор) за дорученням другої сторони (консигнанта) протягом часу, передбаченого договором, за обумовлену винагороду зобов'язується продати з консигнаційного складу товари, що належать консигнанту, МЗЕЗторг України може визнати таку угоду як консигнацію. Вимоги, за якими бартерні договори можна віднести до таких, що передбачають комплексне будівництво, поставку складних технічних виробів і товарів спеціального призначення, а також уповноважені на видання експертних висновків державні організації визначено у відповідній Постанові Кабінету Міністрів України [222]. Висновки. Суб'єкти ЗЕД України мають право на укладення та здійснення товарообмінних (бартерних) контрактів. Реалі зація таких угод може здійснюватися шляхом збалансова ного за вартістю товарообміну або контракт може передба чати змішану форму оплати, коли частково оплата експорт них чи імпортних операцій здійснюватиметься у натураль ній формі. Термін виконання бартерної угоди законодавчо закрі плений. Він становить 90 (для високоліквідних товарів — 60) календарних днів від дати митного оформлення експор ту товару і закінчується датою митного оформлення імпор тного товару за вартістю не меншою, ніж вартість експорто ваної партії товару. Товарообмінна (бартерна) операція не може супрово джуватися рухом коштів, а загальну вартість товарів, що імпортуються та експортуються, має бути обов'язково заз начено в іноземній валюті першої групи, Класифікатора іноземних валют Національного банку України. За певних умов можна переоформити бартерну угоду на угоду купівлі-продажу. В такому разі строки виконання бартерної операції не поновлюються і не перериваються, 331 . Терещенко Основи митного законодавства України що має бути обов'язково закладено в основу тактичних дій експортної політики підприємства. Така можливість, затверджена в тексті угоди, дозволить, у разі потреби, мати альтернативний варіант здійснення або завершення зовнішньоторговельної операції. |
Релевантная научная информация:
- Терещенко С. Основи митного законодавства України: Питання теорії та практики зовнішньоекономічної діяльності: Навчальний посібник для студентів вищ. та серед, спец. навч. закл. — К.: AT «Август», 2001. — 422 с. - Таможенное право
- 9.3. Особливості бартерних (товарообмінних) контрактів - Таможенное право
- Розділ 9. Зовнішньоекономічна діяльність - Международное право, европейское право
- 7.2. Визначення митної вартості - Таможенное право
- 8.3. Національні методи стимулювання експорту - Таможенное право
- 2. Система нормативно-правових актів про зовнішньоекономічну діяльність - Хозяйственное право
- 5. Зовнішньоекономічний договір - Хозяйственное право
- 5.3. Угоди зустрічної торгівлі - Таможенное право
- 8.1. Методи кількісних обмежень - Таможенное право
- 8.4. Обмеження митного оформлення - Таможенное право
- 9.1. Визначення характеру угоди. Основні види зовнішньоторговельних договорів (контрактів) - Таможенное право
- Методичні рекомендації до курсу «Основи митного законодавства» - Таможенное право
- Додаток 2 Словник термінів - Таможенное право
- 1.4. Договір міни (бартеру) - Хозяйственное право
- Нормативно-правові акти - Хозяйственное право
- Портал Юристъ - Ваш успешный экзамен, электронные книги и бесплатные учебники по праву, правовая помощь в учебе и работе
- § 7. Диференціація трудового законодавства України - Трудовое право
- § 4. Види трудового договору - Трудовое право
- Розділ 1. Поняття міжнародного приватного права (предмет і система) - Международное право, европейское право
- Розділ 2. Джерела міжнародного приватного права - Международное право, европейское право