Таможенное право

При визначенні митної вартості як складові частини до неї входить ціна товару, зазначена у рахунку-фактурі, а також такі фактичні витрати, якщо вони не увійшли до раху-нку-фактури:

• на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження і страхування до пункту перетину митного кордону України, у залежності від умов поставки товару, що передбачені контрактом;

комісійні і брокерські, що були нараховані до моменту перетину кордону, якщо це передбачено контрактом;

плата за використання об'єктів інтелектуальної влас ності, якщо це передбачено контрактом.

Складові митної вартості представлено на малюнку 7.2. У разі невідповідності заявленої митної вартості товарів вартості, визначеної відповідно до положень ст. 16 Закону,

163

С. Терещенко Основи митного законодавства України

Фактурна вартість

Вартість

використання об'єктів інтелектуальної власності

Митна вартість

Транспортні витрати

Комісійні

Навантажения-розвантаження

Брокерські

Страхував

Мал. 7.2. Складові митної вартості.

або в разі неможливості перевірки її обчислення, митні органи України визначають митну вартість послідовно на основі ціни на ідентичні або подібні товари провідних країн-експортерів зазначених товарів.

Законом [43] констатується право митних органів визначати м'ятну вартість товару. Постановою Кабінету Міністрів [44] затверджено порядок визначення митної вартості товарів та інших предметів у разі переміщення їх через митний кордон України, що окреслив декілька методів визначення митної вартості.

Перший з них базується на розгляді цінових показників товару згідно з рахунками-фактурами (інвойсами), рахун-ками-проформами зовнішньоекономічних контрактів та включенням до ціни товару фактичних витрат, якщо їх не включено до рахунку-фактури в залежності від умов поставки товарів згідно з правилами «ШКОТЕРМС-90». Таким чином, даний метод визначення митної вартості повністю відповідає вимогам Закону [43] стосовно порядку визначення митної вартості. Певне застереження щодо застосування цього методу полягає в тому, що відомості про фактур-

164

Гл. 7 Особливості тарифного регулювання...

ну вартість мають бути цілком достовірні і не викликати жодного сумніву у представників митного органу.

Другий метод базується на цінах ідентичних товарів, якщо неможливо визначити митну вартість на підставі документів. Ідентичними вважаються товари, які мають однакові ознаки з товарами, що підлягають оцінці, а саме — призначення та характеристики, якість, наявність того ж самого товарного знака, репутація на ринку, країна походження та підприємство-виробник. Незначні відмінності у зовнішньому вигляді не можуть бути підставою вважати товари ідентичними. Разом з тим, якщо ідентичні товари ввозились в іншій кількості або умови поставки оцінюваних товарів відрізняються від умов поставки ідентичних товарів, слід провести коригування цін з урахуванням визначених розбіжностей.

Практичне застосування цього методу може бути ускладнене у зв'язку з тим, що Законом «Про зовнішньоекономічну діяльність» означено наявність термінів «торговельна марка» та «товарний знак» без тлумачення їхнього змісту та підпорядкованості. Така невизначеність у [144, 145] не дозволяє коректно застосовувати цей метод. Слід зазначити, що окремим законом регулюються відносини щодо набуття і здійснення права власності на знаки для товарів і послуг в Україні [225]. При цьому зазначається, що іноземні виробники товарів мають право зареєструвати знаки на свої товари через своїх представників, зареєстрованих у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів. Водночас, [41] наводиться таке визначення: «Товарный знак (trademark) — это зарегистрированное в установленном порядке обозначение, служащее для отличия товаров одних предприятий от однородных товаров других предприятий. Товарные знаки обычно имеют буквенное или графическое изображение». Це перше обмеження застосування цього методу. Крім того, не встановлено яким чином має визначатись репутація ідентичних та оцінюваних товарів на ринку збуту, не дозволяє коректно використовувати цей метод.

Третій метод передбачає, що у разі неможливості визначення митної вартості першими двома методами, вона здійснюється на підставі ціни на подібні товари. Подібними вважаються товари, які не є ідентичними, але мають подібні характеристики та складаються з подібних компонентів,

165

Г. Терещенко Основи митного законодавства України

використовуються з тією ж метою, що й ті, які підлягають оцінці, та комерційно взаємозамінні. Так само, як і при попередньому методі, в цьому разі враховуються призначення та характеристики, якість, наявність товарного знака та репутація на ринку.

