Таможенное право

184

Гл. 7 Особливості тарифного регулювання...

раїни, слід зауважити, що до імпортованих товарів, у залежності від зазначеного в державних документах, застосовуються адвалерні, специфічні або комбіновані ставки ввізного мита.

Адвалерні ставки мита зазначаються у відсотках від митної вартості товару, визначеної одним з розглянутих у підрозділі 7.2 методом. Специфічні ставки мита застосовуються до одиниць виміру товарів або їх кількісних характеристик. Комбіновані ставки передбачають одночасне застосування адвалерних та специфічних ставок мита.

Нині в Україні вивізне (експортне) мито застосовується у разі митного оформлення вивезення великої рогатої худоби та шкір, окрім того, у 1999 році запроваджено вивізне мито при експорті насіння соняшнику, що має створити певні тарифні перешкоди зменшенню сировинної бази для вітчизняних товаровиробників.

Слід зазначити, що більшість товарів, які ввозяться в Україну, обкладається ввізним (імпортним) митом.

Розробляючи ставки митного тарифу, як правило, насамперед ураховують різницю між світовими цінами та внутрішніми (оптовими) цінами на ринку України, опосередкованими по групі товарів. Надалі ставки мита підлягають коригуванню за такими головними критеріями:

економічні інтереси України в цілому;

інтереси національних виробників та споживачів;

можливість та доцільність заміни імпорту вітчизня ною продукцією;

інтереси підтримки прямих зовнішньоторговельних зв'язків, виробничої кооперації;

заохочення або стримування імпорту певних груп то варів у залежності від ступеню їх обробки;

сприяння виробництву товарів експортного призначен ня через систему пільг щодо імпорту сировини та компоне нтів;

доцільність обмеження імпорту окремих товарів або підвищення надходжень до держбюджету від імпорту;

можливість маневрування рівнем ставок мита в разі проведення міждержавних торговельно-економічних пере говорів для одержання зустрічних поступок від партнера по переговорах.

Імпортне мито виконує такі основні функції:

185

С. Терещенко Основи митного законодавства України

формує оптимальну товарну структуру імпорту шля хом диференційованого формування митних ставок;

виконує функції механізму ціноутворення стосовно імпортованих товарів та захищає цінові показники націо нальних товарів.

Низка авторів [20, 41, 79, 80, 81] розглядає методику оцінки ефективності застосування митно-тарифних засобів регулювання зовнішньоекономічної діяльності держави, яка базується на розгляді понять сукупного попиту і сукупної пропозиції.

7.5.1. Сукупний попит і сукупна пропозиція

Сукупний попит — це залежність між кількістю виробленої продукції, на яку є попит покупців, та загальним рівнем цін. Іншими словами, сукупний попит — це реальний обсяг національного виробництва, який споживачі готові придбати за існуючого рівня цін.

Сукупна пропозиція — це обсяг виробництва товарів, який виробники готові запропонувати споживчому ринку за існуючого рівня цін. Слід зазначити, що сукупна пропозиція визначає рівень наявного реального обсягу виробництва за умови певного рівня цін.

Сукупний попит як категорія, що залежить від кількості виробленої продукції та рівня цін на неї можна розглянути, аналізуючи формулу кількісної теорії грошей.

Відомо [32], що кількість грошових одиниць (пропозиція грошей — Гр), яка потрібна в даний період для забезпечення товарно-грошового обігу, прямо пропорційна кількості вироблених товарів (Q), їх ціні (Ц) та обернено пропорційна швидкості обігу грошей (Об):

ГрхОб = фхД,

або у показниках попиту та пропозиції грошей Грі Ц = К х Q, де К = І/Об.

З рівнянь видно, що пропозиція грошей визначається обсягом виробництва товарів, яке, у свою чергу, залежить від рівня цін Ц та кількості виробленої продукції Q.

Рівняння кількісної теорії грошей визначає, що залежність між рівнем цін Ц та кількістю виробленого товару Q обернено пропорційна за будь-якого рівня грошей.

186

Гл.

На малюнку 7.5 наведено криву, положення якої залежить від двох факторів — кількості вироблених товарів (Q) та їх ціни (Ц). Це крива сукупного попиту, jfifno.

