Семейное право

Закон встановлює ряд підстав, з яких батьки можуть бути позбавлені батьківських прав. Перед усе до таких підстав відноситься ухилення батьків від виконання обов'язків по вихованню своїх дітей. Таке ухилення повинно бути навмисним, коли особа повністю розуміє наслідки своєї винної поведінки. Так, особа, яка злісно ухиляється від сплати аліментів на дітей, може бути позбавлена батьківських прав не у зв'язку з відмовою від утримання дітей, а тому, що грубо порушує вимоги закону про виконання своїх обов'язків по вихованню дітей.

Не може бути позбавлена батьківських прав особа, яка не виконує своїх батьківських обов'язків внаслідок душевної хвороби, недоумства, тривалого відрядження, утворення перешкод з боку іншого з батьків, з яким проживає дитина.

Другою підставою позбавлення батьківських прав є відмова батьків без поважних причин взяти дитину з пологового будинку (відділення) та інших дитячих лікувально-профілактичних та навчальних закладів. Коли жінка поступає в пологовий будинок, то вона пред'являє паспорт. Але бувають випадки, що жінки поступають в пологовий будинок без паспорта, в основному це ті особи, які в більшості випадків мають намір залишити дитину в пологовому будинку і відмовитися від неї. В основному від дітей відмовляються одинокі матері, але бувають випадки, коли від дитини відмовляються і сімейні пари, мотивуючи свою відмову наявністю дітей і тяжким матеріальним становищем.

У кожному конкретному випадку суд, вивчаючи матеріали справи, визначає ту чи іншу причину відмови від дитини

141

поважною. І якщо суд визнав, що особа без поважних причин відмовляється взяти дитину з пологового будинку, то така особа може бути позбавлена батьківських прав у судовому порядку.

Третьою підставою позбавлення батьківських прав є зловживання батьківськими правами, тобто свідоме використання батьками наданих їм законом прав на шкоду дітям.

Можуть бути позбавлені батьківських прав і ті особи, які жорстоко обходяться зі своїми дітьми, застосовують до них тілесні покарання, знущаються, навмисно залишають в умовах, які загрожують їх здоров'ю.

Найбільш розповсюдженим у практиці судів є позбавлення батьківських прав тих батьків, які здійснюють шкідливий вплив на дітей своєю аморальною, антисугпільною поведінкою — хронічних алкоголіків, наркоманів, токсикоманів.

У цих випадках, навіть тоді, коли батьки не здійснюють будь-яких шкідливих дій щодо своїх дітей, але їх особисте життя — пияцтво, розпуста, паразитичний спосіб життя — не тільки не сприяє нормальному вихованню дітей, але й приховує в собі реальну загрозу їх моральності, вони можуть бути позбавлені своїх батьківських прав. Тим більше, що подібна поведінка батьків часто сприяє падінню моралі у дітей.

Так, громадянка Г. — одинока мати була позбавлена батьківських прав у відношенні двох дітей, оскільки вихованням їх не займалася (діти виховувалися у бабусі), систематично пиячила, неодноразово доставлялася до медвитверезника, ніде не працювала, а допомогу на дітей витрачала на свої потреби.

Досить часто позбавлення батьківських прав провадиться відразу з декількох підстав. Пияцтво батьків або одного з них, як правило, поєднано з розпустою, що обумовлює відсутність турботи про дітей, зловживання батьківськими правами, жорстоке поводження з ними. Так, служба у справах неповнолітніх пред'явила позов до громадянки 3. про позбавлення й батьківських прав у відношенні 3-х непов-

142

нолітніх дочок. Підставою для подання позову стало те, що 3. систематично пиячить, є хронічним алкоголіком, стоїть на обліку у наркологічному диспансері з приводу хронічного алкоголізму з вираженою деградацією особи. Діти не отримують належного догляду та виховання. Своєю аморальною поведінкою вона справляє на дочок шкідливий вплив. Квартира, в якій проживає відповідачка з дітьми, знаходиться в антисанітарному стані. У нетверезому вигляді 3. вчиняє сварки, у присутності дітей б'є свою матір. Старша дочка відповідачки, в результаті неправильної поведінки матері в сім'ї, відсутності належного виховання, стала нервовою, неслухняною. Все це стало підставою для позбавлення 3. батьківських прав.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка застосовується лише тоді, коли усі інші способи не дають позитивних результатів.

Для позбавлення батьківських прав необхідно встановити, що особа свідомо порушує батьківські обов'язки, злісно не виконує вимог та рекомендацій органів опіки і піклування, товариських судів, служб у справах неповнолітніх, навмисно ухиляється від лікування (хронічні алкоголіки, наркомани, токсикомани).

Позбавлення батьківських прав допускається тільки лише щодо дітей, які не досягли 18 років.

Справи про позбавлення батьківських прав розглядаються по заяві державних або громадських організацій, одного з батьків або опікуна (піклувальника) дитини, а також за позовом прокурора. Інші зацікавлені особи з заявою про позбавлення батьківських прав повинні звертатися до органів опіки та піклування або до прокурора.