Якщо у разі користування першим методом виявлено, що вартість менша, ніж визначена для певних товарів мінімальна митна вартість, для декларування з метою обчислення сум мита, податку на додану вартість та акцизного збору (для підакцизних товарів) обирається мінімальна митна вартість (четвертий метод). Переліки товарів та їх мінімальна митна вартість визначаються відповідними постановами Кабінету Міністрів України [46,47,48,49,50,51]1.

Так, постановою КМУ [46] встановлено мінімальну митну вартість імпортних автомобілів та шин до них. Визначено мінімальну митну вартість нових імпортних автомобілів у залежності від країни-експортера, марки автомобіля та об'єму двигуна, обчисленому у кубічних сантиметрах. У разі ввезення автомобілів, що були в користуванні, мінімальна митна вартість визначається у відсотках відповідно до мінімальної митної вартості нових імпортних автомобілів. Якщо обчислена митна вартість автомобілів, що були у користуванні, становить менше 5000 доларів США, її розмір встановлюється на рівні 5000 доларів. Цією ж постановою КМУ встановлено мінімальну митну вартість імпортних шин для автомобілів у залежності від посадочного діаметру, а для шин, що були в користуванні будь-якого посадочного діаметру, встановлено фіксовану мінімальну митну вартість, яка дорівнює 20 доларам США за одну шину.

Іншою постановою [47] встановлено мінімальну митну вартість на імпортні лікеро-горілчані вироби та пиво. У преамбулі зазначено, що мінімальна митна вартість запроваджена з метою забезпечення повноти справляння податку на додану вартість під час імпорту лікеро-горілчаних виробів та пива, недопущення заниження їх митної вартості. Аналогічними постановами КМУ [48, 49, 50, 51] запрова-

1 На виконання міжнародних зобов'язань України стосовно лібералізації зовнішньої торгівлі відмінена мінімальна митна вартість на цілу низку товарів.

166

Гл. 7 Особливості тарифного регулювання.»

джено мінімальну митну вартість на імпортовані товари, які підлягають обкладенню акцизним збором — тютюнові вироби, білизну та одяг, деякі продовольчі товари, мило туалетне.

Таким чином, митна вартість може визначатись на підставі мінімальної митної вартості на певні товари, що встановлюється відповідними постановами Кабінету Міністрів України.

Держмитслужба України надала роз'яснення щодо основи для нарахування податку на додану вартість у разі встановлення мінімальної митної вартості [52], яке полягає в тому, що коли заявлена митна вартість імпортованого товару перевищує мінімальну, встановлену відповідною постановою КМУ, за основу розрахунку митних платежів береться заявлена митна вартість товару. У разі, коли вона менше встановленої постановою КМУ мінімальної митної вартості, при розрахунках митних платежів застосовується визначена мінімальна митна вартість товару.

П'ятий метод, запропонований у [44] застосовується митними органами за умови відсутності достовірної цінової інформації щодо імпортованих товарів, які підлягають оцінці. У цьому разі митним органам надається право використовувати цінову інформацію, що міститься в їхній базі даних, а також інформацію організацій, уповноважених проводити цінову експертизу. Отримана таким чином цінова інформація використовується як орієнтація для порівняння з цінами імпортованого товару, який підлягає оцінці. Щоразу, визначаючи митну вартість, слід враховувати технічні та якісні характеристики, функціональне призначення, умови поставок та цінові коливання на ринку.

Спеціалізовані організації, чия інформація щодо цінових показників може використовуватись митними органами як довідка, визначено у [53]. Надавати цінову інформацію стосовно всіх імпортованих товарів уповноважено Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків, Торгово-промислову палату України, акціонерне товариство «Укрімпекс» та Український науково-дослідний інститут маркетингу та зовнішньоекономічної інформації. Водночас, існують організації, що спеціалізуються на певних товарах. До них належать Державний го-

167

С. Терещенко Основи митного законодавства України

мологічний центр, ДП «Укрзовнішекспертиза», AT «Алі-некс» таДЗТП «ІНТЕР-ІСМ».