Рівняння кількісної теорії грошей ГрхОб = Q хЦ свідчить про те, що зменшення пропозиції грошей Гр призведе до пропорційного зменшення вартісного обсягу виробництва товарів Q х Д, тому кожному визначеному рівню цін відповідає менша кількість виробленої продукції, а кожній заданій кількості виробленої продукції — нижчий рівень цін. Такому зменшенню пропозиції грошей Гр2 < Грі відповідає зміщення КП01 до положення КП02.

На малюнку відображено, що за фіксованої ціни Ц* та пропозиції грошей Грі загальна кількість вироблених товарів складає обсяг Q1. У разі зменшення пропозиції грошей до Грі за умови тієї ж фіксованої ціні Ц* обсяг виробництва падає до рівня Q2.

Якщо виникає зворотна ситуація, тобто коли пропозиція грошей збільшується ГрЗ > Грі, зростає і вартісний обсяг виробництва товарів Q х Ц. У цьому разі певному рівню цін відповідає більший обсяг виробництва, а будь-якій певній кількості виробленої продукції — більший рівень цін. Таким чином КП01 зміщується ліворуч до положення КП03. Отже (мал. 7.5), зі збільшенням пропозиції грошей з

ГрЗ

Грі до ГрЗ пропорційно збільшується кількість вироблених товарів на різницю Q3-Q1.

Слід зауважити, що положення кривої Кпо залежить не тільки від обсягів грошової маси, а також від певних цінових та не-цінових факторів.

Мал. 7.5. Крива сукупного попиту.

Сукупна пропозиція (ПР) визначає рівень наявного реального обсягу виробництва за умови певного

187

С. Терещенко Основи митного законодавства України

рівня цін. Високі ціни стимулюють товаровиробників до збільшення обсягу виробництва товарів, а низькі ціни створюють умови для згортання виробництва. Отже, залежність між рівнем цін (Ц) та обсягом реального виробництва товарів (Q) є прямою.

Слід зауважити, що у разі розгляду впливу на попит та пропозицію додаткових факторів, таких як рівень доходу споживачів товару, цін на ресурси та сировину, технологій виробництва, податків, Кпо та Кпр не є прямими лініями, але для спрощення розгляду вони і надалі представлятимуться на малюнках прямими.

Сукупну пропозицію можна представити, у вигляді кривої сукупної пропозиції Кпр (мал. 7.6), на поведінку, якої крім рівня цін, впливають нецінові фактори,що призводять до її зміщення. Положення кривої Кар2 стосовно Knpl свідчить, що за фіксованої ціни ЦІ пропозиція Q2 > Q1, отже обсяги виробництва товарів збільшуються. За тієї ж ціни ЦІ положення кривої #прЗ стосовно КпрІ свідчить про зменшення обсягів виробництва Q3 < QI.

Загалом зміщення кривої Кпр1 до положення Кпр2 та КпрЗ залежить від ряду факторів, до яких можна віднести зміну:

цін на ресурси, в тому числі і на сировину;

технологій виро бництва товару;

кількості продав ців певного товару на даному ринку;

• обсягу податків, якими держава сти мулює чи стримує виробництво певного товару.

Мал. 7.6. Крива сукупної пропозиції.

Розгляд впливу цих факторів переконує, що зниження цін на ресурси та сировину, які витрачаються на виробництво певного товару,дозволяє товаровиробникові

188

__ Гл. 7 Особливості тарифного регулювання*.

збільшити обсяг виробництва за тієї ж фіксованої ціни. Крива пропозиції зміщується з положення Кпр1 до положення Кир2 та при фіксованій ціні Ц обсяг виробництва збільшується з Q1 до Q2. У разі збільшення витрат на ресурси та сировину товаровиробник, за фіксованої ціни товару Ц, мусить зменшувати обсяг виробництва. У цьому разі ЯщД може зайняти положення КпрЗ, а обсяг виробництва зменшиться з Q1 до Q3.

Таким самим чином впливає на поведінку Knpl поліпшення технології виробництва даного товару, що призводить до збільшення обсягу виробленого товару за фіксованої ціни (Япр1 «переходить» до положення #пр2, а обсяг збільшується з Q1 до Q2). У разі погіршення технології утворюється зворотна ситуація, а обсяг виробництва товару зменшується (Япр1 «переходить» до положення .КпрЗ» а обсяг зменшується з Q1 до Q3).

Вплив податків, у тому числі мита за імпортовану та експортовану продукцію, призводить також до коливання пропозицій товару в залежності від їх скасування чи введення нових збільшених податків.

