Таможенное право

Терещенко С. Основи митного законодавства України: Питання теорії та практики зовнішньоекономічної діяльності: Навчальний посібник для студентів вищ. та серед, спец. навч. закл. — К.: AT «Август», 2001. — 422 с.
8.1. Методи кількісних обмежень
Кількісні обмеження як сукупність методів нетарифного регулювання визначають обсяги та номенклатуру можливого експорту чи імпорту в дану країну, їх застосування підвищує ціни імпортних/експортних товарів, внаслідок чого зменшуються їх обсяги у зовнішньоторговельних операціях.

Законом України [43] визначено, що квотування здійснюється шляхом запровадження режиму видачі індивідуальних ліцензій. Загальний обсяг експорту /імпорту за всіма виданими ліцензіями не може перевищувати розмір установленої квоти, яка визначає граничний обсяг товару, дозволений до експорту/імпорту з/в Україну впродовж встановленого строку, виражений у натуральних вартісних одиницях. Законом визначено такі види квот:

глобальні — обсяги експорту чи імпорту певного това ру або певних товарів без зазначення конкретної країни, що торгує;

групові — обсяги експорту чи імпорту певного товару або певних товарів з визначенням групи країн, що тор гують;

індивідуальні — обсяги експорту чи імпорту певного товару або певних товарів з визначенням конкретної краї ни, що торгує.

Водночас, додатково у практику регулювання зовнішньоекономічної діяльності введено ще три види квот [85]:

антидемпінгові — граничний обсяг імпорту в Україну певного товару (товарів), що є об'єктом антидемпінгового розслідування та/або антидемпінгових заходів, який доз волено імпортувати в Україну протягом установленого строку та який визначається у натуральних та/або вартіс них одиницях виміру;

компенсаційні — граничний обсяг імпорту в Україну певного товару (товарів), що є об'єктом антисубсидиційно- го розслідування та/або компенсаційних заходів, який доз волено імпортувати в Україну протягом установленого строку та який визначається в натуральних та/або вартіс них одиницях виміру;

спеціальні — граничний обсяг імпорту в Україну пев ного товару (товарів), що є об'єктом спеціального розслі-

199

С. Терещенко Основи митного законодавства України

дування та/або спеціальних заходів, який дозволено імпортувати у натуральних та/або вартісних одиницях виміру.

Таким чином, в Україні законодавче закріплено шість видів квот. Перші три з розглянутих можуть вводитись стосовно імпортних чи експортних груп товарів. Решту введено з метою захисту національного товаровиробника від демпінгового імпорту.

Перелік товарів, що підлягають квотуванню та ліцензуванню щорічно затверджується відповідною постановою Кабінету Міністрів України. Так, на 1999 рік з метою формування раціональної структури експорту та імпорту окремих видів товарів та виконання укладених міжнародних угод було визначено [86]:

загальні обсяги квот товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню та включає такі товари за кодами ТН ЗЕД 25.30.9000; 26.16; 28.43; 71.02; 71.03; 71.06; 71.08; 71.10; 71.12; 71.18. Крім того, за кожним кодом визначено гра ничний обсяг можливого експорту даного товару з України у натуральних одиницях виміру;

обсяги квот окремих категорій чорних металів та ви робів з них, експорт яких до країн — членів Європейського співтовариства з вугілля та сталі ліцензується. До цих ка тегорій належать плоский рулонний та товстолистовий прокат, балки, катанка та інші вироби з чорних металів. Для кожного виду металу визначається його категорія та граничний обсяг можливого експорту з України у натура льних одиницях виміру;

перелік категорій товарів та обсяги квот на експорт те кстильної продукції до країн — членів Європейського союзу та до США. До переліку входять пряжа бавовняна, тканини з бавовни, готовий одяг, постільна і спеціальна білизна та ін ше. Для кожної категорії визначено граничний обсяг мож ливого експорту з України у натуральних одиницях виміру.

Рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі з вересня 1999 року до 21 травня 2003 року запроваджено квотування імпорту в Україну штучного хутра та ворсового полотна походженням з Республіки Білорусь, Китайської Народної Республіки (у тому числі з Тайваню, Гонконгу, Макао), Російської Федерації та Угорської Республіки (рішення від 14.09.99 за № СП-8/1999).