Висновки цих установ стосовно вартості товарів використовуються митними органами як допоміжний матеріал, а остаточне рішення щодо визначення митної вартості імпортованого товару та відповідальність за нього покладається на посадову особу митного органу, до компетенції якої входить остаточне визначення цієї вартості.

Якщо йдеться про експорт товарів, що підлягають обов'язковому ліцензуванню або квотуванню, їх митна вартість зазначається у ліцензії чи у картці реєстрації (обліку) контракту (шостий метод). Умови поставки згідно з «ШКОТЕРМС-90», зазначені у ліцензії чи картці реєстрації, мають відповідати умовам, заявленим експортером.

Ціни, зазначені в ліцензії чи картці реєстрації (обліку) контракту, не потребують додаткового обґрунтування та приймаються митними органами без додаткової перевірки.

У разі експорту товарів, що входять до переліку товарів, на які Міністерством зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України запроваджено індикативні ціни, зазначені у зовнішньо-економічному контракті, мають відповідати індикативним цінам, установленим на момент здійснення зовнішньоторговельної операції (сьомий метод). Якщо ціни відрізняються, підставою для проведення митного оформлення є лист-погодження, виданий МЗЕЗторгом.

Індикативні ціни запроваджено Указом Президента України [54], який констатував, що «контрактні ціни у сфері зовнішньоекономічної діяльності визначаються суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України відповідно до індикативних цін, запроваджених Міністерством зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України». Щодо переліку товарів, на які запроваджуються індикативні ціни, Указом зазначено, що такі ціни встановлюються на товари:

«щодо експорту яких застосовано антидемпінгові заходи або розпочато антидемпінгові розслідування чи процедури в Україні або за її межами;

щодо яких застосовуються спеціальні імпортні процедури відповідно до ст. 19 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»;

щодо експорту яких встановлено режим квотування, ліцензування;

168

Гл. 7 Особливості тарифного регулювання...

щодо експорту яких встановлено спеціальні режими;

експорт яких здійснюється у порядку, передбаченому ст. 20Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»;

в інших випадках на виконання міжнародних зобов'язань України».

Згідно з Указом МЗЕЗторгом розроблено Положення про методику формування та використання індикативних цін [55], у якому наведено визначення терміну «індикативна ціна». «Під індикативними цінами розуміються ціни на товари, які відповідають цінам, що склалися чи складаються на відповідний товар на ринку експорту або імпорту на момент здійснення експортної (імпортної) операції з урахуванням умов поставки та умов здійснення розрахунків, визначених згідно з законодавством України, а також якісних показників товару, і які затверджено МЗЕЗторгом України».

Визначення рівня індикативних цін проводиться на підставі інформації з різноманітних джерел. Беруться до уваги: вид зовнішньоекономічної угоди, умови поставки товару згідно з «Інкотермс-90», умови оплати, відхилення показників якості товару від стандарту України та інші фактори, що мають істотний вплив на умови здійснення операцій.

Розглянуті методи визначення митної вартості товарів та інших предметів представлено на малюнку 7.3.

Таким чином, в Україні законодавче закріплено поняття «митна вартість», державними актами визначено методи її обчислення, відповідальність за ухвалене рішення щодо визначення митної вартості імпортованого товару покладено на посадову особу митного органу, до компетенції якої входить остаточне визначення митної вартості.

Слід зазначити, що у 1998 році в Україні введено ще одну цінову категорію — максимальна митна вартість, яку, на виконання Указу Президента України від 08.05.98 за № 444, запроваджено відповідною Постановою КМУ [56] з метою регулювання імпорту окремих видів рослинної олії. Питання розробки та затвердження максимальної митної вартості покладено на МЗЕЗторг.

Існує також законодавчо, статтею 1.20 Закону [57] закріплене поняття — «звичайна ціна», що є ціною продажу товарів (робіт, послуг), яка включає суму нарахованих (сплачених) процентів, вартість іноземної валюти, яка може бути отримана у разі їх продажу особам, які не пов'яза-

169

С. Терещенко Основи митного законодавства України

Гл. 7 Особливості тарифного регулювання-.

Методи визначення митної вартості

На підставі поданих документів

На підставі ціни на ідентичні товари

На підставі

На І на пі гідставі ціни здібні товари цінової інформації

На шдстаї ВІ

ої ості

На підставі цін ліцензій, карток реєстрації (обліку) контрактів митної варп

На підставі індикативних цій (листж-погодження МЗЕЗіТ)

Мал. 7.З. Методи визначення митної вартості.

