Семейное право

Опорний конспект з курсу “СІМЕЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ”
Сімейний кодекс України 1926 року
У двадцятих роках в УРСР почався процес подальшого удосконалення сімейного законодавства. Так, в 1923 р. виникла необхідність переглянути регулювання деяких питань сімейно-шлюбних відносин, у зв'язку з чим Народний комісаріат юстиції УРСР прийняв тоді рішення про підготовку до видання нового Сімейного кодексу.

ЗО травня 1926 р. був прийнятий «Кодекс законів про сім'ю, опіку, шлюб і акти громадянського стану УРСР».

Назва Кодексу повністю відбивала його систему, яка була досить своєрідна і складалася з 5 основних розділів:

1) про сім'ю; 2) про опіку та піклування; 3) про шлюб; 4) про зміну громадянами своїх прізвищ та імен; 5) про визнання особи безвісно відсутньою або померлою.

Основні постанови цього Кодексу ґрунтувалися на тих же принципах сімейного права, які були закладені в перших декретах.

Разом з тим.

Сімейний кодекс 1926 р. посилював гарантії як майнових, так і особистих прав членів сім'ї, перш за все жінок і дітей.

Сімейний кодекс 1926 р. провів повне урівняння позашлюбних дітей зі шлюбними, досить детально регламентуючи порядок встановлення батьківства щодо позашлюбних дітей.

Безспірним (до оскарження по суду) доказом батьківства був запис в книгах РАГСу або наступне визнання батьківства, а у разі відсутності цього матері дитини надавалося право зареєструвати свою вагітність, а потім батьківство в РАГСІ.

У випадках подання матір'ю такої заяви, РАГС повідомляв гаданого батька дитини про надходження заяви і зобов'язував його в місячний строк повідомити про своє ставлення до заяви. Якщо відповіді протягом місяця не поступало, особа, названа батьком, записувалася таким у книгах РАГСу. Разом з тим, особа, що була записана батьком, вправі протягом року порушити справу в суді про неправильність запису.

Якщо ж у судовому порядку встановлювалося, що в період зачаття дитини мати мала зв'язки з кількома особами, батьком дитини суд визнавав одного з них, покладаючи на всіх інших солідарну відповідальність по аліментному зобов'язанню.

Вирішуючи питання про аліментні зобов'язання батьків і дітей, Кодекс не вважав їх абсолютними, даючи суду у виняткових випадках право звільняти батьків від аліментування дітей, рівно ж як і дітей від аліментування батьків.

Кодекс 1926 р. УРСР, а також Кодекси РРФСР, БРСР і деякі інші поряд з зареєстрованим шлюбом визнавали також й так званий фактичний шлюб, тобто не оформлений в органах РАГСу. Правда, визнання таких фактичних шлюбів могло бути здійснене тільки через суд, де необхідно було довести наявність фактичного шлюбу. Тому, якщо між фактичним подружжям виникали якісь суперечки (щодо майна або аліментів), то суд, перш ніж розв'язати ці суперечки, повинен був у кожному конкретному випадку встановити, тобто визнати наявність шлюбних зв'язків.

Причому фактичним шлюбом визнавались лише серйозні і тривалі подружні зв'язки, а не випадкові і скороминущі.

Доказами наявності такого шлюбу для суду були: факт спільного життя, наявність при цьому спільного господарства, спільне виховання дітей, взаємна підтримка тощо.

Крім того, фактичний шлюб міг бути визнаний, коли він відповідав необхідним умовам (вік, стан здоров'я, відсутність близьких родичів, моногамія і т.п.).

Спеціальна глава Кодексу присвячена інституту усиновлення, який був вперше введений в українське законодавство. Як показала практика наступних років, інститут усиновлення відігравав важливу роль, особливо в роки Великої Вітчизняної війни, а також у післявоєнний період, коли потрібно було виховувати дітей, батьки яких загинули на фронті.'

Кодекс містив норми, які регулювали опіку і піклування, а саме регламентували порядок встановлення і зняття опіки і піклування, призначення і звільнення опікунів, а також права і обов'язки опікунів і піклувальників.

Третій розділ Сімейного кодексу УРСР присвячений питанням шлюбу. Регламентувалися умови вступу до шлюбу, випадки визнання шлюбу недійсним, підстави припинення шлюбу.

Вперше в законодавстві України (не рахуючи Сімейного кодексу УРСР 1919 р.) закріплювався принцип рівності прав і обов'язків подружжя, а також незалежність подружжя. Разом з цим. Кодекс вводив поряд з особистим майном таке поняття, як спільне майно подружжя.

Важливі положення містить Сімейний кодекс про аліментування подружжя на випадок непрацездатності як під час існування шлюбу, так і після його розірвання.

Що ж стосується двох останніх розділів Кодексу — IV «Про зміну громадянами своїх прізвищ, імен» і V «Про визнання особи безвісно відсутньою або померлою», то вони носили в основному інструктивний характер.

Такими були основні положення Сімейного кодексу УРСР 1926 року, який із змінами і доповненнями діяв більше 40 років.

вернуться к содержанию
вернуться к списку источников
перейти на главную страницу

Релевантная научная информация:

  1. Індиченко С.П., Гопанчук B.C., Дзера О.В., Савченко Л.А. Сімейне право: навчальний посібник для студентів юрид. вузів та факультетів. — К.: Вентурі., 1997. — 272 с. - Семейное право
  2. Опорний конспект з курсу “СІМЕЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ” - Семейное право
  3. § 4. Сімейний кодекс України 1926 року - Семейное право
  4. Сімейний кодекс України 1926 року - Семейное право
  5. § 5. Зміни Сімейного кодексу УРСР у зв´язку з виданням Закону від 27 червня 1936 року та виданням Указу від 8 липня 1944 року - Семейное право
  6. Список використаної та рекомендованої літератури - Правоохранительные органы
  7. Зміни Сімейного кодексу УРСР у зв´язку з виданням Закону від 27 червня 1936 року та виданням Указу від 8 липня 1944 року - Семейное право
  8. Розділ 2. Джерела міжнародного приватного права - Международное право, европейское право
  9. Розділ 5. Правовий статус фізичних осіб у міжнародному приватному праві - Международное право, европейское право
  10. Розділ 10. Міжнародні перевезення - Международное право, европейское право
  11. Розділ 11. Шлюбно-сімейні відносини - Международное право, европейское право
  12. § 2. Принципи утворення адвокатури - Адвокатское право
  13. Глава 2. Законодавство про правоохоронні органи. Концепція судово-правової реформи в Україні та її етапи - Правоохранительные органы
  14. § 4. Промова державного обвинувача - Риторика
  15. § 4. Захисна промова - Риторика
  16. § 3. Перший Сімейний кодекс України 1919 року - Семейное право
  17. § 6. Основи законодавства СРСР і союзних республік про шлюб і сім´ю та Кодекс про шлюб і сім´ю України - Семейное право
  18. § 7. Постанови Пленуму Верховного Суду України з питань шлюбно-сімейного права - Семейное право
  19. § 3. Умови встановлення батьківства в судовому порядку - Семейное право
  20. § б. Порядок оспорювання батьківства (материнства) - Семейное право

Другие научные источники направления Семейное право:

    1. Індиченко С.П., Гопанчук B.C., Дзера О.В., Савченко Л.А.. Сімейне право: навчальний посібник для студентів юрид. вузів та факультетів. 2000