Квота становить 1026 тонн.

200

Гл. 8 Особливості нетарифного регулювання...

Регулювання обсягів імпорту даних видів товарів здійснюється МЗЕЗторгом України шляхом видачі спеціальних ліцензій, що є підставою для проведення митними органами митного оформлення. Додатковою в цьому разі є вимога представлення до митного органу разом з ліцензією сертифіката про походження товару.

Особливістю спеціальної ліцензії є обмежений термін її дії — 90 днів від дати її підписання уповноваженими особами МЗЕЗторгу України.

Таким чином, одним з методів кількісних обмежень є запровадження державою граничних обсягів експорту та імпорту товарів, що визначається відповідною постановою КМУ щорічно.

З метою захисту вітчизняних товаровиробників від демпінгового імпорту, починаючи з 1999 року, додатково запроваджено три види квот — антидемпінгові, компенсаційні та спеціальні.

Ліцензування є безпосереднім проявом державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, що здійснюється шляхом видачі, в установленому порядку, дозвільного документа, на підставі якого експортуються чи імпортуються товари певних груп. Суб'єкт ЗЕД, отримуючи ліцензію, одержує також частку загальнодержавного обсягу квоти. Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» [45, 85] запроваджено три види експортних/імпортних ліцензій, а саме:

генеральна ліцензія — дозвіл на експорт чи імпорт ви значеного обсягу товарів з однієї чи групи країн протягом строку дії ліцензії;

разова (індивідуальна) ліцензія — дозвіл на експорт чи імпорт визначеного обсягу певного товару конкретним суб'єктом ЗЕД протягом строку дії ліцензії, який обумов люється періодом здійснення експортної чи імпортної опе рації;

відкрита індивідуальна ліцензія — дозвіл на експорт чи імпорт визначеного обсягу товару протягом строку дії ліцензії.

Видає ліцензії Міністерство зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України.

Таким чином, в Україні запроваджено три види ліцензій, які можуть видаватись суб'єктам зовнішньоекономічної

С. Терещенко Основи митного законодавства України

ної діяльності на певні групи товарів, що підлягають експорту чи імпорту. Перелік цих товарів щорічно оновлюється постановами Кабінету Міністрів України. У 1999 році обсяги квот та переліки товарів, що ліцензувалися, визначалися постановою від 4 січня за № 15 [86].

До товарів, на які запроваджується ліцензування належать:

— пряжа, тканини із синтетичних ниток, спортивні кос тюми, жіночі та дівочі костюми і комплекти, а також паль та, куртки, блайзери та інший одяг у разі експорту цих то варів до країн — членів Європейського союзу,

— товари, за кодами згідно з ТН ЗЕД 72.02.30000; 79.92; 81.04.11000; 72.08; 72.10; 72.11; 72.12 у разі експо рту до США та до країн — членів Європейського союзу, з обов'язковим квотуванням у разі експорту до СІЛА та Ін донезії;

хімічні засоби захисту рослин, інсектициди для бороть би з комахами, родентициди, лікарські засоби, косметичні препарати та засоби особистої гігієни, ветеринарні препара ти, матриці та форми для виготовлення фонограм, (коди за ТН ЗЕД 38.08; 29.04-29.09; 29.12-29.42; 33.02-34.02; 30.02 31000-30.02 90900; 85.04) у разі імпорту їх в Україну;

озоноруйнуючі речовини за кодами згідно з ТН ЗЕД 29.03.14000; 29.03.19000; 29.03.30390; 29.03.4100; 29.03.40200; 29.03.40300; 29.03.40500; 29.03.40600; 29.03.40800; 29.03.40910; 29.03.40990, в разі експорту та імпорту.

товари за кодами згідно з ТН ЗЕД, 32.08; 32.09; 32.10; 33.03; 33.04; 33.05; 33.06; 33.07; 34.02; 34.03; 34.05; 38.08; 38.09; 38.14; 39.10; 84.15; 84.18; 84.24.10900; 84.76.11100-84.76.11900, що можуть містити озоноруй нуючі речовини.