Таким чином, визначено, що криві сукупного попиту та сукупної пропозиції представляють можливість придбати та виробити певні обсяги товару, їхня поведінка залежить від двох основних факторів — ціни на товар і обсягів його виробництва та відображається у вигляді прямих ліній.

7.5.2 Оцінка ефективності застосування

митно-тарифних методів регулювання зовнішньої торгівлі

Оцінку ефективності запроваджених державою митно-тарифних методів регулювання зовнішньої торгівлі буде проведено з застосуванням кривих сукупного попиту та сукупної пропозиції, які, у разі накладення на один графік, визначають у точці перетину рівноважний рівень цін Ц та рівноважний обсяг виробництва товару Q (мал. 7.7) [20, 79, 80, 83].

Оцінюючи ефективні запроваджених державою тарифних засобів регулювання ми будемо використовувати криві попиту на імпортні товари Кпо>ц, та криві пропозиції товару на експорт Кар>ек.

189

С. Терещенко Основи митного законодавства України

Слід зазначити, що попит на імпортні товари та пропозиція товару на експорт характеризують окремі сектори ринку певного товару [79, 81].

Розглянуті у розділі 7.1 види мита мають різний вплив на обсяги та на вартість одиниці імпортованого товару.

Накреслимо криву попиту Кпо та криву пропозиції J?np певного товару в межах окремо взятої країни. Крива ffnp показує скільки товару за певну ціну готові реалізувати національні товаровиробники, а крива Кпо характеризує кількість товару, яку готові придбати національні споживачі (мал. 7.8 а). Точка перетину кривих Кпр та Япо є точкою ріноваги ціни, яка характеризує такий стан внутрішнього ринку, коли весь попит на певний товар повністю задовольняється за рахунок національного товаровиробника, тобто за ціни Ц — ціни рівноваги імпорт дорівнює нулю.

Якщо ціна на внутрішньому споживчому ринку зменшиться до .ЦІ, це призведе до зменшення кількості виробленого товару з Q4 до Q1. Водночас, споживачі готові придбати Q2 товару за ціною ЦІ, а дефіцит, що виник у обсязі Q2 - Q1, можна задовольнити імпортом аналогічного товару. Коли ціна досягне рівня Ц2, національне виробництво припиняється, а весь попит у кількості Q3 задовольняється

виключно за рахунок імпорту. Таким чи ном, обсяг можливого імпорту обчислюється як рівень попиту мі нус обсяг національ ного виробництва ( IM=Km-Knf). За ціни Ц обсяг імпорту дорівнює нулю, за ці ни ЦІ — Q2 - Q1, а за ціни Ц2 - Q3. Сполу чивши отримані точ ки у системі коорди нат QIM, Дім побу- J дуємо криву попиту на імпортний товар Мал. 7.7. Крива сукупного попиту. ^по.іи (мал. 7.8 б).

190

Гл. 7 Особливості тарифного регулювання...

Слід зазначити, що за ціни на внутрішньому ривку ЦІ можна імпортувати для задоволення національних потреб Так само побудується крива пропозиції товару на експорт #Пр,ек- Обсяг експорту можна визначити як різницю між національним попитом та обсягом внутрішнього національного виробництва. За ціни Ц увесь певний товар, вироблений національним товаровиробником, споживається на внутрішньому національному ринку. За ціни ЦІ виникає надлишкова пропозиція певного товару в обсязі №ш> = 0), тому весь обсяг цього товару, виробленого вітчизняним товаровиробником, можна реалізувати тільки на зовнішньому ринку.

Мал. 7.8. Побудова кривої попиту на імпортний товар ЯПо,ім та кривої пропозиції товару на експорт К„РІЄК.

191

Таким чином, використовуючи криві попиту ffno та пропозиції Кпр певного товару в межах окремо взятої країни, можна побудувати криву пропозиції національного товару на експорт Кпр>ек та визначити експортний потенціал країни. Крім того, побудова кривої попиту на імпортні товари

С. Терещенко Основи митного законодавства України

ЯПоДм дозволяє визначити можливі обсяги імпорту певних товарів на внутрішній ринок.

Побудувавши криву попиту на імпортовані товари та криву пропозиції національного товару на експорт, можна оцінити вплив видів імпортного мита стосовно ввезених на внутрішній ринок товарів. Розглянуті у підрозділі 7.1 види мають різний вартісний вплив на обсяги імпорту, а також на вартість одиниці імпортованого товару.

