Таможенное право

Терещенко С. Основи митного законодавства України: Питання теорії та практики зовнішньоекономічної діяльності: Навчальний посібник для студентів вищ. та серед, спец. навч. закл. — К.: AT «Август», 2001. — 422 с.
7.4. Вплив визначення країни походження на застосування засобів тарифного регулювання в Україні
Основи визначення країни походження товарів викладено в розділі 3.4. Національне законодавство України, що регулює застосування ставок мита [43, 63], визначає, що ввізне мито, яким обкладаються імпортовані товари, є ди-

178

Гл. 7 Особливості тарифного регулювання...

ференційованим. До товарів застосовуються преференційні, пільгові та повні ставки ввізного мита згідно з Єдиним митним тарифом України.

Преференційні ставки мита застосовуються до товарів, що походять з країн, які входять разом з Україною до митних союзів або утворюють з нею спеціальні митні зони, та в разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами за участю України.

Пільгові ставки застосовуються до товарів, що походять з тих країн або економічних союзів, які користуються в Україні режимом найбільшого сприяння або національним режимом (за винятком товарів, ввезених з тих країн, з якими укладено угоди про вільну торгівлю).

Повні ставки застосовуються до товарів, що походять з країн, з якими не укладено угоди про вільну торгівлю, тор-говельно-економічні угоди з наданням режиму найбільшого сприяння або національного режиму, а також до товарів, країну походження яких не встановлено.

Разом з цим Законом України [64] надано певні роз'яснення щодо застосування ставок мита в залежності від країни походження товару. Ним визначено, що преференційні ставки, передбачені Єдиним митним тарифом України, включаючи звільнення від сплати мита, в зв'язку з відсутністю переліку країн, до товарів з яких застосовується преференційний режим митного оподаткування, та міжнародних угод про створення митного союзу або утворення спеціальних митних зон, не застосовуються.

Крім цього Законом визначено, що при митному оформленні товарів, які ввозяться в Україну з країн, з якими укладено угоди про вільну торгівлю, за умови дотримання всіх вимог, установлених відповідними міжнародними угодами, застосовується відповідне положення про звільнення від обкладення митом.

Основні умови такого звільнення викладено в розділі 3.4. У разі невиконання правил, установлених відповідною угодою про вільну торгівлю, що передбачають підтвердження походження імпортованого товару, правил «прямого відвантаження» та «безпосередньої закупівлі», застосовуються пільгові ставки ввізного мита. Такі ж пільгові ставки ввізного мита застосовуються до

179

С. Терещенко Основи митного законодавства України

товарів, яким Україна надає режим найбільшого сприяння або національний режим, незалежно від країни-експор-тера цих товарів.

Повні ставки ввізного мита застосовуються до товарів походженням з країн, з якими відсутні угоди про вільну торгівлю та яким Україна не надала режиму найбільшого сприяння або національного режиму. Слід зазначити, що повні ставки ввізного мита також застосовуються до товарів, країну походження яких визначити неможливо [64].

Таким чином, до імпортованих в Україну товарів можуть застосовуватись повні або пільгові ставки ввізного мита, а за умови виконання певних вимог, можливо звільнення від обкладення ввізним митом [21, 22,43, 64].

Перелік країн, з якими укладено угоди про вільну торгівлю наведено в таблиці 7.3 .

Таблиця 7.8

Перелік країн, з якими Україною укладено угоди про вільну торгівлю

з/п Країна № з/п Країна 1 Азербайджан 8 Литва 2 Білорусь 9 Молдова 3 Вірменія 10 Росія 4 Грузія 11 Туркменістан б , Естонія 12 Узбекистан 6 Казахстан 13 Киргизстан 7 Латвія Угоди про вільну торгівлю [65-77] передбачають, що сторони не застосовують мито, податки і збори, які мають еквівалентну дію на експорт і/або імпорт товарів, що походять з митної території однієї з держав і призначені для митної території іншої держави.

Документом, що засвідчує походження товарів з країн, перелік яких зазначено в таблиці 7.4, за винятком країн Балтії, є сертифікат за формою «СТ-1» [78]. Відповідно до угод, укладених з країнами Балтії, документом, що засвідчує походження товарів з цих країн і дозволяє не застосовувати імпортне мито у разі ввезення їх в Україну, є сертифікат за формою «EUR-1» або «EUR-2».

Гл. 7 Особливості тарифного регулювання...

