Таможенное право

Терещенко С. Основи митного законодавства України: Питання теорії та практики зовнішньоекономічної діяльності: Навчальний посібник для студентів вищ. та серед, спец. навч. закл. — К.: AT «Август», 2001. — 422 с.
8.2. Методи прихованого,

побічного протекціонізму

Узагальнену класифікацію методів прихованого протекціонізму розглянуто в підрозділі 4.4.2.1 та представлено на малюнку 4.9. Вже з'ясовано, що протекціонізм — це державна політика, спрямована на захист внутрішнього національного ринку від проявів конкуренції іноземних товарів з метою захисту товарів вітчизняного товаровиробника та стимулювання національної економіки. Україна як незалежна держава має власні національні методи побічного протекціонізму, що віддзеркалюють заходи, спрямовані на захист товарів вітчизняного виробництва від конкуренції іноземних товарів. Сукупність методів утворює додатковий, разом з засобами тарифного регулювання, бар'єр для проникнення імпортних товарів на внутрішній ринок. Узагальнена класифікація методів прихованого протекціоніз-

209

С. Терещенко Основи митного законодавства України

му як одного з засобів нетарифного регулювання ЗЕД вміщує чотири основні методи: технічні бар'єри, внутрішні податки, вимоги стосовно місцевих компонентів та політику державної закупівлі. Найбільшу кількість адміністративних перепон за напрямком впливу на здійснення зовнішньоторговельних операцій утворюють технічні бар'єри.

8.2.1. Технічні бар'єри як сукупність методів нетарифного регулювання

Технічні бар'єри, утворені національним законодавством, створюють найскладнішу перешкоду на шляху імпорту товарів на український ринок. До них належать (підрозділ 4.4.2.1, мал.4.9): українські стандарти, вимоги до якості товарів, вимоги до пакування та маркування, санітарно-гігієнічні вимоги, вимоги щодо охорони фітосередовища, ветеринарний контроль, вимоги охорони навколишнього середовища, державні адміністративні заходи, спрямовані на ускладнення процедури митного оформлення, державно закріплена кількість документів, на підставі яких здійснюється митне оформлення.

Головним вітчизняним документом, що став основою Української системи сертифікації є Декрет Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію та сертифікацію» [88], яким визначено Держстандарт національним органом з сертифікації. Дія Декрету поширюється на підприємства, установи і організації незалежно від форм власності та видів діяльності.

Державні стандарти містять обов'язкові та рекомендовані вимоги до продукції. До обов'язкових належать вимоги стосовно безпеки продукції для життя та здоров'я громадян, охорони навколишнього середовища, техніки безпеки і гігієни праці, метрологічних норм та правил, що забезпечують достовірність і єдність вимірювань.

Обов'язкові вимоги державних стандартів підлягають безумовному виконанню усіма підприємствами (ст. 5 декрету). Статтею 18 декрету наголошується, що імпортовані товари мають супроводжуватися сертифікатом, який засвідчує їхню відповідність обов'язковим вимогам нормативних документів, що діють в Україні. Разом з цим підкреслюється, що іноземний сертифікат має бути визнаний уповноваженим на те органом з сертифікації України.

210

Гл. 8 Особливості нетарифного регулювання...

Порядок ввезення на митну територію України продукції, що імпортується та піддягає в Україні обов'язковій сертифікації, запроваджено наказом Держстандарту [89]. Він застосовується до продукції, що імпортується та включена до відповідного переліку товарів, розробленого Держстандартом та є об'єктом купівлі-продажу або обміну.

Обов'язковій сертифікації не підлягають товари, що переміщуються через митну територію України транзитом, у разі розміщення на митних ліцензійних складах, а також майно, що тимчасово ввозиться в Україну.

Документами, що засвідчують відповідність характеристик товару нормам Держстандарту та надають право на випуск товару у вільний обіг в Україні, є сертифікат відповідності або свідоцтво про визнання. Сертифікат відповідності видається на імпортовані товари у разі проведення випробувань органами Держстандарту України. Якщо іноземний сертифікат, що надійшов разом з імпортованою партією товару, в Україні визнається, то Держстандарт видає відповідне свідоцтво про визнання такого сертифіката.

Постановою КМУ [90] у 1997 році введено в дію Порядок митного оформлення імпортних товарів (продукції), що підлягають в Україні та є предметом купівлі-продажу або обміну. Зазначений Порядок не поширюється на імпортні товари (продукцію), які ввозяться:

як подарунки;

як гуманітарна та технічна допомога;

як інвестиція до статутного фонду суб'єктів підприєм ницької діяльності України;

як виставкове майно;

в режимі реімпорту;

для розміщення на митних ліцензійних складах;

в режимі імпорту для подальшого реекспорту.

Підставою для проведення митного оформлення імпортованої партії товару, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, для вільного використання на внутрішньому національному ринку є поданий до митниці сертифікат відповідності або свідоцтво про визнання іноземного сертифіката. В окремих випадках можна подати до митного органу копію сертифіката. Можливо також проведення митного оформлення імпортованого товару за його наявності в Єдиному реєстрі сертифікованої в Україні продукції.

211

С. Терещенко Основи митного законодавства України

Дія зазначених документів Держстандарту як підстави для митного оформлення поширюється на партію товару, яка надходить на адресу одного одержувача-імпортера за одним товарно-транспортним документом.

У разі відмови органу Держстандарту у видачі сертифіката відповідності на імпортовану партію товару або невизнання іноземного сертифіката, товар має бути вивезений за межі України.

Слід зауважити, що постанову [90] розроблено на виконання вимог закону України [91], який вніс відповідні зміни до декрету [88] та зобов'язав Кабінет Міністрів України визначити загальний механізм митного оформлення товарів фактично імпортованих на митну територію України.

Окремим законодавчим актом в Україні введено обов'язкову сертифікацію товарів 1-24 груп Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності, де визначено, що «...підставою для переміщення через митний кордон України продукції 1-24 груп Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності є сертифікат відповідності, виданий уповноваженим згідно з чинним законодавством органом, або свідоцтво про визнання іноземного сертифіката» [92].

Таким чином, суб'єкт ЗЕД для митного оформлення товарів зобов'язаний надати митному органу сертифікат відповідності або свідоцтво про визнання іноземного сертифіката, щб потребує витрат часу та коштів. Такі обмеження щодо сертифікації продукції забезпечують протекціоністські заходи стосовно вітчизняного товаровиробника та захист національних інтересів України.

Українські стандарти якості як метод нетарифного регулювання імпорту продукції споживання належать до засобів прихованого протекціонізму. Відповідно до вимог статті 4 Закону України «Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції» [92] товари 1-24 груп Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності в разі їх імпорту підлягають обов'язковій сертифікації, санітарно-епідеміологічному та радіологічному контролю.

Законодавче закріпив вимоги з якості Закон України «Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини» [93], який установив правові засади забезпечення якості та безпеки зазначених товарів, а також порядок

212

Гл. 8 Особливості нетарифного регулювання...

їх зберігання, транспортування та утилізації. Визначив підпорядкованість державних органів, продавців та споживачів у разі ввезення товарів на митну територію України.

Законом в Україні закріплено основні терміни, що стосуються якості та безпеки харчових продуктів, а саме:

безпека харчових продуктів — відсутність токсичної, канцерогенної, мутагенної, алергенної чи іншої несприятливої для організму людини дії харчових продуктів при їх споживанні у загальноприйнятих кількостях, межі яких установлюються Міністерством охорони здоров'я України;

продовольча сировина — продукція рослинного, тваринного, мінерального, синтетичного та біотехнологічного походження, що використовується для виробництва харчових продуктів;

харчовий продукт — будь-який продукт, що у натуральному вигляді чи після відповідної обробки вживається людиною в їжу або для пиття;

якість харчового продукту — сукупність властивостей харчового продукту, що визначає його здатність задовольнити потреби організму людини в енергії, поживних та сма-коароматичних речовинах, гарантувати безпеку для її здоров'я, стабільність складу і поживних властивостей упродовж строку придатності до споживання.

