Правоохранительные органы

Зок
рема, це стосується законів України «Про прокуратуру» (виконання прокуратурою її функцій), «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб» (діяльність Управління державної охорони України по забезпеченню нормального функціонування органів державної влади України, безпеки певних посадових осіб та об'єктів) тощо.

До другої групи слід віднести низку законів та інших нормативно-правових актів, які регулюють уніфікований порядок здійснення правоохоронними органами таких їх функцій, як функція розслідування злочинів, оперативно-розшукова, судового розгляду справ, розгляду справ про адміністративні правопорушення, виконання вироків, рішень, ухвал і постанов судів, постанов органів дізнання і досудового слідства та прокурорів. Передусім це відповідні положення Кримінально-процесуального кодексу України, а також Виправно-трудового і Митного кодексів України, закони України «Про оператив-но-розшукову діяльність», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», «Про боротьбу з ко-

407

рупцією», «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», «Про попереднє ув'язнення», «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» та ін. Деякі із перелічених законів стосуються діяльності всіх правоохоронних органів, інші - лише окремих із них. До цієї ж групи відносяться і деякі підзаконні нормативно-правові акти, наприклад: указ Президента України «Про заходи щодо запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» від 10 грудня 2001 р. № 1199/2001, указ Президента України «Про додаткові заходи щодо запобігання зникненню людей, удосконалення взаємодії правоохоронних та інших органів виконавчої влади в їх розшуку» від 18 січня 2001 р. № 20/2001 та ін.

Третю групу складають закони України «Про правовий режим надзвичайного стану», «Про правовий режим воєнного стану», «Про державну таємницю», «Про державний кордон», «Про пожежну безпеку» та ін., окремі положення яких безпосередньо стосуються правоохоронної діяльності. Наприклад, відповідно до Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану», заходи такого правового режиму надається право здійснювати, зокрема, Службі безпеки України. Змістом вказаних заходів можуть бути, наприклад: встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, а також обмеження свободи пересування по території, де вводиться надзвичайний стан; посилення охорони громадського порядку та об'єктів, що забезпечують життєдіяльність населення та народного господарства; запровадження особливого порядку розподілення продуктів харчування і предметів першої необхідності; запровадження комендантської години (заборони перебувати на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень особи у встановлені години доби); перевірка документів у громадян, а в необхідних випадках-проведення особистого огляду, огляду речей, транспортних засобів, багажу і вантажів, службових приміщень та житла громадян; обмеження або тимчасова заборона продажу зброї, отруйних і сильнодіючих хімічних речовин, а також алкогольних напоїв та речовин, вироблених на спиртовій основі; тимчасове вилучення у громадян зареєстрованої вогнепальної і холодної зброї та боєприпасів; особливі правила користування зв'язком та передачі інформації через комп'ютерні мережі тощо.

408

Схожі заходи можуть здійснюватися військовим командуванням в умовах воєнного стану.

Закон України «Про правовий режим воєнного стану» передбачає також, що в умовах воєнного стану військове командування виконує свої завдання у тісній взаємодії зі Службою безпеки України, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та органами внутрішніх справ.

Згідно з Законом України «Про державну таємницю» правоохоронні органи, з метою охорони державної таємниці мають за погодженням із Службою безпеки України встановлювати порядок здійснення своїх функцій щодо органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що провадять діяльність, пов'язану з державною таємницею. Відповідно до Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» підставами для її проведення є, зокрема, запити повноважних державних органів, установ та організацій про перевірку осіб у зв'язку з їх допуском до державної таємниці, результати оперативно-розшукової діяльності, які відповідно до законодавства України становлять державну таємницю, не підлягають передачі і розголошенню, а особи, які залучаються до виконання завдань оперативно-розшукової діяльності, зобов'язані зберігати таємницю, що стала їм відома.

Зокрема, це стосується законів України «Про прокуратуру» (виконання прокуратурою її функцій), «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб» (діяльність Управління державної охорони України по забезпеченню нормального функціонування органів державної влади України, безпеки певних посадових осіб та об'єктів) тощо.

До другої групи слід віднести низку законів та інших нормативно-правових актів, які регулюють уніфікований порядок здійснення правоохоронними органами таких їх функцій, як функція розслідування злочинів, оперативно-розшукова, судового розгляду справ, розгляду справ про адміністративні правопорушення, виконання вироків, рішень, ухвал і постанов судів, постанов органів дізнання і досудового слідства та прокурорів. Передусім це відповідні положення Кримінально-процесуального кодексу України, а також Виправно-трудового і Митного кодексів України, закони України «Про оператив-но-розшукову діяльність», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», «Про боротьбу з ко-

407

рупцією», «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», «Про попереднє ув'язнення», «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» та ін. Деякі із перелічених законів стосуються діяльності всіх правоохоронних органів, інші - лише окремих із них. До цієї ж групи відносяться і деякі підзаконні нормативно-правові акти, наприклад: указ Президента України «Про заходи щодо запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» від 10 грудня 2001 р. № 1199/2001, указ Президента України «Про додаткові заходи щодо запобігання зникненню людей, удосконалення взаємодії правоохоронних та інших органів виконавчої влади в їх розшуку» від 18 січня 2001 р. № 20/2001 та ін.

