Гражданский процесс

Про зміст і наслідки підготовки справи до апеляційного розгляду суддя, який її провадив, доповідає колегії суддів, яка постановляє ухвалу про її закінчення

Колегія суддів може рекомендувати судці-доповідачу вчинити додатково окремі процесуальні дії, необхідні для підготовки справи до апеляційного розгляду.

Після проведення підготовки справи до розгляду головуючий у колегії суддів призначає дату розгляду справи в засіданні суду апеляційної інстанції не пізніше місячного строку з дня закінчення підготовки. Про дату, час і місце розгляду справи канцелярія апеляційного суду невідкладно відсилає повідомлення сторонам, іншим особам, які беруть участь у справі.

Справа в апеляційному суді розглядається у відкритому судовому засіданні в складі не менше трьох професійних суддів. Закритий судовий розгляд допускається за мотивованою ухвалою суду з метою запобігання розголошенню відомостей про інтимні сторони особистого і сімейного життя осіб, які беруть участь у справі, а також забезпечення таємниці усиновлення. Ніхто не може бути обмеженим у праві на отримання в суді усної чи письмової інформації щодо результатів розгляду його судової справи (ст. 10 ЦПК, ст. 10, 14 Закону «Про судоустрій України»).

Процесуальний порядок розгляду справи судом апеляційної інстанції провадиться за правилами, встановленими для розгляду справ в суді першої інстанції, за окремими винятками (ст. 309 ЦПК).

Головуючий відкриває судове засідання і оголошує, яка справа, за чиєю апеляційною скаргою або апеляційним поданням прокурора та на рішення якого суду підлягає розгляду. Він з'ясовує, хто з осіб, які беруть участь у справі, з'явився, перевіряє їх особу, а також повноваження службових осіб і представників.

Неявка зазначених осіб, належним чином повідомлених про час і місце судового засідання, не перешкоджає розглядові справи. Однак, якщо суд за клопотанням особи визнає причини неявки поважними, він зобов'язаний відкласти розгляд справи. Такі наслідки настають також тоді, коли щодо особи, яка не з'явилася, немає відомостей про вручення їй повістки (ст. 303 ЦПК). Апеляційний суд має право також відкласти розгляд справи за заявою будь-кого з осіб, які беруть участь у справі з інших підстав, якщо визнає, що воно спрямовано на забезпечення процесуальних прав і гарантій цих осіб або на більш повний апеляційний розгляд справи. Про відкладення розгляду справи апеляційна інстанція постановляє ухвалу.

Розгляд справи після її відкладення розпочинається заново.

Якщо розгляд справи не відкладено, головуючий оголошує склад суду, який буде розглядати справу, апеляційну скаргу, подання, а також прізвище прокурора, експерта, перекладача, секретаря судового засідання і роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх право заявляти відводи. Підстави для відводів, порядок їх вирішення і наслідки задоволення визначаються статтями 18-23 ЦПК.

Потім головуючий роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх процесуальні права та обов'язки і встановлює, чи є у них клопотання та заяви. Останні, коли були заявлені, вирішуються судом після заслуховування думки інших осіб, які беруть участь у справі. Клопотання і заяви можуть стосуватися доповнення, заміни, відкликання, відмови від апеляційної скарги, подання, вкладення мирової угоди сторонами, відмови від позову, визнання позову, визнання апеляційної скарги.

До прийняття відмови від позову, відмови від апеляційної скарги, до затвердження мирової угоди суд роз'яснює позивачеві або сторонам наслідки відповідних процесуальних дій (ч. З ст. 179, ч. 5 ст. 298 ЦПК). Суд не приймає відмови від позову, визнання позову відповідачем, не затверджує мирової угоди сторін, якщо ці дії суперечать законові або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси (ч.4 ст.ЮЗ ЦПК).

Після вирішення клопотань і заяв сторін суд переходить до розгляду справи.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції визначені ст. ЗОЇ ЦПК: суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційного подання прокурора. Він може встановлювати нові факти, досліджувати нові докази, а також докази, які на думку осіб, що беруть участь у справі, судом першої інстанції досліджувалися з порушенням встановленого ЦПК порядку.