Державне регулювання в Україні якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини здійснюється Кабінетом Міністрів України шляхом (ст. 11 Закону):

державного нормування показників якості та безпеки зазначених Законом товарів та їх державної реєстрації;

обов'язкової сертифікації не тільки харчових продук тів та продовольчої сировини, а також супутніх матеріалів;

установленням відповідного порядку їх ввезення в Ук раїну, а також здійсненням контролю за його дотриманням.

Складовими державного регулювання якості та безпеки харчових продуктів, продовольчої сировини та супутніх матеріалів є нагляд за дотриманням відповідних стандартів, норм та правил, державний метрологічний, санітарно-епідеміологічний, ветеринарно-санітарний нагляд, контроль за дотриманням законодавства про захист прав споживачів, про карантин рослин та інші державні заходи.

Не менше шести незалежних державних структур контролюють якість та безпеку зазначених товарів, що суттєво

213

С. Терещенко Основи митного законодавства України

ускладнює для суб'єкта ЗЕД саму процедуру отримання дозволу на ввезення та митне оформлення імпортованої продукції.

Статтею 16 Закону [93] зазначається, що ввезення на митну територію України імпортних харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів допускається за умови виконання імпортером правил їх реєстрації та сертифікації. Імпортер зобов'язаний застерегти у зовнішньоекономічному контракті показники якості та безпеки імпортованих товарів, а державні структури — забезпечити за цим відповідний контроль.

На жаль, суб'єкти ЗЕД, які мають наміри імпортувати в Україну харчові продукти, продовольчу сировину та супутні матеріали, на етапі укладення зовнішньоторговельного контракту не закладають вимог до якості та безпеки зазначених товарів, що призводить до невиправданих затрат часу на отримання дозволів на випуск у вільний обіг, і, що найгірше — може призвести до зворотного вивезення товарів за межі України у разі відмови дозвільних структур у видачі документального підтвердження якості та безпеки.

Контроль за дотримання порядку ввезення харчових продуктів, продовольчої сировини та супутніх матеріалів на митну територію України статтею 17 Закону [93] покладено на Державну митну службу України, митні органи якої Мають право здійснювати митне оформлення імпортованої продукції для вільного використання лише за наявності:

сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання в Україні іноземного сертифіката, виданого уповноваже ним органом Держстандарту;

ветеринарного дозволу на харчові продукти та сирови ну рослинного походження;

карантинного дозволу на харчові продукти та сирови ну рослинного походження;

маркування харчових продуктів і продовольчої сиро вини згідно з законодавством України.

Досі йшлося про порядок імпорту товарів суб'єктами ЗЕД. Фізичним особам дозволяється ввозити харчові продукти для особистого споживання, загальна кількість яких не перевищує законодавчо закріплених в Україні норм, без

214

Гл. 8 Особливості нетарифного регулювання...

подання відповідних дозвільних документів. Разом з тим, Законом України [92] зазначено, що імпорт сільськогосподарської продукції, що підпадає під визначення 1-24 груп Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності, громадянами на митну територію України у межах неторгового (туристичного) обороту у будь-яких обсягах без сертифіката встановленого зразка не дозволяється.

Таким чином, розглянуте дозволяє зробити висновок, що законодавчі вимоги України стосовно якості та безпеки харчових продуктів, продовольчої сировини та супутніх матеріалів носять комплексний характер.

Такий комплексний метод нетарифного регулювання визначає єдиний підхід цілої низки незалежних державних структур до визначення показників якості та безпеки імпортованих товарів. Контроль за порядком ввезення покладено на Держмитслужбу України. Сукупність складових державного регулювання якості та безпеки, комплексність впливу на отримання дозвільних документів як методу нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, утворює бар'єри щодо проникнення імпортованої продукції на внутрішній споживчий ринок та виконує протекціоністську роль стосовно вітчизняних товаровиробників.

Вимоги до пакування та маркування продукції, яка імпортується на внутрішній український ринок, мають законодавче закріплення та утворюють адміністративний не-тарифний бар'єр на шляху ввезення в Україну продукції іноземного виробництва.

Розглядаючі вимоги до пакування та маркування слід керуватись тим, що «матеріали, які використовуються у процесі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації, пакування та маркування харчових продуктів безпосередньо контактують з цими продуктами, але самі не придатні для споживання».

Постановою КМУ «Про удосконалення якості і безпеки харчових продуктів» [94] з 1 січня 1997 року заборонено пропуск на митну територію України та реалізацію товару, якщо на його упаковці (етикетках) відсутня відповідна інформація у доступній для сприйняття формі.

Маркування має здійснюватися державною мовою України та інформувати про:

215

С.

Терещенко Основи митного законодавства України

загальну назву харчового продукту;

номінальну кількість харчового продукту в установле них одиницях виміру (маси, об'єму тощо);

склад харчового продукту, якщо він виготовлений з кі лькох складників, із зазначенням переліку назв, використа них у процесі виготовлення інших продуктів харчування, хар чових добавок, барвників, інших хімічних речовин або сполук;

енергетичну цінність та дату виготовлення;

строк придатності до споживання чи дату закінчення строку придатності до споживання;

умови зберігання та умови використання;

найменування та адресу виробника і місце виготовлення;

відсоток сторонніх синтетичних (штучних) домішок;

застереження щодо вживання харчового продукту ді тьми, якщо він не є дитячим харчуванням, а підстави для такого застереження є.

Законодавче заборонено [93] без дозволу Міністерства охорони здоров'я України подавати у маркуванні інформацію про лікувальні властивості харчових продуктів.

Державне регулювання імпорту харчових продуктів стосується не тільки самих продуктів, а також і пакувальних матеріалів, у які їх вміщено. Вимоги стосовно пакування та маркування законодавче закріплені в Україні низкою документів. Майбутні імпортери харчових продуктів зобов'язані їх добре знати і про їх дотримання відповідним чином домовдятися з контрагентами угод про експорт до України харчових продуктів.

Таким чином, вимоги щодо пакувальних матеріалів та маркування товарів утворюють певний технічний бар'єр для проникнення на внутрішній ринок продуктів харчування іноземного виробництва.

Санітарно-гігієнічні вимоги, як метод регулювання імпорту продукції та адміністративного впливу на товари невітчизняного виробництва, передбачають оцінку можливого негативного впливу на здоров'я небезпечних факторів шляхом проведення досліджень харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів, у ході яких установлюються критерії безпеки у числовому вигляді з визначенням гранично допустимих рівнів вмісту шкідливих речовин. Проведене дослідження засвідчується відповідним документом — висновком державної санітарно-гігієнічної

216

Гл. 8 Особливості нетарифного регулювання...

експертизи щодо імпортованої партії товару. Документ визначає конкретні показники безпеки або шкідливості для людини небезпечних факторів у пред'явленому до експертизи товару.

Негативний висновок державного санітарно-гігієнічного органу зобов'язує імпортера провести утилізацію або знищення пред'явленого на експертизу товару за власний рахунок. Окрім того можливе повернення його, за окремим рішенням митного органу, первісному вантажовідправникові у режимі «транзит».

Експертиза на відповідність санітарно-гігієнічним вимогам національних стандартів та норм здійснюється уповноваженими органами Державної санітарно-епідеміологічної служби. Підставою для завершення митного оформлення імпортованої партії продукції є [59,84,92] гігієнічний висновок, який засвідчує відповідність товару санітарно-гігієнічним вимогам, нормам і правилам України та разом з сертифікатом відповідності приймається митними органами як дозвіл на випуск товару у вільний обіг на внутрішній національний ринок.