Слід зазначити, що для отримання відповідної ліцензії за деякими товарними групами, треба мати згоду уповноважених на це державних структур.

Мінагропром видає погодження суб'єкту ЗЕД для отримання ліцензії на хімічні засоби захисту рослин та регуляторів їхнього росту (код 38.08), а на імпорт інсектицидів для боротьби з побутовими комахами, продентицидів погодження видає Укрдержкомісія. В окремих випадках необхідно додаткове погодження Мінекобезпеки.

202

Гл. 8 Особливості нетарифного регулювання—

Імпорт лікарських засобів, косметичних препаратів та засобів особистої гігієни потребує погодження з Держком-медбіопромом, а окремі товарні позиції — ще і з Мінекобезпеки та Мінагропромом.

Державний департамент ветеринарної медицини Міна-гропрому видає погодження на імпорт ветеринарних препаратів, а товари за кодом 85.04 можуть бути імпортовані за погодженням з Державним агентством з авторських і суміжних прав при Кабінеті Міністрів України.

Ліцензія на експорт чи імпорт озоноруйнуючих речовин видається за погодженням з Мінекобезпеки. Крім того, це міністерство видає погодження для отримання ліцензії у разі експорту чи імпорту товарів, що можуть містити озоноруйнуючі речовини. За відсутності таких речовин у товарах, які підпадають під коди товарів згідно з ТН ЗЕД, що можуть містити такі речовини, митне оформлення даних товарів здійснюється на підставі листів-роз'яснень підрозділів Мінекобезпеки, які приймаються митними органами як документ, що засвідчує відсутність озоноруйнуючих речовин у пред'явленому до митного оформлення товарі. У цьому разі пред'явлення ліцензії митному органу при проведенні експорту чи імпорту не потрібно.

Слід зазначити, що постановою КМУ [86] згідно з Мон-реальським протоколом визначено перелік країн (164), експорт до яких чи імпорт з яких озоноруйнуючих речовин у зовнішньоторговельних стосунках можливий.

Адміністративні обмеження стосовно речовин, що руйнують озоновий шар Землі, запровадженно в Україні на підставі двох державних актів [95,96], які передбачають послідовне припинення виробництва та використання таких речовин.

Відповідною національною програмою [96] розроблено комплекс заходів з конверсії підприємств, що використовують у виробництві озоноруйнуючі речовини. Зокрема передбачається:

перехід від озоноруйнуючих хладогенів до альтерна тивних, які не руйнують озоновий шар;

припинення використання в Україні певних імпорто ваних розчинників та миючих засобів;

перехід до використання в аерозольному виробництві замінників озоноруйнуючих речовин;

203

С. Терещенко Основи митного законодавства України

— використання озонобезпечних систем та вогнегасни ків в установках автоматичного пожежогасіння.

Одним з національних заходів щодо виконання цієї програми передбачається ліцензування імпорту та експорту, що дозволяє: по-перше, контролювати ввезення та вивезення озоноруйнуючих речовин, по-друге, кількісно обмежувати торгівлю такими речовинами у зовнішньоекономічній діяльності України.

Видає ліцензії суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності Міністерство зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України за умови представлення відповідного пакета документів.

Для отримання ліцензії на імпорт суб'єкти ЗЕД, незалежно від форм власності, а також від видів зовнішньоекономічних контрактів, подають такі документи:

заяву на отримання ліцензії, оформлену згідно з дода тковими вимогами за визначеною формою;

лист-звернення щодо надання ліцензії з гарантією сплати державного збору за її оформлення;

копію зовнішньоекономічного контракту зі специфі каціями, засвідчену відповідним чином керівником орга- нізації-заявника;

копію свідоцтва про державну реєстрацію, засвідчену керівником організації-заявника;

погодження відповідної державної установи на отри мання ліцензії на імпорт певних товарів;

акт експертизи товару, виданий торгово-промисловою палатою, з визначенням коду товару за ТН ЗЕД.

