Таможенное право

Розглянемо один із варіантів класифікації.

Систематизацію засобів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності запропоновану одним з фахівців, який розглядає питання митного регулювання зовнішньоторговельних операцій [18], представлено на малюнку 4.4. Умовний розподіл засобів державного регулювання вміщує кількісні обмеження, методи стимулювання експорту, адміністративні методи та вимоги до якості імпортованих товарів, фінансові методи, правове забезпечення, спеціальні види мита, які систематизовані у колонках 1-6, мал. 4.4 відповідно. Оскільки методи кількісного обмеження уже розглянуто у розділах 4.1 та 4.2, почнемо зразу з методів стимулювання експорту. До них включено: певні субсидії у вигляді дотацій та премій експортерам, пільгове кредитування, тобто продаж товарів у кредит, та державне

І^ г

Гл. 4 Нетарифне регулювання

І г

І І І " І І Г

І

І І І Г

.S

t 8

80

81

С. Терещенко Основи митного законодавства України_______

страхування ризику несплати імпортером за експортований товар. Крім цих державних методів стимулювання експорту застосовується певна валютна політика, яка загалом визначає державні шляхи валютних розрахунків та умови зарахування валюти на розрахунковий рахунок експортера, особливості підтримки центральним банком кра-їни-експортера зниженого курсу національної валюти.

Особливістю адміністративних методів та вимог щодо якості імпортованого товару (колонка 3, мал. 4.4), є визначена державою кількість документів, потрібних для проведення митних процедур з оформлення експортних або імпортних операцій.

Адміністративні та прикордонні податки не входять до системи тарифного регулювання, у зв'язку з тим, що застосовуються до імпортованих товарів тільки на момент перетину митного кордону і не пов'язані зі сплатою зборів, мита та інших митних платежів, які підлягають сплаті при проведенні митного оформлення випуску товарів у вільний обігу національному полі.

Правове забезпечення зовнішньоторговельних відносин (колонка 5, мал. 4.4) полягає у наявності торговельних договорів та угод, які на підставі загальноприйнятих принципів регламентують зовнішню торгівлю. Крім цього, встановлення спеціальних режимів (найбільшого сприяння, спеці альних економічних зон та територій митних союзів) може передбачати застосування пільгових ставок імпортного мита, а у окремих випадках — звільнення від сплати мита. Певними угодами можуть визначатися спеціальні режими

82

Гл. 4 Нетарифне регулювання

щодо експорту та імпорту товарів у окремо визначених економічних зонах однієї групи країн. Багатосторонні-ми угодами визначаються території митних союзів, до яких входять країни, що підписали відповідні угоди. На цих територіях діє спеціальне митне законодавство з питань експорту та імпорту товарів походженням з країн митного союзу

Державні заходи щодо припинення недобросовісної кон куренції у зовнішньоекономічній діяльності в разі продажу товарів за цінами, нижчими від контрактних цін міжнародних товарних бірж, можуть проявитися у застосуванні спеціального антидемпінгового мита (колонка 6), яке підвищує ціну товару на внутрішньому ринку країни-імпортера та захищає аналогічні або подібні національні товари. Крім цього, у разі надання експортерові певних субсидій, що дозволяє йому знизити вартість експортованого товару, можливе застосування спеціального компенсаційного мита.

Таким чином, класифікація засобів нетарифного регулювання, яку представлено на мал. 4.4, відрізняється від класифікацій (мал. 4.1 та 4.2), розглянутих у попередніх підрозділах. Суттєве та спільне одне — кожна держава має можливість застосовувати різноманітні засоби регулювання зовнішньоторговельних операцій, які відповідають національним інтересам. Особливістю цієї класифікації (мал. 4.4) є виділення окремого кола методів, що сприяють проведенню експортної політики та стимулюють здійснення експортних операцій вітчизняними субєктами зовніш-ньоеокономічної діяльності.

Інший підхід до класифікації засобів нетарифного регулювання викладено у [19] та представлено на малюнку 4.5. Усі засоби розділено на сім окремих груп, але, на жаль, відсутність подробиць проведення такої класифікації та методів реалізіції не дозволяють розглянути такий підхід у повному обсязі. Так, з урахуванням національних особливостей законодавства Російської Федерації, представлено (колонка 1, мал. 4.5) державну, регіональну та аукціонну квоти. Вони характеризуються тим, що розподіляються централізовано між підприємствами-експортерами або державними регіональними органами управління та можуть бути придбані окремими підприємствами на аукціонах. До того ж, існують квоти окремих підприємств, що уклали експортні контракти на постачання товарів для державних

83

С. Терещенко Основи митного законодавства України

Гл. 4 Нетарифне регулювання

1

ІМ

И

І

І^ '

потреб. Таким чином, національне законодавство розподілило квоти з урахуванням певних особливостей та внесло в обіг такі назви як регіональна квота, державна квота, квота підприємства та квота аукціонна. Решту методів кількісних обмежень, таких як ліцензування та добровільне обмеження експорту, розглянуто у попередніх розділах.