Розглянемо вплив специфічного виду мита на вартість одиниці імпортованого товару та на його обсяги. Механізм впливу цього виду мита, коли за кожну одиницю імпортованого товару сплачується фіксована ставка, можна розглянути, використовуючи криві попиту та пропозиції на імпортовані товари — #по,ім та ^прДм (мал. 7.9).

Точка перетину кривих КПо,ім та #прДм характеризує стан рівноваги внутрішнього ринку щодо певного товару, який імпортується за ціною Ц у обсязі Qv Введення специфічного виду мита на даний товар підвищує його вартість на внутрішньому ринку та веде до переміщення кривої пропозиції з положення КпрДм паралельно вгору до положення #*пр,ім на величину ставки мита. Нова рівновага встановлюється за ціни Ц* та обсягу імпортованого товару QiM. У цьому разі зменшується обсяг імпорту з (?ц до Q^,

ПР.ІИ

прДм

але ціна, за якою можна придбати товар для імпорту на внутрішній ринок, становить Цш. Різниця цін Ц* - ЦІЯ дорівнює ставці специфічного мита.

•поДм

Надходження до бюджету держави після введення специфічного мита представлено площею прямокутника, яка у числовому вираженні дорі-

ВНЮЄ !_/_/ ~~І_Ї І X ^J

Мал. 7.9. Вплив специфічного мита на . ім '"

вартість одиниці товару та обсяги імпорту. За умови збільшення

192

Гл. 7 Особливості тарифного регулювання^.

ставки специфічного мита зменшуватиметься обсяг імпортованого товару, але розрив між Ц* та Ц^ буде збільшуватись, що свідчить про зменшення одиниць імпортованого товару, який підлягає обкладенню митом. Тому у разі державного застосування ставок специфічного мита потрібне прогнозуюче обчислення можливих надходжень до бюджету держави (площа прямокутника Ц-^; Ц*; Ц*; В). Слід зазначити, що надходження до бюджету здійснюються як за рахунок національних споживачів (площа прямокутника Ц; Ц*; Ц*; А), так і за рахунок іноземних експортерів (площа прямокутника Цц,; Ц; А; В).

Вплив адвалорного виду мита, яке обчислюється у відсотках від вартості імпортованої партії товару, також мо-

жна РОЗГЛЯНУТИ КОРИСТУЮЧИСЬ КРИВИМИ ПРОПОЗИЦІЇ .КпрДм

та попиту .КпоДм на імпортні товари (мал.

Первісне положення КПр,ім пов'язано з формуванням ціни внутрішнього споживчого ринку в залежності від ціни імпортованого товару.

На відміну від по ложення кривої

ЯцрДм, яке характери зує пропозицію за ві дсутності імпортного мита, положення

кривої ЛГ*Прдм, у разі застосування адвалер- ного мита (мал. 7.10) зміщується щодо

«І>

Єн.

Мал. 7.10. Вплив адвалерного мита на вартість одиниці товару та обсяги імпорту.

193

^ПР,ІМ не паралельно. Для кожної ціни осі Ц малюнка абсолют-на величина мита зро-

С. Терещенко Основи митного законодавства України

стає внаслідок збільшення основи для розрахунку мита в залежності від ціни та обсягу імпортованого товару. З уведенням адвалерного мита, як і у разі застосування специфічного мита, зменшується можливість споживання імпортованого товару споживачами внутрішнього ринку з (?ц до QiM. За таких обставин ціна імпортованого товару збільшується до Ц*, а експортери можуть здійснювати поставки товару за ціною Цім.

Бюджетні надходження від застосування адвалерного мита позначаються площею прямокутника Ц*; Ц*; В; Цш, яка дорівнює (Ц' - Цім)хЗастосування державою адвалерного, «відсоткового» мита окреслює проблему коректного визначення митної вартості, яку розглянуто в розділі 7.2.

Таким чином, застосування імпортних митних тарифів призводить до підвищення вартості імпортованих товарів на внутрішньому ринку та зменшує обсяги його надходження на національний ринок. Це дозволяє національному виробникові аналогічного товару підвищувати його вартість до ціни імпортованого. Разом з тим, у зв'язку зі зменшенням кількості імпортованих товарів на внутрішньому ринку, дозволяє вітчизняному товаровиробникові додатково виробляти товар в обсязі, який дорівнює обсягу зменшення імпорту після введення на нього відповідного імпортного мита.

Висновки.