Для отримання гігієнічного висновку імпортер звертається до уповноваженого державного органу з мотивованою заявою за встановленою формою з доданням:

зовнішньоекономічного контракту з додатками та спе цифікаціями, рахунків-фактур (інвойсів) на дану партію товару;

сертифіката від виробника;

— сертифіката походження товару, виданого торгово- промисловою палатою країни експорту;

сертифіката безпеки з даними про мікробіологічні по казники, вміст токсичних елементів та пестицидів;

етикетки або упаковки товару;

документа, що засвідчує склад продукції та фізико- хімічні показники;

висновку експертизи та даних лабораторних випробу вань, якщо такі проводились в Україні;

транспортних та товарно-супроводжувальних докуме нтів з позначками митних органів, що засвідчують факт ввезення товару в Україну.

Крім перелічених, можуть бути представлені додаткові

217

С. Терещенко Основи митного законодавства України

документи, що характеризують якісні показники імпортованої продукції.

Заявник, фірма-імпортер, несе юридичну відповідальність за достовірність відомостей, викладених у заяві та доданих документах.

У гігієнічному висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи стосовно імпортованої продукції, засвідченому головним державним санітарним лікарем України, має бути зазначено:

найменування імпортованої продукції, на яку видано висновок;

реквізити експортера (виробника) продукції;

перелік документів, які стали підставою для імпорту продукції в Україну (контракт, товарно-транспортні доку менти, сертифікати країни-експортера);

нормативні документи, на підставі яких здійснюва лась перевірка санітарно-гігієнічних показників імпорто ваного товару;

висновок про можливість випуску/невипуску продук ції у вільний обіг в Україні, що є підставою для завершен- ня/незавершення митним органом процедури митного оформлення.

Строк дії гігієнічного висновку визначається у кожному окремому випадку та залежить від призначення продукції (наприклад, споживання чи переробка), її обсягів та висновку експертизи.

Таким чином, санітарно-гігієнічні вимоги утворюють державний технічний бар'єр для імпортованої продукції, який полягає в обов'язковому проведенні експертизи та отриманні дозвільного документа — гігієнічного висновку. Позитивний висновок є підставою для проведення процедури митного оформлення та випуску товару у вільний обіг на внутрішній ринок України.

Слід зауважити, що всі дослідження здійснюються за рахунок фірми-імпортера, що, у свою чергу, додатково підвищує вартість імпортованого товару та надає вітчизняним товаровиробникам певних цінових переваг стосовно товарів власного виробництва.

Фітосанітарний контроль як метод нетарифного регулювання імпорту товарів рослинного походження полягає у застосуванні системи заходів, спрямованих на охорону те-

218

Гл. 8 Особливості нетарифного регулювання...

риторії України від проникнення з-за кордону карантинних та інших небезпечних шкідників, хвороб рослин і бур'янів, що можуть завдавати значних збитків народному господарству України [97]. Фітосанітарний контроль в Україні здійснюється відповідно до вимог державних актів [59, 98, 99], які надають певних повноважень інспекторському складу фітосанітарної служби. Усі імпортні товари рослинного походження діляться на три категорії:

підконтрольні об'єкти — об'єкти, які входять до ка тегорії підкарантинних матеріалів та об'єктів і контро люються спеціалістами Державної служби з карантину ро слин;

підконтрольні матеріали — матеріали, які входять до категорії підкарантинних матеріалів та об'єктів і підля гають карантинному догляду без супроводження фітосані- тарними документами;

підкарантинні матеріали — об'єкти та матеріали, які входять до категорії підкарантинних матеріалів та об'єктів, підлягають фітосанітарному контролю на держав ному кордоні та супроводжуються фітосанітарними доку ментами.

До підконтрольних об'єктів належать:

транспортні засоби, що надходять в Україну з інших країн;

приміщення, де зберігаються імпортні підконтрольні та підкарантинні матеріали.

До підконтрольних матеріалів належить тара, контейнери, промислові товари, вироби з шкіри, вовни, деревини, гофрокартону, пакувальні матеріали, вироби з рослинних матеріалів, що можуть бути носіями карантинних і небезпечних шкідників, хвороб рослин і бур'янів, продукти рослинного походження, які пройшли відповідну промислову переробку, а також цукор, багаж та промислові відправлення.

Найчисленнішу групу за кількістю товарів утворюють підкарантинні матеріали, до яких належить насіння та садивний матеріал, рослини та їхні частини, овочі, фрукти, бахчеві, продовольче, фуражне та технічне зерно, товари зі вмістом зерна, копра, тютюн, волокна бавовни та льону, лікарські рослини, сировина рослинного походження, крупи, борошно та вироби з них, какао-зерно та какао-боби, пряно-

219

С. Терещенко Основи митного законодавства України

щі, сушені овочі та фрукти, культури живих грибів, бактерій, вірусів, колекції комах та рослин, деревина та вироби з неї, фураж, живі квіти.

Отже, фітосанітарному контролю підлягає велика група імпортованих товарів, пакувальні матеріали, транспортні засоби та місця зберігання імпорту. Фітосанітарний контроль застосовується також до товарів, транспортних засобів, контейнерів, що переміщуються через територію України транзитом.

Усі перелічені об'єкти та матеріали підлягають обов'язковому знезараженню шляхом фумігації фахівцями державних інспекцій з карантину рослин відповідно до правил спеціальних методик.

Для отримання карантинного дозволу на імпорт, що е підставою для проведення митного оформлення, підприємс-тво-отримувач звертається до Головної державної інспекції з карантину рослин України з заявою, в якій має бути зазначено назву підприємства-імпортера, його юридичну адресу, місце використання товару та його найменування і кількість, країну походження, назву прикордонного пункту ввезення. До заяви додаються контракт, погодження Державної комісії по охороні сортів рослин (у разі ввезення насіннєвого та садивного матеріалів), документ, що засвідчує оплату.

До аналогічних дій вдаються в разі оформлення транзиту вантажів, підконтрольних фітосанітарній службі, але звернення до державних органів здійснює уповноважена на це юридична особа.

Головна державна інспекція з карантину рослин має право відмовити в наданні карантинного дозволу на імпорт та на транзит підкарантинних та підконтрольних матеріалів у разі порушення суб'єктом ЗЕД карантинних вимог при здійсненні попередніх ввезень або, якщо товари походять з країн, що є карантинними для України. Дозвіл також не надається на насіннєвий та садивний матеріал, що не пройшов випробувань у Державній комісії України по випробуванню та охороні сортів рослин, або якщо відсутня згода на його ввезення Мінсільгосппроду України.

У разі відсутності зауважень до можливого імпорту товару, Державна інспекція з карантину рослин відповідним

229

Гл. 8 Особливості нетарифного регулювання*.

чином оформлює дозвільний документ — карантинний сертифікат окремо на кожну товарну партію.

На виконання вимог статті 18 Митного кодексу України [59] митні органи мають право завершити митне оформлення тільки за наявності позитивного висновку Державної інспекції з карантину рослин.

Слід зазначити, що державне регулювання імпорту товарів рослинного походження вимагає отримання декількох дозвільних документів від незалежних державних органів [89,90,92,93,94,97,98], що суттєво ускладнює отримання імпортером пакету дозвільних документів для проведення процедури митного оформлення. Крім того, за отримання дозволів сплачується відповідна плата, що підвищує вартість імпортованої продукції.

Ветеринарний контроль експортних та імпортних вантажів здійснюється відповідно до вимогЗакону України «Про ветеринарну медицину» та Митного кодексу України [59,100].

Постановою Кабінету Міністрів [101] затверджено Положення про регіональну службу державного ветеринарного контролю на державному кордоні та транспорті Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства агропромислового комплексу України.

Згідно з зазначеними документами даний вид контролю як метод нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, здійснює інспекторський склад регіональних служб державного ветеринарного контролю. Такому контролю підлягають усі види тварин, риба та рибопродукти, харчові продукти тваринного походження і харчові вироби з них, сировина тваринного походження, що призначена для переробки, готові харчові продукти тваринного походження, корми тваринного та рослинного походження, кормові добавки, штами мікроорганізмів, засоби захисту тварин, засоби ветеринарної медицини, а також інші продукти, предмети і матеріали, що можуть бути носіями збудників інфекційних захворювань тварин.

