Історичний аналіз розвитку судової системи як такої та її первинної ланки, місцевих судів, показав, що на даний час вона є достатньо ефективною, в порівнянні з судовими системами минулого, але існує необхідність детального аналізу її ефективності в зв’язку з постійним розвитком правової держави, тому що при цьому постають нові вимоги до судів і правового механізму гарантованого захисту прав і свобод громадян.
Слід відмітити, що найбільш багаточисельною ланкою судової системи України є місцеві суди, які практично складають основу судоустрою в державі і являються первинною ланкою правосуддя.
Згідно статті 125 Конституції України система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності і спеціалізації. Відповідно до ст. Закону України “Про судоустрій України” місцеві суди входять до системи судів загальної юрисдикції. Згідно дослідження М. Руденко місцеві суди як суди першої інстанції вирішують нині 90% цивільних та кримінальних справ.” [29, с. 69].
Згідно законодавства завдання місцевого суду – забезпечення захисту гарантованих Конституцією України та законами прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави Суд, шляхом здійснення правосуддя, на засадах верховенства права [28, ст. 2].
Таким чином, місцеві суди розглядають по суті кримінальні, цивільні і адміністративні справи, які віднесені до їх підсудності.
Справи в місцевому суді розглядаються як правило одноособово суддею, який діє від імені суду. Разом з тим кримінальні справи про злочини, що караються у вигляді позбавлення волі на строк більше десяти років, розглядаються колегіально судом у складі трьох суддів, якщо підсудній заявить клопотання про такий розгляд.
Правовий статус судді місцевого суду є важливою гарантією незалежності місцевих загальних судів і потребує детального вивчення і аналізу.
Поняття “статус” для всіх суб’єктів тотожна і виражає те, що властиво цілому ряду чи роду явищ, а саме міру свободи, певну можливість поведінки конкретного суб’єкта або соціальної групи [30, с.8].
А правовий статус судді характеризує весь спектр, як юридичних можливостей, так і соціально-психологічних якостей людини, на яку покладена функція здійснення судової влади.[30, с. 22].
Таке визначення правового статусу судді є надзвичайно конкретне і вдале, в повній мірі відповідає статусу судді місцевого суду.
Складовими елементами правового статусу суддів є службові права та службові обов’язки, його повноваження та правосуб’єктність.
Основними повноваженнями суддів місцевого суду є здійснення правосуддя в порядку встановленому, процесуальним законом, вони також виконують процесуальні дії та організаційні заходи з метою розгляду справи, ведуть контроль за своєчасним зверненням до виконання судових рішень постановлених під їх головуванням. Вказані повноваження закріплені в ст.

23 Закону України “Про судоустрій України”.
Структура місцевих загальних судів в основному відповідає територіально-адміністративному поділу України, це як правило районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди.
Законодавець місцеві суди загальної юрисдикції фактично поділяє на місцеві загальні суди та місцеві спеціалізовані суди, зокрема такий поділ вбачається із ст.19 Закону України “Про судоустрій України”.
Об’єктом даного наукового дослідження є загальні місцеві суди загальної юрисдикції.
Суди, які досліджуються в роботі, зокрема місцеві загальні суди загальної юрисдикції є судами міжгалузевими, тобто вони розглядають фактично всі інші види судових справ крім тих, які розглядаються Конституційним Судом України та спеціалізованими судами.
Правові спори по судових справах які розглядають місцеві загальні суди загальної юрисдикції регулюються різноманітними галузями права і їх доцільно називати “міжгалузевими” судами.
Судова діяльність є різновидом юридичної діяльності, якій притаманні ознаки як правоохорони, так і правозахисту. Суд, як уже зазначалося, може виконувати і суто правоохоронні дії, а саме правовстановлюючі, правозабезпечувальні, правопримушувальні та правовідновлювальні. Проте, на відміну від правоохоронної діяльності, судова діяльність має більш широкий предмет, а отже й інші принципи здійснення, більш широке державне завдання.
Місцевим судам належить центральне місце у системі правового захисту конституційних та інших правових цінностей. Діяльність судів охоплює захист та охорону права, відновлення порушеного права, припинення порушення права.[31, с. 16]
Правосуддя є квінтесенцією функції держави із захисту та охорони права, відновлення порушеного права, підтримання правопорядку та законності. Судову владу представляють незалежні суди, які від імені держави, в порядку, встановленому законом, здійснюють правосуддя, наділені владними повноваженнями, метою яких є поновлення порушеного права і справедливості шляхом застосування заходів державного примусу до осіб, які посягають на інтереси, що охороняються законом.
Єдність судової системи зумовлена метою та завданнями організації і діяльності судових органів, єдиними засадами судочинства для всіх ланок судової системи, незалежністю суддів у відправленні судочинства. В основному судова система може змінюватися тільки у зв'язку зі змінами в адміністративно-територіальному устрої.
Відповідно до адміністративно-територіального устрою судова система України поділяється на ланки. Поняття "ланка судової системи" пов'язане з компетенцією кожного конкретного судового органу. Суди, які належать до певної ланки судової системи, мають однакову предметну компетенцію, ті самі функції і здебільшого розташовані у межах територіальних одиниць, прирівняних одна до одної за адміністративним поділом.
Розглянемо судову систему України та визначимо в ній місце місцевих судів.
Судова система судів загальної юрисдикції складається з п’яти ланок [28, ст. 18]:
місцеві суди;
апеляційні суди, Апеляційний суд України;
Касаційний суд України;
вищі спеціалізовані суди;
Верховний Суд України.
На рисунку 1 представлена топологія судової системи України.
Діяльність ланок судової системи визначається тим, які функції виконує суд залежно від стадії розгляду справи, тобто в якій інстанції розглядається справа. Отже, судова інстанція — це стадія розгляду справи в суді з певною компетенцією. Справи в судах розглядаються в першій інстанції, другій інстанції — апеляційній та третій інстанції — касаційній. Справи також можуть переглядатися в порядку виключного провадження