Таблиця 7.4

Умови звільнення від сплати ввізного мита у разі ввезення товарів в Україну

№ з/п Країна походження Умови звільнення 1 Азербайджан - сертифікат за формою СТ-1 - безпосередня закупівля - пряме відвантаження 2 Білорусь - сертифікат за формою СТ-1 - безпосередня закупівля - пряме відвантаження 3 Вірменія - сертифікат за формою СТ-1 - безпосередня закупівля - пряме відвантаження 4 Грузія - сертифікат за формою СТ-1 - безпосередня закупівля - пряме відвантаження 5 Естонія - сертифікат за формою EUR-1 вартістю 3000 EKU - сертифікат за формою EUR-2 вартістю 3000 EKU - пряме відвантаження 6 Казахстан - сертифікат за формою СТ-1 - безпосередня закупівля - пряме відвантаження 7 Латвія - сертифікат за формою EUR-1 вартістю 3000 EKU - сертифікат за формою EUR-2 вартістю 3000 EKU - пряме відвантаження (за винятком товарів 1-24 гр. ТН ЗЕД) 8 Литва - сертифікат за формою EUR-1 - безпосередня закупівля - пряме відвантаження 9 Молдова - сертифікат за формою СТ-1 - закупівля товару резидентом однієї з держав СНД 10 Росія - сертифікат за формою СТ-1 - безпосередня закупівля - пряме відвантаження 11 Туркменістан - сертифікат за формою СТ-1 - безпосередня закупівля - пряме відвантаження

180

181

С. Терещенко Основи митного законодавства України

J*

з/п Країна походження Умови звільнення 12 Узбекистан - сертифікат форми СТ-1 - безпосередня закупівля - пряме відвантаження 13 Киргизія - сертифікат форми СТ-1 - безпосередня закупівля - пряме відвантаження Умови звільнення від сплати імпортного мита представлено в колонці 3 таблиці 7.4. Податок на додану вартість, за винятком товарів, які походять і ввозяться з Російської Федерації та Республіки Білорусь, акцизний збір та митні збори в разі ввезення товарів, що походять з країн, з якими укладено угоди про вільну торгівлю, справляються на загальних підставах. У разі невиконання принаймні однієї з зазначених умов звільнення, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, так само як і при митному оформленні товарів у разі відсутності сертифіката СТ-1 та неможливості визначення країни походження на підставі маркування товару, товаросупроводжувальних чи інших документів. В такому разі, на товари, які походять та імпортуються з Російської Федерації та Республіки Білорусь нараховується податок на додану вартість.

Якщо стосовно товарів неможливо визначити країну походження, застосовуються повні ставки ввізного мита, а також сплачується податок на додану вартість.

Слід зауважити, що деякі угоди про вільну торгівлю мають певні вилучення, які скасовують відповідний режим у торгівлі деякими товарами. Так, протоколом між урядом України і урядом Республіки Білорусь вилучено з режиму вільної торгівлі певний перелік товарів у разі експорту з України. Ці товари обкладаються вивізним (експортним) митом за ставками, встановленими Законом України від 07.05.96 за № 180/96-ВР «Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину». Крім того, також вилучено з режиму вільної торгівлі білий цукор, у разі його експорту з України до Республіки Білорусь [228]. Перелік країн та коди товарів, вилучених у торговельних відносинах з режиму вільної торгівлі з Україною, представлено в таблиці 7.5.

182

Гл. 7 Особливості тарифного регулювання-.

Таблиця 7.5

Коди товарів, на які не розповсюджується дія режиму вільної торгівлі

з/п Країна При експорті з України При імпорті в Україну 1 2 3 4 1 Росія 17.01 „ 17.01; 01.02.90100; 01.02.90310; 01.02.90330; 2 Білорусь 01.02.90350; 01.02.90370; 01.02.90900; 01.04.10; 41.01; 41.02; 41.03.9000 Товари Товари 3 Литва за переліком з 2-24 групи згідно за переліком з 2-24 групи згідно ТН ЗЕД ТНЗЕД 28.05; 74.01-74.11; 4 Узбекистан 01.02.90100; 01.02.90310-01.02.90900; 01.04.10; 41.01; 41.02; 41.03.9000; 26.16; 26.43; 25.30.90000; 71.02; 71.03; 71.06;71.08; 71.10; 71.12; 71.18; 29.38; 29.41; 30.02; 30.03; 30.04; 30.06.60; 38.08 74.13; 75.01-75.06; 76.01-76.15; 78.01-78.04; 79.01-79.05; 80.01-80.05; 81.03-81.12; 27.09; 27.10.00250; 27.10.00390; 27.10.00510; 27.10.590; 52.01; 52.03; 14.04.20000; 28.43; 30.06.40; 71.06-71.15; 71.18; 90.03.19.100; 90.21.29.100 01.02.90100; 01.02.90310- 5 Казахстан 01.02.90900; гр.22; гр.24 01.04.10; 41.01; 41.02; 41.03.900 Вже зазначалось, що до товарів походженням з країн, яким Україна надає режим найбільшого сприяння або національний режим, пільгова ставка ввізного мита застосовується, у разі митного оформлення, незалежно від країни-відправника цих товарів. Перелік цих країн наведено у таблиці 7.6 [64].