ні з продавцем за звичайних умов ведення господарської діяльності. У разі, коли ціни підлягають державному регулюванню згідно з законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена з дотриманням принципів такого регулювання. Згідно з п. 9 Правил застосування Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» [58] виручка від реалізації продукції (робіт, послуг) в межах бартерних операцій визначається з метою оподаткування, виходячи із звичайних цін, що діяли на дату виписування відва-нтажувальних документів, а для товарообмінних операцій в галузі зовнішньої торгівлі — на дату проходження продукцією, що експортується митного контролю.

Таким чином, додатково визначено ще дві цінові категорії - максимальна митна вартість та звичайна ціна, які також знаходять своє місце в разі митного оформлення товарів, що імпортуються та експортуються.

Існують ще ціни, які запроваджено для інформування, в першу чергу, суб'єктів ЗЕД про реально існуючий рівень цін українського та світового ринків. Це, перш за все, довідкові ціни, які розроблюються відповідними управліннями

Держмитслужби та МЗЕЗторгу України на підставі інформації Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків. Вони мають використовуватися митними органами як інформаційний матеріал для оцінки вартості заявлених до митного оформлення товарів шляхом порівняння з довідковими цінами ідентичних або аналогічних товарів.

Розглянуті види цін, які застосовуються при визначенні митної вартості товарів, що підлягають митному оформленню, представлено на малюнку 7.4.

Слід зазначити, що [53] передбачає заповнення та подання до митного органу для проведення процедури митного оформлення довідки-розрахунку митної вартості як для товарів, що імпортуються, так і для товарів, які заявляються для митного режиму експорту.

Довідка-розрахунок подається декларантом разом із заповненою вантажною митною декларацією на партію товару, заявлену до митного оформлення. Довідка-розрахунок заповнюється декларантом та засвідчується печаткою ор-ганізації-декларанта. Відомості, що мають бути внесеш до

ляі имя

Видя цін, які можуть використовуватись ура

митної вартості

МШ_.П_. ~ (контактні) митна вартість ~ Ідентичних *ДЖИ-МЦЖМ. —й товарів интва вартість Подібних ~ товарів Ліцензії, картки реєстрації -контракту Визначені на — підставі цінової

вкснертнан Індикативні — — Довідкові Звичайні — Мал. 7.4. Види цін, що можуть використовуватись при визначенні митної вартості.

170

171

С. Терещенко Основи митного законодавства України

довідки, можна розділити на декілька взаємопов'язаних груп, а саме:

відомості про покупця та продавця, декларанта, країну походження та підприємство-виробника, країну експорте ра; дата та номер контракту, умови поставки, дата та номер рахунку-фактури, курс валюти на день подання вантажної митної декларації. Ці відомості надають представникам митного органу попередню інформацію для визначення на прямку цінової експертизи;

відомості, які характеризують товар, що підлягає мит ному оформленню, та визначає: найменування та код това ру згідно з ТН ЗЕД, його кількість, фактурну вартість у ва люті розрахунку та у валюті України. Ці відомості визна чають основні цінові показники товару та дозволяють обчи слювати митну вартість одним із розглянутих у цьому роз ділі методом;

дані про витрати на транспортування, страхування, па кування, навантаження, комісійні та брокерські витрати продавця та інші витрати, що за умовами договору (контра кту) не були включені до фактурної вартості, але були здій снені що засвідчено відповідними документами;

відомості про витрати, що пррь визначенні митної вар тості з контрактної фактурної вартості виключаються, а са ме: на транспортування після моменту перетину митного кордону та пов'язані з монтажем, складанням, налагоджен ням устаткування чи з поданням технічної допомоги піс ля ввезення.

На підставі цих чотирьох взаємопов'язаних груп відомостей визначається митна вартість товару у валюті розрахунку та у валюті України.

Довідка-розрахунок митної вартості подається митному органу декларантом, який несе відповідальність за:

достовірність та повноту відомостей, що заявляються у Довідці;

автентичність документів, на підставі яких здійснює ться митне оформлення товарів, та розрахунки за них;

надання у разі потреби додаткових відомостей чи до кументів для визначення митної вартості товарів.