Розглядаючи районний (міський) суд, який діє в сільських і міських районах, а також містах обласного підпорядкування, що не мають районного поділ, слід відмітити, що ці суди складають першу ланку судової системи загальних судів, їх також прийнято іменувати основною ланкою судової системи, оскільки вони складають більшість усіх судових органів, а також розглядають більшу частину цивільних і кримінальних справ.
Порядок формування районного (міського) суду регулюється Конституцією України, законами України «Про судоустрій України» та «Про статус суддів». Кількість суддів у кожному районному (міському) суді визначається Президентом України за поданням Міністра юстиції України. Вона залежить від обсягу роботи суду, соціально-економічних умов району (міста). Місцевий суд складається з суддів місцевого суду, голови та заступника голови суду. У місцевому суді, в якому кількість суддів перевищує п'ятнадцять, може бути призначено більше одного заступника голови суду [28, ст. 21 п.3].
Порядок заняття посади суддею залежить від того, вперше чи повторно він рекомендується на посаду. Якщо вперше, то призначення на посаду професійного судді здійснюється Президентом України строком на п'ять років.
Якщо суддя вже працював на цій посаді, то він обирається Верховною Радою України безстрокове [28, ст. 9].
На посаду голови районного (міського) суду призначають найбільш кваліфікованого суддю, який має організаційні здібності, великий професійний досвід, користується авторитетом.
Повноваження міського суду закріплені в ст. 22 Закону «Про судоустрій України». Місцеві загальні суди розглядають цивільні, адміністративні та кримінальні справи, а також справи про адміністративні правопорушення. Суд першої інстанції проводить судовий розгляд гласно, усно та безпосередньо, вислуховує показання та пояснення учасників процесу, оглядає речові докази, оголошує документи, виконує інші процесуальні дії. Після розгляду кримінальної справи суд установлює винність чи невинність підсудного, притягає винного до кримінальної відповідальності, призначає кримінальне покарання. За результатами розгляду кримінальної справи по суті суд першої інстанції виносить вирок.
По цивільній справі суд першої інстанції задовольняє позови або відмовляє в їх задоволенні. За результатами розгляду цивільної справи по суті суд першої інстанції виносить рішення.
Отже, суди першої ланки здійснюють правосуддя шляхом розгляду і вирішення в судових засіданнях цивільних, кримінальних та адміністративних справ і застосування встановлених законом заходів покарання до осіб, винних у вчиненні злочинів, або адміністративних стягнень до осіб, які вчинили правопорушення. Крім цього, міський суд вивчає і узагальнює судову практику, а також здійснює інші повноваження, надані йому законодавством.
Згідно статті 33 Кримінально-Процесуального кодексу України (КПК) міському суду районному (міському) суду підсудні всі кримінальні справи, крім справ, підсудних вищестоящим судам і військовим судам.. Справи, підсудні вищим судам, перелічені у ст. 34 КПК. До них належать справи: [32, ст. 34]
1) про злочини проти основ національної безпеки України,
передбачені статтями 109-114 Кримінального кодексу України ;
2) про злочини, за вчинення яких Кримінальним кодексом
України передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі.
Також у випадках особливої складності або важливості справи, підсудної місцевому суду, - апеляційний суд Автономної Республіки Крим, апеляційні суди областей, міст Києва і Севастополя мають право прийняти її до свого провадження.
Крім того, вищим судам підсудні всі справи про злочини, у вчиненні яких обвинувачується суддя.
Військовим судам гарнізонів як судам першої інстанції підсудні справи про злочини осіб, які мають військове звання до підполковника, капітана другого рангу включно, крім тих справ, які підсудні військовим судам вищого рівня.
Військовим судам регіонів, Військово-Морських Сил як судам першої інстанції підсудні:
1) справи про злочини осіб, які мають військове звання полковника, капітана 1 рангу і вище;
2) справи про злочини осіб, які займають посаду від командира полку, командира корабля 1 рангу і вище, а також осіб, рівних їм за службовим становищем;
3) справи про всі злочини, за які в умовах мирного часу законом передбачена можливість призначення покарання у вигляді довічного позбавлення волі.
Районний (міський) суд розглядає в порядку цивільного судочинства всі цивільні справи [32, ст.