183

С. Терещенко Основи митного законодавства України

Таблиця 7.6

Перелік країн, з якими укладено торговельно-економічні угоди

з наданням режиму найбільшого сприяння

або національного режиму

№ з/п Країна № з/п Країна № з/п Країна 1 Австрія 20 Іспанія 39 Румунія 2 Алжир 21 Італія 40 Словаччина 3 Аргентина 22 Канада 41 Словенія 4 Бельгія 23 Киргизстан 42 СР Югославія б Білорусь 24 Китай 43 СІЛА 6 Болгарія 25 КНДР 44 Туніс 7 Бразилія 26 Латвія 45 Туреччина 8 Великобритані я 27 Литва 46 Туркменістан 9 В'єтнам 28 Ливан 47 Угорщина 10 Гвінея 29 Лівія 48 Узбекистан 11 Греція ЗО Молдова 49 Фінляндія 12 Грузія 31 Монголія 50 Франція 13 Данія 32 Нідерланди 51 ФРН 14 Естонія 33 Норвегія 52 Хорватія 15 Єгипет 34 Об'єднані Арабські Емірати 53 Чехія 16 Ізцаїль 35 Польща 54 Швейцарія 17 Індонезія 36 Португалія 55 Швеція 18 Іран 37 Республіка Корея 19 Ірландія 38 Російська Федерація Отже, на сьогоднішній день до імпортованих в Україну товарів може застосовуватися режим звільнення від сплати ввізного мита, пільгові та повні його ставки.

вернуться к содержанию
вернуться к списку источников
перейти на главную страницу

Релевантная научная информация:

  1. Терещенко С. Основи митного законодавства України: Питання теорії та практики зовнішньоекономічної діяльності: Навчальний посібник для студентів вищ. та серед, спец. навч. закл. — К.: AT «Август», 2001. — 422 с. - Таможенное право
  2. 7.4. Вплив визначення країни походження на застосування засобів тарифного регулювання в Україні - Таможенное право
  3. 4.3. Класифікація засобів та методів нетарифного регулювання фахівцями митної справи - Таможенное право
  4. 8.2. Методи прихованого, побічного протекціонізму - Таможенное право
  5. 8.6. Обмеження за цінами та режимом розрахунків за імпорт - Таможенное право
  6. 9.2. Основні вимоги до змісту зовнішньоекономічних договорів (контрактів) купівлі-продажу товарів - Таможенное право
  7. Методичні рекомендації до курсу «Основи митного законодавства» - Таможенное право
  8. Додаток 2 Словник термінів - Таможенное право
  9. § 1. Історія виникнення колективних договорів і етапи їх розвитку в Україні - Трудовое право
  10. Розділ 3. Правові методи регулювання у міжнародному приватному праві - Международное право, европейское право
  11. Розділ 9. Зовнішньоекономічна діяльність - Международное право, европейское право
  12. 3.3. Органи виконавчої влади - Административное право
  13. 3.1. Види мита - Таможенное право
  14. 3.4. Основи визначення країни походження товару. Вплив сертифіката походження на застосування ставок мита - Таможенное право
  15. 4.2. Два підходи до класифікації засобів нетарифного регулювання з позицій економічного обгрунтування ЗЕД - Таможенное право
  16. 4.4. Класифікація засобів ; нетарифного регулювання - Таможенное право
  17. 7.2. Визначення митної вартості - Таможенное право
  18. 7.5. Економічний зміст митного тарифу - Таможенное право
  19. 8.3. Національні методи стимулювання експорту - Таможенное право
  20. 8.4. Обмеження митного оформлення - Таможенное право

Другие научные источники направления Таможенное право:

    1. Жорин Ф. Л.. Правові основи митної справи в Україні (конспект курсу лекцій з програмних тем): Навч. посібник. 2001