Таможенное право

Розглянемо варіант, за яким одна сторона угоди — «продавець» на виконання вимогукладеної угоди постачає товар другій стороні — «покупцеві», який є іноземним контрагентом, а розрахунки за товар проводяться у грошовій формі. Тобто, концепція угоди купівлі-продажу передбачає продаж товару за гроші. В цьому разі не суттєво, яким чином проводились розрахунки — попередньою оплатою, авансом чи у кредит.

Перший та найголовніший документ, що регулює такі угоди w- Конвенція Організації Об'єднаних Націй про договори купівлі-продажу, ухвалена у 1980 році у столиці Австрії та відома під назвою — Віденська Конвенція, її положення застосовуються до договорів купівлі-продажу товарів між контрагентами, які знаходяться у різних країнах, але до продажу товарів особистого користування, з аукціону, ці?"™* паперів, суден повітряного та водного транспорту, електроенергії не застосовуються.

120

I

Гл. 5 Зовнішньоторговельні угоди

національних законодавств, які регулюють угоди купівлі-продажу. Основні положення містять регулюючі підходи до укладення та виконання договорів купівлі-продажу та сприяють проведенню комерційних переговорів, визначають права та обов'язки сторін угоди.

Ще один міжнародний документ — Гаазька Конвенція 1985 року. Вона визначила, аналогічно Віденській Конвенції, особливості міжнародного договору купівлі-продажу та, на відміну від неї, поширила свої положення на договори, укладені щодо товарів на аукціонах і біржах, та електроенергії. Особливістю Конвенції є те, що за нею контрагенти угоди самі обирають право, яке регулюватиме їхні торговельні відносини. Крім того, наміри сторін стосовно права має бути визначено у самій зовнішньоторговельній угоді. Водночас підкреслюється, що відсутність в угоді визначення, яке саме право має зверхність в даному разі, означає, що верховенство має право країни-продавця.

Конвенцією передбачається, що право країни-покупця має зверхність у разі укладення зовнішньоторговельної угоди у країні імпорту (покупця), або коли угодою передбачено виконання продавцем обов'язків стосовно товару в країні покупця.

На думку автора, міжнародним документом, що регулює зовнішньоторговельні угоди, є Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів — Інкотермс-90, які для кожної з умов поставки товарів застерігають обов'язки покупця та продавця, момент переходу ризику випадкової втрати або пошкодження товарів від продавця до покупця. Проте, вони не визначають моменту переходу права власності на товар. Деякими авторами [29] угоди купівлі-продажу класифікуються за ознаками одноразової або періодичної поставки товару та розрахунками у грошовій або у товарній формі. Віднесення угод з розрахунками у товарній формі до угод купівлі-продажу принципово можливе, але той самий автор відносить їх до угод зустрічної торгівлі, які розглядатимуться у наступному підрозділі книги.

Таким чином, міжнародними регулюючими документами визначаються основні умови угод купівлі-продажу, по-

121

С. Терещенко Основи митного законодавства України_____

рядок їх укладення та виконання, право, яке застосовується до цих договорів, моменти переходу ризиків з доставки товарів від продавця до покупця та момент набуття права власності на товар. Особливістю угод купівлі-продажу є наявність розрахунків за товар у грошовій формі. В цьому разі не суттєво, яким чином вони проводитимутися — попередньою оплатою, авансом або у кредит.