Семейное право

Давньогрецький мислитель Платон вважав, що при укладанні шлюбу потрібно знати, з якої сім'ї молода людина бере собі дружину або в яку сім'ю батьки віддають свою дочку. Люди, які не вступали в шлюб до 35 років, повинні були кожен рік платити пеню («холостяцький» податок) і до них застосовувались покарання.

Зокрема, в Афінах і Спарті в свято весни застосовували тілесні покарання — сікли прутами за ухилення від укладення шлюбу.

За Аристотелем, сім'я — перший вид спілкування людей.

В другій половині 19 століття позаісторичні погляди на сім'ю поступово долались і поступалися місцем науковим.

Історія сім'ї знайшла відображення в книзі Л. Моргана «Стародавнє суспільство», яку він видав в 1877 році. Далі, в 1884 році Ф.Енгельс написав роботу «Походження сім'ї, приватної власності і держави», і з цього моменту вчення про сім'ю зайняло достовірне наукове обгрунтування.

У зв'язку з тим, що сім'ю вивчають багато наук: соціологія, психологія, педагогіка, право, етика й інші, — в літературі можна знайти різні поняття сім'ї. Існує загальне (соціологічне і спеціальне) юридичне поняття сім'ї.

В соціалогічному розумінні сім'я — це союз осіб, який заснований на шлюбі, родстві, прийнятті дітей на виховання, що характеризується спільністю життя, інтересів, взаємною турботою.

В сімейному союзі проявляються моральні, психологічні, фізичні і господарсько-побутові зв'язки між невеликим колом осіб, що породжує спільність їх інтересів.

34

Сімейний союз — це специфічні і при тому ж складні суспільні відносини, які включають неповторну єдність різних зв'язків, які не зустрічаються серед інших суспільних відносин.

Сім'я являє собою особливе соціальноорганізоване об'єднання людей. Початок цьому об'єднанню, в основному, кладе шлюб, тому і при бездітних шлюбах існує сім'я. Потім, з народженням дитини (дітей), сім'я розростається.

Батьки і діти утворюють найбільш міцну сімейну єдність. Між ними існують найбільш тісні, близькі, сімейні відносини. Ці особи складають основу сім'ї. Але крім цього до складу сім'ї можуть входити діти й інші родичі: дід і бабуся, а іноді брат і сестра чоловіка або дружини.

З точки зору суспільного змісту, сім'я, звичайно, являє собою три взаємопов'язані групи соціальних явищ: шлюб, як її основа; подружні відносини, як результат шлюбу; відносини між батьками і дітьми, як результат подружніх відносин. Крім цих відносин, сімейними є і відносини між одинокою матір'ю та її дітьми, іншими родичами, а в певних випадках і між неродичами (усиновителями і усиновленими, опікунами (піклувальниками) і підопічними).

Тимчасова відсутність члена такої сім'ї не порушує цієї спільності (наприклад, виїзд на навчання, служба в армії). Але внаслідок певних обставин вказаний союз може припинитися. Це означає, що дана сім'я перестає існувати. Так, якщо подружжя формально порвали відносини один з одним або навіть створили нові сім'ї з іншими особами, то попередня сім'я розпалася. В деяких випадках, не дивлячись на родинний зв'язок між батьками і дитиною, сім'я в соціологічному змісті не виникає. Так, якщо громадянин, ще до народження своєї дитини залишив її матір і не дивлячись на те, що його визнали в судовому порядку батьком дитини, ухиляється від сплати аліментів та інших турбот про дитину, то не можна стверджувати, що існує сім'я в складі цих осіб. Існує сім'я в особі матері і дитини.

В правовому змісті сім'я — це зв'язок юридичний. Юридичний характер сімейним відносинам надає регулювання їх нормами права в тій мірі, в тих межах, в яких держава може за допомогою обов'язкових правил впливати на пове-

2*

35

дінку членів сім'ї, сприяти її розвитку в бажаному для суспільства напрямку.

Зареєстрований шлюб і близьке родство, як юридичні факти, являють собою важливі правові підстави виникнення сімейно-правових зв'язків.

Сім'я в юридичному розумінні — це коло осіб, які пов'язані правами і обов'язками, що випливають із шлюбу, родства, усиновлення або іншої форми прийняття дітей на виховання.

Сім'я, як правовий зв'язок, в основному зберігається при фактичному розпаді сім'ї в першому її значенні. Так, у подружжя, які фактично порвали відносини між собою, в юридичному розумінні сім'я, як правові відносини між ними, існує з усіма випливаючими юридичними наслідками (право вимагати матеріальної допомоги, розділ спільного майна, право на спадщину).

Хоча фактично немає сім'ї у дитини з батьком, який припинив свої батьківські турботи, в юридичному змісті, як правовий зв'язок, заснована на родстві сім'я зберігається: у дитини є право на виховання, аліменти, на прізвище батька тощо.

Отже, необхідно розрізняти сімейні фактичні відносини і сімейні правовідносини; помилково вважати, що сімейні правовідносини безпосередньо свідчать про наявність сім'ї у соціологічному розумінні.

Не завжди сімейні відносини є правовідносинами. Так, сім'я, яка склалась фактично, наприклад співжиття чоловіка і жінки, які не знаходяться в шлюбі, ведуть спільне господарство, не породжує сімейних правовідносин, оскільки не оформлена у встановленому порядку, фактичні шлюбні відносини не регулюються нормами сімейного права і у цих осіб не виникає сімейних прав і обов'язків.