Державний збір за видачу імпортної ліцензії стягується у розмірі 15 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Процедуру отримання погодження розглянемо на прикладі отримання ліцензії на імпорт фармацевтичних, косметичних препаратів та засобів особистої гігієни, яка видається Державним комітетом України з медичної та мікробіологічної промисловості (Держкоммедбіопром). Щоб отримати погодження на одержання імпортної ліцензії на зазначені товари, суб'єкт ЗЕД мусить подати до цього комітету такий пакет документів:

заяву встановленого зразка;

копію зовнішньоекономічного контракту з усіма дода тками та специфікаціями;

204

Гл. 8 Особливості нетарифного регулювання...

копію сертифіката походження товарів, що імпортую ться;

перелік товарів установленого зразка, в якому має бу ти зазначено код товару згідно з ТН ЗЕД, його повну назву, назву товару латиницею, назву підприємства-виробника із зазначенням країни, одиницю виміру, кількість, ціну та за гальну вартість товару в доларах СІЛА;

експертний висновок про можливість застосування незареєстрованих в Україні фармацевтичних препаратів. Його видає фармакологічний комітет МОЗ України, а в ра зі ввезення медичних препаратів — Комітет по новій меди чній техніці того ж міністерства. На низку товарів експер тний висновок видає Головне санітарно-епідеміологічне управління МОЗ України;

акт експертизи щодо визначення коду товару за ТН ЗЕД, виданий торгово-промисловою палатою;

копію ліцензії суб'єкта ЗЕД на даний вид діяльності.

Суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності несе відповідальність за достовірність інформації у перелічених документах. Рішення про надання або відмову у наданні погодження ухвалюється Держкоммедбіопромом у термін до 10 робочих днів з дня реєстрації заяви суб'єкта ЗЕД на отримання погодження. Отримане погодження є підставою для подальшого оформлення імпортної ліцензії МЗЕЗторгом України, а один з його примірників — є підставою для митних органів для пропуску товарів на територію України.

Розглянутий приклад свідчить, що у разі необхідності одержання відповідного погодження на отримання ліцензії суб'єкт ЗЕД повинен підготувати для звернення відповідний пакет документів, а на ряд товарних позицій отримати додатково експертний висновок. Така процедура отримання погодження утворює певний національний бар'єр стосовно імпорту товарів фармацевтичного призначення, косметичних препаратів та засобів особистої гігієни, крім того, потребує значного часу, а також є суттєвою перешкодою у разі здійснення імпортної операції.

Для отримання ліцензії на експорт суб'єкти ЗЕД подають такий пакет документів:

заяву на отримання ліцензії за відповідною формою;

лист-звернення суб'єкта ЗЕД про видачу ліцензії з га рантією сплати державного збору за її оформлення;

205

С. Терещенко Основи митного законодавства України

— копію свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта ЗЕД, засвідчену керівником організації-заявника;

копію зовнішньоекономічного договору (контракта) зі специфікаціями та додатками, засвідчену керівником ор ганізації-заявника;

сертифікат про походження товару, виданий торгово- промисловою палатою України чи її регіональними відді леннями, з зазначенням коду товару, кількості продукції, назви експортера чи імпортера.

Державний збір за отримання експортної ліцензії складає 0,1 відсотка митної вартості товарів, призначених для експорту.

Таким чином, розглянуті методи кількісних обмежень зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів ЗЕД України свідчать про те, що ці прояви адміністративного регулювання зовнішньої торгівлі потребують отримання дозвільного документа — ліцензії, яка надає дозвіл на проведення експортних чи імпортних операцій.

Підставою для отримання ліцензії є визначений Міністерством зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі перелік необхідних документів, серед яких е погодження відповідних державних структур, що, у свою чергу, створює додаткові адміністративні перешкоди на шляху здійснення зовнішньоекономічних операцій.

Окремо слід зазначити, що на виконання вимог міжнародних договорів Україною запроваджено добровільне обмеження експорту певних товарів [86]. З метою обліку обсягу експорту цих товарів МЗЕЗторг У країни здійснює реєстрацію даних видів зовнішньоекономічних договорів. До товарів, які підпадають під добровільне обмеження експорту, належать текстильні вироби кодовані за ТН ЗЕД 51; 52; 53; 55; 56; 58; 59; 61; 62; 63 (наводяться тільки коди товарних груп. Задля визначення повного коду товару слід звернутися до [86]).