172

Гл. 7 Особливості тарифного регулювання.»

Перелік кодів товарів згідно з ТН ЗЕД, імпортуючи які декларант зобов'язаний подати до митного органу довідку-розрахунок митної вартості наведено у таблиці 7.1 . Найбільша кількість товарних позицій — вісімнадцять, на які слід подавати довідку, припадає на 71 групу товарів за ТН ЗЕД «Перли природні чи культивовані, дорогоцінне чи на-півдорогоцінне каміння, дорогоцінні метали, метали, оплаковані дорогоцінними металами, і вироби з них; біжутерія; монети».

Таблиця 7.1

Перелік кодів товарів згідно з ТН ЗЕД, у разі імпорту яких подається довідка-розрахунок митної вартості

№з/п Коди това] рів згідно з ТН ЗЕ Д

1 2 3 4 б в 7 1 02.07 18.03 22.03 40.11 69.13 71.16 87.11 2 03.02 18.04 22.04 40.12 71.01 71.17 87.14 3 03.03 18.05 22.05 40.13 71.02 71.18 87.16 4 03.04 18.06 22.06 42.03 71.03 82.15 93.03 5 03.05 20.01 22.07 42.04 71.04 82.16 93.04 6 03.06 20.02 22.08 42.05 71.05 85.19 94.01 7 03.07 20.03 22.09 43.03 71.06 85.20 94.02 8 09.01 20.04 24.01 43.04 71.07 85.21 94.03 9 09.02 20.05 24.02 57.01 71.08 85.22 94.04 10 16.01 20.06 24.03 57.02 71.09 85.23 97.01 11 16.02 20.07 27.09 57.03 71.10 85.24 97.02 12 16.03 20.08 27.10 57.04 71.11 85.28 97.03 13 16.04 20.09 27.11 57.05 71.12 87.01 97.04 14 16.05 21.01 27.12 69.10 71.13 87.02 97.05 15 18.01 22.01 34.01 69.11 71.14 87.03 97.06 16 18.02 22.02 34.02 69.12 71.15 87.04 І - По дев'яти товарних позиціях з 20-ї групи «Продукти переробки плодів, овочів, горіхів або інших частин рослин» слід подавати довідку-розрахунок. По семи товарних позиціях потребують довідки-розрахунку товари з 85 та 87 груп згідно з ТН ЗЕД. Таким чином, у разі митного оформлення імпорту потребують довідки-розрахунку митної вартості 111 товарних позицій.

Разом з оцінкою митної вартості імпортованих товарів існує перелік товарів, у разі експорту яких слід узгоджува-

173

С. Терещенко Основи митного законодавства України

ти вартість з відділом тарифів та митної вартості [53]. Товарні позиції цих товарів представлено в таблиці 7.2.

Таблиця 7.2

Перелік кодів товарів згідно з ТН ЗЕД, у разі експорту яких

потрібно узгодження вартості з відділом тарифів

та митної вартості

№з/п Коди товарів згідно з ТН ЗЕД*

1 2 3 4 5 6 1 02.02 11.03 16.02 26.16 71.06 72.08 2 02.03 11.04 17.01 28.43 71.08 72.10 3 04.02 12.06 17.03 35.01 71.10 72.11 4 07.13 12.08 22.07 71.02 71.12 72.12 5 11.01 16.16 25.30 71.03 71.18 81.04 * Примітка: Узгодженню підлягають ціни товарів, що оформлюються в режимі експорту та на які встановлено індикативні ціни.

Слід зазначити, що переліки товарів, коди яких зазначено в таблицях 7.1 та 7.2, можуть бути доповнені за рішенням начальника регіональної митниці товарами, які традиційно експортуються чи імпортуються у певному регіоні.

Підсумовуючи все вищевикладене, можна дійти висновку, що існує проблема обчислення митної вартості заявленого до митного оформлення товару, за винятком товарів, на які встановлено мінімальну та максимальну митну вартість. Наявність проблеми можна розглянути на прикладі визначення митної вартості на підставі ціни на ідентичні товари [44]. У цьому разі як вхідні дані для оцінки слід використовувати такі показники:

Призначення;

Характеристики;

Якість;

Один і той же товарний знак;

Репутація на ринку;

Країна походження;

Підприємство-виробник.