Перевірка судом апеляційної інстанції законності і обгрунтованості рішення суду першої інстанції здійснюється лише в межах позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Після доповіді судді пояснення дає особа, яка подала апеляційну скаргу, подання, а у випадку подачі апеляційної скарги обома сторонами, першим дає пояснення позивач. За виступами сторін пояснення дають треті особи і інші особи, які беруть участь у справі. У випадку подання нових доказів або при наявності клопотання, занесеного до апеляційної скарги, подання, про дослідження доказів, які є у справі та були досліджені судом першої інстанції, суд апеляційної інстанції досліджує такі докази за правилами статей 181-191 ЦПК.

З'ясувавши обставини (факти) по справі і перевіривши їх доказами, апеляційний суд відкриває дебати сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, та прокурора, які реалізуються у тій же послідовності, в якій вони давали пояснення. При цьому суд може обмежити тривалість судових дебатів, встановлюючи рівний проміжок часу для всіх осіб, які беруть участь у справі, про що оголошується на початку судового засідання.

Після закінчення дебатів суд виходить до нарадчої кімнати для прийняття рішення чи ухвали по апеляційній скарзі, поданню. При розгляді справи в апеляційному порядку може бути при необхідності оголошена перерва. Після закінчення перерви розгляд справи продовжується.

Якщо апеляційна скарга, апеляційне подання прокурора на рішення суду першої інстанції або скарга, подання на його ухвалу були подані в установлені строки, але надійшли до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи або коли строки на подання апеляційної скарги, подання в зв'язку з пропуском їх з поважних причин були поновлені, суд апеляційної інстанції розглядає цю скаргу, подання за правилами, встановленими для апеляційної інстанції. В залежності від обгрунтованості такої скарги, суд постановляє ухвалу або рішення, відповідно до своїх повноважень, визначених ст. 305 ЦПК і може за наявності підстав скасувати ухвалу або рішення апеляційної інстанції, винесені до надходження таких апеляційних скарг, подання до апеляційного суду (ст. 316 ЦПК).

Про зміст і наслідки підготовки справи до апеляційного розгляду суддя, який її провадив, доповідає колегії суддів, яка постановляє ухвалу про її закінчення

Колегія суддів може рекомендувати судці-доповідачу вчинити додатково окремі процесуальні дії, необхідні для підготовки справи до апеляційного розгляду.

Після проведення підготовки справи до розгляду головуючий у колегії суддів призначає дату розгляду справи в засіданні суду апеляційної інстанції не пізніше місячного строку з дня закінчення підготовки. Про дату, час і місце розгляду справи канцелярія апеляційного суду невідкладно відсилає повідомлення сторонам, іншим особам, які беруть участь у справі.

Справа в апеляційному суді розглядається у відкритому судовому засіданні в складі не менше трьох професійних суддів. Закритий судовий розгляд допускається за мотивованою ухвалою суду з метою запобігання розголошенню відомостей про інтимні сторони особистого і сімейного життя осіб, які беруть участь у справі, а також забезпечення таємниці усиновлення. Ніхто не може бути обмеженим у праві на отримання в суді усної чи письмової інформації щодо результатів розгляду його судової справи (ст. 10 ЦПК, ст. 10, 14 Закону «Про судоустрій України»).

Процесуальний порядок розгляду справи судом апеляційної інстанції провадиться за правилами, встановленими для розгляду справ в суді першої інстанції, за окремими винятками (ст. 309 ЦПК).

Головуючий відкриває судове засідання і оголошує, яка справа, за чиєю апеляційною скаргою або апеляційним поданням прокурора та на рішення якого суду підлягає розгляду. Він з'ясовує, хто з осіб, які беруть участь у справі, з'явився, перевіряє їх особу, а також повноваження службових осіб і представників.