Законом України «Про ветеринарну медицину» визначено терміни і поняття, які застосовуються у разі здійснення ветеринарного контролю, серед яких основними, на думку автора,є такі:

— ветеринарно-санітарна експертиза — експертиза продуктів і сировини тваринного походження, а на ринках та-

221

С. Терещенко Основи митного законодавства України

кож і продуктів рослинного походження, що призначаються для харчування людей, годівлі тварин і подальшої переробки;

готові харчові продукти тваринного походження — консерви м'ясні, м'ясо-рослинні та рибні, сири, масло вер шкове, маргарин, жири, сухе молоко, продукти дитячого харчування, ковбасні вироби, м'ясні концентрати тощо;

епізоотія — поширення заразних захворювань тварин за відносно короткий проміжок часу на значній території;

корми рослинного походження — зерно фуражне, ко мбікорми, кормові суміші, макуха, шроти, коренеплоди, бу льбоплоди, сіно, сінаж, солома тощо;

корми тваринного походження — борошно м'ясне, ри б'яче, кров'яне та кісткове, сухі, комбіновані та живі корми для риб тощо;

продукти тваринного походження — м'ясо і м'сопро- дукти, молоко і молокопродукти, яйця, яєчний порошок, меланж, рибопродукти, мед та інші продукти бджільництва тощо;

сировина тваринного походження — шкіра, вовна, во лос, щетина, хутро, пух, пір'я, залози внутрішньої секреції, їх виділення, кишки, роги, копита, кістки, кокони шовкови ка, яєчна маса для переробки, тваринні жири, легені, печін ка, інші м'якушеві субпродукти, жовч, кров, вощина тощо.

У разі імпорту, експорту та транзиту зазначені товари підконтрольні службі ветеринарної медицини, а митне оформлення вантажів зазначених митних режимів може бути завершене тільки за наявності позитивного документального висновку служби ветеринарної медицини. Оформлення перевезень вантажів тваринного походження, дозволів на ввіз, вивіз та транзит, забезпечення транспортом покладається на власників вантажів — експортерів, імпортерів чи агентів-експедиторів у разі оформлення транзитних перевезень територією України.

Дозвіл на імпорт товарів, що підконтрольні службі ветеринарного контролю, надається тільки з урахуванням епізоотичного стану країни-експортера та за наявності ветеринарного сертифіката країни-експортера [102].

Інспектори Держветконтролю проводять огляд підконтрольних вантажів, що переміщуються через митний кордон України, місць їх зберігання, а також транспортних за-

222

Гл. 8 Особливості нетарифного регулювання-.

собів, на яких вони переміщуються. Пропуск вантажів через митний кордон може здійснюватись тільки за погодженням з Державним департаментом ветеринарної медицини. У разі виявлення порушень ветеринарних вимог, неправильного оформлення ветеринарних документів, виявлення в них розбіжностей щодо кількості, якості, маси та упаковки дозволяється припиняти або тимчасово забороняти перевезення вантажів.

Отже, ветеринарний контроль як метод нетарифного регулювання також ускладнює процедуру здійснення зовнішньоторговельних операцій. У разі імпорту вантажів, під-, контрольних Департаменту ветеринарної медицини, їх випуск у вільний обіг можливий тільки за умови пред'явлення митному органу ветеринарного свідоцтва або ветеринарного сертифіката.

Контроль за охороною навколишнього середовища здійснює Державна екологічна інспекція Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України [103]. Контролю підлягають транспортні засоби та товари, що містять промислову сировину, відходи виробництва, хімічні сполуки, токсичні, хімічні, радіологічні тв інші небезпечні речовини. Мета даного виду контролю — гарантування екологічної безпеки населення і навколишнього середовища України. Слід зазначити, що у разі імпорту сільгосппродукції 1-24 групи товарів згідно з ТН ЗЕД [92] також здійснюється екологічний контроль на відповідність національним нормам.

Державним актом [104] визначено перелік пунктів пропуску через державний кордон, в яких здійснюється екологічний контроль, та розмір зборів, пов'язаних з його проведенням. Крім зазначених 1-24 груп товарів, екологічному контролю підлягають1:

промислова сировина товарних груп 25, 26, 27, 41, 43, 44 згідно з ТН ЗЕД;

хімічні сполуки, небезпечні хімічні речовини, відходи товарних груп 26,28,29,32,33,34,35,36,37,38, 39,40,41, 47, 50, 51, 52, 53, 55, 63, 68, 70, 72, 74, 75, 76, 78, 79, 80, 81 згідно з ТН ЗЕД;

1 Наведено тільки коди товарних груп. Як довідковим матеріалом слід керуватися відповідними постановами КМУ [104, 105, 107].

223

С. Терещенко Основи митного законодавства України

засоби захисту рослин, стимулятори їхнього росту, до брива товарних груп 31,38 згідно з ТН ЗЕД;

мисливські трофеї за товарною групою 05 згідно з ТН

ЗЕД.

Таким чином, значна кількість товарних груп підпадає під дозвільну систему Державної екологічної інспекції в разі здійснення суб'єктами ЗЕД експортних, імпортних та транзитних операцій.

Уряд України, на виконання міжнародних зобов'язань щодо рекомендацій Базельської конвенції про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх видаленням, ухвалив відповідну постанову [105, 106], якою затвердив категорії небезпечних товарів у разі здійснення імпорту, експорту та транзиту. В разі транскордонного перевезення застосовується система контролю двох рівнів:

«червоного», який стосується Червоного переліку від ходів, контроль за якими передбачає подання до екологіч ної інспекції повного пакета документів на дану партію ва нтажів;

«жовтого», який стосується Жовтого переліку відхо дів, контроль за якими здійснюється за неповним пакетом документів та передбачає спрощений порядок їх розгляду.

Відходи, які не включено до Червоного або Жовтого переліків, підлягають контролю, передбаченому для відходів, включених до Червоного переліку.

У разі вивезення відходів за межі України для переробки або утилізації підприємство-експортер звертається до екологічної інспекції з заявою та пакетом додаткових документів, на підставі яких у залежності від «кольору» відходів, офіційно повідомляються відповідні державні органи країн імпорту та транзиту. Пакет документів, загалом, має містити:

— відомості про походження і склад відходів, протоколи

лабораторних досліджень;

інформацію стосовно особи, відповідальної за утиліза цію чи переробку;

опис шляху транспортування;

зовнішньоекономічний контракт між експортером та імпортером.

224

Гл. 8 Особливості нетарифного регулювання...

Для відходів, віднесених до Червоного переліку, додатково подаються документи, що засвідчують фінансові гарантії переробника щодо покриття вартості можливого реекспорту відходів та документ, який підтверджує страхування перевезення.

Крім цього, мають бути виконані певні умови щодо пакування, маркування, транспортування та оформлення документа на перевезення. У контракті мають бути застережеш відповідні зобов'язання контрагентів угоди стосовно екологічно безпечної утилізації або переробки.

Тільки за таких умов експорт буде дозволено.

Імпорт відходів в Україну здійснюється за наявності письмового дозволу екологічної інспекції, який надається після розгляду відповідних документів, аналогічних тим, що представляються у разі експортних операцій.

Транзитні перевезення відходів через територію України здійснюються на підставі письмової згоди екологічної інспекції, а тара, маркування і вид транспорту мають відповідати вимогам міжнародних норм, стандартів і практики.

Стосовно експорту брухту чорних і кольорових металів — вимоги окремі. Контроль за їх дотриманням покладено на екологічну інспекцію [107].