Третю групу складають закони України «Про правовий режим надзвичайного стану», «Про правовий режим воєнного стану», «Про державну таємницю», «Про державний кордон», «Про пожежну безпеку» та ін., окремі положення яких безпосередньо стосуються правоохоронної діяльності. Наприклад, відповідно до Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану», заходи такого правового режиму надається право здійснювати, зокрема, Службі безпеки України. Змістом вказаних заходів можуть бути, наприклад: встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, а також обмеження свободи пересування по території, де вводиться надзвичайний стан; посилення охорони громадського порядку та об'єктів, що забезпечують життєдіяльність населення та народного господарства; запровадження особливого порядку розподілення продуктів харчування і предметів першої необхідності; запровадження комендантської години (заборони перебувати на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень особи у встановлені години доби); перевірка документів у громадян, а в необхідних випадках-проведення особистого огляду, огляду речей, транспортних засобів, багажу і вантажів, службових приміщень та житла громадян; обмеження або тимчасова заборона продажу зброї, отруйних і сильнодіючих хімічних речовин, а також алкогольних напоїв та речовин, вироблених на спиртовій основі; тимчасове вилучення у громадян зареєстрованої вогнепальної і холодної зброї та боєприпасів; особливі правила користування зв'язком та передачі інформації через комп'ютерні мережі тощо.

408

Схожі заходи можуть здійснюватися військовим командуванням в умовах воєнного стану.

Закон України «Про правовий режим воєнного стану» передбачає також, що в умовах воєнного стану військове командування виконує свої завдання у тісній взаємодії зі Службою безпеки України, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та органами внутрішніх справ.

Згідно з Законом України «Про державну таємницю» правоохоронні органи, з метою охорони державної таємниці мають за погодженням із Службою безпеки України встановлювати порядок здійснення своїх функцій щодо органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що провадять діяльність, пов'язану з державною таємницею. Відповідно до Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» підставами для її проведення є, зокрема, запити повноважних державних органів, установ та організацій про перевірку осіб у зв'язку з їх допуском до державної таємниці, результати оперативно-розшукової діяльності, які відповідно до законодавства України становлять державну таємницю, не підлягають передачі і розголошенню, а особи, які залучаються до виконання завдань оперативно-розшукової діяльності, зобов'язані зберігати таємницю, що стала їм відома.

вернуться к содержанию
вернуться к списку источников
перейти на главную страницу

Релевантная научная информация:

  1. Мельник М. Л, Хавронюк М. І. Правоохоронні органи та правоохоронна діяльність. Навчальний посібник.- К.: Атіка, 2002.- 576 с. - Правоохранительные органы
  2. Загальні положення до розділу - Правоохранительные органы
  3. § 2. Правове регулювання транснаціональної екологічної безпеки - Экологическое право
  4. § 3. Злочин і покарання за кримінальним правом іноземних дерхав - Уголовное право
  5. Міжнародне право:10. Глава і персонал консульської установи - Международное право, европейское право
  6. Теория государства и права Учебники по праву
  7. Салтевський М.В. Криміналістика. Підручник: У 2-х ч. Ч.1. — X.: КонCУM, Основа, 1999. — 416 с. - Кримминалистика
  8. Індиченко С.П., Гопанчук B.C., Дзера О.В., Савченко Л.А. Сімейне право: навчальний посібник для студентів юрид. вузів та факультетів. — К.: Вентурі., 1997. — 272 с. - Семейное право
  9. О.А.Підопригора. Цивільне право: навч. посібник для студентів юрид. вузів та факультетів. — К.: Вентурі, 1995. — 416 с. - Гражданское право
  10. О.А.Підопригора. Цивільне право: підручник для студентів юрид. вузів та факультетів. — К.: Вентурі., 1997. — 480 с. - Гражданское право
  11. Цивільне право України. Частина перша [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти / Ч. Н. Азімов, М. М. Сібільов, В. 1. Борисова та ін.]; За ред. проф. Ч. Н. Азімова, доцентів С. Н. Приступи, В. М. Ігнатенка. — Харків: Право, 2000. — 368 с. - Гражданское право
  12. М. Й. Штефан Цивільний процес, 1997 - Гражданский процесс
  13. § 6. Профспілковий орган підприємства як суб´єкт трудового права України - Трудовое право
  14. § 5. Колективні переговори по укладенню колективного договору - Трудовое право
  15. § 6. Порядок укладення колективного договору і його зміст - Трудовое право
  16. § 8. Загальні підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу - Трудовое право
  17. § 3. Правове регулювання внутрішнього трудового розпорядку - Трудовое право
  18. Розділ 1. Поняття міжнародного приватного права (предмет і система) - Международное право, европейское право
  19. Розділ 2. Джерела міжнародного приватного права - Международное право, европейское право
  20. Розділ 3. Правові методи регулювання у міжнародному приватному праві - Международное право, европейское право

Другие научные источники направления Правоохранительные органы:

    1. І. Є. Марочкін, В. В. Афанасьев, В. С. Бабкова та ін. Організація судових та правоохоронних органів [Навч. посібник для студентів юрид. спеціальностей вищих навч. закладів освіти. 2000
    2. Чувилев А.А., Чувилев Ан.А.. Правоохранительные органы: Учебное пособие.. 2000
    3. B.C. Ковальський. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України: Навчальний посібник. 2002