При підготовці цієї категорії справ до розгляду орган опіки та піклування зобов'язаний вивчити умови життя і виховання дитини, поведінку батьків, їх взаємини з дітьми та відношення до виконання своїх батьківських обов'язків. За матеріалами перевірки органи опіки та піклування складають письмовий висновок, який додається до матеріалів судового розгляду.

Органи опіки та піклування, а також прокурор не тільки мають право пред'явити позови про позбавлення батыов-

143

ських прав, але й зобов'язані прийняти участь у розгляді кожної такої справи, незалежно від того, хто є позивачем.

Якщо позов про позбавлення батьківських прав пред'явлений до одного з батьків, суд повинен притягти до участі в справі другого з батьків з тим, щоб вирішити питання про передачу йому дитини на виховання. Так, прокурор звернувся до суду з позовом до громадянки Б. та її чоловіка П. про позбавлення їх батьківських прав щодо синів Юрія, Івана та дочки Світлани, а до Б. — також щодо сина Сергія від її першого шлюбу. Суд позов задовольнив. Пізніше судові постанови по цій справі були скасовані вищестоящим судом та справа була направлена на новий розгляд зі слідуючих підстав. Позбавляючи Б. батьківських прав щодо сина Сергія, суд не притягнув батька хлопчика в якості третьої особи, не з'ясував його думку про можливість передати йому дитину на виховання, а також — думку органів опіки та піклування за місцем проживання батька про можливість передачі йому на виховання сина. При вирішенні даного спору, пов'язаного з вихованням дітей, суд не закликав до участі органи опіки та піклування, не витребував від них висновку про можливість позбавлення відповідачів батьківських прав.

Задовольняючи вимоги позивача, суд погодився на те, що відповідачі ухиляються від виховання дітей, своєю поведінкою здійснюють на них шкідливий вплив, зловживають спиртними напоями. Однак у чому виявляється ухилення Б.

Винесене судом рішення про позбавлення батьківських прав свідчить про те, що громадянин злісно не виконує обов'язки по вихованню дитини. Зрозуміло, що у такого батька (матері) не може бути залишена дитина, в зв'язку з чим виникає необхідність визначити її майбутню долю.

Якщо дитина проживала з обома батьками, то у разі позбавлення батьківських прав одного з них, вона лишається на вихованні у другого з батьків. Якщо ж позбавлені прав

144

обоє з батьків, дитина передається під опіку органам опіки та піклування. Ці органи вирішують, яким особам або установам слід передати дитину на виховання: призначають опікуна (піклувальника) або, в залежності від віку та стану здоров'я, віддають дитину до дитячого будинку, сімейного дитячого будинку, школи-інтернату.

Судове рішення про позбавлення батьківських прав не тягає за собою будь-яких змін у актових записах про народження дитини і стосується лише тих дітей, щодо яких поведінка батьків була неправомірною. Щодо інших дітей, у тому числі й тих, які будуть народжені пізніше, батьківські права зберігаються.

Батьки, позбавлені батьківських прав, втрачають всі права, засновані на факті родства з дитиною. Маються на увазі ті права, які належать батькам та здійснюються ними до досягнення дітьми повноліття. Батьки втрачають перш за все право на виховання дітей з усіма пов'язаними з цим правом наслідками.

За певних умов за ними зберігається право на побачення з дітьми, щодо яких вони позбавлені батьківських прав. Це правило поставлене під суворий контроль органів опіки та піклування. Вони можуть дозволити таке побачення тільки у тому випадку, якщо спілкування з дитиною не здійснить на неї шкідливого впливу. Із цього вбачається, що право на побачення з дітьми батьків, позбавлених батьківських прав, не означає їх участі у вихованні дитини. Вони позбавлені батьківських прав і тим самим не мають права брати участь у вихованні дітей.

Органи опіки та піклування у своїй практичній роботі виходять з того, що побачення з дітьми дозволяються лише тим батькам, які усвідомили свою винну поведінку та стали на шлях виправлення.

Право на ж бачення з дітьми захищається судом. Рішення органів опікк і піклування з цих питань можуть бути оскаржені до суду. Виходячи з принципу рівності обох батьків, скарги мають право подати обидва з батьків: як той, якому відмовлено у побаченні з дитиною, так і той, на утриманні якого знаходиться дитина і який заперечує проти таких побачень.

Рішення органів опіки та піклування відносно побачень з дитиною можуть бути оскаржені й іншими особами (організаціями), яким вона передана на виховання, у зв'язку з позбавленням батьків їх прав.

З позбавленням батьківських прав, в принципі, припиняються сімейні правовідносини між батьками і дитиною.

Особи, позбавлені батьківських прав, втрачають право на утримання від своїх дітей. Мова йде про право на отримання в майбутньому від дітей аліментів у випадку своєї непрацездатності. Такі особи не можуть успадковувати після дітей, щодо яких були позбавлені батьківських прав та не поновлені в цих правах на момент відкриття спадщини (стаття 508 ЦК України).

Позбавлення батьківських прав, як наслідок винної поведінки батьків, не може означати їх повного звільнення від батьківських обов'язків по утриманню дітей. Аліменти на дітей стягуються на користь другого з батьків (опікуна, піклувальника), у яких знаходиться дитина на утриманні, а також організації, де дитина знаходиться на вихованні.