Отримання картки реєстрації-обліку зовнішньоекономічного договору (контракту) та додатка до неї передбачає звернення суб'єкта ЗЕД до МЗЕЗторгу України з певним переліком документів, який вміщує:

заяву від суб'єкта ЗЕД за підписом керівника;

інформаційну картку зовнішньоекономічного контра кту, заповнену у відповідності до вимог МЗЕЗторгу;

206

Гл. 8 Особливості нетарифного регулювання».

— оригінал зовнішньоекономічного контракту з усіма додатками та специфікаціями до нього, які є невід'ємною частиною контракту. Крім того, копії контракту та додат ків і специфікацій, засвідчених керівником організації- заявника;

— документ, що засвідчує оплату послуг з реєстрації ко нтракту.

У разі безпосереднього здійснення зовнішньоекономічних операцій за даним контрактом не самим суб'єктом, а посередником, подаються також відповідно посередницькі угоди.

Після перевірки заявлених відомостей оригінали контракту та внутрішніх посередницьких угод повертаються заявнику.

Міністерство зовнішніх економічних зв'язків, крім переліку товарів, експорт яких може бути здійснений тільки після реєстрації контракту, визначає перелік країн, до яких експорт зазначених товарів здійснюється після проведення обліку-реєстрації контракту.

Таким чином, суб'єкт ЗЕД у разі звернення до МЗЕЗтор-гу України для отримання картки реєстрації-обліку зовнішньоекономічного контракту має керуватися переліком товарів, стосовно яких Україною запроваджено добровільне обмеження експорту, та переліком країн, експорт до яких зазначених товарів може бути здійснено після проведення обліку-реєстрації контракту [87].

Особливістю застосування інформаційної картки зовнішньоекономічного контракту є те, що наявність її у суб'єкта ЗЕД дозволяє митним органам здійснювати митне оформлення експорту певних товарів до країн, зазначених у відповідному переліку [87]. Митні органи ведуть облік обсягу експорту товару. В разі вичерпання квоти, зазначеної у картці реєстрації, митне оформлення по даному зовнішньоекономічному контракту припиняється.

Іще однією особливістю інформаційної картки є визначений МЗЕЗторгом України порядок її заповнення [87]. В разі виконання суб'єктом ЗЕД угоди кушвлі-щюдажу видається картка реєстрації. Якщо ж угода бартерна, до картки реєстрації долучається додаток, який визначає обсяги імпорту товарообмінної операції. Кожна графа картки містить певну інформацію та дозволяє в разі здійснення екс-

207

С. Терещенко Основи митного законодавства України .

порту перевірити реквізити експортера та імпортера, код товару за ТН ЗЕД, одиницю виміру, загальний його обсяг, вартість всього обсягу товару у валюті контракту та в доларах США, валюту контракту та валюту розрахунку. Крім цього, зазначаються країни призначення, імпортера та виробника, застерігаються умови поставки згідно з правилами «Інкотермс-90» та характер угоди (купівля-продаж, бартер, тощо).

Суб'єкту ЗЕД, отримуючи картки реєстрації у МЗЕЗторзі, слід неодмінно звернути увагу на інформацію графи 17 «Особливі умови», де йдеться про певні умови проведення митного оформлення експорту та зазначаються номери попередніх реєстраційних карток, що видавались суб'єкту раніше та за якими починалось виконання зовнішньоекономічної угоди або за якими закінчилися зовнішньоекономічні операції.

Висновки.

1. В Україні державними актами запроваджено квотува ння, ліцензування та добровільне обмеження експорту. Слід зазначити наявність національних особливостей зас тосування усіх трьох методів такого засобу нетарифного ре гулювання зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів ЗЕД як кількісне обмеження.

Цей засіб дозволяє Україні застосовувати адміністративні перепони на шляху здійснення експортних та імпортних операцій. Знання внутрішніх механізмів реалізації розглянутих методів дозволить суб'єктам ЗЕД здійснювати стратегічне прогнозування та тактичне планування своєї зовнішньоторговельної діяльності з урахуванням національних особливостей у кожному з зазначених методів кількісних обмежень.