Паратарифні перепони (бар'єри) визначаються як додаткові внески до бюджету (колонка 2, мал. 4.5), кінцевою метою яких є підвищення вартості імпортованих товарів щодо контрактної вартості. З метою збільшення надходжень до бюджету застосовується база оподаткування товарів, яка відрізняється від фактурної, виникає можливість застосовувати збільшені ставки фіскальних податків. У цілому подолання національних паратарифних перепон призводить до підвищення вартості імпортованих товарів на внутрішньому ринку країни імпорту. Збільшення вартості одиниці імпортованого товару надає певних цінових пріоритетів аналогічним або подібним товарам вітчизняного виробництва та стає протекціоністським засобом держави щодо національного товаровиробника.

Обмеження митного оформлення (колонка 3, мал. 4.5) полягає у тому, що експортери сировини та стратегічно важливих товарів мають пройти окрему реєстрацію у державних структурах та отримати відповідну ліцензію на експорт.

Обмеження щодо цін та митних платежів призводить до запровадження стосовно імпортованих товарів окремого механізму цін та нарахування митних платежів, що збільшує вартість товарів на внутрішньому ринку (п. 5, мал. 4.5).

Внутрішні податки дискримінують імпортовані товари у зв'язку з тим, що базою оподаткування виступає митна вартість, яка обчислюється одним із розглянутих у підрозділі 3.2 методів.

85

С. Терещенко Основи митного законодавства України_____

На мал. 4.5 представлено засоби нетарифного регулювання Російської Федерації, яка застосовує їх аби чинити державний вплив на зовнішньоторговельні відносини. За ними можна скласти уявлення про систему обмежень, які очікують потенційного експортера в разі спроби просунути товари на внутрішній споживчий ринок Росії.

Завершальний варіант класифікації буде грунтуватися на роботах вітчизняних авторів.

В Україні теж були певні спроби систематизувати та класифікувати нетарифні засоби регулювання зовнішньоторговельної політики [22,23,84,186 ] з урахуванням особливостей національного законодавства. Основні нетарифні засоби реалізації державного регулювання зовнішньої торгівлі поді ляються на кількісні обмеження та приховані методи протек-ціонізму (мал. 4.6). Кількісні обмеження включають квотування, ліцензування та добровільне обмеження експорту, зміст та визначення яких розглянуто у попередніх підрозді лах. Приховані методи протекціонізму — це, в першу чергу, технічні бар'єри на шляху проникнення імпортованих товарів на внутрішній ринок, які підвищують вартість цих товарів щодо подібних або аналогічних національних товарів.

Систематизацію методів нетарифного регулювання за дозвільними документами, які служать підставою митного оформлення, та за державними структурами, що їх видають, представлено на мал. 4.7.

Засобж нетарифного регулювання

1

1 1 Кількісні обмеженні І Приховані методи

Е

протекціонізму —

Квотування Технічні бар'єри

Ліцензування

«Добровільне обмеження експорту»

Мал. 4.6. Класифікація засобів нетарифного регулювання за визначенням напрямку впливу на ЗЕД.

С: Терещенко Основи митного законодавства України

Розгляд системи дозвільних документів, їх розподіл по міністерствах та державних відомствах, дають загальне уявлення про методи нетарифного регулювання в Україні як засоби адміністративного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Раніше розглянуті варіанти класифікації засобів нетарифного регулювання, не дають можливості оцінити їх дійовий вплив на зовнішньоекономічну діяльність. Проте слід зауважити, що розглянувши декілька, варіантів! класифікації, можна зробити головний висновок — едина система засобів та методів нетарифного регулювавші зовнішньої торгівлі-відсутня, а кожна з викладених класифікацій так чи інакше несе на собі суттєвий вплив національного законодавства.

;; Тому виникає гостра потреба у розробці узагальненої класифікації засобів та методів нетарифного регулювання з метою наповнення її національним змістом національного законодавства кожної окремої держави.

1! Наявність загальноприйнятої класифікації дозволить експортерам та імпортерам використовувати її як вхідну інформацію в разі стратегічного прогнозування та здійснення рперативних тактичних дій на зовнішньому ринку.