Неявка зазначених осіб, належним чином повідомлених про час і місце судового засідання, не перешкоджає розглядові справи. Однак, якщо суд за клопотанням особи визнає причини неявки поважними, він зобов'язаний відкласти розгляд справи. Такі наслідки настають також тоді, коли щодо особи, яка не з'явилася, немає відомостей про вручення їй повістки (ст. 303 ЦПК). Апеляційний суд має право також відкласти розгляд справи за заявою будь-кого з осіб, які беруть участь у справі з інших підстав, якщо визнає, що воно спрямовано на забезпечення процесуальних прав і гарантій цих осіб або на більш повний апеляційний розгляд справи. Про відкладення розгляду справи апеляційна інстанція постановляє ухвалу.

Розгляд справи після її відкладення розпочинається заново.

Якщо розгляд справи не відкладено, головуючий оголошує склад суду, який буде розглядати справу, апеляційну скаргу, подання, а також прізвище прокурора, експерта, перекладача, секретаря судового засідання і роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх право заявляти відводи. Підстави для відводів, порядок їх вирішення і наслідки задоволення визначаються статтями 18-23 ЦПК.

Потім головуючий роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх процесуальні права та обов'язки і встановлює, чи є у них клопотання та заяви. Останні, коли були заявлені, вирішуються судом після заслуховування думки інших осіб, які беруть участь у справі. Клопотання і заяви можуть стосуватися доповнення, заміни, відкликання, відмови від апеляційної скарги, подання, вкладення мирової угоди сторонами, відмови від позову, визнання позову, визнання апеляційної скарги.

До прийняття відмови від позову, відмови від апеляційної скарги, до затвердження мирової угоди суд роз'яснює позивачеві або сторонам наслідки відповідних процесуальних дій (ч. З ст. 179, ч. 5 ст. 298 ЦПК). Суд не приймає відмови від позову, визнання позову відповідачем, не затверджує мирової угоди сторін, якщо ці дії суперечать законові або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси (ч.4 ст.ЮЗ ЦПК).

Після вирішення клопотань і заяв сторін суд переходить до розгляду справи.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції визначені ст. ЗОЇ ЦПК: суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційного подання прокурора. Він може встановлювати нові факти, досліджувати нові докази, а також докази, які на думку осіб, що беруть участь у справі, судом першої інстанції досліджувалися з порушенням встановленого ЦПК порядку.

Перевірка судом апеляційної інстанції законності і обгрунтованості рішення суду першої інстанції здійснюється лише в межах позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Після доповіді судді пояснення дає особа, яка подала апеляційну скаргу, подання, а у випадку подачі апеляційної скарги обома сторонами, першим дає пояснення позивач. За виступами сторін пояснення дають треті особи і інші особи, які беруть участь у справі. У випадку подання нових доказів або при наявності клопотання, занесеного до апеляційної скарги, подання, про дослідження доказів, які є у справі та були досліджені судом першої інстанції, суд апеляційної інстанції досліджує такі докази за правилами статей 181-191 ЦПК.

З'ясувавши обставини (факти) по справі і перевіривши їх доказами, апеляційний суд відкриває дебати сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, та прокурора, які реалізуються у тій же послідовності, в якій вони давали пояснення. При цьому суд може обмежити тривалість судових дебатів, встановлюючи рівний проміжок часу для всіх осіб, які беруть участь у справі, про що оголошується на початку судового засідання.

Після закінчення дебатів суд виходить до нарадчої кімнати для прийняття рішення чи ухвали по апеляційній скарзі, поданню. При розгляді справи в апеляційному порядку може бути при необхідності оголошена перерва. Після закінчення перерви розгляд справи продовжується.

Якщо апеляційна скарга, апеляційне подання прокурора на рішення суду першої інстанції або скарга, подання на його ухвалу були подані в установлені строки, але надійшли до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи або коли строки на подання апеляційної скарги, подання в зв'язку з пропуском їх з поважних причин були поновлені, суд апеляційної інстанції розглядає цю скаргу, подання за правилами, встановленими для апеляційної інстанції. В залежності від обгрунтованості такої скарги, суд постановляє ухвалу або рішення, відповідно до своїх повноважень, визначених ст. 305 ЦПК і може за наявності підстав скасувати ухвалу або рішення апеляційної інстанції, винесені до надходження таких апеляційних скарг, подання до апеляційного суду (ст. 316 ЦПК).