2. В Україні законодавче закріплено шість видів квот — глобальні, групові, індивідуальні, антидемпінгові, компен саційні та спеціальні. Перші три види можуть вводитись для експортних та імпортних товарів, а решта призначена для захисту національного товаровиробника від імпорту то варів за демпінговими цінами.

Обсяги експорту чи імпорту певних груп товарів щорічно затверджуються відповідною постановою Кабінету Міністрів України, виходячи з реалій зовнішньоторговельного обороту з урахуванням вимог відповідних міжнародних договорів.

208

Гл. 8 Особливості нетарифного регулювання...

3. Ліцензування є безпосереднім проявом державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, що здійс нюється шляхом видачі суб'єкту ЗЕД дозвільного докуме нта — ліцензії, який є підставою для експортних чи імпо ртних операцій з певними групами товарів.

Законодавче в Україні закріплено три види ліцензій — генеральна, разова (індивідуальна) та відкрита індивідуальна, видачу яких уповноважено здійснювати МЗЕЗторг України та його регіональні структури.

Дозвільний документ (ліцензія) — прояв адміністративного регулювання зовнішньоторговельної діяльності в Україні. Отримання суб'єктом ЗЕД ліцензії на здійснення експорту чи імпорту може бути пов'язано з отриманням відповідного погодження ще одного державного органу (Мі-некобезпеки, Держкоммедбіопрому тощо).

4. На виконання вимог міжнародних договорів Украї ною на певні групи товарів введено добровільне обмеження експорту, яке адміністративне регулюється уповноваже ним на це Міністерством зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України шляхом здійснення обліку та реєстрації окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрак тів) та видачі суб'єкту ЗЕД інформаційної картки зовніш ньоекономічного договору (контракту).

вернуться к содержанию
вернуться к списку источников
перейти на главную страницу

Релевантная научная информация:

  1. Терещенко С. Основи митного законодавства України: Питання теорії та практики зовнішньоекономічної діяльності: Навчальний посібник для студентів вищ. та серед, спец. навч. закл. — К.: AT «Август», 2001. — 422 с. - Таможенное право
  2. 4.4. Класифікація засобів ; нетарифного регулювання - Таможенное право
  3. 8.1. Методи кількісних обмежень - Таможенное право
  4. 8.6. Обмеження за цінами та режимом розрахунків за імпорт - Таможенное право
  5. Методичні рекомендації до курсу «Основи митного законодавства» - Таможенное право
  6. 3.2. Митна вартість - Таможенное право
  7. 3.4. Основи визначення країни походження товару. Вплив сертифіката походження на застосування ставок мита - Таможенное право
  8. 4.2. Два підходи до класифікації засобів нетарифного регулювання з позицій економічного обгрунтування ЗЕД - Таможенное право
  9. 4.3. Класифікація засобів та методів нетарифного регулювання фахівцями митної справи - Таможенное право
  10. 7.5. Економічний зміст митного тарифу - Таможенное право
  11. § 4. Спеціально-правові гарантії захисту права людини та населення на екологічну безпеку - Экологическое право
  12. §1. Загальні поняття права приватної власності громадян - Гражданское право
  13. Щербина В. С. Господарське право України. Навч. посібник-К.: Атіка, 1999,-336с - Хозяйственное право
  14. О.А.Підопригора. Цивільне право: навч. посібник для студентів юрид. вузів та факультетів. — К.: Вентурі, 1995. — 416 с. - Гражданское право
  15. Опорний конспект з курсу “СІМЕЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ” - Семейное право
  16. § 4. Метод правового регулювання трудових відносин - Трудовое право
  17. § 5. Функції трудового права України - Трудовое право
  18. § 4. Зміст принципів трудового права - Трудовое право
  19. § 2. Громадяни як суб´єкти трудового права України - Трудовое право
  20. § 1. Історія виникнення колективних договорів і етапи їх розвитку в Україні - Трудовое право

Другие научные источники направления Таможенное право:

    1. Жорин Ф. Л.. Правові основи митної справи в Україні (конспект курсу лекцій з програмних тем): Навч. посібник. 2001