Семейное право

бул
и встановлені основні умови вступу в шлюб. Перш за все, це принцип свободи і добровільності шлюбу, перелік підстав до вступу в шлюб, зняття релігійних обмежень до вступу в шлюб (зокрема по дореволюційному законодавству особам православного віросповідування заборонялося вступати в шлюб з нехристиянами), рівність подружжя при виборі прізвища, а також процедура державної реєстрації шлюбу в органах РАГСу.

Надавши вирішальне значення обов'язковій державній реєстрації шлюбу, декрет від 20 лютого 1919 р. нічого не говорив про фактичний шлюб. Разом з тим декрет прирівнював церковні шлюби, укладені до видання цього декрету, до зареєстрованих громадянських шлюбів.

Хоча українське сімейне законодавство розвивалося по прикладу РРФСР, однак між названими декретами України та Росії були суттєві відмінності. Декрет УРСР нічого не говорив про правове становище позашлюбних дітей, а декрет РРФСР проголосив урівняння позашлюбних дітей із шлюбними в усіх правах.

Зокрема, декрет РРФСР зазначав, що батько і мати записувалися такими при реєстрації народження дитини по їх заяві, а якщо батько позашлюбної дитини ухилявся від подання такої заяви, то матері дитини або опікуну дозволялося встановити батьківство в судовому порядку. Це правило скасувало принципову різницю в становищі дітей, народжених поза шлюбом, та шлюбних дітей.

Значення цього положення Декрету було настільки велике, що судова і адміністративна практика УРСР стали зразу ж орієнтуватися на нього і фактично дотримувалися його.

20 лютого 1919 року був прийнятий 1 Декрет УРСР «Про розлучення», який проголосив свободу розлучення і анулював церковну процедуру розлучення.

Згідно цього декрету, шлюб розривався на прохання одного або обох з подружжя.

Заяви про шлюб повинні були подавати в місцеві органи РАГСу, але оскільки останні були організовані не всюди, то ці заяви могли подаватися в народні суди.

Даний Декрет містив також норми, які регламентували такі правові наслідки розлучення: а) при розірванні шлюбу за взаємною згодою, подружжя зобов'язані були вказати в поданій заяві, які прізвища будуть носити розведені подружжя і їх діти, а при односторонній заяві розведені подружжя поверталися до своїх дошлюбних прізвищ; прізвище дитині визначав суд, куди подружжя могли звертатися з цього приводу; б) всі інші питання, які пов'язані з розірванням шлюбу, вирішувались угодою між подружжям у формі договору нотаріального або домашнього, а у випадку спору між ними — народним судом.

Перші декрети УРСР про шлюб і його розірвання проголосили дійсно демократичні принципи, які потім розвинулися в чітку і послідовну систему інститутів сімейного права, були першим кроком на шляху створення сімейного права України.

були встановлені основні умови вступу в шлюб. Перш за все, це принцип свободи і добровільності шлюбу, перелік підстав до вступу в шлюб, зняття релігійних обмежень до вступу в шлюб (зокрема по дореволюційному законодавству особам православного віросповідування заборонялося вступати в шлюб з нехристиянами), рівність подружжя при виборі прізвища, а також процедура державної реєстрації шлюбу в органах РАГСу.

Надавши вирішальне значення обов'язковій державній реєстрації шлюбу, декрет від 20 лютого 1919 р. нічого не говорив про фактичний шлюб. Разом з тим декрет прирівнював церковні шлюби, укладені до видання цього декрету, до зареєстрованих громадянських шлюбів.

Хоча українське сімейне законодавство розвивалося по прикладу РРФСР, однак між названими декретами України та Росії були суттєві відмінності. Декрет УРСР нічого не говорив про правове становище позашлюбних дітей, а декрет РРФСР проголосив урівняння позашлюбних дітей із шлюбними в усіх правах.

Зокрема, декрет РРФСР зазначав, що батько і мати записувалися такими при реєстрації народження дитини по їх заяві, а якщо батько позашлюбної дитини ухилявся від подання такої заяви, то матері дитини або опікуну дозволялося встановити батьківство в судовому порядку. Це правило скасувало принципову різницю в становищі дітей, народжених поза шлюбом, та шлюбних дітей.