Отже, екологічний контроль здійснюється шляхом розгляду відповідних документів, огляду вантажів та транспортних засобів, аналізу проб та зразків, проведення обліку, на підставі чого видається документ, що дозволяє або забороняє відповідні операції.

Таким чином, експортно-імпортні та транзитні операції з певними групами товарів підпадають під дію адміністративних нетарифних державних заходів, що здійснюються відповідними структурами Мінекобезпеки. Підставою для митного оформлення є дозвільний документ, який видається після представлення суб'єктом ЗЕД певного пакета документів та проведення належних досліджень.

Контроль за переміщенням наркотиків як метод нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності запроваджено в Україні Законом [108], що визначив основні правила обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів. На державному рівні визначено порядок видачі дозвільних документів-сертифікатів

225

8 0-454

С. Терещенко Основи митного законодавства України

на ввезення в Україну та вивезення з неї зазначених медичних препаратів [109].

Сертифікати на переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів видаються на кожну окрему партію уповноваженим органом — Комітетом з контролю за наркотиками при Міністерстві охорони здоров'я України. Положення про видачу сертифікатів визначає, що вона здійснюється після розгляду пакета документів, який вміщує:

заяву на бланку підприємства на ім'я голови Коміте ту, в якій зазначається мета ввезення, назви та реквізити імпортера та експортера, назва та кількість продукції, її лі карські форми, назва підприємства-виробника, найменува ння та кількість одиниць тари, вид транспорту, назва пунк ту пропуску на державному кордоні України, через який планується ввезення, тощо;

рахунок-фактуру, транспортні та митні документи, що містять відомості про кількість наркотичних засобів, пси хотропних речовин і прекурсорів;

— нотаріально засвідчену копію зовнішньоекономічного контракту, згідно з яким імпортуються зазначені препарати;

свідоцтво Бюро реєстрації лікарських засобів Міністе рства охорони здоров'я України про реєстрацію препаратів, які планується імпортувати в Україну;

сертифікат якості на препарати з зазначенням термі ну їхньої придатності;

зобов'язання підприємства-імпортера про використан ня препаратів тільки для заявлених цілей.

Зазначений перелік документів подається на розгляд при плануванні імпорту препаратів, що попередньо зареєстровані в Україні. Якщо планується імпорт препаратів не зареєстрованих в Україні, перелік документів суттєво змінюється і вирішальне значення має лист-клопотання Бюро реєстрації лікарських засобів, у якому обґрунтовується по-трібність ввезення цих препаратів.

У разі експорту наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів до Комітету з контролю за наркотиками також подаються відповідні документи, зміст яких має певні особливості, пов'язані з властивостями товару.

Представлений митним органам відповідним чином оформлений сертифікат на ввезення чи вивезення [109], є підставою для проведення митного оформлення.

226

Гл. 8 Особливості нетарифного регулювання...

Отже, контроль за переміщенням наркотиків, як метод нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності стає суттєво жорсткішим через потребу звернення суб'єкта ЗЕД до Комітету з контролю за наркотиками при МОЗ України з відповідним пакетом документів. Лише після їх розгляду видається сертифікат, що є підставою для проведення митного оформлення.

Слід також зазначити, що перелік наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів затверджено наказом Комітету з контролю за наркотиками при Міністерстві охорони здоров'я України [110].

Контроль за ввезенням, лікарських засобів та імуно-біологічних препаратів, нової медичної техніки також входить до державного комплексу нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Закон України «Про лікарські засоби» [111] визначає порядок імпорту та експорту лікарських засобів, якими є «речовини або їх суміші природного, синтетичного чи біотехнологічного походження, які застосовуються для запобігання вагітності, профілактики, діагностики та лікування захворювань людей або зміни стану і функцій організму». До лікарських засобів належать: діючі речовини (субстанції); готові лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти); гомеопатичні засоби; засоби, які використовуються для виявлення збудників хвороб, а також боротьби із ними або паразитами; лікарські косметичні засоби та Домініки до харчових продуктів. Вони мають бути зареєстровані в Україні, а на кожну товарну партію — оформлений сертифікат якості підприємства-виробника. Безпосередній контроль за ввезенням на митну територію України лікарських засобів здійснюється Державною інспекцією з контролю якості лікарських засобів.

Аналогічні обмеження застосовуються в разі ввезення імунобіологічних препаратів (коди ТН ЗЕД 30.02; 30.02 20000; 30.02 39000), імпорт яких можливий лише за наявності державної реєстрації в Комітеті з питань імунобіологічних препаратів Міністерства охорони здоров'я [112].

8*

Одним з державних заходів здійснення нетарифного регулювання, є комплексність, на що направлено низку Указів Президента України [238, 239], Постанову Кабінету Міністрів України [240], накази Міністерства охорони здоро-

227

С. Терещенко Основи митного законодавства України

в'я України [241, 242]. При МОЗ України створено Національне агентство з контролю за якістю та безпекою продуктів харчування, лікарських засобів та виробів медичного призначення (НАзК). Агентство стало правонаступником:

Координаційного експортного комітету з питань якос ті та безпеки продуктів харчування;

Комітету з питань гігієнічного регламентування;

Комітету з питань імунобіологічних препаратів;

Комітету з нової медичної техніки;

Фармакопейного комітету;

Бюро реєстрації лікарських засобів;

— Державної інспекції з контролю якості ліків. Таким чином, НАзК поглинуло сім підрозділів, що були

підпорядковані Міністерству охорони здоров'я, та взяло на себе виконання їхніх функцій, пов'язаних з видачею дозвільних документів, що є підставою для перетину митного кордону та проведення митного оформлення імпорту.

Повноваження та порядок здійснення контрольних заходів визначено у відомчих наказах НАзК [243,244,245], де зазначено, що НАзК надає дозволи на ввезення на мит ну територію України незареєстрованих в Україні імуно біологічних препаратів, біоматеріалів, у тому числі дослід них зразків біологічних препаратів та хімічних речовин, медичної техніки, виробів медичного призначення та ліка рських засобів.

Ввезення на митну територію України зареєстрова них в Україні лікарських засобів, коди за ТН ЗЕД 29.04- 29.09, 29.12-29.42 (що використовуються у фармацевтич ній промисловості); товарів за кодами 30.02.90.300,30.03- 30.05, 30.06.30.000, 30.06.60 (крім ветеринарних препара тів) здійснюється на підставі ліцензії, що видається МЗЕЗ- торгом за погодженням з Держкоммедбіопромом.

Ввезення на митну територію України харчових доба вок (ХД), біологічно-активних добавок (БАД), спеціальних харчових продуктів (СХП) здійснюється за наявності доку ментів, виданих НАзК:

сертифікатів здоров'я, що видаються на кожну партію ХД, БАД, СХП, і є підставою для використання їх в Україні, а також для здійснення їх експорту;

одноразових дозволів на ХД, БАД, СХП, що ввозяться на митну територію України для реєстрації та сертифікації,

228

Гл. 8 Особливості нетарифного регулювання...

експонування на виставках та ярмарках, особистого використання фізичними особами, у виключних випадках для ліквідації наслідків стихійного лиха, катастроф, тощо. Ввезенню підлягають ХД, БАД, СХП тільки тієї кількості, і того виробника, що зазначено у Сертифікаті здоров'я або в одноразовому дозволі.

Медична техніка (МТ) та вироби медичного призначе ння (ВМП), що не зареєстровані та не сертифіковані в Ук раїні можуть увозитись на митну територію України без права реалізації та використання в медичній практиці піс ля отримання одноразового дозволу НАзК для проведення реєстрації, перереєстрації та сертифікації, експонування на виставках, ярмарках тощо.

У разі надання гуманітарної допомоги або за певних обставин (стихійне лихо, катастрофа тощо) МТ та ВМП, що не зареєстровані та не сертифіковані в Україні, можуть увозитись на митну територію України з метою застосуван ня в медичній практиці лише після проведення державної експертизи їхньої якості та безпеки на підставі одноразово го дозволу НАзК.