Уявімо, що йдеться про імпорт кулькових ручок. Найлегше стосовно цього товару визначити показники 1,6 та 7. З рештою справа дещо ускладнюється, оскільки практично відсутні дані про характеристики та якість ручок, які слід використовувати для порівняння. Окрім того, треба визна-

174

Гл. 7 Особливості тарифного регулювання».

читись, з якого офіційного джерела можна довідатися про репутацію на ринку обох^типів кулькових ручок та за якими ознаками можна їх порівнювати. Виникає коло невиз-начених характеристик (показників) даного товару, за якими можна оцінювати товари як ідентичні. Ця невизначеність стосується також якісних характеристик товарів та їх репутації на ринку. Вже йшлося про невизначеність такої категорії як «товарний знак».

За провідним маркетологом Ф. Котлером [61]: «Марка — ім'я, термін, знак, символ, малюнок або їх сукупність, призначені для ідентифікації товарів або послуг одного продавця або групи продавців та диференціації їх від товарів та послуг конкурентів...». «Товарний знак — марка або її частина, забезпечені правовим захистом. Товарний знак захищає виняткові права продавця та використання марочної назви та/або марочного знаку (емблеми)».

Виходячи з цих визначень, «товарний знак» — узагальнююча категорія. Товарна марка категорія вужча, що має правовий захист та визначає винятковість її використання підприємством-виробником певного товару.

Слід зазначити, що Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» [225] визначено, що «знак — позначення, за яким товар і послуги одних осіб відрізняються від однорідних товарів і послуг інших осіб», а «об'єктом знака можуть бути словесні, зображувальні, об'ємні та інші позначення або їх комбінації, виконані у будь-якому кольорі чи поєднанні кольорів». Цей Закон визначив правову охорону знака та зобов'язав Державний комітет України з питань інтелектуальної власності (Держпатент України) здійснювати реєстрацію знаків та вести Державний реєстр Свідоцтв України на знаки для товарів та послуг.

В Україні теж є спроба визначити підпорядкованість з категорій «товарний знак» та «торговельна марка» [62], Автор вважає, що «товарний знак, торговельна марка — зареєстрований у встановленому порядку знак, що проставляється на товарі або його упаковці для того, щоб відрізнити вироби однієї фірми від інших». Виходячи з цього визначення, можна зробити висновок про тотожність понять «товарний знак» та «торговельна марка», що не відповідає визначенням, викладеним у [41, 61, 225]. Отже, до відповідного державного визначення цих категорій та їх підпоря-

175

С. Терещенко Основи митного законодавства України

дкованості, практичне застосування проблематично.

Для визначення митної вартості розглянутими методами кожна товарна позиція згідно з ТН ЗЕД, а в ідеалі кожний код, мусить мати певну сукупність ознак, бажано у числовому вираженні, яке можна було б застосовувати в разі проведення митного оформлення.

Підсумовуючи, слід зазначити таке:

Одна з основних проблем, що потребує вирішення при митному оформленні експортних та імпортних товарів — визначення митної вартості.

Тлумачення Законом України «Про Єдиний митний тариф» терміну «митна вартість» та наявність методів її визначення на підставі документів, цін на аналогічні чи по дібні товари, мінімальної митної вартості, цінової інформа ції, цін, зазначених у ліцензіях та картках реєстрації (облі ку) контрактів, індикативних цін допомагають митним ор ганам обчислювати митну вартість товарів та, тим самим, не допускати зменшення сум митних платежів з кожної процедури митного оформлення.

Наявність термінів «митна вартість», «контрактна ці на», «мінімальна митна вартість», «фактурна вартість», «ін дикативна ціна», «ціна ліцензії чи картки реєстрації (обліку) контракту», «максимальна митна вартість», «звичайна ціна», «довідкова ціна» та відсутність чітко визначеної їх підпоряд кованості не дозволяють митним органам проводити митне оформлення за безумовно визначеною митною вартістю това рної партії, заявленою у вантажній митній декларації.

Визначення митної вартості розглянутими методами потребує визначення сукупності ознак для кожної товар ної позиції ТН ЗЕД у числовому вираженні для практич ного застосування митними органами під час митного офор млення товарів.