107] .
Суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства [32, ст. 15] . .
Крім розгляду справ у порядку кримінального і цивільного судочинства, у випадках, передбачених законодавством України, районний суд розглядає [33, ст. 18]:
1) адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам;
2) усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
3. Справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади (за вибором позивача).
Районний суд поряд із здійсненням правосуддя проводить також роботу, спрямовану на вивчення і узагальнення судової практики. Узагальнення судової практики - є комплексним дослідженням різноманітних сторін діяльності суду, в якій виділяються напрямки аналізу:
• статистичних даних, що характеризують злочинність і судимість, вивчення відомостей про умови виховання, спосіб життя та особу засудженого, встановлення причин і умов, що сприяли вчиненню злочину;
• справ, повернених на додаткове розслідування, і процесуальних підстав повернення; справ, рішення з яких скасовано вищим судом, і процесуальних підстав для скасування;
• ефективності організації роботи в цілому суду, суддів і апарату суду.
Результати узагальнення судової практики спрямовані на розробку пропозицій щодо вдосконалення роботи по попередженню правопорушень, право застосовної діяльності суддів даного суду і організації роботи суду. Останнє залежить від двох обставин:
організації роботи суддів;
2) організації роботи апарату суду.[34, с.72]
На практиці існує декілька принципів розподілу справ між суддями. В районних судах, де призначено одного суддю, суддя розглядає всі цивільні справи, а також кримінальні справи, розгляд яких можна здійснювати одноособово. В районних (міських) судах, де кількісний склад суддів більше одного, а у великих районах іноді більше десяти, можлива спеціалізація суддів. Звичайно судді спеціалізуються на розгляді кримінальних і цивільних справ, але можлива й більш детальна спеціалізація з певних категорій цивільних і кримінальних справ. Спеціалізація дозволяє краще вивчити законодавство, судову практику, методику вирішення справ. Цей принцип розподілу називається функціональним, або предметним. Концепція судово-правової реформи визнає спеціалізацію суддів важливим етапом переходу до спеціалізації судів.
Районний (міський) суд як державна установа складається також з апарату суду [28, ст. 130].
Структура і штатна чисельність апаратів місцевого суду, апеляційних судів та Касаційного суду України затверджуються в установленому порядку за поданням голови суду, в межах видатків на утримання відповідного суду [28, ст. 130].
Кількість суддів у судах визначається Президентом України за поданням Голови Державної судової адміністрації України, погодженим із Головою Верховного Суду України чи головою відповідного вищого спеціалізованого суду, з урахуванням обсягу роботи суду, та в межах видатків, затверджених у Державному бюджеті України на утримання судів.
Апарат суду складається з секретарів суду, секретарів судових засідань, діловодів-машиністок, кур'єрів. Залежно від обсягу роботи в суді можуть бути введені додаткові посади завідувача канцелярії, консультанта, архіваріуса.
Діяльність апарату суду полягає у створенні належних умов для його чіткої роботи.[34, с.73].
Таким чином, функція правосуддя є визначальною, оскільки органи судової влади переважно розглядають по суті всі правові конфлікти.
Сутність правосуддя — це діяльність органів судової влади щодо розгляду правових конфліктів. Потреба в здійсненні функції правосуддя обумовлена насамперед наявністю конфліктів у суспільстві та прагненням держави захистити встановлений правопорядок від будь-яких посягань. Аналіз сучасної судової системи, зокрема, системи міських судів, дозволяє дійти висновку, що в Україні створена ефективна розгалужена система міських судів. Завдяки проведенню судової реформи була зроблена спеціалізація як судів так і суддів, що безумовно впливає на швидкий і об’єктивний розгляд справ по суті, винесення справедливих рішень, що на шляху створення правової демократичної держави є безумовно важливим досягненням.

вернуться к содержанию

вернуться к списку источников

перейти на главную страницу

Помощь с написанием учебных работ

Релевантная научная информация:

Другие научные источники направления Курсовые работы по праву:

Курсовая работа. Банкротство, как условие прекращение деятельности юридических лиц. 2001

Курсовая работа. Вещественные доказательства в гражданском процессе: понятие, виды, особенности исследования и оценки. 2001

Курсовая работа. Гражданские процессуальные правоотношения. 2001

Курсовая работа. Правові проблеми кредитування в сучасних умовах. 2001

Курсовая работа. Обвиняемый и гарантии его процессуальных прав . 2001

Курсовая работа. Співучасть у злочині. 2009