Митні органи мають повноваження завершувати процедуру митного оформлення імпорту лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та медичної техніки лише за наявності документа, що засвідчує державну реєстрацію того чи іншого препарату. Такими є Сертифікат здоров'я або одноразовий дозвіл, виданий НАзК.

Експортний контроль, як метод нетарифного регулювання забезпечує державне регулювання експорту, імпорту та транзиту озброєння, військової і спеціальної техніки, а також окремих видів сировини, матеріалів, устаткування і технологій, що можуть бути використані для виробництва озброєнь. Цей вид контролю забезпечує виконання міжнародних зобов'язань України стосовно нерозповсюдження зброї масового знищення, засобів її доставления, а також обмежень розповсюдження звичайних озброєнь.

Вимоги та положення про здійснення експортного контролю введено в дію Указом Президента України [113]. Окремими законодавчими актами визначено переліки товарів, які підлягають експортному контролю в Україні [114,119], а повноваження стосовно видачі дозволів на здійснення експорту, імпорту та транзиту зазначених товарів надано Де-

229

С. Терещенко Основи митного законодавства України

ржавній службі експортного контролю України. Цією службою розроблено інструкцію про порядок отримання та використання дозволів на право здійснення вивезення, ввезення та транзиту товарів, що відповідно до законодавства підлягають або не підлягають експортному контролю [120], а також визначено основні засади взаємодії з органами Державної митної служби України.

Безпосередньо в митних органах у разі проведення митного оформлення товарів, що підлягають експортному контролю* керуються положеннями наказу митної служби, який визначає порядок пропуску через митний кордон України та митного оформлення зазначених товарів [121].

Особливість застосування даного методу національного нетарифного регулювання полягає у тому, що суб'єкт ЗЕД має заздалегідь, у період планування зовнішньоекономічної операції, подати до Державної служби експортного контролю певний пакет документів, що підлягає експертній оцінці фахівцями служби і є підставою для видачі дозволу на здійснення експорту, імпорту або транзиту.

Особливості митного оформлення товарів визначено у [121]. Вони полягають в обов'язковому представленні до митного органу не менше шле за три доби до початку процедури митного оформлення дозволу служби експортного контролю. Крім того, подаються зовнішньоекономічний контракт, товарні та транспорті документи. Митне оформлення товару на підставі дозволу здійснюється в межах загальної кількості товару, зазначеної в ньому та у термін, ним визначений. Служба експортного контролю обирає митний орган, у якому слід здійснити митне оформлення. У разі необхідності проведення митного оформлення в іншому митному органі, ніж зазначено у дозволі, потрібна домовленість між цими митними органами, а в окремих випадках — згода Державної митної служби України.

Цей метод нетарифного регулювання, в першу чергу, потребує витрат часу суб'єкта ЗЕД на отримання дозволу на здійснення зовнішньоекономічної операції. По-друге — підготовки відповідного пакета документів для подання до Державної служби експортного контролю та митних органів. По-третє, у разі потреби, — отримання згоди на проведення процедури митного оформлення в Державній митній службі України. Результати митного оформлення потребують окремого обліку в митних органах.

230

Гл. 8 Особливості нетарифного регулювання...

Державне регулювання експорту, імпорту алкогольних напоїв та тютюнових виробів запроваджене в Україні Указом Президента від 23.06.95 за № 469 та є одним із засобів нетарифного регулювання зовнішньої торгівлі даними видами товарів. Законодавче закріплення цього напрямку державного регулювання знайшло своє відображення у Законі України [122], яким визначено, що експортно-імпортні операції зі спиртом етиловим, коньячним і плодовим може здійснювати лише суб'єкт ЗЕД державної форми власності, що має спеціальні повноваження Кабінету Міністрів. Процедура митного оформлення здійснюється на підставі ліцензії МЗЕЗторгу України.

Обмеження щодо зовнішньоторговельних операцій (за формою власності) не стосуються експортно-імпортних операцій алкогольних напоїв та тютюнових виробів, які можуть здійснювати всі суб'єкти ЗЕД, незалежно від форм власності. Митні органи виконують процедуру митного оформлення на підставі ліцензії МЗЕЗторгу України.

Додаткові державні заходи стосовно регулювання реалізації етилового спирту та алкогольних напоїв викладено в Указі Президента від 08.05.98 [123]. Вони полягають у тому, що «підприємства-виробники відвантажують на експорт спирт етиловий та алкогольні напої за умови охорони і суп роводження товару підрозділами митних органів або за наявності внесеної грошової застави».

Особливості нетарифного регулювання імпорту алкогольних напоїв та тютюнових виробів полягають у попередньому декларуванні партії таких товарів митниці призначення. Суб'єкт ЗЕД — імпортер попередньо сплачує всі платежі, які слід сплатити за вантажною митною декларацією при випуску товарів у вільний обіг на внутрішній споживчий ринок України. Підставою для пропуску через митний кордон України алкогольних напоїв та тютюнових виробів для митного оформлення у митниці призначення е наявність, оформленої відповідним чином попередньої вантажної митної декларації з позначкою про сплату належних митних платежів [124].

Таким чином, державне регулювання зовнішньоторговельних операцій з алкогольними напоями та тютюновими виробами має певні національні особливості, а саме:

231

С. Терещенко Основи митного законодавства України

експорт спирту етилового, коньячного і плодового мо же здійснювати суб'єкт ЗЕД державної форми власності за наявності повноважень Кабінету Міністрів України;

експортно-імпортні операції з алкогольними напоями підлягають ліцензуванню;

пропуск через митний кордон України алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється на підставі про ведення попереднього декларування зі сплатою належних митних платежів, відповідно до режиму імпорту товарів.

Контроль за експортом брухту і відходів чорних та кольорових металів як метод нетарифного регулювання зовнішньоторговельних операцій суб'єктів ЗЕД України спрямований на захист національних інтересів держави та впорядкування діяльності підприємств. Регулювання зовнішньоекономічної операції, пов'язаної з товарами даного виду, здійснюється на підставі постанови Кабінету Міністрів України, яка визначила в ролі контролюючих структур органи Держкомстандарту України, підрозділи Державної екологічної інспекції Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, митні органи України [125].

Однією з підстав проведення процедури митного оформлення є експертний висновок територіального органу Держстандарту України [126], що оформлюється на кожну експортну партію брухту або відходів чорних та кольорових металів *за результатами досліджень зразків товарів, призначених для експорту.

Державна екологічна інспекція Мінекобезпеки також контролює експортні партії зазначених груп товарів. У разі отримання позитивного висновку за результами перевірки видає експортеру сертифікат екологічного контролю, який приймається митними органами як підстава для проведення процедури митного оформлення [127].

Слід зазначити, що Постановою Кабінету Міністрів України [125] визначено особливості експорту брухту кольорових металів як давальницької сировини. Експорт брухту можливий для виготовлення з нього готової продукції електротехнічного призначення, яка не виготовляється в Україні.

Митні органи вилучають як підставу для проведення процедури митного оформлення експорту брухту та відходів чо-

232

_ Гл. 8 Особливості нетарифного регулювання-.

рних і кольорових металів, експертний висновок Держстандарту та сертифікат екологічного контролю. У разі потреби, з метою перевірки відомостей, заявлених у наданих експортером документах, на відповідність характеристикам товару, митні органи уповноважені відбирати проби для проведення досліджень у спеціалізованих митних лабораторіях. У такому разі додатковим документом для завершення процедури митного оформлення є експертний висновок митної лабораторії, в якому визначається відповідність результатів досліджень відомостям, наведеним у зовнішньоекономічному контракті, товаро-супроводжуваль-них документах, експертному висновку та сертифікаті екологічного контролю.

Контроль за експортом зливків кольорових металів та їх сплавів здійснюється у відповідності до вимог спільного Наказу Мінпромполітики України та Держмитслужби України від 03.11.99 за № 382/703.