Значення цього положення Декрету було настільки велике, що судова і адміністративна практика УРСР стали зразу ж орієнтуватися на нього і фактично дотримувалися його.

20 лютого 1919 року був прийнятий 1 Декрет УРСР «Про розлучення», який проголосив свободу розлучення і анулював церковну процедуру розлучення.

Згідно цього декрету, шлюб розривався на прохання одного або обох з подружжя.

Заяви про шлюб повинні були подавати в місцеві органи РАГСу, але оскільки останні були організовані не всюди, то ці заяви могли подаватися в народні суди.

Даний Декрет містив також норми, які регламентували такі правові наслідки розлучення: а) при розірванні шлюбу за взаємною згодою, подружжя зобов'язані були вказати в поданій заяві, які прізвища будуть носити розведені подружжя і їх діти, а при односторонній заяві розведені подружжя поверталися до своїх дошлюбних прізвищ; прізвище дитині визначав суд, куди подружжя могли звертатися з цього приводу; б) всі інші питання, які пов'язані з розірванням шлюбу, вирішувались угодою між подружжям у формі договору нотаріального або домашнього, а у випадку спору між ними — народним судом.

Перші декрети УРСР про шлюб і його розірвання проголосили дійсно демократичні принципи, які потім розвинулися в чітку і послідовну систему інститутів сімейного права, були першим кроком на шляху створення сімейного права України.

вернуться к содержанию
вернуться к списку источников
перейти на главную страницу

Релевантная научная информация:

  1. Індиченко С.П., Гопанчук B.C., Дзера О.В., Савченко Л.А. Сімейне право: навчальний посібник для студентів юрид. вузів та факультетів. — К.: Вентурі., 1997. — 272 с. - Семейное право
  2. Опорний конспект з курсу “СІМЕЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ” - Семейное право
  3. § 2. Перші декрети в Україні про шлюб та розлучення - Семейное право
  4. Перші декрети в Україні про шлюб та розлучення - Семейное право
  5. § 3. Перший Сімейний кодекс України 1919 року - Семейное право
  6. РОЗДІЛ 1. ІСТОРИЧНІ ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ МІСЦЕВИХ СУДІВ - Курсовые работы по праву
  7. Розділ 2. Джерела міжнародного приватного права - Международное право, европейское право
  8. Розділ 11. Шлюбно-сімейні відносини - Международное право, европейское право
  9. § 1. Перші декрети Радянської влади та перший Сімейний кодекс РРФСР з питань сім´ї та шлюбу, і їх значення - Семейное право
  10. Перший Сімейний кодекс України 1919 року - Семейное право
  11. § І. Поняття джерел трудового права України, їх класифікація - Трудовое право
  12. § 1. Поняття робочого часу за трудовим правом - Трудовое право
  13. Розділ 3. Правові методи регулювання у міжнародному приватному праві - Международное право, европейское право
  14. Розділ 4. Проблеми застосування іноземного права (тлумачення, кваліфікація, застереження) - Международное право, европейское право
  15. Розділ 13. Трудові відносини - Международное право, европейское право
  16. ОСНОВНІ НОРМАТИВНІ ДЖЕРЕЛА І ЛІТЕРАТУРА З НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО ОСНОВНІ НОРМАТИВНІ ДЖЕРЕЛА - Административное право
  17. Глава 2. Законодавство про правоохоронні органи. Концепція судово-правової реформи в Україні та її етапи - Правоохранительные органы
  18. § 1. Методика та етапи підготовки промови - Риторика
  19. § 3. Принципи сімейного права - Семейное право
  20. § 5. Зміни Сімейного кодексу УРСР у зв´язку з виданням Закону від 27 червня 1936 року та виданням Указу від 8 липня 1944 року - Семейное право

Другие научные источники направления Семейное право:

    1. Індиченко С.П., Гопанчук B.C., Дзера О.В., Савченко Л.А.. Сімейне право: навчальний посібник для студентів юрид. вузів та факультетів. 2000