І. Розглянувши особливості тарифного регулювання зовнішньої торгівлі в Україні треба уявляти, що при розробці стратегії експорту чи імпорту національний підприємець має будувати прогнози та плани з урахуванням впливу митного тарифу своєї держави і тарифних засобів країни можливого контрагента зовнішньоекономічної угоди. Окреслюючи проблему виходу на зовнішній ринок (глава 1)

194

Гл. 7 Особливості тарифного регулювання...

та обчислюючи можливий вплив тарифного регулювання двох країн, слід уявляти комплексність впливу на вартість експортованого чи імпортованого товару видів та ставок мита, особливостей визначення митної вартості товару як бази обкладення митом та податками, застосування документального підтвердження походження товару, формування та застосування правил кодування згідно з національними версіями товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності.

П. Єдиний митний тариф України визначає види мита та порядок застосування його ставок у залежності від країни походження та критеріїв визначення країни походження. Існування експортного мита пояснюється необхідністю регулювати вивезення деяких видів товарів, застосовуючи ставки мита, що обмежують такі зовнішньоекономічні операції. Імпортний митний тариф дозволяє формувати оптимальну товарну структуру імпорту шляхом диференціації ставок мита на товари різних товарних груп та впливає на господарську діяльність підприємств, захищає окремі національні галузі економіки, дозволяє вести активну зовнішньоторговельну політику, оптимізує співвідношення експорту та імпорту держави, валютні надходження і витрати, сприяє створенню позитивного зовнішньоторговельного балансу України.

III. Одна з основних проблем, яку вирішують митні органи України, здійснюючи митне оформлення товарів, — визначення митної вартості.

Тлумачення Законом України «Про Єдиний митний тариф» терміну «митна вартість» та наявність методів її визначення на підставі товаросупроводжувальних документів, цін на подібні чи аналогічні товари, цінових баз даних, цінових експертиз, цін, зазначених у ліцензіях та картках реєстрації (обліку) контрактів, наявності мінімальної та максимальної митної вартості на деякі види товарів, індикативних дія дозволяють митним органам України проводити перевірку обчислення митної вартості експортованих та імпортованих товарів, тим самим не допускаючи зменшення сум митних, платежів по кожній процедурі митного оформлення.

Водночас, наявність термінів «митна вартість», «контрактна ціна», «мінімальна митна вартість», «фактурна вартість» «індикативна ціна», «ціна ліцензії чи картки реєстрації (обліку) контракту», «максимальна митна вартість»,

7* 195

С. Терещенко Основи митного законодавства України

«звичайна ціна», «довідкова ціна» та відсутність чітко визначеної їх підпорядкованості не дозволяють митним органам проводити митне оформлення за безумовно визначеною митною вартістю товарної партії, заявленою у вантажній митній декларації. Крім того, для застосування методів визначення митної вартості слід визначити сукупність ознак для товарних позицій у чисельно визначеному вигляді.

IV. Визначення коду товару згідно з примітками та пра вилами інтерпретації ТН ЗЕД пов'язано з можливим про ходженням трьох незалежних, але взаємопов'язаних ета пів, які полягають у послідовній перевірці коду, заявлено го до митного оформлення, у підрозділі митниці, відділі та рифів та вартості митного органу та проведенні відповідних досліджень у спеціалізованих митних лабораторіях.

V. Національне законодавство України визначає, що вві зне мито, яким обкладаються імпортовані товари, є дифе ренційованим. У разі виконання певних умов можливе зві льнення від сплати мита або застосування пільгових чи по вних ставок імпортного мита. Підставою для звільнення від сплати ввізного мита є представлення до митних орга нів відповідного сертифіката походження товару та вико нання умов безпосередньої закупівлі та прямого відванта ження, що передбачається відповідними міжнародними угодами про вільну торгівлю.

Угоди про вільну торгівлю застерігають, що сторони угоди не застосовують мито, податки та збори, що мають еквівалентну дію на експорт і/або імпорт, походять з митної території однієї з держав та призначені для митної території іншої держави.

VI. Оцінюючи ефективність запроваджених державою митно-тарифних методів регулювання зовнішньої торгівлі, можна застосувати криві сукупного попиту та сукупної пропозиції, які дозволяють визначити вартість імпортова них товарів на внутрішньому ринку та обсяги зменшення його надходження на національний ринок. Це, в свою чер гу, дозволяє національному виробникові аналогічного то вару підвищити його вартість до ціни імпортованого та до датково виробити певну кількість для споживання на внут рішньому національному ринку.