В основу цього наказу покладено вимоги статті 9 Закону України «Про металобрухт» та потребу посиленого контролю за відповідністю зливків кольорових металів та їх сплавів, що експортуються, міжнародним та національним стандартам країн імпорту.

Митному органу має бути пред'явлено відповідний сертифікат якості, виданий уповноваженими лабораторіями. В ньому зазначається найменування підприємства-вироб-ника (найменування та товарний знак виробника), номер та дата видачі атестата про акредитацію лабораторії, марка сплаву, код товару за ТН ЗЕД, номер плавки, маса партії, хімічний склад плавки, дата виготовлення, позначення стандарту. В разі потреби, зазначаються додаткові умови.

Гемологічний контроль здійснюється в Україні у відповідності до Закону «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» [128].

Контролюючим органом визначено Державний гемоло-гічний центр, який уповноважено проводити незалежну позавідомчу експертизу вартості та якості дорогоцінного, напівдорогоцінного та декоративного (граніт, габро, мармур та інше) каміння у виробах та сировині. За результатами експертизи гемологічний центр видає експортерові експертний висновок, форму і зміст якого встановлено Міністер-

233

С. Терещенко Основи митного законодавства України

ством фінансів України. Водночас Державний гемологіч-ний центр уповноважено [129] оцінювати вартість природного каменю та видавати щодо цього відповідне свідоцтво.

Експорт дорогоцінного, напівдорогоцінного, природного каменю та виробів з нього можливий за умови подання експортером до митного органу експертного висновку та свідоцтва про оцінку вартості, що є підставою для проведення процедури митного оформлення.

Спеціальні санкції МЗЕЗторгу України застосовуються до суб'єктів ЗЕД України та іноземних суб'єктів господарської діяльності на підставі вимог статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» [45] та, як метод нетарифного регулювання, передбачають два види впливу — індивідуальний режим ліцензування та тимчасове припинення зовнішньоекономічної діяльності.

Перший режим застосовується до суб'єктів згідно зі ст. 7 Закону, яка передбачає економічні заходи оперативного регулювання ЗЕД в Україні у разі порушення вимог валютного законодавства, режимів здійснення зовнішньоекономічних операцій, антимонопольного законодавства, законодавства щодо недобросовісної конкуренції, обмеження реекспорту, заборони демпінгу тощо. Суб'єкт ЗЕД, до якого застосовано цей режим, мусить отримати індивідуальний письмовий дозвіл МЗЕЗторгу на здійснення кожної окремої зовнішньоекономічної операції [130], -Подавати до МЗЕЗторгу документи щодо застосування до суб'єкта ЗЕД цього виду режиму мають право правоохоронні, митні та податкові органи. Крім того, додатково представляються документи, що свідчать про порушення вимог законодавства, яке регулює зовнішньоекономічну діяльність.

Вводиться та скасовується режим індивідуального ліцензування відповідним наказом МЗЕЗторгу, що доводиться до всіх зацікавлених державних органів та суб'єкта ЗЕД.

Тимчасове припинення зовнішньоекономічної діяльності суб'єкта ЗЕД здійснюється МЗЕЗторгом України на підставі офіційних подань правоохоронних, митних або податкових органів України та передбачають позбавлення українських та іноземних суб'єктів права займатися зовнішньоекономічною діяльністю. Така санкція застосовується за наявності порушень податкового, валютного, митного та

234

Гл. 8 Особливості нетарифного регулювання...

іншого законодавства, що стосується діяльності у сфері ЗЕД, а також у разі виявлення валютних цінностей, розміщених за межами України з порушенням чинного законодавства. Крім того, припинення зовнішньоекономічної діяльності може застосовуватись у зв'язку з діями, які шкодять економічній безпеці України.

Таким чином, спеціальні санкції МЗЕЗторгу України як метод адміністративного нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності можуть застосовуватись до суб'єктів ЗЕД України та іноземних суб'єктів господарської діяльності шляхом ускладнення кожної експортно-імпортної операції (ліцензування) або тимчасового призупинення зовнішньоекономічних операцій як надзвичайного заходу.

Розглянутий перелік технічних бар'єрів як сукупність методів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності далеко не повний та пов'язаний з появою нових законодавчих актів, які поповнюють перелік державних структур, що здійснюють контрольні функції стосовно вантажів, що є предметом експортно-імпортних операцій.

Переміщення валюти банківськими установами через митний кордон України відбувається за індивідуальною ліцензією Національного банку України [173], запровадженою Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», яка е підставою для здійснення митного оформлення експортно-імпортних операцій з готівковою валютою.

Міністерство фінансів України має повноваження на видачу суб'єктам ЗЕД ліцензії на ввезення цінних паперів [174], яка є підставою для проведення митного оформлення. Вивезення культурних цінностей за межі України здійснюється на підставі погоджень, які видаються закладами Міністерства культури України [164].

Ввезення-вивезення мисливської, спортивної, пневматичної, газової та холодної зброї регулює дозвільна система Міністерства внутрішніх справ, яка надає на кожну експортно-імпортну операцію окремі дозволи, що е підставою для проведення митного оформлення.

Експорт, імпорт, оптова та роздрібна торгівля аудіовізуальними товарами та примірниками фонограм також регулюється державою та здійснюється на підставі дозвільного

235

С. Терещенко Основи митного законодавства України

документа — атестату, який видається МЗЕЗторгом України [171]. На кожну партію товарів слід також отримати погодження Державного агентства з авторських і суміжних прав [172].

Кількість документів, необхідних для проведення митного оформлення, є одним із методів нетарифного регулювання, який висуває певні додаткові вимоги, обов'язкові для виконання суб'єктами ЗЕД у разі здійснення експортно-імпортних операцій.

Статтею 25 Митного кодексу України [59] передбачається, що суб'єкти ЗЕД у разі переміщення товарів через митний кордон України «зобов'язані в належних випадках надавати митниці необхідні для митного контролю документи», перелік та порядок представлення яких визначається Держмитслужбою України.

Поданням необхідних документів виконується одна з вимог статті 22, яка визначає форми митного контролю.

Однією з ознак, за якими можна класифікувати документи, потрібні для проведення митного оформлення, є напрям переміщення вантажів — «експорт», «імпорт», «транзит».

Можна визначити мінімальний перелік документів, який обов'язково подається до митного органу при здійсненні процедури митного контролю. Узагальнений перелік таких документів представлено в таблиці 8.1. У колонках 3,4,5 знаком « » позначено документи, що є підставою для проведення митного оформлення, а у колонці 6 позначено номери документів, якими їх запроваджено.

Таблиця 8.1 Перелік документів, необхідний для проведення митного оформлення

J* з/п Назва документа Експорт Імпорт Транзит Регулюючий документ 1 2 3 4 5 6 1 Вантажна митна декларація 131,132, 133, 134 2 Довідка про проведення декларування валютних цінностей 135 236

Гл. 8 Особливості нетарифного регулювання...

J*

з/п Назва документа foe-порт Імпорт Транзит Регулюючий документ 1 2 3 4 5 в 3 Довідка ДПА про код платника податку 136 4 Облікова (акредитаційна) картка суб'єкта ЗЕД 137 5 Зовнішньоекономічний контракт 45, 138 6 Товаросупроводжувальні документи на партію товару: - транспортні накладні (CMR, залізнична або авіаційна накладна, коносамент); - комерційні документи (рахунок -фактура, інвой-си, рахунок-проформа) 44, 45, 53, 107, 131, 138, 140 7 Платіжні документи, підтверджуючі сплату митних платежів 139, 140,141, 142 8 Простий вексель: - на суму податку на додану вартість; - на суму мита при оформленні інвестицій; - на суму мита, податку на додану вартість при оформленні операцій з давальницькою сировиною 143,144 9 Гарантійне зобов'язання про термін операції з давальницькою сировиною 143 10 Сертифікат про походження товарів 65-78, 145, 146 11 Довідка-розрахунок митної вартості 53 12 Документи, підтверджуючі фінансові гарантії 148, 149, 150,151, 152 237

С. Терещенко Основи митного законодавства України

Гл. 8 Особливості нетарифного регулювання».

j*

з/п Назва документа Експорт Імпорт Транзит Регулюючий документ 1 2 3 4 5 в 13 Документ контролю доставки або книжка МДП 153, 154, 155 14 Акцизна або попередня декларація 124, 156, 157 15 Попереднє повідомлення 158 16 Ліцензія МЗЕЗторгу на товари, що підлягають ліцензуванню у поточному році Постанова КМУ 17 Картка реєстрації (обліку) зовнішньоекономічного договору (контракту) 147,159 18 Разова (індивідуальна) ліцензія на зовнішньоекономічну операцію 45,160 19 Індивідуальна ліцензія на здійснення резидентами майнових інвестицій за кордоном 161,162 20 Інформаційне повідомлення про внесення іноземної інвестиції 163 21 Фітосанітарний сертифікат, карантинний сертифікат 59, 97, 98, 99 22 Ветеринарний сертифікат 100,101, 102 23 Санітарно-гігієнічний висновок 92, 93, 94 24 Дозвіл служби екологічного контролю 103, 104, 105, 106, 107,127

№ з/п Назва документа Експорт Імпорт Транзит Регулюючий документ 1 2 3 4 5 в 25 Дозвіл Урядової комісії з експортного контролю або погодження ДСЕК 113-121 26 Дозвіл Міністерства культури 164 27 Експертний висновок Державного гемологіч-ного центру при Міністерстві фінансів України 128, 129 28 Сертифікат якості Державної хлібної інспекції Держагро-прому 165, 166 29 Сертифікат відповідності або свідоцтво про визнання 45, 88, 89, 90,91,92 ЗО Експертний висновок територіального органу Держстандарту 107, 127 31 Сертифікат Комітету по наркотиках 108, 109, 110 32 Довідка Національного агентства України з реконструкції та розвитку 167, 168 33 Погодження на вве-зення-вивезення озоноруйнуючих речовин та продукції, що їх містить 95,96 34 Заявка-розрахунок на придбання марок акцизного збору 169, 170 35 Атестат на аудіовізуальні товари та примірники фонограм 171 36 Індивідуальна ліцензія Нацбанку України на переміщення валюти 173

238

239

С.

Основи митного законодавства України

Гл. 8 Особливості нетарифного регулювання...

№ з/п Назва документа Експорт Імпорт Транзит Регулюючий документ 1 2 3 4 5 6 37 Ліцензія Мінфіну на ввезення цінних паперів 174 38 Одноразовий дозвіл на ввезення ХД, БАД, СХП, ВМП, МТ 237-245 39 Погодження Державного агентства з авторських і суміжних прав 172 40 Сертифікат здоров'я 237-245 41 Ліцензія МЗЕЗТоргу, погоджена з Держком-медбіопромом на вве-зенння зареєстрованих лікарських засобів 237-245 42 Рішення Комісії Кабінету Міністрів України 194, 195 43 Дозвіл Нацбанку України про продовження терміну повернення валютної виручки, терміну здійснення бартерної операції 191,192 44 Свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення вантажів під митним контролем 177,178 45 Довідка управління сільського господарства та продовольства облдержадміністрації 175,176 46 Дозвіл МВС на ввезення зброї 187, 188 47 Заключения торгово-промислової палати про вихід готової продукції з давальницької сировини 179, 180 № з/п Назва документа Експорт Імпорт Транзит Регулюючий документ 1 2 3 4 5 6 Позитивний висновок 48 експертизи з енерго- 220 збереження Лист-узгодження для проведення митного 49 оформлення не за міс- 193 цем акредитації суб'єк- та ЗЕД Примітки:

Знак " " означає необхідність подання відповідного документа митним органам.

Регулюючі документи (номери у колонці 6 таблиці) зазначені у загальному переліку літератури.

ХД - харчові добавки; БАД - біологічно-активні добавки; СХП - спеціальні харчові продукти; ВМП — вироби медичного призначення; МТ — медична техніка.

Документи з 1 по 6 обов'язково подаються до митного органу в разі оформлення вантажів у режимі «експорт» та «імпорт». Решта документів із загального переліку (з 7 по 49) подається в залежності від виду товару або особливостей державного регулювання експортно-імпортних операцій. Найбільше документів стосується митного оформлення імпортних вантажів, що свідчить про державні протекціоністські заходи, спрямовані на захист вітчизняного внутрішнього ринку від проникнення товарів іноземного виробництва. Водночас кількість документів, потрібних для проведення експортних операцій, не набагато менша, що свідчить про певні державні обмеження експорту деяких товарів.

Найменше дозвільних документів вимагається у разі здійснення транзитних перевезень.

Попри все це потрібні документи можна групувати за кодами товарів. Розглянемо це на декількох прикладах.

У разі митного оформлення імпорту товарів 1-24 товарних груп згідно з ТН ЗЕД, крім обов'язкових документів, таких як вантажна митна декларація, зовнішньоекономічний контракт, товарні (комерційні) та транспортні документи, документи, що засвідчують сплату митних платежів,

240

241

С. Терещенко Основи митного законодавства України

довідки податкової адміністрації про код платника податку слід подати додатково:

санітарно-гігієнічний висновок;

сертифікат відповідності або свідоцтво про визнання;

ветеринарний сертифікат;

фітосанітарний сертифікат;

сертифікат походження товару;

довідку-розрахунок митної вартості (у разі потреби).

Крім того, на вантажній митній декларації та товаросупровідних документах мають бути позначки, які засвідчують проходження даною партією товару радіологічного, екологічного та інших видів контролю.

У разі оформлення давальницької сировини та готової продукції, окрім обов'язкових документів для митного оформлення представл

Релевантная научная информация:

  1. Терещенко С. Основи митного законодавства України: Питання теорії та практики зовнішньоекономічної діяльності: Навчальний посібник для студентів вищ. та серед, спец. навч. закл. — К.: AT «Август», 2001. — 422 с. - Таможенное право
  2. 4.4. Класифікація засобів ; нетарифного регулювання - Таможенное право
  3. 8.2. Методи прихованого, побічного протекціонізму - Таможенное право
  4. 4.2. Два підходи до класифікації засобів нетарифного регулювання з позицій економічного обгрунтування ЗЕД - Таможенное право
  5. Методичні рекомендації до курсу «Основи митного законодавства» - Таможенное право
  6. Глава 8. Особливості нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні - Таможенное право
  7. 8.4. Обмеження митного оформлення - Таможенное право
  8. 8.6. Обмеження за цінами та режимом розрахунків за імпорт - Таможенное право
  9. § 5. Функції трудового права України - Трудовое право
  10. § 1. Поняття основних принципів трудового права України - Трудовое право
  11. Розділ 9. Зовнішньоекономічна діяльність - Международное право, европейское право
  12. 2.1. Предмет і метод адміністративного права - Административное право
  13. 5.2. Склад адміністративного правопорушення - Административное право
  14. 5.3. Адміністративна відповідальність - Административное право
  15. 9.1. Поняття та класифікація техніко-криміналістичних методів - Кримминалистика
  16. 9.2. Методи польової криміналістики - Кримминалистика
  17. 11.2. Сліди злочину як джерела криміналістичної інформації - Кримминалистика
  18. 12.3. Слідоутворення при фізичному русі - Кримминалистика
  19. § 2. Культурологія деонтологічної правосвідомості юриста - Правовая деонтология
  20. § 2. Віктимологічні аспекти самозахисту - Правовая деонтология

Другие научные источники направления Таможенное право:

    1. Жорин Ф. Л.. Правові основи митної справи в Україні (конспект курсу лекцій з програмних тем): Навч. посібник. 2001